від 06.07.2009 №14083/7/23-7017/572

Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі

Про направлення

оглядового листа

(ВИТЯГ)

Оглядовий лист з питань організація та проведення контролю за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, норм обігу готівки, застосування штрафних санкцій.

2.1. Організація проведення перевірок.

Перевірки з питань здійснення контролю за дотриманням суб’єктами господарювання встановленого порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, проводяться відповідно до повноважень органів державної податкової служби визначених Законом України від 04.12.90 № 509 “Про державну податкову службу в Україні” (далі – Закон №509).

Зокрема, пунктом 2 статті 11 цього Закону встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Загальні умови і порядок контролю за додержанням суб`єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) встановлені Законом України від 06.07.95 №265 „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі Закон - №265). Так статтями 15 та 16 Закону №265 визначено, що контроль за додержанням суб`єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

Слід зазначити, що статтею 11¹ Закону України від 04.12.90 №509 “Про державну податкову службу в Україні” визначені підстави та порядок проведення планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) і у зв’язку з цим, ці норми не поширюються на перевірки щодо контролю за дотриманням вимог Закону №265, який регулює питання порядку проведення розрахунків і не відноситься до законодавства з питань оподаткування.

При здійсненні контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), органи державної податкової служби керуються вимогами Закону №265, яким контроль за проведенням готівкових розрахунків покладено на органи державної податкової служби, статтею 112 Закону № 509, в частині дотримання умов допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових перевірок та чинними наказами Державної податкової адміністрації України.

Так, згідно підпункту 3.1 пункту 3 Методичних рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.08 №355, працівниками органів ДПС відповідно до щомісячних планів органу ДПС здійснюються планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти (далі - розрахункові операції) та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством.

За результатами проведеної перевірки складається акт. Форма акта перевірки наведена у додатку 1 до „Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій” затверджених наказом ДПА України від 12.08.08 №534.

2.2. Порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій.

2.2.1 Застосування спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій при продажу пального на АЗС.

Згідно із нормою статті 1 Закону України від 06.07.95 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265), реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до статті 2 Закону №265:

- розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

- розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій.

Пунктом 4.1.7 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої спільним наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного комітету статистики України від 02.04.98 № 81/38/101/235/122 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 07.10.99 за №685/3978, передбачена заправка автотранспорту на АЗС лише за готівку, за безготівковим розрахунком та за платіжними електронними картками.

Отже, розрахунки за продані нафтопродукти на АЗС, інші товари можуть здійснюватися готівкою та/або в безготівковій формі відповідно до законодавства, разом з товаром споживачеві в обов’язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який засвідчує факт купівлі товару, при цьому використання паливних карток при здійсненні розрахунків законодавством непередбачено.

- розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій.

Разом з тим, пунктом 2 статті 9 Закону №265 визначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні усіх банківських операцій (крім операцій з купівлі-продажу іноземної валюти).

Відповідно до пункту 1.4. Глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 №22, безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

При цьому, згідно з пунктом 1.35 статті 1 Закону України від 05.04.2001р. № 2346-III „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, розрахунковий документ - це документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.

Отже, проведення розрахунків між юридичними особами через установи банків, шляхом перерахування певної суми коштів з рахунків таких юридичних осіб на рахунки отримувачів коштів, є безготівковою формою розрахунків.

2.2.3. Щодо питань обов’язкового попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості при продажу лікарських засобів та товарів медичного призначення в аптечних закладах.

Статтею 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.95 №265/95-ВР (зі змінами та доповненнями, далі Закон №265) встановлено, що суб’єкти господарської діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані застосовувати РРО, включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Згідно пункту 11 статті 3 Закону №265 суб’єкти господарської діяльності повинні проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

На теперішній час технічні можливості контрольно-касової техніки, яка включена до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та дозволена до застосування в Україні, значно розширені. Переважна більшість запропонованих до використання моделей реєстраторів розрахункових операцій здатна в повній мірі забезпечувати дотримання аптечними закладами при проведенні розрахункових операцій вимог пункту 11 статті 3 Закону №265.

Також, на теперішній час до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій включено реєстратори, які входять до складу комп’ютерних систем та комплексів. Як свідчить аналіз якісного складу зареєстрованих на аптечні заклади реєстраторів розрахункових операцій, саме такі комплекси останнім часом здебільшого і використовуються при продажу лікарських засобів та товарів медичного призначення в аптечних закладах. При цьому, технічні можливості таких систем щодо програмування кількості найменувань товарів практично необмежені.

Тобто, на теперішній час не існує обґрунтованих перешкод для проведення в аптечних закладах розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування реєстрації продажу лікарських засобів та товарів медичного призначення за окремими найменуваннями та цінами.

Слід зазначити, що використання режиму попереднього програмування найменування і цін товарів, забезпечує відображення в касових чеках, які друкуються реєстраторами, назв аптечних закладів, їх адресу, найменування кожного лікарського засобу, його вартість, а також загальну вартість придбаних засобів. Видача покупцям таких касових чеків дозволяє в повній мірі реалізувати вимоги Закону України „Про захист прав споживачів”.

Крім того, слід зазначити що згідно пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 суб’єкти господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Разом з тим, продаж аптечними закладами лікарських засобів та товарів медичного призначення без зазначення у касовому чеку їх найменування та ціни, є не тільки порушенням норм Закону №265, а й порушенням передбачених Законом України „Про захист прав споживачів” прав громадян на захист у разі придбання ними неякісних лікарських товарів.

2.2.4. Реалізація товарів за безкоштовними рецептами в аптеці. Чи потрібно застосовувати реєстратор розрахункових операцій при реалізації таких лікарських засобів?

Відповідно до пункт 11 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами і доповненнями, суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Тобто реєстратори розрахункових операцій мають забезпечувати облік кількості проданих товарів саме під час їх реалізації.

2.2.5. Чи передбачено законодавством при реалізації товарів чи наданні послуг використовувати цінники в іноземній валюті?

Відповідно до п.8 ст.3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями, суб’єкти підприємницької діяльності які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов’язані реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України.

2.2.6. Торгове підприємство здійснює розрахунки із застосуванням пластикових платіжних карток. Чи необхідно такі операції проводити через РРО? Яка відповідальність за незастосування РРО?

Статтею 1 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” (зі змінами та доповненнями) встановлено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Отже, у даному випадку торговельне підприємство при розрахунках з покупцями з використанням пластикових карток зобов'язано застосовувати РРО. Відповідальність за незастосування реєстратора розрахункових операцій у передбачених Законом про РРО випадках передбачена п.1 статті 17 Закону про РРО – у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг) у випадку не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій.

2.2.7. При цілодобовому режимі роботи, коли необхідно знімати Z-звіт?

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Таким чином, якщо об'єкт торгівлі працює цілодобово то фіскальні звітні чеки, відповідно до вимог закону, повинні роздруковуватися щодоби.

2.2.8. Чи потрібно касиру у випадку коли сума коштів, виданих при поверненні товару чи раніше оплаченої послуги, яка перевищує 100 гривень, оформляти якийсь документ?

Згідно пункту 4.8 Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 №614, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів.

2.2.9. Чи зобов’язані суб’єкти підприємницької діяльності друкувати контрольні стрічки та який термін зберігання контрольних стрічок?

Відповідно до п. 10 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов’язані друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

2.2.10. Підприємство реалізує товари у безготівковій формі із застосуванням платіжних карток (з використанням POS-терміналу). Чи необхідно застосовувати РРО при здійсненні таких розрахунків?

Згідно із ст. 1 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі – Закон) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Ст. 2 Закону визначено, що розрахунковий документ — це документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), який підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

Згідно з пп. 1.5 п. 1 Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.04.2005р. №137 сліп — це паперовий документ, який підтверджує здійснення операції з використанням платіжної картки й містить набір даних щодо цієї операції та реквізити платіжної картки. Тобто сліп у розумінні Закону не є розрахунковим документом.

Відповідно до пп. 3.6 п. 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614 у разі застосування при проведенні розрахунків з використанням платіжної картки платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО, касовий чек повинен додатково містити такі обов’язкові реквізити:

реквізити платіжної картки (допустимі правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ПК»;

напис «Код авт.» та код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням платіжних карток без виконання процедур авторизації;

підпис касира та підпис держателя платіжної картки (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ПК».

Отже, при здійсненні розрахунків за реалізовані товари у безготівковій формі із застосуванням платіжних карток (з використанням POS-терміналу) підприємство зобов’язано проводити розрахункові операції через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій.

2.2.11. Що означає термін оптова та „роздрібна торгівля”

Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95 – ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" із змінами та доповненнями, оптова торгівля – це діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності.

Роздрібна торгівля – це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування.

2.2.12. Яким чином потрібно проводити розрахункові операції у випадку виходу з ладу РРО?

Згідно статті 5 Закону України “Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

2.2.13. Яким органом встановлюються вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій?

Згідно статті 13 Закону України “Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

2.2.14. Які умови використання реєстраторів розрахункових операцій при наданні ломбардних послуг?

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06.07.95р. № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями, далі-Закон № 265/94-ВР).

Згідно ст. 1 Закону №265/95-ВР, РРО застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

При цьому, відповідно до п.3 ст. 3 Закону №265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють операції з розрахунків за готівку або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру РРО з додержанням установленого порядку їх застосування.

Статтею 9 Закону № 265/95-ВР визначені випадки, при яких застосування РРО та розрахункових книжок не є обов'язковим. Зокрема, згідно п.1 ст. 9 цього Закону, РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку.

Законом України від 12.07.2001 р. № 2664-ІІІ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (зі змінами та доповненнями) встановлено, що ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику.

Згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97, затвердженого наказом Держстандарту України від 30.12.97 № 822, послуга - це наслідок безпосередньої взаємодії між постачальником та споживачем і внутрішньої діяльності постачальника для задоволення потреб споживача. "Послуги з фінансового посередництва" наведені у розділах 65-67 Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97.

Враховуючи наведене, у випадку застосування РРО необхідно додержуватися загальновстановлених вимог порядку проведення розрахунків через РРО у відповідності з переліком включених моделей РРО до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. Нагадуємо, для ломбардів у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій визначені моделі електронних контрольно-касових реєстраторів розрахункових операцій із сферою їх застосування - "ломбарди".

2.2.15. Чи обов’язкове застосування у машині-таксі (перевезення пасажирів) електронних таксометрів приватними підприємцями, які працюють за загальною системою оподаткування?

Відповідно до ст. 1 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі - Закон №265) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно із п. 1 ст. 3 Закону №265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок

Ст. 2 Закону №265 визначено, що реєстратор розрахункових операцій — це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

Таким чином, суб’єкти господарювання, що перебувають на загальній системі оподаткування, у машинах-таксі при розрахунках з пасажирами готівкою повинні застосовувати належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

2.2.16. Приватне підприємство здійснює реалізацію продуктів харчування оптом та вроздріб. Чи застосовується РРО, якщо отримання товарів здійснюється в одному місці, а розрахунки у готівковій формі — в іншому?

Відповідно до ст. 1 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі - Закон) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі — суб’єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб’єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти.

П.1 ст. 3 Закону передбачено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Водночас відповідно до п. 12 ст. 9 Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Отже, при оптовій торгівлі в місці отримання товарів, де розрахунки у готівковій формі не здійснюються, РРО не застосовуються, але в місці отримання готівкових коштів приватне підприємство зобов’язане застосовувати РРО або проводити розрахунки у безготівковій формі через установи банків.

2.2.17. Підприємство здійснює оптову торгівлю товарами за договорами постачання на умовах відстрочення платежу за готівковий та безготівковий розрахунок. Як проводити остаточний розрахунок з покупцями?

Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі – Закон) розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до п. 1 та п. 11 ст. 3 Закону суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій;

проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Таким чином, розрахункові операції при проведенні розрахунків за відстроченими платежами повинні проводитись через РРО з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту».

Отже, остаточний розрахунок готівкою за відстроченим платежем має бути проведений через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

2.2.18. При покупці в магазині я розрахувалась платіжною карткою. Чи повинні мені видати чек з касового апарату?

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі – Закон) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Таким чином, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції із застосуванням платіжних карток при продажу товарів зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

2.2.19. Який термін зберігання контрольної стрічки реєстратора розрахункових операцій?

Згідно пункту 10 статті 3 Закону України 06.07.95 №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі – Закон №265) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

Відповідно до пункту 5 статті 17 Закону №265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну.

Отже, у разі встановлення факту незабезпечення зберігання контрольної стрічки протягом терміну установленого пунктом 10 Закону №265 - трьох років, до суб’єкта господарювання застосовується фінансова санкція за кожну незбережену контрольну стрічку згідно пункту 5 статті 17 Закону №265.

2.2.20. Реалізація товарів (надання послуг) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) здійснюється у грошовій одиниці України.

Згідно пункту 8 статті 3 Закону України 06.07.95 №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі – Закон №265) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України.

Відповідно до статті 23 Закону №265 до суб'єктів підприємницької діяльності, які не виставили цінники на товар, що продається (меню, прейскуранти або тарифи на послуги, що надаються), використовують цінники та прейскуранти, що містять ціни і тарифи в іноземній валюті або в інших одиницях, які не є гривнею, застосовується фінансова санкція у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний невиставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) або виставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) в іноземній валюті чи в інших одиницях.

2.2.21. Щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій суб'єктами господарювання – фізичними особами, які перебувають на загальній системі оподаткування та надають послуги з технічного обслуговування автомобілів на СТО.

Статтею 1 Закону України від 06.07.95 № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі – Закон №265 передбачено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами – суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі – суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Статтею 9 Закону №265 визначено вичерпний перелік умов незастосування реєстраторів розрахункових операцій суб’єктами господарювання.

Так, пунктом 6 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями, далі – Закон №265) передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності – фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продажу підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.

Отже, при проведенні розрахункових операцій суб'єкти підприємницької діяльності – фізичні особи, які перебувають на загальній системі оподаткування та надають послуги з технічного обслуговування автомобілів на СТО, зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій відповідно до вимог Закону № 265.

У разі непроведення розрахункових операцій, нероздрукування відповідного розрахункового документа через РРО до суб'єктів господарювання – фізичних осіб, що здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність згідно п. 1 ст. 17 Закону № 265.

2.2.22. Продаж тютюнових виробів через кіоски, з лотків та розносок.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України від 06.07.95 №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (зі змінами та доповненнями, далі – Закон №265).

Відповідно до статті 1 Закону №265 реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти. Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.

Стаття 9 Закону №265 містить вичерпний перелік операцій при проведенні яких дозволяється не застосовувати реєстратори розрахункових операцій. Згідно з пунктом 10 цієї статті вказана норма поширюється на операції з продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену.

Відповідно до Номенклатури продукції промисловості, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 30.08.02 №320 із змінами, затвердженими наказом Державного комітету статистики України від 29.12.05 №439, містить підсекцію DA „Харчові продукти, напої та тютюнові вироби”.

Таким чином тютюнові вироби, які є підакцизним товаром, відносяться до продовольчої групи товарів. Їх продаж може здійснюватись без застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок через кіоски, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати лише при дотриманні умов, встановлених пунктом 10 статті 9 Закону №265.

2.2.23. Проведення розрахунків з оплати закупленого у населення металобрухту

Закон України від 05.05.99 №619-ХIV „Про металобрухт” (із змінами і доповненнями, далі – Закон №619) регулює відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом.

Згідно статті 4 Закону №619 операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами.

Діяльність, пов'язана із заготівлею, переробкою брухту чорних та кольорових металів і його металургійною переробкою, провадиться на підставі ліцензії, що видається в порядку, встановленому законодавством.

Статтею 6 Закону №619 визначено, що оплата закупленого у населення металобрухту здійснюється через каси спеціалізованих та спеціалізованих металургійних переробних підприємств чи через каси в банках готівкою або шляхом поштових переказів за рахунок суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює купівлю металобрухту. Забороняється проведення готівкових розрахунків при здійсненні операцій з промисловим металобрухтом.

Закон України від 06.07.95 №265 „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (із змінами і доповненнями, далі Закон №265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до статті 2 Закону №265 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Отже, операції з оплати закупленого у населення металобрухту відповідно до вимог Закону №619 здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами, через каси цих спеціалізованих та спеціалізованих металургійних переробних підприємств чи через каси в банках готівкою або шляхом поштових переказів.

2.2.24. Проведення розрахунків за надані стоматологічні послуги підприємствами.

Статтею 3 Закону №265/95-ВР визначено вимоги щодо порядку проведення розрахунків суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно з п. 1 ст. 3 вищезазначеного Закону суб'єкти підприємницької діяльності повинні здійснювати розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Проте відповідно до п. 1 ст. 9 Закону №265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами й організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку.

Таким чином, при проведенні розрахунків за надані стоматологічні послуги відповідно до Закону №265/95-ВР підприємство може не застосовувати РРО та розрахункові книжки за умови проведення таких розрахунків у касах цих підприємств, з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку, або здійснювати такі розрахункові операції через установи банку.

2.2.25. Чи обов’язково продаж залізничних квитків здійснювати через реєстратор розрахункових операцій ?

Відповідно до статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Отже, суб'єкти господарювання при продажу залізничних квитків зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій.

2.2.26. Чи потрібно торговельному підприємству застосовувати РРО при здійсненні розрахунків за проживання у гуртожитку?

Відповідно до ст. 1 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі - Закон) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі — суб’єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб’єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Отже, підприємство, яке здійснює торговельну діяльність, при проведенні розрахунків за проживання у гуртожитку має здійснювати розрахункові операції із застосуванням РРО, або проводити розрахунки з орендарями у безготівковій формі через установи банків.

2.2.27. Підприємство торгівлі планує надавати послуги з приймання склотари (зворотної тари) від населення. Чи потрібно в такому випадку розрахункові операції з населенням проводити через РРО?

Відповідно до ст. 1 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі – Закон) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Пунктом 1 ст. 3 Закону визначено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно із п. 1 ст. 9 Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Таким чином, враховуючи те, що підприємство є підприємством торгівлі, розрахункові операції при наданні послуг з приймання від населення склотари (зворотної тари) повинні проводитися через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій.

2.2.28. Приватний підприємець працює на загальній системі оподаткування, займається виробництвом хлібобулочних виробів та самостійно реалізовує продукцію за оптовими цінами іншим підприємцям на власному транспорті. Чи обов’язково на кожній з цих машин встановлювати РРО, чи можна клієнтам виписувати касові квитанції?

Відповідно до ст. 1 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі - Закон) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі — суб’єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб’єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно із ст. 2 Закону розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Окрім того ст. 9 Закону визначено в яких випадках не застосовуються реєстратори розрахункових операцій та Переліком окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000р. № 1336 (далі – Перелік) передбачено ті види діяльності, при здійсненні яких дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Ст. 9 Закону та Переліком вид діяльності щодо здійснення оптової торгівлі за готівкові кошти продукцією власного виробництва через засоби пересувної торговельної мережі не передбачено.

Отже, при здійсненні оптової реалізації продукції власного виробництва за готівкові кошти суб’єкт господарювання — фізична особа, що перебуває на загальній системі оподаткування, зобов’язаний застосовувати реєстратори розрахункових операцій i забезпечити ними свої автотранспортні засоби, на яких здійснюються доставка та реалізація продукції.

2.2.29. Чи зобов’язані суб’єкти підприємницької діяльності щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки та забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій?

Відповідно до п.9 ст.3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків,жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

2.2.31. Чи має право суб’єкт господарювання продавати алкогольні напої через реєстратори розрахункових операцій з відстрочкою платежу?

Відповідно до пункт 11 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі – Закон), суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Разом з тим відповідно до ст. 2 Закону розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Розрахункові операції у разі проведення розрахунків за відстроченим платежем проводяться через реєстратор розрахункових операцій за відділом "погашення кредиту".

Остаточний розрахунок за відстроченим платежем має бути проведений через реєстратор розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін, товарів (послуг) та обліку їх кількості.

2.2.32. Суб’єкт господарювання здійснює реалізацією газу скрапленого (в тому числі системного природного) через автоматичні газонаповнюючі компресорні станції (АГНКС) кінцевому споживачу. Чи застосовуються в такому випадку реєстратор розрахункових операцій?

Відповідно до ст. 2 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами і доповненнями (далі - Закон), розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з п. 3 ст. 3 Закону суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Таким чином, при проведенні розрахункової операції, а саме реалізації газу скрапленого (у тому числі системного природного), суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій з числа включених до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій з урахуванням сфери їх застосування.

2.2.33. Чи вважається електронний таксометр реєстратором розрахункових операцій?

Відповідно до ст. 2 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями, електронний таксометр - реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів.

2.2.34. Чи вважається автомат з продажу товарів (послуг) реєстратором розрахункових операцій?

Відповідно до ст. 2 Закону України від 6 липня 1995 року. № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями автомат з продажу товарів (послуг) - реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

2.2.35 Що таке контрольна стрічка?

Відповідно до ст. 2 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями контрольна стрічка - документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій, який містить копії надрукованих цим реєстратором розрахункових документів.

2.2.36. Що таке місце проведення розрахунків?

Відповідно до ст. 2 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями, місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

2.2.37. Які суб’єкти господарювання при здійснення розрахунків зі споживачами повинні застосовувати РРО?

Згідно із ст.1 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами господарювання або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

2.2.38. Чи має право суб’єкт господарювання – фізична особа платник єдиного податку при реалізації уайт - спіриту та керосину застосовувати книгу обліку розрахункових операцій та розрахункові квитанції при реалізації даного товару?

Відповідно до п.6 ст.9 Закону України від 06.07.95 № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями визначено, що при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.

Згідно із ст.1 Закону України від 11.07.96 №313/96-ВР „Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)” із змінами та доповненнями, уайт-спірит та керосин включено до переліку підакцизних товарів.

Суб’єкт господарювання – фізична особа платник єдиного податку при реалізації уайт-спіриту та керосину зобов’язаний застосовувати реєстратор розрахункових операцій.

2.2.39. Чи необхідно роздруковувати відповідний розрахунковий документ при розрахунках платіжними картками, платіжними чеками та жетонами?

