ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 14.12.09 № 27752/7/15-0717
Державні податкові адміністрації
в Автономній Республіці Крим,
областях, м.м. Києві та Севастополі
Про комунальний податок
Державна податкова адміністрація України, з врахуванням того, що профспілкові організації ряду підприємств та установ, посилаючись на те, що вони є неприбутковими організаціями, скаржаться на вимоги органів державної податкової служби щодо необхідності сплати ними комунального податку та подання відповідної звітності повідомляє наступне.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 25.06.91 № 1251-XII „Про систему оподаткування” зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1251) ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), а також пільги щодо оподаткування не можуть установлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Статтею 15 Закону № 1251 встановлено, що до місцевих податків і зборів належить і комунальний податок. Загальні норми та об'єкт оподаткування податком, платників, граничні розміри ставок визначено Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.93 № 56-93 „Про місцеві податки і збори” (далі – Декрет).
Згідно із Законом України від 18.11.92 № 2796-ХП „Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання” Декрет діє на правах Закону України про оподаткування, положення якого щодо нарахування та сплати місцевих податків і зборів є обов’язковими для виконання на всій території України.
Згідно зі статтею 15 Декрету комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Оскільки об'єктом оподаткування для комунального податку є річний фонд оплати праці штатних працівників профспілкової організації, а не показники її фінансово-господарської діяльності, така організація (за наявності об’єкта оподаткування) є платником комунального податку на загальних підставах, якщо інше не передбачено рішенням відповідного органу місцевого самоврядування.
Пунктом 24 статті 26 Закону України від 21.05.97 № 280/97-ВР „Про місцеве самоврядування в Україні” зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 280) встановлено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить запровадження місцевих податків, зборів і розмірів ставок у межах, визначених законом.
Згідно зі статтею 73 Закону № 280 акти ради, прийняті у межах наданих повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на цій території.
Водночас статтею 18 Декрету органам місцевого самоврядування надано право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки і збори або звільняти від сплати певні категорії платників.
Просимо довести зазначене до відома підпорядкованих органів державної податкової служби для керівництва в роботі.
Заступник Голови О.М. Любченко