Відповідно до п.1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Таким чином, cуб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів при продажу товарів зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

2.2.40. Основним видом діяльності компанії є продаж електроенергії. Крім того, компанія надає послуги з видачі технічних вимог на підключення трифазного живлення, ремонту та підключення електролічильників, видачу дозволів на застосування термічного обладнання? Чи застосовується реєстратор розрахункових операцій при наданні перелічених послуг?

Згідно з ст.1 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, із змінами та доповненнями (далі - Закон) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Разом з тим, статтею 9 Закону передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі, громадського харчування та послуг, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.96 № 28 „Про затвердження Правил користування електричною енергією” визначено, що електрична енергія – енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико - технічними характеристиками.

Враховуючи вищезазначене, підприємства у разі здійснення операцій з розрахунків в готівковій формі при продажу електроенергії та наданні супутніх послуг зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, або проводити розрахунки у безготівковій формі через установи банків.

2.2.41. Чи необхідно підприємству торгівлі при здаванні в оренду приміщень застосовувати при здійсненні готівкових розрахунків реєстратор розрахункових операцій?

Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95 – ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств установами і організаціями з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених у встановленому порядку.

Відповідно до затвердженого наказом Держстандарту від 30.12.97 № 822 Державного класифікатора продукції та послуг (ДК 016-97), який є складовою частиною Державної системи класифікації і кодування техніко-економічної інформації, здавання під найм (в оренду) приміщень відноситься до сфери послуг. Державний класифікатор продукції та послуг призначено для використання органами центральної та місцевої державної виконавчої влади, фінансовими органами, органами статистики та всіма суб’єктами підприємницької діяльності (юридичними та фізичними особами) в Україні.

Таким чином, підприємство торгівлі при здаванні в оренду приміщень повинно проводити такі розрахункові операції із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.

2.2.42. Чи має право суб’єкт господарювання реалізовувати паливно - мастильні матеріали на АЗС без застосування реєстратора розрахункових операцій?

Відповідно до ст.1 Закону України від 6 липня 1995 року. №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі - Закон) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно пункту 12 статті 9 Закону, реєстратори розрахункових операцій не застосовуються, якщо в місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Отже, реєстратори розрахункових операцій можуть не застосовуватись лише при відпуску оптових партій пального, розрахунки за які здійснено шляхом безготівкового переказу коштів з рахунку на рахунок, або шляхом взаємозаліку, або пального, яке знаходиться на відповідальному зберіганні, за умови, коли такий відпуск здійснюється з ємкостей, спеціально призначених для зберігання та відпуску оптових партій пального.

2.2.43. Чи зобов’язаний суб’єкт господарювання – фізична особа, яка перебуває на загальній системі оподаткування, при продажу тютюнових виробів застосовувати РРО?

Відповідно до ст. 1 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі - Закон) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно із п. 1 ст. 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Таким чином, суб’єкти господарювання, які перебувають на загальній системі оподаткування, зобов’язані здійснювати продаж тютюнових виробів через реєстратор розрахункових операцій.

2.2.44. Яким чином суб’єкт господарювання повинен проводити програмування кількості найменування товарів на господарській одиниці, якщо реєстратор розрахункових операцій має змогу запрограмувати обмежену кількість найменувань товару?

Відповідно до ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами і доповненнями (далі – Закон) встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та /або безготівковій формі (із застосуванням платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані застосовувати реєстром реєстраторів розрахункових, включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Згідно з п. 11 ст. 3 Закону суб’єкти підприємницької діяльності повинні проводити розрахункові операції через реєстром реєстраторів розрахункових з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій визначено перелік моделей, більшість з яких забезпечує попереднє програмування понад 3000 найменувань товарів. За умови застосування електронних контрольно-касових реєстраторів кількість попередньо запрограмованих товарів взагалі необмежена.

2.2.45. Чи є порушенням чинного законодавства, повернення готівкою через касу підприємства суми передоплати, яка була перерахована суб’єкту господарювання в безготівковій формі в зв’язку з розірванням договору?

Відповідно до ст.3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі – Закон 265), суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому режимі реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках передбачених цим Законом та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно із ст.. 2 Закону 265 розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (не надану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно із п.1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 № 22, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за №377/8976 із змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Таким чином, якщо передоплата за товар (послуги) здійснювались у безготівковій формі, то повернення коштів за не отриманий товар (не надану послугу) здійснюється у безготівковій формі через установу банку або у разі готівкової форми розрахунків чи застосування банківської платіжної картки – із застосуванням РРО з оформленням відповідного розрахункового документа (касового чека РРО) .

2.2.46. Чи має право суб’єкт господарювання - юридична особа проводити розрахунки з надання медичних послуг за готівку без використання реєстраторів розрахункових операцій?

Згідно із нормою статті 1 Закону України від 06.07.95 N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами і доповненнями, далі – Закон №265) реєстратори розрахункових операцій застосовуються суб'єктами господарювання, які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Статтею 2 Закону №265 визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону №265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Разом з тим, відповідно до пункту 1 статті 9 Закону №265 суб'єкти господарювання мають право не застосовувати реєстратор розрахункових операцій при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Отже, норми пункту 1 статті 9 Закону №265 можуть застосовуватись підприємством при здійсненні розрахунків за надані послуги з лікування та діагностики, за умови проведення розрахунків у касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. У разі недотримання цієї умови, підприємство зобов’язано відповідно до вимог Закону №265 застосовувати реєстратор розрахункових операцій.

2.2.47. Чи зобов’язані суб’єкти господарювання - при продажу у кіосках, газет, журналів листівок, конвертів, знаків поштової оплати застосовувати реєстратори розрахункових операцій?

Відповідно до п. 10 ст. 9 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями, суб’єкти підприємницької діяльності - мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів.

2.2.48. Чи зобов’язані суб’єкти господарювання - при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену застосовувати реєстратори розрахункових операцій ?

Відповідно до п. 10 ст. 9 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями, суб’єкти підприємницької діяльності - мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену.

2.2.49. Чи зобов’язані суб’єкти підприємницької діяльності застосовувати реєстратори розрахункових операцій при виконанні банківських операцій?

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95 – ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями, суб’єкти підприємницької діяльності - мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки при виконанні усіх банківських операцій крім операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

2.2.50. Підприємство займається оптовою та дрібнооптовою торгівлею комісійних автозапчастин зі складу за готівковим і безготівковим розрахунком. Який порядок здійснення розрахунків при продажу комісійних автозапчастин зі складу?

Відповідно до п. 1 та п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі - Закон) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, а також вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг);

Згідно із п. 12 ст. 9 Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Таким чином, при оптовій та дрібнооптовій торгівлі в місці отримання товарів, де розрахунки у готівковій формі не здійснюються, РРО не застосовуються, але в місці отримання готівкових коштів підприємство зобов’язане застосовувати РРО або проводити розрахунки у безготівковій розрахунки за продані товари через установи банків.

2.2.51. Щодо фіскалізації гральних автоматів.

Комп'ютерно-касова система „Фіскал”, яка наказом Державної податкової адміністрації України від 01.07.08 №430 включена до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів. Оскільки вказана система крім обліку даних про рух готівки або її замінників (жетонів, кредитів), як по кожному автомату так і в цілому по залу гральних автоматів, забезпечує реєстрацію розрахункових операцій з купівлі-продажу замінників гривні, застосування інших реєстраторів розрахункових операцій в таких залах необов'язкове.

Обов'язок застосування гральних автоматів, які переведені у фіскальний режим роботи, є нормою Закону України від 06.07.95 № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі – Закон №265), якою мають керуватися суб'єкти господарювання при здійсненні діяльності у сфері грального бізнесу.

Відповідно до вимог Закону №265 встановлення РРО та комп'ютерно-касових систем є умовою застосування гральних автоматів та включення їх (або окремих блоків автоматів, що входять до складу комп'ютерно-касових систем, які забезпечують переведення таких автоматів у фіскальний режим роботи) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій за процедурою, встановленою Положенням про зазначений Державний реєстр, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року №1315. Комп'ютерно-касова система „Фіскал” є реєстратором розрахункових операцій (з числа включених до Державного реєстру), який забезпечує фіскалізацію гральних автоматів.

Органи державної податкової служби в межах наданих їм повноважень, здійснюють контроль за дотриманням суб'єктами господарювання вимог чинного законодавства. При плануванні контрольно-перевірочної роботи суб'єктів господарювання сфери грального бізнесу, органи державної податкової служби будуть враховувати інформацію про впровадження такими суб'єктами комп'ютерно-касових систем в залах гральних автоматів, та дотримання ними вимог постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.01 №121 в частині фіскалізації грального обладнання.

Реєстрація комп'ютерно-касової системи „Фіскал”, а саме електронний контрольно-касовий реєстратор з криптографічним захистом інформації в органах державної податкової служби здійснюється відповідно до Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року №614 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за №107/5298. При цьому, гральні автомати, в які встановлено спеціальні технічні пристрої (контролери), що входять до складу комп'ютерно-касової системи „Фіскал”, окремій реєстрації в органах ДПС не підлягають.

Згідно Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року №614 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за №106/5297, книга обліку розрахункових операцій реєструється на кожну окрему комп'ютерно-касову систему „Фіскал”.

Подання звітності, пов'язаної із застосуванням комп'ютерно-касової системи „Фіскал”, регулюється Порядком подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від1 грудня 2000 року №614 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за №108/5299.

2.2.52. Щодо випадків незастосування реєстраторів розрахункових операцій при проведенні розрахунків за готівкові кошти

Згідно із нормою статті 1 Закону України від 06.07.95 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265), реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до статті 2 Закону №265:

- розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

- розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій.

Пунктом 4.4 та 4.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.01 за №107/5298 (із змінами і доповненнями) визначено, що реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Отже, вимоги Закону №265, щодо застосування РРО розповсюджується на всі операції продажу у сфері торгівлі, (за винятком форм та умов діяльності зазначених у статті 9 Закону).

Зокрема, пунктом 1 статті 9 Закону №265 визначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

2.2.53. Щодо здійснення розрахунків суб’єктами господарювання які надають послуги з лікування та діагностики.

Згідно із нормою статті 1 Закону України від 06.07.95 N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами і доповненнями, далі – Закон №265) реєстратори розрахункових операцій застосовуються суб'єктами господарювання, які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Статтею 2 Закону №265 визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону №265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Разом з тим, відповідно до пункту 1 статті 9 Закону №265 суб'єкти господарювання мають право не застосовувати реєстратор розрахункових операцій при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Отже, норми пункту 1 статті 9 Закону №265 можуть застосовуватись підприємством при здійсненні розрахунків за надані послуги з лікування та діагностики, за умови проведення розрахунків у касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. У разі недотримання цієї умови, підприємство зобов’язано відповідно до вимог Закону №265 застосовувати реєстратор розрахункових операцій.

2.2.54. Чи зобов’язані суб’єкти господарювання - застосовувати реєстратори розрахункових операцій при продажу страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів та професійно-технічних навчальних закладах під час навчального процесу?

Відповідно до п. 11 ст. 9 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95 – ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями, суб’єкти підприємницької діяльності - мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки при продажу страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу, а приватні підприємці на загальній системі оподаткування мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки, але за умови ведення книги обліку доходів та витрат у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

2.2.55. Чи мають право підприємства торгівлі при поверненні покупцеві готівкових коштів не застосовувати реєстратори розрахункових операцій за неотриманий, або повернутий ним товар?

Відповідно до статті 3 Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі – Закон) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій; проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Разом з тим, відповідно до статті 2 Закону розрахункова операція -приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу).

Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Статтею 9 Закону визначено вичерпний перелік випадків звільнення суб’єктів господарювання від застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок при проведенні розрахунків.

Звільнення суб’єктів господарювання при поверненні покупцеві готівкових коштів за неотриманий або повернутий ним товар статтею 9 Закону не передбачено.

Разом з тим, пунктом 1 статті 9 Закону передбачено, що проведення розрахунків у касах підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та без застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок дозволяється суб’єктам господарювання лише при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва, крім підприємств торгівлі.

Крім того, загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків при безготівкових розрахунках, в тому числі при поверненні готівкових коштів, що переказані отримувачу (фізичній особі) на відповідний рахунок регулюється Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 29.03.04 за №377/8976.

Отже, підприємства торгівлі відповідно до Закону при поверненні покупцеві готівкових коштів за неотриманий, або повернутий ним товар мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

2.2.56. Щодо програмування лікарських засобів при їх продажу у реєстраторі розрахункових операцій, які використовують аптечні заклади.

Статтею 3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” зі змінами та доповненнями (далі - Закон №265) встановлено, що суб’єкти господарської діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані застосовувати РРО, включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Згідно з пунктом 11 статті 3 Закону №265 суб’єкти господарської діяльності повинні проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

На сьогодні значно ширшими є технічні можливості контрольно-касової техніки, яка включена до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та дозволена до застосування в Україні. Переважна більшість запропонованих для використання моделей реєстраторів розрахункових операцій здатна повною мірою забезпечувати дотримання аптечними закладами при проведенні розрахункових операцій вимог пункту 11 статті 3 Закону №265.

Також до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій включено реєстратори, які входять до складу комп’ютерних систем та комплексів. Як свідчить аналіз якісного складу зареєстрованих на аптечні заклади реєстраторів розрахункових операцій, саме такі комплекси останнім часом здебільшого і використовуються при продажу лікарських засобів та товарів медичного призначення в аптечних закладах. При цьому, технічні можливості таких систем щодо програмування кількості найменувань товарів практично не обмежені.

Тобто, на сьогодні не існує обгрунтованих перешкод для проведення в аптечних закладах розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування реєстрації продажу лікарських засобів та товарів медичного призначення за окремими найменуваннями та цінами.

Слід зазначити, що використання режиму попереднього програмування найменування і цін товарів забезпечує відображення в касових чеках, які друкуються реєстраторами, назв аптечних закладів, їх адресу, найменування кожного лікарського засобу, його вартість, а також загальну вартість придбаних засобів. Видача покупцям таких касових чеків повністю відповідає вимогам Закону України від 12 травня 1991 року №1023-XII „Про захист прав споживачів”.

Міністерство юстиції України на підставі правової експертизи попередніх роз’яснень Державної податкової адміністрації України щодо особливого порядку програмування продажу лікарських засобів в аптечних закладах дійшло висновку, що вказані норми можуть бути викладені лише у нормативно-правових актах, які зареєстровані Міністерством юстиції України у порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію. Враховуючи викладене, Міністерство юстиції України зобов’язало ДПА України відкликати листи, які надавали змогу застосовувати спрощений порядок програмування продажу лікарських засобів в аптечних закладах.

Необхідно зазначити, що згідно з пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 „Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб’єктам господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села, дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Разом з тим, продаж аптечними закладами лікарських засобів та товарів медичного призначення без зазначення у касовому чеку їх найменування та ціни, є порушенням не тільки норм Закону №265, а й передбачених Законом України від 12 травня 1991 року №1023-XII „Про захист прав споживачів” прав громадян на захист у разі придбання ними неякісних лікарських товарів.

2.2.57. Чи застосовується РРО на підприємстві, що надає послуги з пошиття та ремонту одягу?

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Отже, підприємство, що надає послуги з пошиття та ремонту одягу має право не застосовувати РРО та розрахункові книжки за умови проведення розрахунків у касі з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

2.2.58. Чи застосовуються норми Закону „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” при наданні ломбардами фінансових послуг?

Ст. 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664 - ІІІ „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” встановлено, що ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі – Закон) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб’єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно із п. 1 та 3 ст. 3 Закону визначено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій та застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій з додержанням установленого порядку їх застосування.

Водночас п. 1 ст. 9 Закону передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку.

Враховуючи вищезазначене, суб’єкт підприємницької діяльності, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема надання коштів у позику ломбардами, має право проводити розрахунки у касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку, або проводити розрахункові операції із застосовуванням реєстраторів розрахункових операцій.

2.2.59. Чи є обов’язковим застосування громадськими організаціями реєстраторів розрахункових операцій при прийманні членських внесків?

Згідно із Законом України від 16 червня 1992 року № 2460-ХІІ “Про об`єднання громадян” об`єднання громадян набуває право власності на кошти та інше майно, передане йому засновниками, членами (учасниками) або державою, набуте від вступних та членських внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, а також майно, придбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонене законом.

Відповідно до статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі – Закон) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Разом з тим, відповідно до статті 2 Закону розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу).

Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій.

Враховуючи те, що приймання членських внесків не є розрахунковою операцією за товари (послуги) відповідно до Закону, то приймання членських внесків можна здійснювати без застосування реєстратора розрахункових операцій.

2.2.60. Чи потрібно застосовувати РРО при поверненні невикористаних коштів, виданих працівнику на господарські потреби?

Відповідно до ст. 1 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі – Закон) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами – СПД або юридичними особами, які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та /або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. При цьому встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.

Згідно зі ст. 2 Закону розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Таким чином, повернення невикористаних коштів, наданих працівникові на господарські потреби, не належить до операцій з продажу товарів (послуг), не є розрахунковою операцією і тому проведення такої операції не потребує застосування РРО.

2.2.61. Чи потрібно застосовувати РРО при поверненні коштів, наданих працівникові як безвідсоткова позика?

Відповідно до ст. 1 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі - Закон) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами – СПД або юридичними особами, які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та /або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. При цьому встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.

Згідно зі ст. 2 Закону розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Таким чином, операція повернення коштів, наданих працівникові у вигляді безвідсоткової позики, не належить до операцій з продажу товарів (послуг), не є розрахунковою операцією і тому не потребує застосування РРО.

2.2.62. Чи застосовуються реєстратори розрахункових операцій при наданні послуг підприємством?

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами і доповненнями (далі - Закон), реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з касах цих підприємств оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

При розрахункових операціях за готівкові кошти за межами каси підприємства, суб`єкти підприємницької діяльності зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

2.2.63. Як проводити розрахункові операції в їдальні та буфеті в середньому навчальному закладі приватному підприємцеві на загальній системі оподаткування без застосування реєстраторів розрахункових операцій та ведення книг обліку розрахункових операцій?

Статтею 10 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами і доповненнями (далі – Закон № 265) визначено, що Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України. Розрахункові книжки не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених статтею 9 цього Закону.

Згідно пункту 6 статті 9 Закону № 265 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва, якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику;

Також, відповідно до пункту 11 статті 9 Закону № 265 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, при продажу страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу.

Отже, при продажу страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу приватний підприємець, має право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки, але за умови ведення такими особами книги обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

2.2.64. Чи застосовуються реєстратори розрахункових операцій при роздрібній реалізації у сільській місцевості товарів промислового призначення підприємствами споживчої кооперації?

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336, розробленою на виконання статті 10 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” зі змінами та доповненнями, затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій. Згідно пункту 4 зазначеного вище Переліку підприємствам споживчої кооперації при здійсненні роздрібної торгівлі та громадського харчування на території села дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 встановлений граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, зокрема, для роздрібної торгівлі та громадського харчування на території села, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації - 75 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).

Отже, підприємствам споживчої кооперації при здійсненні роздрібної торгівлі на території села дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій за умови, що граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів кожного структурного (відокремленого) підрозділу (пункту продажу товарів) таких підприємств не перевищуватиме 75,0 тис. грн.

2.2.65. Чи може підприємство споживчої кооперації (роздрібна торгівля та громадське харчування на території села) проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій?

Відповідно до п. 4 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. № 1336 без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій підприємства споживчої кооперації, а також сільськогосподарські товаровиробники, які використовують продукцію власного виробництва мають право здійснювати роздрібну торгівлю та послуги громадського харчування на території села.

В свою чергу, п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. № 1336 „Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг„ визначено, що у разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів 75 тис. гривень на один суб'єкт господарської діяльності, застосування реєстратора розрахункових операцій є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених, зокрема у п. 4 Переліку.

Отже, у разі перевищення граничного розміру (75 тис. грн. на один суб’єкт господарської діяльності) річного обсягу розрахункових операцій підприємство споживчої кооперації при роздрібній торгівлі з громадського харчування на території села зобов’язане застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

2.2.66. Приватне підприємство реалізує товари через засоби пересувної торговельної мережі на ринках. Чи потрібно при реалізації цих товарів застосовувати РРО у разі перевищення граничного річного обсягу розрахункових операцій?

Відповідно до ст. 1 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі – Закон №265) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

П. 2 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 23.08.2000р. №1336 (далі – Перелік) визначено, що без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати роздрібну торгівлю через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), що розташовані за межами стаціонарних приміщень.

В свою чергу, п. 2 постанови КМУ від 23.08.2000р. №1336 „Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг„ визначено, що у разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів 200 тис. гривень на один суб'єкт господарської діяльності, застосування реєстратора розрахункових операцій є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених, зокрема у п.2 Переліку.

Отже, у разі перевищення граничного розміру (200 тис. грн. на один суб’єкт господарської діяльності) річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки) на ринках міста приватне підприємство зобов’язане застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

2.2.67. Чи може СГ - фізична особа на загальній системі оподаткування, або юридична особа проводити розрахункові операції без застосування РРО при здійснені роздрібної торгівлі насінням на території села?

Відповідно до п. 17 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000р. № 1336. СПД, мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійснені роздрібної торгівлі насінням у кіосках на території села, або селища міського типу.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000р. № 1336 „Про забезпечення реалізації ст. 10 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг„ установлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) у разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів 200 тис. гривень на один суб'єкт господарської діяльності, застосування реєстратора розрахункових операцій є обов’язковим.

Отже, у разі перевищення граничного розміру (200 тис. грн. на один суб'єкт господарської діяльності) річного обсягу розрахункових операцій, СПД зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій згідно п. 2 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.01 № 121 ”Про терміни переведення СПД на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням РРО” зареєструвати РРО та проводити розрахунки з застосовуванням РРО.

2.2.68. Чи може СГ - фізична особа на загальній системі оподаткування, або юридична особа проводити розрахункові операції без застосування РРО при продажі страв та безалкогольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладів?

Відповідно до п. 5 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. № 1336. СПД, мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при продажі страв та безалкогольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладів, у їдальнях і буфетах підприємств УТОС та УТОГ.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. № 1336 „Про забезпечення реалізації ст. 10 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг „установлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) у разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів 200 тис. гривень на один суб'єкт господарської діяльності, застосування реєстратора розрахункових операцій є обов’язковим.

Отже, у разі перевищення граничного розміру (200 тис. грн. на один суб'єкт господарської діяльності) річного обсягу розрахункових операцій, СПД зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО та проводити розрахунки з застосовуванням РРО.

2.2.69. Чи повинен суб`єкт господарювання застосовувати реєстратори розрахункових операцій при наданні послуг з газопостачання, водопостачання, водовідведення і теплопостачання в селах за умови проведення розрахунків вдома у споживача?

Згідно з пунктом 25 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 із змінами і доповненнями, розрахунки за надання послуг з газопостачання, водопостачання, водовідведення та теплопостачання в селах дозволено проводити без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій за умови проведення цих розрахунків вдома у споживача.

2.2.70. Чи зобов’язаний суб'єкт господарювання (юридична особа або фізична особа на загальній системі оподаткування) при проведенні розрахунків за приймання від населення вторинної сировини, застосовувати реєстратор розрахункових операцій?

Згідно з п. 19 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою КМ України від 23.08.2000 №1336 „Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами і доповненнями, розрахункові операції за прийняту від населення вторинної сировини (крім металобрухту) дозволено проводити без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

2.2.71. Чи зобов’язаний суб'єкт господарювання (юридична особа або фізична особа на загальній системі оподаткування) при проведенні розрахунків з розносок та ручних візків у театрально-видовищних та спортивних закладах продаж булочних, кондитерських і порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок, застосовувати реєстратор розрахункових операцій?

Згідно з пунктом 26 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 із змінами і доповненнями, продаж булочних, кондитерських і порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок з розносок та ручних візків у театрально-видовищних та спортивних закладах здійснюються без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

2.2.72. Суб`єкт господарювання здійснює торгівельну діяльність. В якому органі ДПС необхідно зареєструвати РРО?

Згідно із п. 2.2 розділу 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.02.2001 р. № 107/5298 із змінами і доповненнями, реєстрація РРО здійснюється в органах державної податкової служби за місцезнаходженням (місцем проживання) суб’єкта підприємницької діяльності, а якщо суб’єкт підприємницької діяльності обслуговується в інспекції по роботі з великими платниками податків, - то за місцем податкового обліку. У разі використання РРО на території іншої адміністративно – територіальної одиниці його необхідно до початку використання взяти на облік в органі державної податкової служби за місцем використання.

2.2.73. Який порядок скасування реєстрації РРО?

Відповідно до п. 2.11 розділу 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.00 № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за № 107/5298 із змінами і доповненнями, скасування реєстрації РРО здійснюється на підставі подання суб’єктом підприємницької діяльності заяви довільної форми до органу державної податкової служби, де зареєстровано РРО. Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно зняти з обліку, про що робиться відмітка в реєстраційному посвідченні, і розпломбувати в центрі сервісного обслуговування (крім випадків установлення невідповідності конструкції та програмного забезпечення реєстратора до документації виробника). При скасуванні реєстрації посадова особа органу державної податкової служби вилучає реєстраційне посвідчення, довідку про опломбування, робить відповідний запис у Книзі реєстраторів розрахункових операцій та виписує довідку про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за встановленою формою, яка надається суб’єкту підприємницької діяльності.

2.2.74. Чи зобов’язані суб’єкти підприємницької діяльності забезпечувати цілісність пломб на реєстраторах розрахункових операціях при проведені розрахунків із споживачами?

Відповідно до п. 4 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов’язані забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення.

2.2.75. Яким нормативним актом регламентується порядок реєстрації РРО?

Порядок реєстрації РРО проводиться відповідно до вимог розділу 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. №614.

2.2.76. Якими мають бути дії касира-операціоніста у разі помилково вибитого чека (проведення суми розрахунку через РРО)? Як слід виправити таку помилку?

Пунктом 4.7 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. № 614 (далі Порядок), скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача", крім цього, як передбачено пунктом 4.8 Порядку застосування РРО необхідно скласти акт про відміну помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа, акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії СПД і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у СПД бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.

Також згідно п. 5 Інструкції щодо заповнення «Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою № ЗВР - 1 Порядку подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) - якщо протягом звітного місяця через РРО були зареєстровані помилково введені суми, то ці суми не включаються до граф 4 - 7. За бажанням СПД до Звіту можна додати пояснювальну записку щодо помилково введених сум.

2.2.77. Чи необхідно реєструвати реєстратор розрахункових операцій на кожен об’єкт господарювання, якщо підприємство має декілька об’єктів господарювання на одну адресу, але різні приміщення (торгівля, надання послуг)?

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами і доповненнями (далі - Закон), суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Згідно з ст. 2 Закону місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Отже, суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій на кожному місці проведення розрахунків.

2.2.78. Які документи складаються при опломбуванні реєстратора розрахункових операцій та в який термін потрібно надавати суб’єкту підприємницької діяльності копію довідки про опломбування до органу державної податкової служби?

Відповідно до п. 3.2. Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 „Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.01 за № 107/5298 із змінами та доповненнями (далі Порядок), при опломбуванні реєстратора розрахункових операцій складається (або доповнюється) у двох примірниках довідка про опломбування реєстратора розрахункових операцій, один з яких надається суб’єкту підприємницької діяльності, а другий зберігається у центрі сервісного обслуговування (в органі державної податкової служби), що здійснив опломбування. У довідці обов'язково відображаються дані щодо відповідності конструкції та програмного забезпечення реєстратора розрахункових операцій до документації виробника, а також щодо переведення реєстратора розрахункових операцій у фіскальний режим роботи. Дані про суб’єкта підприємницької діяльності заносяться з довідки про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій або з книги обліку розрахункових операцій, а дані про реєстратора розрахункових операцій - з паспорта (формуляра) на реєстратора розрахункових операцій.

При виявленні центром сервісного обслуговування невідповідності конструкції та (або) програмного забезпечення реєстратора розрахункових операцій до документації виробника, довідка про опломбування складається у трьох примірниках, один з яких центр сервісного обслуговування надає суб’єкту підприємницької діяльності, другий передає до місцевого органу державної податкової служби, а третій залишає у себе.

Відповідно до п. 3.6. Порядку, копію кожної довідки про опломбування реєстратора розрахункових операцій, виданої центром сервісного обслуговування, суб’єкт підприємницької діяльності повинен подати до органу державної податкової служби за місцем обліку реєстратора розрахункових операцій не пізніше настання найближчого терміну подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок.

2.2.79. Як оформити повернення готівки за товар фізичній особі, якщо у скриньці реєстратора розрахункових операцій не вистачає готівкових коштів?

Згідно пунктів 4.7, 4.8 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 за № 107/5298, реєстрація видачі коштів у разі повернення товару або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача". Забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції "сторно".

Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити:

дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги);

відомості про товар (послугу);

суму виданих коштів;

номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії СГД і зберігаються протягом 3 років.

Якщо у скриньці реєстратора розрахункових операцій недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, касир повинен звернутися до бухгалтерії підприємства, щоб з каси видали певну суму готівки для повернення покупцю. Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями, що передбачено пунктом 3.4 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637.

Касир РРО, отримавши з каси бухгалтерії кошти, вносить їх до касового апарату шляхом проведення „службового внесення” та повертає кошти покупцю відповідно до вимог пунктів 4.7, 4.8 наказу ДПА України від 01.12.2000 № 614.

2.2.80. В який термін здійснюється реєстрація та взяття на облік в органах державної податкової служби реєстратора розрахункових операцій?

Відповідно до пп. 2.2-2.4 розділу 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за № 107/5298 із змінами і доповненнями (далі-Порядок), реєстрація та взяття на облік реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) здійснюється в органі державної податкової служби безоплатно, реєстрація - не пізніше двох робочих днів з моменту подання, а взяття на облік – у день подання суб’єктом підприємницької діяльності (далі - СПД) усіх необхідних документів.

Реєстрація РРО здійснюється на підставі письмової заяви СПД довільної форми, у якій зазначені сфера застосування та реквізити РРО, копії - свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності (якщо СПД має зареєстровані в даному органі ДПС РРО чи книги обліку розрахункових операцій, то копію свідоцтва надавати не треба); документ, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність; паспорт на РРО; дозвіл місцевого органу виконавчої влади на розміщення господарської одиниці (договору оренди, іншого документа на право власності або користування господарською одиницею); для реєстрації резервного РРО слід надати такі документи на кожну господарську одиницю, де буде використовуватись РРО. На підставі вивчення наданих СПД документів відповідальна посадова особа органу державної податкової служби не пізніше двох днів з моменту подання суб’єктом підприємницької діяльності документів приймає рішення про можливість реєстрації РРО. У разі позитивного рішення виписується довідка про резервування фіскального номера РРО у двох примірниках. Один примірник довідки надається СПД, другий залишається в органі державної податкової служби.

Згідно із п. 2.8 розділу 2 Порядку узяття РРО на облік в органі ДПС за місцезнаходженням господарської одиниці здійснюється при поданні СПД реєстраційного посвідчення на РРО. Посадова особа органу ДПС здійснює запис у відповідному розділі Книги реєстраторів розрахункових операцій, а також робить відмітку в реєстраційному посвідченні.

2.2.81. З чого складається фіскальний номер РРО?

Відповідно до п. 2.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 107/5298, із змінами та доповненнями, фіскальний номер РРО складається з коду області (дві цифри), коду району або міста (дві цифри) згідно з місцезнаходженням СПД (для великих платників податків - коду міста, де вони обслуговуються) та порядкового номера запису (шість цифр) у Книзі реєстраторів розрахункових операцій.

2.2.82. Збереження яких документів повинен забезпечити суб'єкт господарської діяльності, який застосовує РРО, зареєстрований в установленому порядку, у господарській одиниці?

Відповідно до п. 4.6. розділу 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. № 107/5298 із змінами та доповненнями СПД повинен забезпечити:

- ведення в установленому порядку поточної, а також зберігання у господарській одиниці останньої використаної книги обліку розрахункових операцій, - зареєстрованої на РРО, та використаних контрольних стрічок за останні 3 робочих дні, за винятком об'єктів виїзної торгівлі та пересувної торговельної мережі;

- зберігання у господарській одиниці останньої використаної та поточної розрахункової книжки, що використовується у період ремонту РРО чи відключення електроенергії;

- друкування X-звітів, Z-звітів та інших документів (крім розрахункових), що передбачено експлуатаційною документацією на РРО, підрахунок готівки на місці проведення розрахунків під час здійснення перевірки господарської одиниці на вимогу представника контролюючого органу;

- зберігання на місці проведення розрахунків реєстраційного посвідчення та останньої довідки про опломбування реєстратора розрахункових операцій або їх копій.

2.2.83. Чи потрібно відображати в книзі обліку розрахункових операцій на господарську одиницю безготівкову форму розрахунків?

Статтею 2 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95 – ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зі змінами та доповненнями (далі – Закон) визначено, що книга ОРО – прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до підпункту 7.5 пункту 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 106/5297, (зі змінами та доповненнями) використання книги обліку розрахункових операцій (далі – книга ОРО), зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО), передбачає, зокрема, щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Тобто, книга ОРО повинна містити інформацію щодо розрахункових операцій, проведених у готівковій та безготівковій формах.

2.2.84. Приватний підприємець працює на загальній системі оподаткування здійснює на ринку торгівлю промисловими товарами з лотка (сплачує ринковий збір). Чи потрібно йому використовувати КОРО та розрахункові книжки ?

Відповідно до п. 9 ст. 9 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі – Закон) РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктами або промисловими товарами за готівку на ринку, якщо такі фізичні особи сплачують ринковий збір відповідно до законодавства.

Згідно із п. 3 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. № 1336 при здійсненні роздрібної торгівлі (за винятком кіосків, палаток розташованих на їх території магазинів) на ринку дозволяється проводити розрахункові операції без застосування РРО, але за умови використання розрахункових книжок та КОРО.

Таким чином, приватний підприємець, який працює за загальною системою оподаткування і здійснює на ринку торгівлю промисловими товарами з лотка, сплачуючи ринковий збір, має право не використовувати РРО за умови використання КОРО та розрахункової книжки.

2.2.85. В який термін здійснюється реєстрація та взяття на облік в органах державної податкової служби книг обліку розрахункових операцій та які документи подаються для її реєстрації?

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614 (далі – Порядок) реєстрація книг обліку розрахункових операцій (далі – книга ОРО) здійснюється в органі ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) СПД, а якщо СПД обслуговується в інспекції по роботі з великими платниками податків – за місцем податкового обліку. У разі використання книги ОРО на території іншої адміністративно – територіальної одиниці її необхідно до початку використання взяти на облік в органі ДПС за місцем провадження підприємницької діяльності, крім книг ОРО, зареєстрованих на РРО або на транспортний засіб чи на об’єкт виїзної торгівлі. Реєстрація та взяття на облік здійснюється безоплатно, реєстрація – не пізніше двох днів з моменту подання, а взяття на облік – у день подання СПД необхідних документів.

П. 2.5 ст. 2 Порядку визначено, що реєстрація першої книги ОРО на господарську одиницю здійснюється на підставі письмової заяви СПД довільної форми, де зазначається сфера діяльності, а також надання ним таких документів та їх копій, завірених підписом керівника і печаткою СПД – юридичної особи або особистим підписом СПД – фізичної особи:

копії свідоцтва про державну реєстрацію СПД (якщо СПД має зареєстровані в даному органі ДПС книги ОРО на інші господарські одиниці чи РРО, то копія свідоцтва не потрібна);

дозволу місцевого органу виконавчої влади на розміщення господарської одиниці (договору оренди, іншого документа на право власності або користування господарською одиницею);

для СПД, що надають послуги з перевезень пасажирів і багажу, - ліцензії на право здійснення зазначеного виду діяльності.

Оригінали документів повертаються СПД, копії залишаються в органі ДПС.

Згідно із п. 2.9 ст. 2 Порядку реєстрація другої та наступних книг ОРО на господарську одиницю або РРО здійснюється на підставі подання СПД письмової заяви довільної форми та довідки про реєстрацію книги ОРО.

Відповідно п. 2.10 ст. 2 Порядку узяття книги ОРО на облік в органах ДПС за місцем провадження підприємницької діяльності здійснюється при поданні СПД довідки про реєстрацію книги ОРО.

2.2.86. Як здійснюється реєстрація книг обліку розрахункових операцій українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта”, державного підприємства спеціального зв’язку та державних територіально-галузевих об’єднань (підприємств) залізничного транспорту?

Відповідно до пункту 2.1 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614 (далі - Порядок) визначено, що українське державне підприємство поштового зв’язку „Укрпошта” може реєструвати книги обліку розрахункових операцій за місцем розташування відособлених безбалансових виробничих підрозділів, які мають окремі поточні рахунки у місцевих відділеннях банків, як для власних потреб цих підрозділів, так і для підпорядкованих їм відділень поштового зв’язку. Зазначене поширюється також на Державне підприємство спеціального зв’язку та державні територіальні-галузеві об’єднання (підприємства) залізничного транспорту.

2.2.87. Який порядок використання книги обліку розрахункових операцій зареєстрованої на господарську одиницю?

Відповідно до п. 7.4 р. 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за № 105/5296 із змінами та доповненнями, використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає:

- наявність книги обліку розрахункових операцій в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків;

- здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни;

- щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

2.2.88. В якому випадку складається акт про видачу коштів при повернені товару у разі застосування розрахункової книжки та які дані повинні бути зазначені в акті?

Відповідно до абзацу другого пункту 9.4 розділу 9 Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02..2001 р. за № 106/5297 із змінами і доповненнями, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів.

В акті необхідно вказати:

дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги);

відомості про товар (послугу); суму виданих коштів;

номер розрахункової квитанції, яка підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Акти про видачу коштів передаються до бухгалтерії суб’єкта підприємницької діяльності і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у суб’єкта підприємницької діяльності бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.

2.2.89. Якщо при продажу товарів встановлюється знижка або надбавка відносно вартості одиниці виміру товару, чи необхідно загальну суму знижки (надбавки) вказувати на корінці та у відривній частині розрахункової квитанції?

Відповідно до пункту 9.3 розділу 9 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за № 106/5297 із змінами і доповненнями, якщо при продажу товару (послуги) встановлюється знижка або надбавка відносно вартості одиниці виміру товару (послуги), то за бажанням суб’єкта підприємницької діяльності загальна сума знижки (надбавки) вказується на корінці та у відривній частині розрахункової квитанції у дужках поряд із сумою розрахунку з відповідною позначкою ("зн" або "нд").

2.2.90. Що треба зробити у разі виявлення факту порушення цілісності засобу контролю на розрахунковій книжці або виявлення факту опломбування підробленим засобом контролю?

Відповідно до пункту 9.12 розділу 9 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за № 106/5297 із змінами і доповненнями, у разі порушення цілісності засобу контролю на розрахунковій книжці, виявлення факту опломбування книжки підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, що вказаний у довідці про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій, така розрахункова книжка підлягає розпломбуванню, після чого керівник місцевого органу ДПС приймає рішення про скасування її реєстрації чи про можливість переопломбування.

2.2.91. Чи дозволяється повторне використання розрахункових квитанцій, виправлення записів у квитанціях (в т.ч. помилково зроблених записів), вилучення з розрахункової книжки корінців розрахункових квитанцій?

Відповідно до пункту 9.8 розділу 9 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за № 106/5297 із змінами і доповненнями, не дозволяється використовувати розрахункові квитанції повторно, виправляти записи у квитанціях, вилучати з розрахункової книжки корінці розрахункових квитанцій, порушувати кріплення книжки. У разі пошкодження розрахункової квитанції чи здійснення помилкового запису таку квитанцію слід анулювати, для чого на корінці та відривній частини зробити відмітку "Анульовано", завірену підписом особи, яка здійснює розрахунки.

2.2.92. Який порядок використання розрахункової книжки?

Відповідно до абзацу п`ятого п. 9.6 розділу 9 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 №614, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 106/5297 із змінами і доповненнями, порядок використання розрахункової книжки здійснюється у такому порядку:

- на кожному місці проведення розрахунків повинна використовуватися окрема розрахункова книжка з книгою обліку розрахункових операцій, на яку вона зареєстрована;

- при проведенні розрахункової операції заповнюється спочатку корінець, потім відривна частина розрахункової квитанції (за винятком квитанцій, де вартість товару (послуги) зазначена попередньо шляхом проштамповування чи друкарським способом), при цьому вказані у корінці та у відривній частині суми розрахунків повинні бути ідентичними;

- відривна частина відокремлюється від корінця по лінії відриву та видається покупцеві чи особі, яка отримує кошти (у разі здійснення операції видачі), не пізніше завершення розрахункової операції.

Розрахункові книжки, зареєстровані на окрему книгу обліку розрахункових операцій, повинні використовуватися послідовно згідно з їх порядковими номерами та до повного вичерпання розрахункових квитанцій. Якщо в книзі обліку розрахункових операцій обліковуються розрахункові операції за декількома місцями проведення розрахунків, то такої послідовності слід додержуватися щодо кожного місця проведення розрахунків.

2.2.93. Як правильно заповнити розрахункову квитанцію у випадку повернення товару, якщо вартість товару перевищує 100 грн.?

Відповідно до п. 9.4 ст. 9 Порядку реєстрації і ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, при здійсненні операцій видачі коштів у випадку повернення товару сума розрахунку вказується в корінці й у відривній частині розрахункової квитанції з математичним знаком «-» (мінус).

Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці чи особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно вказати: дані документа, що встановлює особу покупця, що повертає товар ; данні про товар; суму виданих коштів; номер розрахункової квитанції, що підтверджує покупку товару.

Акти про видачу коштів передаються в бухгалтерію СПД і зберігаються протягом 3 років. У випадку відсутності у СПД бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.

2.2.94. Як заповнюється реєстраційна сторінка розрахункової книжки?

Відповідно до пункту 9.1 розділу 9 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за № 106/5297 із змінами і доповненнями (далі – Порядок), перед початком використання розрахункової книжки на її реєстраційній сторінці необхідно зазначити дату початку використання.

Згідно з пунктом 9.9 розділу 9 Порядку після використання всіх розрахункових квитанцій на реєстраційній сторінці розрахункової книжки необхідно зазначити дату її закінчення та загальну суму розрахунків за всіма розрахунковими квитанціями у книжці.

2.2.95. Який порядок реєстрації розрахункових книжок для реєстраторів розрахункових операцій?

Відповідно до пунктів 3.3-3.5 розділу 3 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 №614 "Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"" та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за №106/5297 із змінами і доповненнями, перед реєстрацією розрахункової книжки суб`єкт підприємницької діяльності повинен забезпечити:

- заповнення на реєстраційній сторінці розрахункової книжки рядків, що містять назву, ідентифікаційний код суб`єкта підприємницької діяльності за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО (рядок, позначений літерами "ІД");

- заповнення у всіх розрахункових квитанціях реквізитів "Назва СПД", "Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ (номер за ДРФО)" або "Податковий номер платника ПДВ".

На кожну розрахункову книжку, що подається на реєстрацію, необхідно встановити засіб контролю таким чином, щоб унеможливити розкріплення книжки без порушення цілісності засобу контролю.

Реєстрація розрахункової книжки здійснюється на підставі подання суб`єктом підприємницької діяльності письмової заяви довільної форми та довідки про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій.

При реєстрації розрахунковій книжці надається номер, який складається з фіскального номера книги обліку розрахункових операцій, з якою буде використовуватись розрахункова книжка, та проставленого через дріб порядкового номера розрахункової книжки, зареєстрованої на дану книгу оліку розрахункових операцій.

Посадова особа органу ДПС здійснює запис у відповідному розділі Книги облікових форм, додаткові записи в обох примірниках довідки про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та заповнює рядки реєстраційної сторінки розрахункової книжки: номер книжки, дата реєстрації, назва органу ДПС, дані про посадову особу органу ДПС, серія та номер першого бланка, кількість бланків, номер установленого засобу контролю - після чого розрахункова книжка вважається зареєстрованою. Кількість розрахункових книжок, що реєструються одночасно, не обмежується.

2.2.96. Чи потрібно після включення електроенергії робити запис у розрахунковій книжці “Службова видача” із зазначенням загальної суми виручки, яку було отримано за час відсутності електроенергії, якщо вона відповідним чином проводиться через РРО?

Відповідно до п.9.7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614, сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків на момент відключення електроенергії, записується до корінця розрахункової квитанції з поміткою “Службове внесення”. Сума готівки, що вилучається СПД протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується до корінця розрахункової квитанції з поміткою “Службова видача”.

Отже, у розрахунковій книжці записом “Службове внесення” фіксується сума готівки, яка була на місці проведення розрахункових операцій на час відключення електроенергії та початку роботи з використанням розрахункової книжки.

Згідно із п. 4.9 ст. 4 Порядком реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги), затвердженим наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614, якщо у разі відключення електроенергії розрахункові операції провадяться з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, після відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки – за час роботи, що передував відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, після чого слід зробити Z-звіт. При потребі виконується операція “Службове внесення” готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків. Тобто, після відновлення постачання електроенергії, переходячи на роботу з РРО, суми, зафіксовані у розрахунковій книжці за період відключення електроенергії, проводяться через РРО з використанням операції “Службове внесення”, а в розрахунковій книжці на цю суму необхідно зробити запис “Службова видача”.

2.2.98. Чи можна здійснювати на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій або в разі відключення електроенергії розрахункові операції з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки якщо розрахункові книжки зареєстровані до іншої книги обліку розрахункових операцій?

Відповідно до п. 4.9 розділу 4 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за № 106/5298 із змінами і доповненнями (далі - Порядок), якщо на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій або в разі відключення електроенергії розрахункові операції

проводяться з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки.

Згідно з п. 7.1 розділу 7 Порядку суб’єкт підприємницької діяльності повинен забезпечити використання книги ОРО у тій господарській одиниці з тим РРО, що були зазначені на титульній сторінці книги при її реєстрації.

Таким чином, використання розрахункової книжки, на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій або в разі відключення електроенергії, здійснюється за наявності книги обліку розрахункових операцій з тим реєстратором розрахункових операцій, що був зазначений на титульній сторінці книги при її реєстрації.

2.2.99. Чи передбачені обмеження щодо кількості роздрукування фіскальних звітних чеків (Z-звітів) протягом робочого дня?

Згідно із п.9 ст.3 Закон України від 06.07.95 № 265/95 – ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями, необхідно щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п.7.7 розділу 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 105/5296 із змінами та доповненнями, у разі роздрукування на реєстраторі розрахункових операцій протягом робочого дня кількох фіскальних звітних чеків, усі вони підклеюються у відповідній книзі обліку розрахункових операцій, записи в розділі 2 книги обліку розрахункових операцій робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо.

Отже, обмежень щодо кількості роздрукування фіскальних звітних чеків (Z-звітів) не існує.

2.2.100. Який порядок використання книги обліку розрахункових операцій?

Відповідно до п. 7.5 р. 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614 зареєстровано, в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за № 105/5296 із змінами та доповненнями використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, передбачає:

1). наявність книги обліку розрахункових операцій на місці проведення розрахунків, де встановлено реєстратор;

2). підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги обліку розрахункових операцій;

3). щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо;

4). у разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій;

5). ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення реєстратора у відповідному розділі книги.

2.2.101. Який термін зберігання книги обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок після їх закінчення?

Відповідно до п. 6 ст. 3 Закону України 06.07.95 № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов’язані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.

2.2.102. Як обліковувати в книзі обліку розрахункових операцій ремонти реєстратора розрахункових операцій?

Відповідно до п.7.10 розділу 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 №614 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.01 за №105/5296 із змінами та доповненнями,

у розділі 4 книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, обліковуються ремонти, роботи з технічного обслуговування, а також перевірки конструкції та програмного забезпечення реєстратора розрахункових операцій. Графи 1 - 5 заповнює особа, що здійснює ремонт, графи 6 та 7 - працівник суб’єкта підприємницької діяльності після відновлення працездатності реєстратора розрахункових операцій, у разі виходу реєстратора розрахункових операцій з ладу, графи 1 та 2 заповнює працівник суб’єкта підприємницької діяльності безпосередньо після виходу реєстратора з ладу. При потребі до розділу 4 книги обліку розрахункових операцій може вноситися додаткова інформація.

Зокрема:

г1 - Номер запису

г2 -Дата і час виходу реєстратора розрахункових операцій з ладу

г3 - Характер несправності

г4- Дата і час відновлення роботи реєстратора розрахункових операцій

г5 - Підпис та індивідуальне клеймо працівника центра сервісного обслуговування, який проводив ремонт обслуговування.

г6 - засіб реєстрації під час ремонту реєстратора розрахункових операцій

г7 - номер першого Z звіту після відновлення роботи реєстратора.

2.2.103. Чи можливе, при необхідності, введення додаткових граф в книзі обліку розрахункових операцій?

Відповідно до п.7.7 розділу 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.01 за №105/5296 із змінами та доповненнями, на бажання суб’єкта підприємницької діяльності у графах 5 - 8 розділу 2 книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, можна вводити додаткові графи для зазначення сум розрахунків, суми ПДВ та виданих при поверненні товару коштів, які отримані (видані) з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Крім того, у цьому розділі книги можна виконувати додаткові записи, де підсумовуються дані за розрахунками за день чи за місяць.

2.2.104. Проведення розрахунків при заготівлі вторинних матеріальних ресурсів

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (зі змінами та доповненнями) (далі - постанова №1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі – Перелік), яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Так, зокрема, відповідно до пункту 19 Переліку проведення розрахункових операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій дозволено при прийманні від населення вторинної сировини (крім металобрухту).

Форма та зміст розрахункових квитанцій (№РК-1), в тому числі спрощених розрахункових квитанцій (№РК-2) затверджені наказом Державної податкової адміністрації України „Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 01.12.2000 №614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за №105/5296.

Отже, суб’єктам господарської діяльності, при прийманні від населення вторинної сировини (крім металобрухту) дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій, але з обов'язковим використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій у разі дотримання вимог пункту 19 постанови № 1336. При цьому, законодавством не встановлено обмеження щодо сум розрахунків за розрахунковими квитанціями.

2.2.105. Які обов’язкові вимоги до змісту фіскального касового чека?

Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Відповідно до п. 3.1 та 3.2 ст. 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - касовий чек) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити:

назву господарської одиниці;

адресу господарської одиниці;

для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Законом України "Про податок на додану вартість"; перед номером друкуються великі літери "ПН";

для СПД, що не є платниками ПДВ, - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери "ІД";

якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);

вартість одиниці виміру товару (послуги);

найменування товару (послуги);

літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги);

позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати;

загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО";

для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком - літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка - великі літери "ПДВ";

порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції;

фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН";

напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та логотип виробника.

2.2.106. Підприємство закупило за готівку канцелярські товари для власних потреб. При розрахунку в магазині через РРО одержало касові чеки. Чи є обов’язковою наявність печатки магазину та штампа «сплачено» на звороті касового чека та який нормативний документ регулює це питання?

Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Вимоги щодо форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб'єктами підприємницької діяльності для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг викладено в Положенні про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614 (далі – Положення .Відповідно до п. 3.2 ст. 3 Положення №614 касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити:

назву господарської одиниці;

адресу господарської одиниці;

для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Законом України "Про податок на додану вартість"; перед номером друкуються великі літери "ПН";

для СПД, що не є платниками ПДВ, - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери "ІД";

якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);

вартість одиниці виміру товару (послуги);

найменування товару (послуги);

літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги);

позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати;

загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО";

для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком - літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка - великі літери "ПДВ";

порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції;

фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН";

напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та логотип виробника.

Таким чином, касовий чек є розрахунковим документом, який підтверджує факт продажу товарів, і він не потребує наявності печатки магазину та штампа «сплачено» на звороті чека.

2.2.107. Чи передбачено при проведенні розрахунків із споживачами видавати розрахунковий документ не встановленої форми?

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Форму та зміст розрахункових документів затверджено наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за № 105/5296.

2.2.108. Приватний підприємець є платником єдиного податку. За надані послуги при вилові риби, громадяни вимагають надавати їм підтверджуючи документи. Чи правомірно надання платних послуг по вилову риби приватним підприємцем платником єдиного податку з наданням квитків громадянам?

Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі – Закон) реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.

Згідно з п. 15 ст. 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12.05.1991р. №1023-ХІІ „Про захист прав споживачів”.

2.2.109. Чи мають право суб’єкти господарювання – застосовувати реєстратори розрахункових операцій, які відсутні у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій?

Відповідно до п. 3 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями, суб’єкти підприємницької діяльності які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Отже, суб’єкти підприємницької діяльності при здійсненні розрахунків із споживачами не мають право застосовувати реєстратори розрахункових операцій, які не внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

2.2.110. Як можна відновити інформацію, що зберігалася у фіскальному блоці РРО, у разі виходу з ладу такого блока?

Порядком реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за № 107/5298 із змінами та доповненнями визначено, що фіскальний блок є невід’ємною складовою частиною РРО, яка забезпечує реєстрацію обороту, визначення розміру податків, керування механізмом друку чеків та звітних документів, виведення інформації на індикатори і містить фіскальну пам’ять та інтерфейс для зв’язку з прикладним програмним забезпеченням РРО.

Відповідно до ст. 12 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265/95) постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 затверджено Порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій (далі – Порядок), що визначає вимоги до технічного обслуговування і ремонту РРО суб’єктів підприємницької діяльності та особливості і ремонту фіскального блока.

Зокрема, у Порядку зазначено, що несправний фіскальний блок реєстратора не підлягає ремонту центром сервісного обслуговування. Згідно з нормою п. 33 цього Порядку несправний фіскальний блок реєстратора підлягає заміні на новий, опломбований виробником. При цьому в новому фіскальному блоці відновлюється інформація зі щомісячних звітів реєстратора за останні три роки.

Отже, згідно з вимогами Порядку, оскільки фіскальний блок реєстратора-це окрема конструктивна одиниця РРО, що складається з функціональних вузлів, які забезпечують керування роботою реєстратора, обробку даних усіх проведених розрахункових операцій, збереження та накопичення фіскальної інформації, то відновлення інформації, що зберігалась у фіскальному блоці РРО, у разі виходу його з ладу може здійснюватись лише виробником такого реєстратора розрахункових операцій.

2.2.111. Чи мають право суб’єкти господарювання самостійно проводити ремонт реєстратора розрахункових операцій?

Відповідно до п. 14 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов’язані вводити в експлуатацію, проводити технічне обслуговування, ремонтувати реєстратори розрахункових операцій через центри сервісного обслуговування у встановленому порядку.

2.2.112. Який строк служби реєстраторів розрахункових операцій?

Відповідно до п. 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 із змінами і доповненнями, строк служби — строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує

працездатність реєстратора розрахункових операцій, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів. Строк служби реєстраторів розрахункових операцій встановлює виробник цієї продукції.

У випадку якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це здебільшого стосується старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою строку служби апарата, щодо семирічного з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев’яти років від дати випуску.

2.2.113. Який максимальний термін використання книг обліку розрахункових операцій суб’єктами господарювання, або резервного реєстратора розрахункових операцій на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або відключення електроенергії і в який строк центри сервісного обслуговування повинні забезпечити відновлення роботи реєстратора розрахункових операцій?

Відповідно до статті 5 Закону України від 6 липня 1995року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із змінами і доповненнями (далі - Закон), на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Статтею 14 Закону передбачено, що у разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій центри сервісного обслуговування зобов'язані забезпечувати відновлення його роботи протягом 72 годин.

2.2.114. Який порядок розрахунків у разі відключення електроенергії або в період ремонту реєстратора розрахункових операцій та ведення книги обліку розрахункових операцій?

Відповідно до п. 4.9 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за №107/5298 (далі – Порядок РРО), із змінами та доповненнями, на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги ОРО та РК.

Згідно із п. 7.8 розділу 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 106/5297, із змінами та доповненнями (далі – Порядок КОРО), у розділі 3 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО.

Графи 1 - 5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки, графи 6 - 8 - до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.

Згідно із п. 7.9 Порядку КОРО, якщо початок та закінчення одного циклу використання розрахункової книжки при відключенні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, то за кожний робочий день у розділі 3 книги ОРО на РРО здійснюються окремі записи, при цьому графи 1 - 2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 - тільки в останній день одного циклу використання розрахункової книжки.

Крім того, на підставі даних РК щоденно здійснюються записи в розділі 2; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 - 8) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу реєстратора, або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку.

Відповідно до п. 4.9 Порядку РРО після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також у відповідності до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, після чого слід виконати Z-звіт. При потребі виконується операція "службове внесення" на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

2.2.115. Який порядок заповнення Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій?

Інструкція із заповнення „Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою № 3ВР-1 наведена у додатку 2 до Порядку подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, затверджений наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 "Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"" та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 № 108/5299.

Звіт за формою № ЗВР-1 складається в розрізі всіх реєстраторів розрахункових операцій, що зареєстровані суб’єктом підприємницької діяльності та в розрізі книг обліку розрахункових операцій, зареєстрованих на господарську одиницю (депо, кондуктора, об'єкт виїзної торгівлі), які використовувались протягом звітного місяця.

У рядку "До державної податкової інспекції" слід зазначити назву району, міста, району в місті та міста (для міст з районним розподілом).

У рядку "реквізити суб'єкта підприємницької діяльності" наводяться назва суб’єкта підприємницької діяльності та його місцезнаходження (для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові громадянина-підприємця та його місце проживання), що зазначені у свідоцтві про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ чи ідентифікаційний номер за ДРФО.

У графі 1 - порядковий номер запису у Звіті;

у графі 2 - модифікація реєстратора розрахункових операцій, а в рядках, де виконуються записи щодо книг обліку розрахункових операцій, - напис "книга обліку розрахункових операцій" або абревіатура "КОРО";

3. У графі 3 - фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій або книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на господарську одиницю (депо, кондуктора, об'єкт виїзної торгівлі).

4. У графах 4 - 6 записуються такі суми розрахунків за звітний місяць:

У графі 4 - загальна сума проведених за звітний місяць розрахункових операцій, тобто сума коштів, яку отримано від покупців за реалізовані товари (надані послуги);

У графі 5 - частина суми розрахунків, зазначеної в графі 4, що оподатковується податком на додану вартість (далі - ПДВ) за ставкою 20 відсотків;

У графі 6 - сума ПДВ, обчислена виходячи із суми розрахунків, зазначеної в графі 5.

5. У графі 7 записується загальна сума коштів, виданих при поверненні товару (рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках). Якщо протягом звітного місяця через реєстратор розрахункових операцій були зареєстровані помилково введені суми, то ці суми не включаються до граф 4 - 7.

За бажанням суб’єкта підприємницької діяльності до Звіту можна додати пояснювальну записку щодо помилково введених сум.

6. У рядку "Разом за всіма реєстраторами розрахункових операцій (розрахунковими книжками)"

У графах 4 - 7 записуються підсумки показників за відповідними графами.

7. Звіт підписують директор (керівник) та головний бухгалтер - для юридичних осіб, особисто громадянин-підприємець - для фізичних осіб. Факт прийняття Звіту органом державної податкової служби засвідчується підписом уповноваженої посадової особи цього органу із зазначенням дати його подання.

8. Звіт скріплюється печаткою суб’єкта підприємницької діяльності, якщо наявність такої у суб’єкта підприємницької діяльності передбачена чинним законодавством

2.2.116. При відключенні електроенергії в магазині підприємство використовувало зареєстровані належним чином розрахункові книжки. Чи потрібно подавати до податкового органу звітність по використаним книжкам?

Відповідно до пункту 3 Порядку подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. № 108/5299 (далі – Порядок), у разі використання розрахункової книжки на період виходу з ладу РРО або в разі тимчасового відключення електроенергії звітність подається у складі , передбаченому для РРО.

Згідно із пунктом 2 Порядку звітність, пов’язана із застосування РРО надається у складі „Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)” за формою № 3ВР-1 (далі – Звіт), а при наданні звіту за останній місяць календарного року - з поданням додатково періодичних звітів за минулий календарний рік, надрукованих на кожному РРО. Звітність пов’язана з використання РК, подається у складі Звіту і Довідки про використання розрахункових книжок. Якщо є зареєстровані РРО та книги обліку розрахункових операцій, то відомості про суми розрахунків по РРО та книгам обліку розрахункових операцій можна відобразити у одному Звіті.

Пунктом 7 статті 3 розділу ІІ Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” із змінами та доповненнями, звіт подається до податкового органу за місцем реєстрації РРО щомісячно до 15 числа наступного за звітним місяця.

2.2.117. Якщо суб'єкт господарської діяльності зареєстрував реєстратор розрахункових операцій і не здійснює господарської діяльності. Чи потрібно подавати звіт до органів ДПС?

Відповідно до пункту 7 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами і доповненнями, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані подавати до органів державної податкової служби звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця.

Згідно з пункту 1 Порядку подання звітності, пов’язаною із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книги обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. №614, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за №108/5299 із змінами і доповненнями передбачено, що звітність, пов'язана із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) або використанням розрахункових книжок (далі - РК), подається суб'єктом підприємницької діяльності щодо всіх зареєстрованих РРО, незалежно від застосування чи незастосування їх у звітному місяці, та щодо всіх книг обліку розрахункових операцій, зареєстрованих на господарську одиницю (депо, кондуктора, об'єкт виїзної торгівлі), які ведуться разом із розрахунковими книжками у випадках, визначених законом (крім виходу РРО з ладу або відключення електроенергії).

2.2.118. Чи передбачено подання уточнюючого Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)?

Відповідно до п. 7 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995р. № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані подавати до органів державної податкової служби звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця.

Згідно із п. 2 Порядку подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книги обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за № 108/5299 (далі – Порядок № 614), звітність, пов’язана із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, подається у складі ,,Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)’’ за формою № ЗВР-1 (далі – Звіт), а при поданні звіту за останній місяць календарного року – з поданням додатково періодичних звітів за минулий календарний рік, надрукованих на кожному реєстраторі розрахункових операцій. Звітність, пов’язана з використанням розрахункових книжок, подається у складі Звіту та Довідки про використані розрахункові книжки.

Відповідно до п. 1 Порядку № 614 звітність, пов’язана із застосуванням РРО або використання розрахункових книжок, подається суб’єктом підприємницької діяльності щодо всіх зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій РРО, незалежно від застосування чи незастосування їх у звітному місяці.

Слід зауважити, що Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункові книжки) не відноситься до податкової звітності в розумінні Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Таким чином, подання уточнюючого Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), чинним законодавством не передбачено .

2.2.119. Чи передбачено складання акту у разі помилково вибитого чека та який порядок відображення даної суми в Звіті про використання реєстраторів розрахункових операцій?

Відповідно до 4.7 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 №614 (далі Порядок), скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи реєстратора розрахункових операцій окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо реєстратор розрахункових операцій не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача", крім цього, як передбачено пунктом 4.8 Порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій необхідно скласти акт про відміну помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа, акти про скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб’єкта підприємницької діяльності і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п.5 Інструкції щодо заповнення «Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою №ЗВР-1 Порядку подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом ДПА України від 1 грудня 2000 №614, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 за №108/5299 із змінами і доповненнями, якщо протягом звітного місяця через реєстратор розрахункових операцій були зареєстровані помилково введені суми, то ці суми до граф 4 – 7 Звіту не включаються.

2.2.120. Яким чином відображається у звіті про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій сума викрадених коштів з касового ящика реєстратора розрахункових операцій?

Відповідно до Порядку подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, зареєстрованого у Мін’юсті України 05.02.01 за № 108/5299, звітність, пов’язана із застосуванням РРО, подається у складі «Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок)» за формою № ЗВР-1 (далі – Звіт). Графи Звіту заповнюються згідно з Інструкцією із заповнення «Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (далі – Інструкція).

Згідно з п. 4 Інструкції у графі 4 записується загальна сума проведених за звітний місяць розрахункових операцій, тобто сума коштів, яку отримано від покупців за реалізовані товари (надані послуги).

Таким чином, у Звіті відображається повна сума проведених за звітній місяць розрахункових операцій, незалежно від того, що певна сума коштів була викрадена з касового ящика реєстратора розрахункових операцій, тобто окремого відображення у Звіті суми викрадених коштів не передбачено.

2.2.121. При закупівлі пально-мастильних матеріалів (операція пов’язана з господарською діяльністю) підприємство розрахувалося готівковими коштами у сумі до 10 тис. грн. Продавець за відпущені пально-мастильні матеріали видав належно оформлений касовий чек. Чи є касовий чек розрахунковим документом та яка гранична сума готівкових розрахунків?

Відповідно до ст. 2 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі – Закон) розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно із п. 2.3 ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. № 637 гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Постановою Правління НБУ від 09.02.2005р. №32 „Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку” така сума встановлена у розмірі 10 000 грн.

Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Зазначені обмеження стосуються також розрахунків готівкою між підприємствами в оплату за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок коштів, одержаних за корпоративними картками.

Зазначені обмеження не поширюються на:

а) розрахунки підприємств (підприємців) з фізичними особами, бюджетами та державними цільовими фондами;

б) добровільні пожертвування та благодійну допомогу;

в) розрахунки підприємств (підприємців) за спожиту ними електроенергію;

г) використання коштів, виданих на відрядження;

ґ) розрахунки підприємств (підприємців) між собою під час закупівлі сільськогосподарської продукції. Перелік товарів, що належать до цієї продукції (далі - сільськогосподарська продукція), визначений Законом України "Про державну підтримку сільського господарства України".

Таким чином, у разі проведення розрахунків за пально-мастильні матеріали готівкою, касовий чек, що роздрукований на реєстраторі розрахункових операцій, є розрахунковим документом.

Гранична сума готівкового розрахунку не повинна перевищувати 10 000 грн. для розрахунків в касі підприємства.

Обмеження 10 000 грн. не розповсюджується на готівкові розрахунки проведені через належним чином зареєстрований РРО.

2.2.122. Яким чином потрібно проводити розрахункові операції у випадку виходу з ладу РРО?

Згідно статті 5 Закону України “Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

2.2.123. Які реєстратори розрахункових операцій приймаються до реєстрації в пунктах обміну валюти ?

Порядок реєстрації реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти визначено Порядком реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004 р. N 87 (далі - Порядок).

Відповідно до розділу 2 п. 2.1.Порядку до реєстрації приймаються реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО), модифікації яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій з визначеною сферою застосування "операції з купівлі-продажу іноземної валюти", за умови, що термін служби РРО не вичерпаний, та з урахуванням термінів реєстрації, установлених Державним реєстром РРО.

2.2.124. Які документи подає суб’єкт господарювання (далі – СГ) при реєстрації РРО з купівлі-продажу іноземної валюти?

Згідно з пп.2.2-2.3 р. 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. затвердженого наказом ДПА України від 12.02.04.р №87 визначено, що реєстрація РРО здійснюється в органі ДПС за місцезнаходженням СГ.

Реєстрація та взяття на облік здійснюються безоплатно, реєстрація - не пізніше двох робочих днів з моменту подання документів а взяття на облік - у день подання СГ усіх необхідних документів.

Реєстрація РРО здійснюється на підставі подання СГ письмової заяви довільної форми, у якій зазначені сфера застосування та реквізити РРО (модифікація, заводський номер, версія програмного забезпечення, постачальник або виробник, дата виготовлення), а також надання ним таких документів та їх копій, завірених підписом керівника і печаткою СГ:

- копії свідоцтва про державну реєстрацію СГ (якщо СГ має зареєстрований в даному органі ДПС реєстратор, то копію свідоцтва надавати не треба);

- документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування реєстратором;

- паспорта (формуляра) на РРО;

- належним чином оформленої довідки про реєстрацію пункту обміну іноземної валюти у відповідному територіальному управлінні Національного банку України;

- у разі реєстрації РРО, що був раніше зареєстрований іншим СПД, - довідки про скасування реєстрації.

Оригінали документів повертаються СГ, копії залишаються в органі ДПС.

2.2.125. Який порядок проведення розрахунків уповноваженими банками, що здійснюють операції з купівлі - продажу іноземної валюти ?

Відповідно до ст. 4 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95 ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями уповноважені банки, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками, зобов'язані:

- проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти, змінювати курс валюти відповідно до порядку, встановленого Національним банком України;

- проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій;

- зберігати протягом робочої зміни другий примірник розрахункового документа, що підтверджує здійснення операції;

- застосовувати у встановленому порядку лише ті реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;

- видавати особі, яка купує або продає іноземну валюту, перший примірник розрахункового документа на повну суму операції;

- здійснювати операції з купівлі-продажу іноземної валюти тільки за рахунок коштів банку;

- забезпечувати відповідність готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти даним фіскального звіту;

-проводити технічне обслуговування і ремонт реєстраторів розрахункових операцій у встановленому порядку;

- забезпечувати цілісність пломб реєстраторів розрахункових операцій, а також незмінність програмно-технічних засобів, що реалізують фіскальні функції.

2.2.126. Чи має право суб'єкт господарювання, який здійснює операції на підставі агентської угоди з уповноваженим банком проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти за рахунок власних коштів, та коштів банку?

Відповідно до п. 6 ст. 4 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями уповноважені банки, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками, зобов'язані:

- здійснювати операції з купівлі-продажу іноземної валюти тільки за рахунок коштів банку.

Отже, здійснювати операції з купівлі-продажу іноземної валюти за рахунок власних коштів законодавством не передбачено.

2.2.127. Чи необхідно надавати до органів державної податкової служби довідку про опломбування реєстратора розрахункових операцій виданої центром сервісного обслуговування у разі ремонту реєстратора розрахункових операцій?

Згідно із п. 3.6. р 3 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти” затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004 р. N 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.2004 р. за № 234/8833 суб’єкт підприємницької діяльності повинен подати до органу державної податкової служби за місцем обліку реєстратора не пізніше настання найближчого терміну подання звітності, пов'язаної із застосуванням РРО копію кожної довідки про опломбування реєстратора розрахункових операцій, виданої центром сервісного обслуговування.

2.2.128. Чи повинен центр сервісного обслуговування подавати до органів державної податкової служби звіт про використання засобів контролю?

Згідно із п.3.9 р. 3 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004 р. N 87 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.2004 р. за № 234/8833, центр сервісного обслуговування (далі-ЦСО) щокварталу до 25 числа наступного за звітним кварталом місяця подають до органів державної податкової служби за своїм місцезнаходженням звіт про використання засобів контролю за формою додатка 8. У разі припинення діяльності ЦСО або припинення дії договору з постачальником окремої моделі (модифікації) РРО звіт про використання засобів контролю повинен подаватися не пізніше двох тижнів від дня виникнення зазначених обставин.

2.2.129. Обов’язки суб’єктів господарювання при проведені операцій з купівлі - продажу іноземної валюти?

Згідно із п. 4.5 р. 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004 р. N 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.2004 р. за № 234/8833 суб’єкт підприємницької діяльності повинен забезпечити:

- виконання наприкінці кожної робочої зміни касира Z-звіту та зберігання надрукованого Z-звіту в журналі використання РРО;

- ведення у встановленому порядку поточного, а також зберігання в пункті обміну попереднього журналу використання РРО;

- зберігання кожного журналу використання РРО протягом трьох років після його закінчення;

- друкування фіскального звіту, інших документів (крім розрахункових та Z-звіту), що передбачені документацією на РРО, під час здійснення перевірки пункту обміну на вимогу представника контролюючого органу,

зберігання на місці проведення валютних операцій, реєстраційного посвідчення, довідки про опломбування реєстратора, паспорта (формуляра) на РРО, довідки про реєстрацію журналу використання РРО або копій цих документів.

2.2.130. Чи має право суб’єкт підприємницької діяльності використовувати в пункті обміну реєстратор розрахункових операцій, який не зазначений в реєстраційному посвідченні та без наявності договору про сервісне обслуговування реєстратора розрахункових операцій?

Згідно із п. 4.2 р.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004 р. N 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.2004р. за № 234/8833 реєстратор розрахункових операцій може застосовуватись тільки в тому пункті обміну, який зазначений в реєстраційному посвідченні, відповідно до сфери застосування, установленої Державним реєстром РРО, та за наявності договору про сервісне обслуговування реєстратора.

2.2.131. В який термін відповідальна посадова особа органу державної податкової служби приймає рішення про можливість реєстрації реєстратора розрахункових операцій?

Згідно із п. 2.4 р.2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004р. N 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.2004 р. за № 234/8833, на підставі вивчення наданих документів суб’єктом підприємницької діяльності, відповідальна посадова особа органу державної податкової служби не пізніше двох днів з часу їх подання приймає рішення про можливість реєстрації РРО. За позитивним рішенням виписується довідка про резервування фіскального номера РРО у двох примірниках; один примірник довідки надається суб’єкту підприємницької діяльності, другий залишається в органі державної податкової служби.

2.2.132. В який термін після отримання довідки про резервування фіскального номера реєстратора, суб’єкт господарювання зобов’язаний ввести реєстратор розрахункових операцій в експлуатацію (фіскалізувати)?

Відповідно до п. 2.5 р.2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004р. N 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.2004р. за № 234/8833 протягом п'яти робочих днів з моменту отримання довідки про резервування фіскального номера реєстратора суб’єкт підприємницької діяльності повинен забезпечити укладення договору про сервісне обслуговування реєстратора з центром сервісного обслуговування, який має відповідний договір з постачальником даної моделі реєстратора розрахункових операцій, а також перевести РРО у фіскальний режим роботи, занести фіскальний номер до фіскальної пам'яті.

2.2.133. Чи має право підприємство, яке здійснює операції з іноземною валютою та має мережу відокремлених філій реєструвати реєстратор розрахункових операцій за місце знаходженням цих філій?

Згідно із п. 2.2 р.2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004р. № 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.2004 р. за № 234/8833, підприємства, які мають мережу відокремлених філій (представництв), які взяті на податковий облік у місцевих органах державної податкової служби та відповідно до законодавства самостійно сплачують податок на прибуток, можуть реєструвати реєстратор розрахункових операцій за місцезнаходженням цих філій.

2.2.134. В яких випадках працівники органів державної податкової служби мають право проводити перевірку програмного забезпечення за допомогою верифікатора та самостійно опломбовувати реєстратори розрахункових операцій?

Згідно із п. 3.8 р.3 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004 р. № 87, за реєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.2004 р. за № 234/8833, перевірка відповідності реєстратора розрахункових операцій, у тому числі перевірка програмного забезпечення за допомогою верифікатора, повинна проводитися за рішенням керівника органу державної податкової служби або його заступника в таких випадках:

- порушення цілісності засобу контролю, установленого на реєстратор;

- виявлення факту опломбування РРО підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, що вказаний у довідці про опломбування;

- застосування суб’єктом підприємницької діяльності при розрахунках неналежним чином опломбованого або несправного реєстратора;

- підключення до РРО додаткових пристроїв (блоків), якщо таке підключення не передбачене документацією виробника;

- письмове звернення споживача або суб’єкта підприємницької діяльності, що застосовує реєстратор.

Перевірку проводять уповноважені посадові особи органу державної податкової служби, після чого реєстратор опломбовується.

Якщо опломбування здійснила вповноважена посадова особа органу державної податкової служби, то суб’єкт підприємницької діяльності повинен забезпечити переопломбування реєстратора в центральному сервісному центрі не пізніше наступного робочого дня після перевірки (крім випадків виявлення невідповідності програмно-технічних засобів, що реалізують фіскальні функції, до документації виробника).

Відповідно до розділу 1 верифікатор - технічний засіб контролю, за допомогою якого шляхом послідовного порівняння одиниць виміру інформації (біт, байт) установлюється ідентичність версій внутрішнього програмного забезпечення реєстратора розрахункових операції, що перебуває в експлуатації, та еталонного зразка.

2.2.135. Який порядок реєстрації валютної операції через реєстратор розрахункових операцій та в який час видається розрахунковий документ?

Відповідно до п. 4.3 р.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004 р. N 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.2004 р. за № 234/8833 реєстрація валютної операції через реєстратор розрахункових операцій повинна проводитися одночасно з прийняттям та видачею клієнтові коштів (чеків). Розрахунковий документ, що підтверджує здійснення валютної операції, повинен видаватися клієнтові не пізніше завершення операції.

2.2.136. Які дії касира, якщо сталася поломка реєстратора розрахункових операцій та відбулось обнулення оперативної пам’яті фіскального блока реєстраторів розрахункових операцій з купівлі продажу іноземної валюти?

Відповідно до п. 4.8 р.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.04 №87 зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.02.04 за №234/8833 (далі Порядок №87), якщо сталася поломка реєстратора розрахункових операцій чи відключення електроенергії, то безпосередньо після встановленого відремонтованого реєстратора або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО підсумкову інформації про проведені операції за період роботи без застосування РРО. У разі обнуління оперативної пам’яті фіскального блока реєстратора слід також провести через РРО підсумкову інформації про проведені операції за період роботи з початку робочої зміни касира, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії. Суми проводяться окремо за кожним найменуванням валюти, видом валютної операції, а також окремо за різними значеннями курсів купівлі-продажу (крос-курсів).

Після друкування відповідного службового звіту за проведеними сумами слід виконати Z-звіт. Дані звіти повинні зберігатися разом у журналі використання РРО.

2.2.137. Які документи повинен надати суб’єкт господарювання при реєстрації наступного журналу використання реєстратора розрахункових операцій?

Згідно із п. 2.12 розділу 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004р. N 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.2004 р. за № 234/8833 реєстрація другого та наступних журналів використання РРО здійснюється за поданням суб’єкта підприємницької діяльності письмової заяви довільної форми та довідки про реєстрацію журналу використання РРО.

2.2.138. Який порядок реєстрації першого журналу використання реєстратора розрахункових операцій з купівлі – продажу іноземної валюти?

Відповідно до п. 2.11 розділу 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004 р. N 87 реєстрація першого журналу використання РРО здійснюється одночасно з реєстрацією РРО або на підставі подання суб’єктом підприємницької діяльності письмової заяви довільної форми та реєстраційного посвідчення на РРО, яке повертається суб’єкту підприємницької діяльності.

Посадова особа органу державної податкової служби здійснює запис у відповідному розділі книги реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, виписує довідку про реєстрацію журналу використання РРО у двох примірниках, а також здійснює записи у незаповнених рядках титульної сторінки журналу.

Журналу використання РРО надається фіскальний номер, який збігається з фіскальним номером РРО та який є одночасно номером довідки про реєстрацію. Один примірник довідки надається суб’єкту підприємницької діяльності, другий - залишається в органі державної податкової служби. Термін реєстрації - не більше двох робочих днів з моменту подання суб’єктом підприємницької діяльності усіх необхідних документів.

2.2.139. Розрахунок з відстроченням платежу.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, відповідно до статті 3 Закону зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до статті 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій; проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Разом з тим відповідно до ст. 2 Закону розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Розрахункові операції у разі проведення розрахунків за відстроченим платежем проводяться через реєстратор розрахункових операцій за відділом "погашення кредиту".

Остаточний розрахунок за відстроченим платежем має бути проведений через реєстратор розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін, товарів (послуг) та обліку їх кількості.

2.2.140. Щодо програмування реєстраторів розрахункових операцій в аптеках.

Статтею 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.95 №265/95-ВР (зі змінами та доповненнями, далі Закон №265) встановлено, що суб'єкти господарської діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати РРО, включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Згідно пункту 11 статті 3 Закону №265 суб'єкти господарської діяльності повинні проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

На теперішній час технічні можливості контрольно-касової техніки, яка включена до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та дозволена до застосування в Україні, значно розширені. Переважна більшість запропонованих до використання моделей реєстраторів розрахункових операцій здатна в повній мірі забезпечувати дотримання аптечними закладами при проведенні розрахункових операцій вимог пункту 11 статті 3 Закону №265.

Також, на теперішній час до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій включено реєстратори, які входять до складу комп’ютерних систем та комплексів. Як свідчить аналіз якісного складу зареєстрованих на аптечні заклади реєстраторів розрахункових операцій, саме такі комплекси останнім часом здебільшого і використовуються при продажу лікарських засобів та товарів медичного призначення в аптечних закладах. При цьому, технічні можливості таких систем щодо програмування кількості найменувань товарів практично необмежені.

Тобто, на теперішній час не існує обгрунтованих перешкод для проведення в аптечних закладах розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування реєстрації продажу лікарських засобів та товарів медичного призначення за окремими найменуваннями та цінами.

Слід зазначити, що використання режиму попереднього програмування найменування і цін товарів, забезпечує відображення в касових чеках, які друкуються реєстраторами, назв аптечних закладів, їх адресу, найменування кожного лікарського засобу, його вартість, а також загальну вартість придбаних засобів. Видача покупцям таких касових чеків дозволяє в повній мірі реалізувати вимоги Закону України „Про захист прав споживачів”.

Крім того, слід зазначити що згідно пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 суб’єкти господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Разом з тим, продаж аптечними закладами лікарських засобів та товарів медичного призначення без зазначення у касовому чеку їх найменування та ціни, є не тільки порушенням норм Закону №265, а й порушенням передбачених Законом України „Про захист прав споживачів” прав громадян на захист у разі придбання ними неякісних лікарських товарів.

2.2.141. Щодо продажу основних фондів

Виходячи з позиції судів, якщо основні засоби до дати продажу використовувались у господарській діяльності суб’єкта господарювання і згідно з даними бухгалтерського обліку відносились до основних засобів, розрахунки за готівку при продажу таких основних засобів, можуть проводитись у касі суб’єкта, або у безготівковій формі через установи банків.

Разом з тим, відповідно до статті 1 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно пункту 1 статті 17 Закону №265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Разом з тим, в преамбулі Закону № 265/95-ВР зазначено, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", під терміном „основні фонди" слід

розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Також, Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за № 288/4509, визначено, що основні засоби, це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Разом з тим, отримані при ліквідації основних засобів матеріали, паливо, запасні частини, металобрухт оцінюють за цінами можливого використання і оприбутковують на рахунках 20 „Виробничі запаси”, 28 „Товари” та інші.

Згідно із нормами чинного законодавства України, матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення, є товаром.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 „Запаси”, для цілей бухгалтерського обліку запаси включають, товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.

Отже, у разі продажу за готівкові кошти матеріальних цінностей, що були вилучені з активів (списані з балансу) та обліковуються в обліку як сировина і матеріали, паливо, запасні частини тощо і які не є продукцією власного виробництва, суб'єкти господарської діяльності зобов'язані відповідно до Закону №265 здійснювати розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, або здійснювати такі розрахункові операції у безготівковій формі через установи банків.

Разом з тим, облік основних засобів ведеться на рахунку 10 „Основні засоби”. На цьому рахунку здійснюється облік та узагальнення інформації про наявність, рух власних, або отриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів та орендованих майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів. По дебету рахунку 10 „Основні засоби” відображаються записи по надходженню основних засобів на баланс підприємства. По кредиту цього рахунку відображається вибуття основних засобів внаслідок продажу, безкоштовної передачі, ліквідації, а також суми уцінки основних засобів. Облік основних засобів ведеться в таких розрізах: надходження, вибуття, амортизація, ремонт, переоцінка, а також облік орендованих основних засобів.

Об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом. Фінансовий результат від вибуття об'єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям основних засобів. Регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів.

Враховуючи вищезазначене, ДПА України вважає, що у разі продажу основних засобів (основних фондів) за готівкові кошти, які вилучені з активів (списані з балансу) внаслідок їх продажу і які згідно бухгалтерського обліку обліковувались на рахунку 10 „Основні засоби”, суб’єкти господарювання можуть проводити такі розрахунки у касах цих суб’єктів з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, або у безготівковій формі через банківські установи.

Крім того, у разі здійснення розрахунків в касі у готівковій формі субєкти господарювання зобов’язані, дотримуватись вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 №637 та постанови Правління Національного банку України від 09.02.05 №32 „Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку”, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.04.05 за №410/10690

2.2.142. Щодо оформлення товарних чеків.

Порядок оформлення розрахункових документів при проведенні розрахункових операцій за готівку в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06.07.95 р. N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон). При цьому законодавчо визначено випадки звільнення продавця від обов'язкового надання покупцю складених за встановленою формою фіскальних чеків, надрукованих реєстратором розрахункових операцій, або розрахункових квитанцій, заповнених вручну.

В той же час пунктом 15 статті 3 Закону передбачено, що чеки, накладні та інші письмові документи, які засвідчують передачу права власності на товари (послуги) від продавця до покупця, повинні видаватись покупцю таких товарів (послуг) на його вимогу. Тобто такі документи видаються за вимогою покупця.

Таким чином, оформлення розрахункових операцій з використанням товарних чеків у випадках, передбачених Законом, є правомірним.

Разом з тим, якщо форма та зміст фіскального чека, розрахункової квитанції та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов'язковим, визначена підпунктом 3.2 пункту 3 наказу Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. N 614 "Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - наказ), то форма та зміст товарного чека на теперішній час законодавчо не визначена. Таким чином, суб'єкти господарювання можуть видавати товарні чеки довільної форми.

Разом з тим, виходячи із змісту Закону України "Про захист прав споживачів", а також визначення Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" терміна розрахункові документи, до яких відносяться товарні чеки, вважаємо, що товарний чек повинен містити напис "Товарний чек" та за змістом відповідати вимогам підпункту 3.2 пункту 3 наказу за виключенням зазначення в ньому фіскального номера реєстратора розрахункових операцій, напису "Фіскальний чек".

2.2.143. Розрахунки через РРО із застосуванням платіжного терміналу.

Пунктом 1.321 статті 1 Закону України від 05.04.2001 р. N 2346 "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон N 2346) передбачено, що платіжний термінал - електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунка, у тому числі видачі готівки, отримання довідкової інформації і друкування документа за операцією із застосуванням спеціального платіжного засобу.

Крім того, відповідно до пункту 1.5 статті 1 Закону N 2346 документ за операцією із застосуванням спеціальних платіжних засобів - документ, що підтверджує виконання операції із використанням спеціального платіжного засобу, на підставі якого формуються відповідні документи на переказ чи зараховуються кошти на рахунки.

При здійсненні розрахункових операцій з використанням платіжних карток видається документ, який підтверджує переказ коштів з рахунка, та документ, який підтверджує факт продажу товару.

2.2.144. Щодо програмування реєстратора розрахункових операцій.

Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі – Закон) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Реєстратори розрахункових операцій застосовуються юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів, та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно з вимогами Закону реєстратор розрахункових операцій - це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції при продажу товарів, зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Тобто реєстратори розрахункових операцій мають забезпечувати облік кількості проданих товарів саме під час їх реалізації.

Враховуючи викладене, суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку товарів.

2.2.145. Щодо застосування реєстратора розрахункових операцій при наданні послуг з лікування та діагностики.

Згідно із нормою статті 1 Закону України від 06.07.95 N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами і доповненнями, далі – Закон №265) реєстратори розрахункових операцій застосовуються суб'єктами господарювання, які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Статтею 2 Закону №265 визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону №265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Разом з тим, відповідно до пункту 1 статті 9 Закону №265 суб'єкти господарювання мають право не застосовувати реєстратор розрахункових операцій при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Отже, норми пункту 1 статті 9 Закону №265 можуть застосовуватись підприємством при здійсненні розрахунків за надані послуги з лікування та діагностики, за умови проведення розрахунків у касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. У разі недотримання цієї умови, підприємство зобов’язано відповідно до вимог Закону №265 застосовувати реєстратор розрахункових операцій.

2.2.146. Щодо ведення книги обліку розрахункових операцій та подання звітності.

Відповідно до підпункту 7.5 пункту 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок (далі – Порядок), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 №614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.01 за №106/5297, використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги обліку розрахункових операцій на місці проведення розрахунків, де встановлено реєстратор розрахункових операцій; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги обліку розрахункових операцій; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Згідно пункту 7.7 пункту 7 Порядку, записи в розділі 2 книги обліку розрахункових операцій робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо.

На бажання суб’єкта господарської діяльності у графах 5 - 8 розділу 2 книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, можна вводити додаткові графи для зазначення сум розрахунків, суми ПДВ та виданих при поверненні товару коштів, які отримані (видані) з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Крім того, у цьому розділі книги можна виконувати додаткові записи, де підсумовуються дані за розрахунками за день чи за місяць.

Отже, за бажанням суб’єкта господарювання, в графах 5 - 8 розділу 2 книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, можна додавати додаткові колонки для зазначення сум розрахунків, в тому числі „купівлі кредитів тощо”.

Відповідно до пункту 2 Порядку подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 №614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.01 за №108/5299, звітність, пов'язана із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, подається у складі "Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)" (далі - Звіт).

Згідно Інструкції із заповнення „Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)" за формою №ЗВР-1, затвердженої наказом ДПА України 28.04.04 №248, звіт за формою №ЗВР-1 складається в розрізі всіх реєстраторів розрахункових операцій, що зареєстровані суб’єктом господарювання, та в розрізі книг обліку розрахункових операцій, зареєстрованих на господарську одиницю, які використовувались протягом звітного місяця.

У графі 7 Звіту записується загальна сума коштів, виданих при поверненні товару (послуги). Якщо протягом звітного місяця через РРО були зареєстровані помилково введені суми, то ці суми не включаються до граф 4 - 7. За бажанням суб’єкта господарювання до Звіту можна додати пояснювальну записку щодо помилково введених сум.

Отже, у графі 7 Звіту суб’єкт господарювання записує загальну суму виданих коштів при поверненні товару (послуги), а також, в цій графі слід зазначити від’ємне значення суми проведеної через реєстратор розрахункових операцій за куплені кредити.

Крім того, відповідно до пункту 4.8 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 №614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.01 за №107/5298, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги (купівлі кредитів), перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити: дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); відомості про товар (послугу); суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.

2.2.147. Щодо повернення готівкових коштів за неотриманий, або повернутий товар.

Відповідно до статті 3 Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі – Закон) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій; проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Разом з тим, відповідно до статті 2 Закону розрахункова операція -приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу).

Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Статтею 9 Закону визначено вичерпний перелік випадків звільнення суб’єктів господарювання від застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок при проведенні розрахунків.

Звільнення суб’єктів господарювання при поверненні покупцеві готівкових коштів за неотриманий або повернутий ним товар статтею 9 Закону не передбачено.

Разом з тим, пунктом 1 статті 9 Закону передбачено, що проведення розрахунків у касах підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та без застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок дозволяється суб’єктам господарювання лише при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва, крім підприємств торгівлі.

Крім того, загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків при безготівкових розрахунках, в тому числі при поверненні готівкових коштів, що переказані отримувачу (фізичній особі) на відповідний рахунок регулюється Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 29.03.04 за №377/8976.

Отже, підприємства торгівлі відповідно до Закону при поверненні покупцеві готівкових коштів за неотриманий, або повернутий ним товар мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

2.2.148. На підприємстві рахується РРО (ЕРА 501) 2000 р. виготовлення. Введення в експлуатацію здійснено 16.12.2002 р. Чи може підприємство використовувати такий РРО ще 7 років, тобто до 2009 р.?

Порядок проведення розрахункових операцій суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, визначено ст. 3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (у редакції Закону України від 01.06.2000 р. № 1776-III, зі змінами та доповненнями).

Нормою ст. 2 цього Закону визначено, що реєстратор розрахункових операцій – пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовано фіскальні функції і який призначено для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

Пунктом 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 р. № 601, визначено, що строк служби – це строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам'яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів.

До складу касового апарата входять функціональні вузли та блоки: мікропроцесор, мікросхеми оперативної та фіскальної пам'яті, годинник-календар, механізм друку, клавіатура, табло касира та покупця тощо. Кожен з таких вузлів має ресурс (строк служби) і показники надійності. Саме з урахуванням таких показників комплектувальних вузлів і блоків виробник установлює в річному вимірі строк служби касового апарата в цілому. При цьому жоден виробник не передбачає продовження такого строку залежно від того, більше чи менше днів на тиждень працював апарат.

Фактично після вичерпання строку служби апарата виробник не гарантує подальшу працездатність реєстратора в цілому, його комплектувальних вузлів та складових частин, і, що головне, не гарантує збереження інформації у фіскальній пам'яті такого апарата, тобто реалізації фіскальних функцій, які є обов'язковими для РРО відповідно до вимог Закону № 265/95-ВР.

У випадку якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це стосується здебільшого старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою щодо семирічного з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев'яти років від дати випуску, строку служби апарата, яка встановлена Порядком доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженим рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 30.11.99 р. № 11 (зареєстровано в Мін'юсті України 07.03.2000 р. за № 133/4354).

Отже, у разі використання суб'єктом господарювання реєстратора, який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону № 265/95-ВР. Тобто подальше використання такого пристрою суб'єктом господарювання є порушенням вимог ст. 3 цього Закону і тягне накладення фінансових санкцій згідно з п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР.

2.2.149. Інформація, що міститься у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідно до Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями, далі – Закон № 265/95-ВР) суб'єкти господарювання зобов'язані під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг використовувати лише ті реєстратори, які включено до Державного реєстру РРО (за текстом – Держреєстр РРО), з урахуванням сфери їх застосування. Розглянемо детальніше Держреєстр РРО та з'ясуємо, яка корисна для користувачів РРО інформація міститься у ньому.

Державний реєстр РРО – це офіційний документ, у якому викладено перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва, що відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Уперше Держреєстр РРО було опубліковано у 1997 р., коли постановою Кабінету Міністрів України «Про Положення про Державний реєстр електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем» від 22.08.97 р. № 913 (постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 р. № 1315) було затверджено Положення про Державний реєстр електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем. Нині порядок ведення Держреєстру РРО регулюється постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій» від 29.08.2002 р. № 1315 (зі змінами та доповненнями).

Держреєстр РРО постійно оновлюється (приблизно один раз на квартал), тому слід користуватися лише останньою його редакцією, яка публікується, зокрема, на сторінках «Вісника» або на веб-сторінці ДПА України (www.sta.gov.ua).

Щодо кожної моделі реєстратора в Держреєстрі РРО наводиться така інформація:

назва моделі чи модифікації;

версії внутрішнього програмного забезпечення;

заявник;

виробник;

строк первинної реєстрації в органах державної податкової служби;

дата та номер рішення про включення до Держреєстру РРО;

сфера застосування.

Держреєстр РРО складається з двох частин.

До першої частини Реєстру внесено інформацію про РРО, дозволені до первинної реєстрації. Тобто це ті РРО, що продаються виробниками чи їхніми дистриб'юторами;

Друга частина Реєстру містить інформацію про реєстратори, первинну реєстрацію яких заборонено. Якщо користувач придбаває новий реєстратор, віднесений до другої частини Держреєстру РРО, то органи ДПС його не зареєструють.

Держреєстр РРО розділено на дві частини у 2002 р., коли Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» від 18.02.2002 р. № 199 та затверджено нові технічні вимоги до РРО. Зміни у конструкціях РРО мали на меті підвищити надійність захисту інформації, що обробляється та зберігається реєстраторами. Зі зміною конструкції нових РРО постановою № 199 було врегульовано технічні вимоги до реєстраторів, дозволених для застосування до набрання чинності новими вимогами, тобто дія нових вимог на них не поширювалась. Моделі таких реєстраторів було внесено до другої частини Держреєстру РРО, що дало можливість відповідно до норм Закону № 265/95-ВР продовжити їх використання до виведення з експлуатації.

Окремої уваги заслуговує сфера застосування реєстраторів, зазначена в Держреєстрі РРО для кожної моделі окремо.

Основними сферами застосування РРО є:

торгівля; громадське харчування; сфера послуг;

виїзна торгівля; сфера послуг;

торгівля; громадське харчування; сфера послуг; підприємства поштового зв'язку;

оформлення проїзних/перевізних документів на поїзди приміського сполучення;

оформлення проїзних/перевізних документів на автовокзалах та автостанціях;

казино; зали гральних автоматів; торгівля та послуги гральних закладів;

торгівля; громадське харчування; сфера послуг; підприємства електрозв'язку;

торгівля; громадське харчування; сфера послуг; АЗС;

послуги таксі;

купівля-продаж іноземної валюти.

2.2.150. Коментар до наказу ДПА України від 01.07.2008 № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»

Наказом ДПА України від 01.07.2008 р. № 430 затверджено нову редакцію Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (за текстом – наказ № 430). >>> Перш ніж зупинитися на змінах, внесених до переліку засобів фіскального контролю зазначеним наказом, слід нагадати основні засади формування Державного реєстру.

Понад півтора року діє нова редакція Положення про Державний реєстр РРО, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 р. № 1315 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2006 р. № 1773, за текстом – Положення № 1315) відповідно до ст. 12 Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій при розрахунках у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Порівняно із попередньою редакцією Положення № 1315 нова редакція дає змогу суттєво (і це визнають виробники касової техніки в Україні) скоротити процедуру формування Державного реєстру, яка передбачає включення (виключення) моделей реєстраторів до Державного реєстру, розширення переліку версій їх внутрішнього програмного забезпечення, продовження строків первинної реєстрації моделей реєстраторів в органах ДПС, а також уточнення сфер їх застосування.

Попередній розгляд питань формування Державного реєстру здійснює утворений наказом ДПА України від 16.03.2007 р. № 147 спеціальний дорадчий орган – технічна комісія, до складу якої входять представники Міністерства промислової політики, Держкомітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, ДПА України, СБУ, Нацбанку України та Державного підприємства «Укрелекон».

Свою діяльність технічна комісія здійснює відповідно до Положення, затвердженого наказом ДПА України від 17.04.2007 р. № 236 і зареєстрованого в Мін'юсті України 03.05.2007 р. за № 445/13712. Слід зазначити, що крім попереднього розгляду питань, пов'язаних з формуванням Державного реєстру, технічна комісія готує та надає пропозиції ДПА України щодо строків та порядку виведення з експлуатації або доопрацювання РРО, які не відповідають новим вимогам, у разі зміни фіскальних вимог або вимог нормативних документів до реєстраторів. До повноважень технічної комісії віднесено також розгляд проектів нормативно-правових актів та нормативних документів з питань ведення Державного реєстру.

Відповідно до п. 6 Положення № 1315 рішення про включення (відмову у включенні) моделей до Державного реєстру або їх виключення, розширення переліку версій внутрішнього програмного забезпечення моделей, продовження строку їх первинної реєстрації приймає ДПА України на підставі висновків технічної комісії, оформлених протоколом, а також інших документів, які підтверджують відповідність моделей реєстраторів встановленим обов'язковим вимогам. Прийняті рішення оприлюднюються після їх затвердження центральним податковим органом на його офіційному сайті та у визначених ним друкованих засобах масової інформації.

З моменту набрання чинності новою редакцією Положення № 1315 (у редакції постанови № 1773) зміни до Державного реєстру вносилися наказами ДПА України від 08.06.2007 р. № 341, від 12.012008 р. № 9, від 01.04.2008 р. № 202 та від 01.07.2008 р. № 430.

Слід зазначити, що зміна регламенту формування Державного реєстру у зв'язку із запровадженням нової редакції цього Положення жодним чином не уповільнила темпів роботи підприємств – виробників касової техніки з розробки та введення в експлуатацію моделей РРО нового покоління, які побудовані на сучасній елементній базі, мають розвинуті функціональні можливості, відрізняються високою надійністю. Аналізуючи зміни у Державному реєстрі за останні два роки можна виділити найбільш характерні напрями розвитку ринку касової техніки.

По-перше, продовжується (і відповідно сертифікується) виробництво моделей касової техніки, які зарекомендували себе як надійні та зручні в експлуатації технічні засоби контролю.

По-друге, виробники шляхом внесення змін до внутрішнього програмного забезпечення РРО доповнюють функціональні характеристики реєстраторів додатковими властивостями (опціями), виходячи з побажань замовників цієї техніки та умов її експлуатації на конкретних підприємствах.

По-третє, найпопулярнішим розділом Державного реєстру (по кількості нових моделей реєстраторів) для виробників є і залишається розділ електронних контрольно-касових реєстраторів (так званих фіскальних принтерів).

По-четверте, Державний реєстр поповнюється новими моделями реєстраторів з вбудованими засобами криптографічного захисту інформації, які здатні працювати в режимі формування і зберігати контрольні стрічки у вигляді електронного документа.

Окремо слід зупинитися ще на одній позиції Державного реєстру, затвердженій наказом № 430.

Відповідно до Закону № 265/95-ВР гральні автомати, що застосовуються суб'єктами господарювання в сфері грального бізнесу для надання послуг, належать до РРО – автоматів з продажу товарів (послуг), які в автоматичному режимі здійснюють видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечують відповідний облік їх кількості та вартості. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 р. № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» строк переведення на облік розрахункових операцій із застосуванням РРО для різних форм та умов діяльності, в тому числі для здійснення діяльності з використанням гральних автоматів, було встановлено станом на 01.07.2002 р. Надалі цей термін чотири рази переносився урядовими постановами: від 29.01.2003 р. № 151 – до 1 липня 2003 р., від 10.12.2003 р. № 1905 – до 1 липня 2004 р., від 28.10.2004 р. № 1447 – до 1 липня 2005 р., від 07.06.2006 р. № 803 – до 31 грудня 2006 р. Підставою для перенесення строків була відсутність технічних рішень для фіскалізації гральних автоматів.

Опрацювання зазначеного технічного рішення було завершено у поточному році, а саме наказом № 430 до Державного реєстру РРО включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», призначену для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів. Наявність у складі системи технічних пристроїв з криптографічним захистом інформації забезпечує високий рівень захисту та збереження даних про рух готівки або її замінників (жетонів, кредитів) як щодо кожного автомата окремо, так і в цілому по залу гральних автоматів. Таким чином, на сьогодні вирішено технічну проблему, яка гальмувала виконання вимог вищезазначеної урядової постанови.

2.3. Проведення розрахунків платниками єдиного податку.

2.3.1. Чи можна фізичній особі – платнику єдиного податку, торгувати пивом у пляшках . Чи потрібно застосовувати РРО?

П. 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 23.08.2000р. №1336 передбачено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності проводять розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при роздрібній торгівлі продовольчими товарами та пивом у пляшках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів.

2.3.2. Чи мають право фізичні особи платники фіксованого, єдиного податку видавати „Товарний чек” при реалізації товару та які реквізити мають бути на товарному чеку?

Використання та форма товарних чеків при розрахунках зі споживачами у разі відключення електроенергії або виходу з ладу електронного контрольно-касового апарату було передбачено Положенням про порядок реєстрації і застосування електронних контрольно-касових апаратів при розрахунках готівкою у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, затвердженого наказом ДПА України від 18.09.97 №343, який втратив чинність згідно з наказом ДПА Україні від 01.12.2000 №614, виданим відповідно до зміненої редакції Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” (далі –Закон 265).

Згідно з п 6 ст. 9 Закону 265 не застосовують реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки при продажу товарів (наданні послуг) суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.

Разом з тим, відповідно до п.15 ст.3 Закону 265 суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов’язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ "Про захист прав споживачів” із змінами та доповненнями (далі Закон 1023).

Згідно з п.7 ст. 1 Закону 1023 договір – усний чи письмовий право чин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі – розрахунковий документ).

Форма та зміст фіскального чека, розрахункової квитанції та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, визначена підпунктом 3.2 пункту 3 наказу ДПА України від 01.12.2000 №614 „Про затвердження нормативно-правових актів до закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” (далі – наказ).

Виходячи з викладеного, товарний чек повинен мати напис „Товарний чек” та за змістом відповідати вимогам підпункту 3.2 пункту 3 наказу 614 за виключенням зазначення в ньому фіскального номера реєстратора розрахункових операцій та напису „Фіскальний чек”.

Тобто, товарний чек повинен мати такі реквізити:

-Назва суб’єкта господарювання

-Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ (номер за ДРФО)

-Індивідуальний податковий номер платника ПДВ (якщо платник , явлається таким платником)

-Найменування товару (послуги)

-Ціна за одиницю виміру

-ПДВ (%)

-Вартість

-Розрахунок здійснив

-Підпис

-Дата

2.3.3. Чи має право суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа, який працює на загальній системі оподаткування та здійснює продаж товарів приватним підприємця, які сплачують фіксований податок, видавати товарний чек не застосовуючи РРО та чи включається до граничного розміру розрахункових операцій безготівкові розрахунки?

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі – Закон) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Враховуючи викладене, суб`єкти господарювання – фізичні особи, що знаходяться на загальній системі оподаткування, при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) повинні застосовувати РРО з дотриманням норм Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336, розробленою на виконання статті 10 Закону, затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2 вказаної вище постанови встановлений граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, зокрема, для роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу)-200 тис. грн. на один суб'єкт господарської діяльності, для роздрібної торгівлі та громадського харчування на території села, що здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва-75 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).

Відповідно до ст. 2 Закону розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки-оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Таким чином, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО є обов'язковим, містить в собі загальний обсяг готівкових та безготівкових розрахунків, проведених суб`єктом господарювання протягом року.

Щодо товарного чека, то листом ДПА України від 30.12.05 № 13365/6/23-8019 зазначено: „… форма та зміст товарного чека на теперішній час законодавчо не визначена”. Таким чином, суб’єкти господарювання мають право видавати товарні чеки довільної форми.

Разом з тим, виходячи із змісту Закону України "Про захист прав споживачів", а також визначення Законом терміну „розрахунковий документ”, до якого відноситься товарний чек, вважаємо, що товарний чек повинен містити напис "Товарний чек" та за змістом відповідати вимогам пп. 3.2 п. 3 наказу ДПА України від 01.12.2000 N 614 "Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за виключенням зазначення в ньому фіскального номера реєстратора розрахункових операцій, напису "Фіскальний чек".

2.3.4. Чи мають право фізичні особи – платники єдиного податку та платники, діяльність яких здійснюється за фіксованим розміром податку, торгувати пивом у пляшках та бляшанках без застосування РРО?

Відповідно до пп. 5 - 6 ст. 9 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі - Закон) реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику, та при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких від такої діяльності здійснюється за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту відповідно до законодавства з питань оподаткування прибутковим податком з громадян, якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив).

Згідно із п.1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності – фізичні особи, оподаткування доходів яких від такої діяльності здійснюється за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту відповідно до законодавства з питань обкладення прибутковим податком з громадян; та суб’єкти підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності проводять розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при роздрібній торгівлі продовольчими товарами та пивом у пляшках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів.

Таким чином, при продажу підакцизних товарів (крім пива на розлив) фізичні особи - платники єдиного, фіксованого податків повинні використовувати розрахункові книжки разом з книгами обліку розрахункових операцій або, за їх бажанням, належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій.

2.3.5. Чи повинні суб'єкти господарювання - фізичні особи - платники єдиного податку застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами?

Згідно зі ст. 6 Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб‘єктів малого підприємництва” із змінами та доповненнями суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи - платники єдиного податку мають право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами.

Крім того, відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності-фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), за умови ведення такими особами книг обліку доходів та витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.

2.3.6. Чи має право підприємець – платник єдиного податку (зареєстрований як платник ПДВ) здійснювати продаж товарів за готівку без застосування РРО юридичним та фізичним особам – платникам ПДВ? Які документи необхідно оформлювати при продажу товарів? Який порядок їх обліку та ведення?

Діяльність платників єдиного податку – фізичних осіб регламентується Указом «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98 (у редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746/99) та ст. 9 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (у редакції Закону України від 01.06.2000 р. № 1776-III, зі змінами та доповненнями).

Обираючи спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, підприємці насамперед усвідомлюють, що оподаткування їх доходів здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку) за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному, постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходів і витрат» від 26.09.2001 р. № 1269.

Нормою п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004 р. № 637 (зареєстровано в Мін'юсті України 13.01.2005 р. за № 40/10320, зі змінами та доповненнями, за текстом – Положення № 637), надано визначення терміна «касові документи» – це документи (касові ордери та платіжні чи розрахунково-платіжні відомості, розрахункові документи, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті також визначається Положенням № 637, відповідно до якого касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Крім того, відповідно до ст. 2 Закону № 265/95-ВР розрахунковим документом вважається документ установлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), який підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у передбачених цим Законом випадках зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

Отже, підприємці – платники єдиного податку відповідно до Закону № 265/95-ВР можуть не застосовувати РРО та розрахункові книжки, якщо такі суб'єкти господарювання не здійснюють продажу підакцизних товарів (крім пива на розлив) та за умови ведення ними книг обліку доходів і витрат. Водночас такий платник податку не звільняється від обов'язку при продажу товарів (наданні послуг) видавати кожному покупцеві відповідний розрахунковий документ установлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункову квитанцію тощо), який підтверджує факт продажу, а також податкові накладні, облік яких ведеться згідно з чинним законодавством.

2.4. Застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу продукції власного виробництва.

2.4.1. Чи потрібно застосовувати реєстратор розрахункових операцій, при реалізації тари, яка безпосередньо використовується при продажу продукції власного виробництва?

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами і доповненнями (далі - Закон), реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону, РРО застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Отже, підприємства, установи і організації усіх форм власності при продажу за грошові кошти будь-яких товарів, крім продукції власного виробництва, зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій відповідно до вимог Закону.

2.4.2. Чи необхідно підприємству-виробнику, при реалізації продукції власного виробництва та наданні супутніх послуг використовувати при розрахунках реєстратор розрахункових операцій?

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами і доповненнями далі – Закон №265, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Отже, підприємство-виробник, яке реалізовує продукцію власного виробництва та одночасно надає супутні послуги, відповідно до Закону №265 може не застосовувати реєстратори розрахункових операцій, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

2.4.3. Чи застосовуються реєстратори розрахункових операцій при реалізації продукції власного виробництва?

Згідно із п. 1 ст. 9 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, із змінами та доповненнями, суб’єкти підприємницької діяльності мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операції та розрахункові книжки при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

До продукції власного виробництва відноситься продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили.

2.4.4. Чи потрібно застосовувати РРО, якщо підприємство реалізує відходи власного виробництва?

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами і доповненнями, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

2.4.5. Підприємство реалізує взуття власного виробництва. Продаж продукції провадиться за готівкові кошти фізичним особам. Чи має право підприємство здійснювати готівкові розрахунки з такими особами без застосування РРО?

Відповідно до ст. 1 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі - Закон) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі — суб’єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб’єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Отже, при реалізації взуття власного виробництва за готівкові кошти підприємство звільняється від застосування РРО та розрахункових книжок за умови проведення таких розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

2.4.6. Чи може сільськогосподарське підприємство реалізовувати продукцію власного виробництва, населенню, а також своїм працівникам за готівку без використання реєстраторів розрахункових операцій?

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами і доповненнями, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

2.4.7. Реалізація суб’єктом господарювання продукції власного виробництва на території села без застосовування реєстраторів розрахункових операцій?

Відповідно до п.4 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 із змінами і доповненнями, без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій може здійснюватися:

- роздрібна торгівля та громадське харчування на території села, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва.

Згідно з п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 із змінами і доповненнями, при реалізації продукції власного виробництва на території села встановлений граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг) в сумі 75 тис. грн. Відповідно до п.2 Додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року №121 „Про терміни переведення СПД на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням РРО”, у разі перевищення граничного розміру розрахункових операцій, суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати реєстратор розрахункових операцій та проводити розрахунки з застосовуванням реєстратора розрахункових операцій.

2.4.8. Продукція власного виробництва.

Пункт 1 статті 9 Закону України встановлює норму, за умови виконання якої реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, а саме: при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування. При цьому Закон України не містить визначення терміна "продукція власного виробництва".

Інший Закон України від 01.06.2000 р. N 1775-III "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" визначає термін "виробництво (виготовлення)" як діяльність, пов'язану з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва.

Підсумовуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що до продукції власного виробництва може бути віднесена продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили.

2.5. Порядок ведення касових операцій.

2.5.1. За виконані роботи з ремонту сільгосптехніки підприємство отримало від замовника за бартером цукор та зерно. Чи можна оприбуткувати готівку від продажу такої продукції своїм робітникам через касу підприємства?

Відповідно до ст. 1 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР - ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі – Закон) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за готівку суб’єкти господарської діяльності (юридичні та фізичні особи) зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

Згідно із п. 1 ст. 9 Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку

Отже, суб’єкти господарської діяльності при реалізації за готівкові кошти товарів, які отримані за бартером (тобто такі товари не є продукцією власного виробництва), зобов’язані проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або здійснювати такі розрахункові операції в безготівковій формі через установи банків.

2.5.2. Чи має право підприємство зберігати кошти у сейфі поруч з реєстратором розрахункових операцій до моменту їх інкасації, якщо торгівля здійснюється цілодобово і протягом робочого дня за допомогою функції „службова видача” вилучається готівка з місця здійснення розрахункових операцій?

Відповідно ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі - Закон) місце проведення розрахунків — це місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Отже, у випадку якщо підприємство не має можливості зберігати всю суму готівкових коштів у ящику реєстратора, частину готівки можна зберігати в сейфі за умови його знаходження на місці проведення розрахунків. При цьому сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків (у ящику РРО та сейфі) має відповідати сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора.

З метою уникнення непорозумінь з контролюючими органами слід обумовити таку ситуацію у внутрішньому наказі по підприємству, в якому зазначити, що в сейфі, розміщеному на місці проведення розрахунків, має зберігатися лише виручка від реалізації з використанням РРО.

Відповідно до п. 4.5. розділу 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 107/5298, із змінами та доповненнями, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій „службове внесення” та „службова видача”, якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція „службове внесення” використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

2.5.3. Чи необхідно суб’єкту господарювання застосовувати реєстратори розрахункових операцій при розрахунках з матеріально відповідальними особами, які відшкодовують в готівковій формі нестачу товарно-матеріальних цінностей, виявлену при проведенні інвентаризації?

Відповідно до ст.3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, із змінами та доповненнями (далі - Закон), суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій.

Згідно зі ст.2 Закону розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу).

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320 (далі-Положення) готівкова виручка (виручка) - це сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження. Позареалізаційні надходження – це надходження від операцій, що безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (включаючи основні засоби, нематеріальні активи, продукцію допоміжного та обслуговуючого виробництва), у тому числі погашення дебіторської заборгованості, заборгованості за позиками, безоплатно одержані кошти, відшкодування матеріальних збитків, внески до статутного капіталу, інші надходження. Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства (п.п. 3.3 Положення).

Таким чином, суб’єкт господарювання при розрахунку з матеріально-відповідальною особою, яка відшкодовує шкоду в готівковій формі за нестачу товарно-матеріальних цінностей, проводить такі розрахунки у касі підприємства з оформленням прибуткового касового ордера.

2.5.4. Чи поширюються норми граничної суми готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з нотаріусами (приватними нотаріусами) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень?

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації роботи з готівкою визначається Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі – Положення №637), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320, яке розроблено відповідно до статті 33 Закону України від 20.05.99 № 679-ХІV „Про Національний банк України”.

Згідно підпункту 2.3 пункту 2 Положення №637 гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Постановою Правління Національного банку України „Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку” від 09.02.05 №32 (далі –постанова №32) зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 18.04.05 за №410/10690, встановлено граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами відповідно до пункту 2.3 Положення №637 у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Разом з тим, відповідно до статті 3 Закону України „Про нотаріат” нотаріус не може займатися підприємницькою або адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об'єднань, перебувати на державній службі або на службі в органах місцевого самоврядування, перебувати у штаті інших

юридичних осіб, входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів господарських організацій, кредитно-фінансових установ, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої, у вільний від роботи час.

Отже, враховуючи викладене вважаємо, що норми граничної суми готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами які встановлені постановою №32, не розповсюджуються на готівкові розрахунки підприємства (підприємця) з нотаріусами (приватними нотаріусами).

2.5.5. Приватний підприємець є платником єдиного податку. За надані послуги при вилові риби, громадяни вимагають надавати їм підтверджуючи документи. Чи правомірно надання платних послуг по вилову риби приватним підприємцем платником єдиного податку з наданням квитків громадянам?

Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі – Закон) реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.

Згідно з п. 15 ст. 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12.05.1991р. №1023-ХІІ „Про захист прав споживачів”.

2.5.6. Яка гранична сума готівкових розрахунків одного підприємства (підприємця) з іншим, та чи включається до цієї суми платежі проведені через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій, та чи є касовий чек розрахунковим документом?

Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі – Закон) розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Таким чином, касовий чек, що роздрукований на реєстраторі розрахункових операцій, є розрахунковим документом.

Згідно із п. 2.3 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. № 637 гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Постановою Правління НБУ від 09.02.2005р. №32 „Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку” така сума встановлена у розмірі 10000 грн.

Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Таким чином, у разі проведення розрахунків за товарно-матеріальні цінності готівкою, касовий чек, що роздрукований на реєстраторі розрахункових операцій, є розрахунковим документом.

Обмеження щодо 10,0 тис грн. поширюється на готівкові розрахунки, які здійснюються тільки в касі підприємства та не стосується розрахунків, які проводяться через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій.

2.5.7. Які форми первинного обліку касових операцій повинні використовувати суб’єкти господарювання, якщо наказ Міністерства статистики України від 15.02.96 N 51 "Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій" втратив чинність?

Національний банк України відповідно до повноважень, наданих йому статтею 33 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV „Про Національний банк України” із змінами та доповненнями (далі – Закон), визначає порядок ведення касових операцій для підприємств і організацій. На сьогодні такий порядок визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 N 637 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.01.05 за N 40/10320 із змінами та доповненнями (далі - Положення).

Зазначеним вище Положенням передбачено, що первинний облік готівки в касі підприємств здійснюється на підставі документів, типові форми яких встановлено наказом Міністерства статистики України від 15.02.96 N 51 "Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій".

У той же час, Державний комітет статистики України, який є правонаступником Міністерства статистики України, видав наказ від 09.06.08 N 186 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства статистики України від 15.02.96 N 51 "Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій".

Враховуючи вищевикладене, Національним банком у даний час готуються зміни до Положення в частині визначення типових форм первинного обліку підприємствами касових операцій та затвердження їх як додатків до Положення, що відповідає вимогам статті 40 Закону щодо встановлення Національним банком правил, форм і стандартів розрахунків юридичних осіб в економічному обігу України із застосуванням готівки. Однак, оскільки Положення є регуляторним актом, прийняття змін до нього має здійснюватися у встановленому законодавством України порядку та потребує певного часу.

Одночасно, Національний банк України, керуючись вимогами статей 33 та 40 Закону України "Про Національний банк України" роз'яснює, що до нормативно-правового врегулювання вказаного вище питання підприємства мають застосовувати норми Положення і для первинного обліку касових операцій можуть використовувати форми документів, передбачені цим нормативно-правовим актом.

2.5.8. Терміни видачі готівкових коштів під звіт?

Відповідно до п.2.11 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320, видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

В які строки підзвітна особа повинна відзвітуватися за витрачені готівкові кошти, які були видані їй на відрядження, або під звіт?

Відповідно до п. 2 Порядку складання Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом ДПА України від 19.09.03. N 440, звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт.

Згідно з абзацем четвертим пп.9.10.2 п.9.10 ст.9 Закону України від 22 травня 2003 року №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» із змінами і доповненнями, за наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок податкового агента платника податку, що їх надав, до або під час подання зазначеного звіту.

2.5.9. Чи поширюються вимоги Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні на суб’єктів господарювання: іноземні дипломатичні, консульські та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями та представництва іноземних організацій і філій, які не здійснюють підприємницької діяльності та розташовані на території України?

Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні розроблено відповідно до ст. 33 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-ХІУ "Про Національний банк України”, визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Відповідно до п.1.1 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13січня 2005 року за №40/10320 із змінами і доповненнями, не поширюються на:

- розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями;

- представництва іноземних організацій і філій, які не здійснюють підприємницької діяльності.

2.5.10. Чи необхідно вести касові книги по торговим об’єктам, які не є відокремленими підрозділами та не проводять операції з приймання готівки за касовими ордерами?

Згідно з п. 4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320 усі надходження і видача готівки в національній валюті підприємства відображаються у касовій книзі.

Кожне підприємство, що є юридичною особою і має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Відокремлені підрозділи юридичних осіб, страхові агенти, брокери, заготівельники сільськогосподарської продукції, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або розрахункової книжки та веденням книги обліку розрахункових операцій, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за прибутковими (видатковими) касовими ордерами, а також підприємці касової книги не ведуть.

Отже, торгові об’єкти, які не є відокремленими підрозділами підприємства та не проводять операції з приймання готівки за касовими ордерами, касові книги не ведуть.

2.5.11. Чи відносяться до готівкових розрахунків готівкові кошти, які перераховані через банківські установи на поточні рахунки підприємств (підприємців) або фізичних осіб?

Відповідно до п.2.5 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 із змінами і доповненнями, якщо підприємства (підприємці) та фізичні особи здійснюють готівкові розрахунки без відкриття поточного рахунку шляхом унесення до банків готівки для подальшого її перерахування на рахунки інших підприємств (підприємців) або фізичних осіб, то такі розрахунки для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів безготівковими.

2.5.12. Який порядок оформлення приймання готівки в касу підприємства?

Відповідно до п.3.3 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 із змінами і доповненнями, приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. При прийманні підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником. Під час роботи з готівкою касири (особи, що виконують їх функції) керуються правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України.

2.5.13. Який порядок видачі готівкових коштів з каси підприємства?

Відповідно до п.3.4 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 із змінами і доповненнями, видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов'язковий.

2.5.14. Як визначається поняття «оприбуткування готівки» згідно норм Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні?

Відповідно до п. 2.6 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

2.5.15. Який порядок оприбуткування готівкових коштів, у разі якщо режим роботи каси підприємства не співпадає з режимом роботи господарської одиниці, що проводить розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій?

Відповідно до пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. N 637 (із змінами) (далі - Положення), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Підпунктом 4.3 пункту 4 Положення зазначено, що якщо бухгалтерія та касир підприємства (юридичної особи) не працюють у вихідні та святкові дні, а його відокремлений підрозділ, який використовує під час розрахунків РРО (РК), у ці дні працює, але не веде касової книги, то записи в касовій книзі юридичної особи здійснюються наступного робочого дня підприємства - юридичної особи.

Підприємства, що мають відокремлені підрозділи, які проводять касові операції з відображенням їх в касовій книзі і режим роботи яких не збігається з розпорядком функціонування бухгалтерії підприємства - юридичної особи, внутрішнім документом визначають порядок взаємодії відокремлених підрозділів із бухгалтерією підприємства (юридичної особи) відповідно до вимог законодавства України, зокрема визначення часу робочих змін, забезпечення бухгалтерського обліку касових операцій тощо.

2.5.16. Чи потрібно реєструвати журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів у органах ДПС?

Відповідно до п. 1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерств юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів – це документ, що застосовується для реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів та інших касових документів. Форму журналу встановлено наказом Міністерства статистики України від 15.02.96 N 51 "Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій".

Реєстрація журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів в органах державної податкової служби законодавством не передбачено.

2.5.17. Чи має право підприємство ввести касову книгу в електронному вигляді?

Відповідно до п. 4.4 гл. 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 із змінами та доповненнями, підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги ("Вкладний аркуш касової книги" та "Звіт касира"), які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі. Записи в касовій книзі здійснюються на підставі відповідної інформації з касових документів.

Записи в касовій книзі мають робитися до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги мають нумеруватися автоматично в порядку зростання з початку року. "Вкладний аркуш касової книги" протягом року зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) "Вкладний аркуш касової книги" формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства - юридичної особи, а підшивки формуються в книгу, яка скріплюється відбитком печатки підприємства (юридичної особи). Після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях має передаватися для зберігання відповідно до законодавства України.

2.5.18. Які операції виконує касир підприємства (матеріально-відповідальна особа) після виплати заробітної плати?

Відповідно до пункту 3.9 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за №40/10320 із змінами і доповненнями, після закінчення встановлених строків виплат, пов'язаних з оплатою праці за видатковими відомостями, касир зобов'язаний:

- у видатковій відомості проти прізвища осіб, яким не здійснено виплату, поставити відбиток штампа або зробити напис "Депоновано";

- скласти реєстр депонованих сум;

- у кінці видаткової відомості зазначити фактично виплачену суму та недоодержану суму виплат, яка підлягає депонуванню, звірити ці суми із загальним підсумком за видатковою відомістю і засвідчити напис своїм підписом. Якщо готівкові кошти видавалися не касиром, а іншою особою, то на відомості додатково робиться напис "Готівку за відомістю видав (підпис)";

- здійснити відповідний запис у касовій книзі згідно з виписаним бухгалтерією видатковим касовим ордером на фактично видану суму за видатковою відомістю.

Бухгалтер робить перевірку записів, зроблених касирами у видаткових відомостях, та здійснює підрахунок виданих і депонованих за ними сум. Депоновані суми, що підлягають здаванню в банк, оформляються шляхом складання одного загального видаткового касового ордера.

2.5.19. Чи оприбутковується надлишок готівки в касі, виявлений в ході інвентаризації на підприємстві, яка не підтверджена касовими документами?

Відповідно до абзацу шостого пункту 4.10 глави 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за №40/10320 із змінами і доповненнями, інвентаризація кас проводиться на кожному підприємстві у строки, що встановлені керівником, з покупюрним перерахуванням усіх готівкових коштів і перевіркою інших цінностей, що зберігаються в касі. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку за книгами обліку. Готівка, що зберігається в касі, але не підтверджена касовими документами, вважається надлишком готівки в касі. У разі застосування підприємством у розрахунках РРО звіряється сума наявної готівки на місці проведення касиром розрахунку із сумою, зазначеною в звіті РРО (в РК та КОРО). Надлишок оприбутковується в касі та зараховується в дохід відповідного підприємства.

2.5.20. Чи поширюються норми Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні на селянсько-фермерські господарства?

Відповідно до п.1.1 ст.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за №40/10320 із змінами і доповненнями (далі – Положення) вимоги його не поширюються на:

- розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями;

- представництва іноземних організацій і філій, які не здійснюють підприємницької діяльності.

Враховуючи вищезазначене, при здійсненні селянсько-фермерськими господарствами касових операцій у національній валюті в Україні слід дотримуватися норм Положення.

2.5.21. Чи потрібно відокремленому підрозділу юридичної особи, який проводить операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) вести касову книгу?

Відповідно до абзацу третього пункту 4.2 глави 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за №40/10320 із змінами і доповненнями, відокремлені підрозділи підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу, що видається і оформляється підприємством - юридичною особою, до складу якого вони входять.

2.5.22. Яке визначення мають терміни «каса» або «каса підприємства»?

Відповідно до п.1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320 із змінами і доповненнями, каса – це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Відповідно до п. 1.7 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 27.12.2006 року № 1196, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.04.2007 р. за № 310/13577, каса багажна - це окреме спеціально обладнане приміщення для оформлення перевезення багажу та вантажобагажу; каса квиткова - це спеціально обладнане приміщення для оформлення проїзду пасажирів та повернення платежів за невикористані проїзні документи.

Відповідно до п.1.2 Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України від 18.04.2006 року N 40/374, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 30.05.2006 р. за № 622/12496, каса ліцензіата – це спеціально обладнане ліцензіатом місце з реєстратором розрахункових операцій, де здійснюються продаж та обмін ігрових замінників гривні, поповнення ігрових рахунків або приймання ставок від гравців, розрахунки за результатами гри.

2.5.23. Який порядок видачі готівки з каси підприємства за довіреністю ?

Відповідно до п. 3.6 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.05 за №40/10320 із змінами та доповненнями, якщо видача готівки проводиться за довіреністю, оформленою у встановленому порядку згідно із законодавством України, то в тексті ордера після прізвища, імені та по батькові одержувача готівки бухгалтер зазначає прізвище, ім'я та по батькові особи, якій довірено одержати готівку. У разі видачі готівки за видатковою відомістю перед підписом про одержання грошей касир робить у ній напис "За довіреністю".

У разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа. Довіреність залишається в касира і додається до видаткового касового ордера або видаткової відомості.

2.5.24. Чи розраховуються понадлімітні залишки у вихідні дні обслуговуючого банку, у вихідні дні підприємства, у робочі дні за відсутності руху готівки?

Відповідно до п. 4.3 Положення №637 записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.

Згідно з п. 7.23 Положення №637 для визначення понадлімітних залишків готівки в касі порівнюються записи про фактичні її залишки в касі за касовою книгою з установленим лімітом каси за кожний день незалежно від того, здійснювалися в цей день касові обороти (надходження і витрати готівки) чи ні.

Таким чином, відповідно до зазначених норм Положення №637 підприємством мають розраховуватися понадлімітні залишки у робочі та вихідні дні обслуговуючого банку та підприємства, але при перевірках додержання норм з регулювання обігу готівки щодо виявлення понадлімітних залишків готівки у вихідні дні банку, підприємства та за відсутності руху готівки в касі необхідно керуватися вимогами п. 5.10 Положення №637.

2.5.25. Які готівкові кошти можуть зберігатися в касі протягом трьох - п'яти робочих днів.

Відповідно до п. 2.10 Положення №637 підприємство має право зберігати в своїй касі готівку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, а для проведення таких виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів - протягом п’яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку.

Згідно з абзацом другим п. 7.22 Положення №637 під час перевірок з'ясовується, як підприємство дотримується встановленого ліміту каси, строків і порядку здавання готівкової виручки. Крім того, має враховуватися, що кошти, одержані з каси банку або спрямовані з виручки на виплати, що належать до фонду оплати праці, можуть відповідно до пункту 2.10 Положення №637 протягом трьох - п’яти робочих днів зберігатися в касі понад установлений ліміт каси.

2.5.26. Чи передбачено вcтановлення ліміту залишку готівки в касі для банків та приватних підприємців?

Відповідно до п.2.7 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 із змінами і доповненнями, банкам і підприємцям ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) не встановлюються.

2.5.27. Чи дозволяється структурним підрозділам підприємства здавати виручку до банку безпосередньо, минаючи касу головного підприємства?

Відповідно до п. 2.8 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637 відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.

2.5.28. Який порядок здавання підприємством готівкової виручки, що надійшла у вихідні та святкові дні?

Відповідно до абзацу третього п.5.1 глави 5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637 (далі - Положення), якщо підприємства працюють у вихідні та святкові дні і не мають змоги, через відсутність відповідної домовленості з банком на інкасацію, здати одержану ними за ці дні готівкову виручку (готівку), то вона має здаватися підприємствами до банку протягом операційного часу наступного робочого дня банку та підприємства.

Абзацем четвертим п.5.1 глави 5 цього Положення зазначено, що установлені згідно із зазначеними вимогами строки здавання готівкової виручки (готівки) підприємствами узгоджуються з банком і визначаються в договорах банківського рахунку між підприємствами та банками.

2.5.29. Чи має право підприємство зберігати в касі кошти передбачені для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад три робочі дні?

Відповідно до п. 2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року № 40/10320 із змінами та доповненнями, підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в переданих до каси платіжних (розрахунково-платіжних) відомостях.

2.5.30. Щодо оприбуткування готівкових коштів у касі.

Відповідно до пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (із змінами) (далі - Положення), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) або використанням розрахункової книжки (далі - РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно з пунктом 4.1 Положення для забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу (приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків), а усі надходження і видачу готівки в національній валюті відображати у касовій книзі (пункт 4.2 Положення).

Таким чином, Національний банк України вважає, що оприбуткування готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням РРО (використанням РК), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних РК) та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства.

Щодо питання правомірності використання суб’єктом підприємництва готівкових коштів, вилучених із скриньки РРО операцією „службова видача” на господарські потреби або переміщення готівки з касової скриньки (місця проведення розрахунків) до іншого місця зберігання (без їх використання на господарські потреби) без оприбуткування таких готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій слід зазначити наступне.

Вимогами Положення (пункт 2.9) передбачена можливість використання підприємством готівкової виручки (готівки) для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування (у тому числі на господарські потреби). Готівка, що надходить через РРО протягом дня також може бути використана підприємством на господарські потреби. Вилучення таких готівкових коштів зі скриньки РРО відповідно до пункту 4.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 №614, може бути здійснено операцією "службова видача", яка застосовується для реєстрації через РРО видачі готівки, не пов'язаної з розрахунковими операціями з покупцями. На суму готівки (вилученої із скриньки РРО операцією "службова видача"), яка буде використана підприємством на господарські потреби, має бути виписаний видатковий касовий ордер (з реєстрацією його в Журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів) та зроблений відповідний запис у касовій книзі підприємства.

2.5.31. Щодо питання в якій сумі вважаються понадлімітними в день їх надходження готівкові кошти, якщо вони були здані до обслуговуючих банків на наступний робочий день банку в сумі меншій ніж та, що перевищувала ліміт в попередній день.

Відповідно до п. 5.10 Положення готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства наступного дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.

Отже готівкові кошти, що перевищували встановлений ліміт каси в день їх надходження до каси підприємства, не будуть вважатися понадлімітними, якщо вони були здані до установи банку наступного робочого дня банку навіть у сумі меншій, ніж та, що перевищувала ліміт каси у попередній день, за умови використання підприємством решти коштів (що перевищувала ліміт) на потреби, пов'язані з діяльністю підприємства.

2.5.32. Щодо питання в якій сумі вважаються понадлімітними в день їх надходження готівкові кошти, якщо вони в сумі, що перевищує ліміт, були використані підприємством наступного дня для виплат на відрядження (а не на господарські потреби, як зазначено у п. 5.10 Положення).

Враховуючи вимоги п. 5.10 Положення готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження не тільки у разі їх здавання в сумі, шо перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку, а й у разі їх видачі для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства, у тому числі на відрядження (з урахуванням змін, внесених постановою Правління Національного банку України від 13.12.2006 № 454, яка набрала чинності з 20.01.2007).

2.5.33. Щодо питання чи розраховуються понадлімітні залишки у вихідні дні обслуговуючого банку, у вихідні дні підприємства, у робочі дні за відсутності руху готівки.

Відповідно до п. 4.3 Положення записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.

Згідно з п. 7.23 Положення для визначення понадлімітних залишків готівки в касі порівнюються записи про фактичні її залишки в касі за касовою книгою з установленим лімітом каси за кожний день незалежно від того, здійснювалися в цей день касові обороти (надходження і витрати готівки) чи ні.

Таким чином, відповідно до зазначених норм Положення підприємством мають розраховуватися понадлімітні залишки у робочі та вихідні дні обслуговуючого банку та підприємства, але при перевірках додержання норм з регулювання обігу готівки щодо виявлення понадлімітних залишків готівки у вихідні дні банку, підприємства та за відсутності руху готівки в касі необхідно керуватися вимогами п. 5.10 Положення.

2.5.34. Щодо питання, терміну зберігання готівкових коштів в касі суб’єкта господарювання.

Відповідно до п. 2.10 Положення підприємство має право зберігати в своїй касі готівку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, а для проведення таких виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів - протягом п'яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку.

Згідно з абзацом другим п. 7.22 Положення (з урахуванням змін, внесених постановою Правління Національного банку України від 13.12.2006 № 454, яка набрала чинності з 20.01.2007) під час перевірок з'ясовується те, як підприємство дотримується встановленого ліміту каси, строків і порядку здавання готівкової виручки. Крім того, має враховуватися те, що кошти, які одержані з каси банку або спрямовані з виручки на виплати, що належать до фонду оплати праці, можуть відповідно до пункту 2.10 цього Положення протягом трьох - п'яти робочих днів зберігатися в касі понад установлений ліміт каси.

2.5.35. Щодо питання чи можливо ототожнювати поняття строки використання виданої під звіт готівки та строки звітування для застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента від 12.06.95 № 436/95 „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (далі - Указ) у разі порушення суб'єктами господарювання встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум, а контроль за додержанням зазначених вище норм віднесено до компетенції органів державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби тощо (ст. З Указу).

При цьому питання звітування за кошти, надані на відрядження або під звіт регулюються Законом України „Про податок з доходів фізичних осіб". Відповідно до підпункту 9.10.2 пункту 9.10 статті 9 цього Закону звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт надається за формою, встановленою центральним податковим органом, до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження.

Слід також зазначити, що норми Положення (пп. 2.11 та 2.12) лише конкретизують вимоги вищевказаного чинного законодавства в частині видачі готівкових коштів під звіт, а також порядку використання, оприбуткування та звітування за готівку при одержанні її з карткового рахунку.

2.5.36. Щодо нормативних документів, якими слід керуватися небанківським фінансовим установам при розробці свого порядку розрахунку ліміту каси та підтвердження і документального оформлення розрахованої суми ліміту каси такої установи.

Відповідно до вимог пункту 5.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (із змінами)(далі - Положення), небанківські фінансові установи самостійно визначають порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням особливостей діяльності та режиму роботи цих установ, обсягу готівкових надходжень (видатків), строків здавання готівки тощо і на підставі зазначеного встановлюють розмір ліміту каси. Таблицю "Касові обороти", зазначену в додатку 2 до цього Положення, небанківські фінансові установи не заповнюють. Згідно з пунктом 5.2 Положення установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства.

При цьому Положення не містить вимоги стосовно обов'язкової розробки та затвердження відповідним внутрішнім наказом (розпорядженням) установи окремого порядку розрахунку ліміту каси для небанківських фінансових установ. Це обумовлено, зокрема, специфікою функціонування таких установ, яка при проведенні відповідних фінансових операцій (здійснення переказів, видача позик, у тому числі під заставу, страхових відшкодувань, пенсійних виплат, повернення членських внесків тощо) вимагає постійної наявності в їх касах певних обсягів готівки для забезпечення на належному рівні обслуговування клієнтів, визначення розмірів яких на основі відповідного середньоденного показника надходження (видачі) готівки (що) застосовується підприємствами для розрахунку ліміту каси) ускладнюється нерівномірністю надходження та витрачання готівкових коштів і потребує індивідуальних розрахунків для кожної конкретної установи. У той же час, на розсуд керівництва конкретної небанківської фінансової установи нею може бути розроблений порядок самостійного встановлення ліміту каси для такої установи із відповідним його затвердженням внутрішнім наказом (розпорядженням).

Слід також зазначити, що на небанківські фінансові установи поширюються вимоги Положення стосовно відповідальності керівників підприємств за дотримання вимог цього Положення щодо встановлення ліміту каси та за достовірність відповідних показників, що зазначені в розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (пункт 5.14 Положення). Крім того, на вказані установи поширюються вимоги Указу Президента України від 12.06.95 №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

2.5.37. Стосовно правильності твердження, що при невеликих касових оборотах правом встановити ліміт у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян небанківські фінансові установи скористатися не можуть.

Як зазначалося вище, небанківські фінансові установи самостійно визначають порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням особливостей діяльності та режиму їх роботи, обсягу готівкових надходжень (видатків), строків здавання готівки тощо, не заповнюючи при цьому таблицю "Касові обороти", однак не звільняються від заповнення інших показників додатку 2 Положення, а саме: розміру установленого ліміту, строків здавання готівкової виручки (готівки).

У той же час, у разі, якщо в результаті розрахунку розміру ліміту залишку готівки в касі небанківської фінансової установи розмір такого ліміту буде дорівнювати 10 неоподатковуваним мінімумам доходів громадян, то зазначена установа може встановити ліміт каси у вказаному вище розмірі.

2.5.38. Щодо здавання готівкової виручки відокремленими підрозділами підприємства через інкасаторів банку.

Усі надходження і видачу готівки підприємства відображають у касовій книзі, записи в якій здійснюються касиром на підставі касових ордерів (п.п. 4.2 та 4.3 Положення № 637).

Разом з тим, відокремлені підрозділи підприємств, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та веденням книги обліку розрахункових операцій, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами касової книги не ведуть (абзац 4 п. 4.2 Положення № 637).

У той же час, інкасація виручки магазину - відокремленого підрозділу підприємства, який застосовує реєстратор розрахункових операцій, відповідно до пункту 4.5 наказу №614, здійснюється з використанням операції „службова видача” та обліковується в книзі обліку розрахункових операцій, що ведеться таким відокремленим підрозділом.

Таким чином, у разі, якщо відокремлений підрозділ виручку від продажу товарів фіксує через реєстратори розрахункових операцій, здійснює лише операції щодо здавання виручки через інкасаторів банку, але не виконує операції з видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції, що потребують оформлення їх видатковими касовими ордерами і відомостями, то такі магазини не оформлюють касові операції касовими ордерами, і згідно з вимогами пункту 4.2 Положення № 637 касової книги не ведуть.

Крім того, враховуючи, що готівкова виручка відокремлених підрозділів підприємства здається ними самостійно через інкасаторів банку та зараховується на рахунок підприємства у безготівковому порядку, така готівкова виручка не оформлюється прибутковими та видатковими касовими ордерами в касі підприємства, оскільки безпосередньо не надходить до його каси.

2.6. Проведення розрахунків у сфері грального бізнесу

2.6.1. Щодо ліцензування діяльності у сфері грального бізнесу.

Організація діяльності з проведення азартних ігор підлягає ліцензуванню згідно з пунктом 29 статті 9 Закону України від 1 червня 2000 року №1775 „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” зі змінами та доповненнями (далі – Закон №1775). Згідно з вимогами чинного законодавства України обов’язковими умовами провадження діяльності у сфері грального бізнесу є наявність у суб’єкта господарської діяльності відповідних ліцензій.

Відповідно до статті 15 закону №1775 за видачу ліцензії справляється плата, розмір та порядок зарахування якої до Державного бюджету України встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Плата за видачу ліцензії вноситься після прийняття рішення про видачу ліцензії.

Розмір плати за ліцензію на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор (крім випуску та проведення лотерей) установлено вартістю 30000 євро за кожний рік користування такою ліцензією:

на кожну особу, що провадить діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах;

на кожний пункт тоталізатора - при провадженні букмекерської діяльності;

на кожний електронний сервер - при провадженні діяльності з організації та проведення азартних ігор в електронному (віртуальному) казино;

на кожний гральний зал - при провадженні діяльності з організації та проведення азартних ігор у казино та інших азартних ігор.

Отже, суб’єкт господарювання має отримати ліцензію на кожний окремий вид провадження діяльності з азартних ігор.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року №1254 „Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” (далі – постанова №1254) органом ліцензування організації діяльності з проведення азартних ігор є Міністерство фінансів України.

Органом ліцензування організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів згідно з Переліком органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 року №1698 „Про затвердження переліку органів ліцензування”, є Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

2.6.2. Чи є застосування реєстраторів розрахункових операцій в гральному бізнесі обов’язковим?

Згідно з статтею 1 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” із змінами і доповненнями, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до статті 1 Закону України від 1 грудня 2005 року № 3164 - IV „Про стандарти, технічні регламенти і процедури оцінки відповідності” із змінами і доповненнями, послуга - це результат економічної діяльності, яка не створює товар, але продається і купується під час торгових операцій.

Тобто, якщо суб'єкт господарської діяльності здійснює діяльність у сфері грального бізнесу, застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим.

2.7. Застосування штрафних (фінансових) санкцій

2.7.1. Які фінансові санкції застосовуються до підприємства, якщо в книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітів реєстратора розрахункових операцій відсутні відповідні записи в розділі 2 "Облік руху готівки"?

Відповідно до п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 із змінами і доповненнями, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) або використанням розрахункових книжок (далі - РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Згідно із п.7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за № 106/5297, використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО, передбачає щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Пунктом 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки”, із змінами та доповненнями, у разі порушення суб'єктами підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

2.7.2. Яка передбачена відповідальність у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну?

Відповідно до п. 5 ст. 17 Закону України від 06.07.95 № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі – Закон) у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2.7.3. Чи передбачена адміністративна відповідальність за не додержанням встановленого порядку застосування реєстратора розрахункових операцій?

За порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі громадського харчування та послуг згідно ст. 26 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, притягуються до адміністративної відповідальності органами державної податкової служби України згідно зі ст. 1551. Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року за не додержанням встановленого порядку застосування реєстратора розрахункових операцій;

Посадові особи притягуються до адміністративної відповідальності у розмірі - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2.7.4. Яка передбачена відповідальність у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій?

Відповідно до п. 3 ст. 17 Закону України від 06.07.95 № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст.26 Закону посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, притягуються органами державної податкової служби до адміністративної відповідальності. Відповідно до 1551 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 № 8073-Х осіб, які здійснюють розрахункові операції, застосовується штраф в розмірі від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2.7.5. Чи є штрафні санкції за порушення вимог Закону України від 6 липня 1995року №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” податковим зобов’язанням у визначені Закону України від 21 грудня 2000 №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"?

Відповідно до п. 1.5 ст. 1 Закону України від 21.12.2000 №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"(далі Закон 2181) із змінами і доповненнями, штрафна санкція (штраф) це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Штрафні (фінансові) санкції, нараховані органами державної податкової служби за порушення вимог Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями, не є податковими зобов'язаннями у визначенні Закону №2181, тому норми Закону №2181 не поширюються на зазначені штрафні санкції. Стягнення несвоєчасно сплачених платниками податків штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за порушення Закону №265, здійснюється виключно у судовому порядку

2.7.6. Яка передбачена відповідальність за невиконання щоденного друкування фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій?

Відповідно до п. 4 ст. 17 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями . У разі невиконання щоденного роздрукування фіскального звітного чека або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2.7.7. Яка передбачена відповідальність у разі використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій?

Відповідно до п. 3 ст. 17 Закону України від 6.липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі – Закон) у разі використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій. до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2.7.8. Яка передбачена відповідальність у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, та у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня?

Відповідно до ст. 22 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі - Закон) до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

2.7.9. Яка передбачена відповідальність у разі незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну?

Відповідно до п. 3 ст. 17 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.

2.7.10. Яка передбачена відповідальність у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки?

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Згідно зі ст.26 Закону посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, притягуються до адміністративної відповідальності органами державної податкової служби України згідно зі ст. 1551. Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х в розмірі від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на - осіб, які здійснюють розрахункові операції та на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2.7.11. Яка передбачена відповідальність у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості?

Відповідно до п. 6 ст. 17 Закону України від 6 липня 1995 року. № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненням. До суб’єктів підприємницької діяльності які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

2.7.12. Чи передбачена законодавством фінансова санкція до суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію реєстраторів розрахункових операцій з числа включених до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, якщо до конструкції чи програмного забезпечення якого внесені зміни?

Відповідальність передбачена ст. 19 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі Закон) із змінами та доповненнями, до суб'єктів підприємницької діяльності, що реалізують для застосування у сферах, визначених цим Законом, реєстратори розрахункових операцій з числа включених до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення яких внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника, за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовується фінансова санкція у розмірі - п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний реалізований реєстратор розрахункових операцій, при цьому вартість реалізованої продукції повертається покупцю, а реалізована продукція підлягає конфіскації.

2.7.13. Яка передбачена відповідальним до ЦСО (центру сервісного обслуговування ) при проведені перевірки контролюючими органами та встановлені факту внесення змін у програмне забезпечення належним чином опломбованого РРО?

Згідно зі ст. 24 Закону України від 06.07.1995року №265/95 ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі-Закон) визначено, що у разі встановлення контролюючими органами факту внесення не передбачених конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника змін у конструкцію чи програмне забезпечення належним чином опломбованого РРО, до центру сервісного обслуговування, який здійснює технічне обслуговування і ремонт цього реєстратора, застосовується фінансова санкція у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2.7.14. Яка передбачена відповідальність у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг)?

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі – Закон)до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг).

2.7.15. Яка передбачена відповідальність у разі відсутності цінника на товар (меню, прейскурант) або використання цінників в іноземній валюті?

Відповідно до ст. 23 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі – Закон), до суб’єктів підприємницької діяльності які не виставили цінники на товар, що продається (меню, прейскуранти або тарифи на послуги, що надаються), або використовують цінники та прейскуранти, що містять ціни і тарифи в іноземній валюті або в інших одиницях, які не є гривнею, застосовується фінансова санкція у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний невиставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) або виставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) в іноземній валюті чи в інших одиницях.

2.7.16. Яка передбачена відповідальність у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій?

Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі – Закон) у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій, до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2.7.17. Яка фінансова санкція застосовується до суб’єктів підприємницької діяльності за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки ?

Відповідно до п.1 Указу Президента України від 12.06.95 № 436/95 „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” із змінами і доповненнями, за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів до юридичних осіб усіх форм власності, постійних представництв нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, застосовується фінансова санкція у розмірі 25% виданих під звіт сум.

2.7.18. Яка фінансова санкція застосовується до суб’єктів господарювання за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів - касового чека, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів ?

Відповідно до п.1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” із змінами і доповненнями, за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів до юридичних осіб усіх форм власності, та постійних представництв неризидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, застосовується фінансова санкція у розмірі сплачених коштів.

2.7.19. Чи застосовуються штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки за матеріалами перевірки контрольно-ревізійної служби?

До юридичних осіб усіх форм власності, а також постійних представництв неризидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність відповідно до п.2 Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” штрафні санкції застосовуються органами державної податкової служби на підставі матеріалів перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

2.7.20. Яка передбачена відповідальність за неоприбуткування у касах готівки?

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995р. №436/95 „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до суб’єктів підприємницької діяльності, застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

2.7.21. Яка відповідальність передбачена за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах підприємства?

Відповідно до ст.1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” із змінами і доповненнями, за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується штрафна санкція у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

2.7.22. Яка відповідальність передбачена у разі здійснення підприємством готівкових розрахунків з іншим підприємством (підприємцем) понад 10000 грн.?

Відповідно до п.2.3 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.05. за №40/10320 із змінами і доповненнями (далі - Положення), установлено, що гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами не повинна перевищувати 10000 грн. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

У разі здійснення підприємством готівкових розрахунків з іншим підприємством (підприємцем) понад 10000 грн., кошти у розмірі перевищення вказаної суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня платника готівки в день здійснення такої операції з наступним порівнянням отриманої розрахункової суми з затвердженим лімітом каси.

Згідно з п.7.46 глави 7 Положення, якщо готівкові розрахунки підприємства (підприємців) перевищують установлену граничну суму, то надлишкова їх сума додається розрахунково до фактичних залишків готівки в касі платника готівки одноразово (того самого дня, в який було здійснено цю операцію), а одержана сума порівнюється із затвердженим лімітом каси. Зазначені обмеження стосуються всіх видів операцій із готівкою, пов'язаних як з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), так і з позареалізаційними операціями.

Згідно з абзацом другим ст.1 Указу Президента України від 12.06.95 №436/95 „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” із змінами і доповненнями, до суб’єктів господарювання застосовується фінансова санкція, за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

2.7.23. Чи застосовуються до суб'єктів господарювання фінансові санкції за справляння ринкового збору без застосування РРО?

Відповідно до ст. 15 Закону «Про систему оподаткування» від 25.06.91 р. № 1251-XII (у редакції Закону України від 18.02.97 р. № 77/97-ВР, зі змінами та доповненнями) ринковий збір належить до місцевих податків і зборів.

Крім того, Указом «Про впорядкування механізму сплати ринкового збору» від 28.06.99 р. № 761/99 визначено, що ринковий збір – це плата за право займання місця для торгівлі на ринках усіх форм власності.

Ринковий збір сплачується до початку торгівлі через касовий апарат адміністрації ринку. На підставі касового чека про сплату ринкового збору особі надається місце для торгівлі (п. 3 Указу № 761/99).

У свою чергу Закон «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (у редакції Закону України від 01.06.2000 р. № 1776-III, зі змінами та доповненнями) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону № 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами – суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (за текстом – суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.

Законом № 265/95-ВР встановлено обов'язок суб'єктів господарювання застосовувати реєстратори розрахункових операцій при отриманні готівки за послуги ринку та плати за послуги паркування. Справляння ринкового збору та збору за припаркування до складу таких послуг не відноситься, оскільки вони є місцевими зборами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, а також те, що передбачені розділом п'ятим Закону № 265/95-ВР штрафні (фінансові) санкції застосовуються до суб'єктів господарювання лише за недотримання норм цього Закону, а справляння ринкового збору та збору за припаркування не підпадає під дію Закону № 265/95-ВР, штрафні (фінансові) санкції за незастосування реєстраторів розрахункових операцій при справлянні ринкового збору та збору за припаркування не застосовуються.

2.7.24. Чи застосовується право податкової застави до платника податків у разі несвоєчасної сплати штрафних санкцій за порушення норм Закону № 265/95-ВР?

Відповідно до ст. 8 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (зі змінами та доповненнями) передбачено випадки виникнення права податкової застави. Зокрема, несплата у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання є підставою для виникнення права податкової застави.

Відповідно до п. 1.5 ст. 1 Закону № 2181-III штрафна санкція (штраф) – це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Нарахування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (у редакції Закону України від 01.06.2000 р. № 1776-III, зі змінами та доповненнями) покладено на органи державної податкової служби, але водночас цей закон не є нормативним актом з питань оподаткування. Тому норми Закону № 2181-III не поширюються на штрафні (фінансові) санкції, нараховані податковими органами за порушення вимог Закону № 265/95-ВР.

Таким чином, у разі несвоєчасної сплати штрафних санкцій за порушення норм ст. 18 Закону № 265/95-ВР право податкової застави не застосовується.

2.7.25. Підприємство займається оптовою та дрібнооптовою торгівлею комісійних автозапчастин зі складу за готівковим і безготівковим розрахунком. Який порядок здійснення розрахунків при продажу комісійних автозапчастин зі складу та яка відповідальність суб'єкта підприємницької діяльності у разі непроведення розрахункових операцій через РРО?

Статтею 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (у редакції Закону України від 01.06.2000 р. № 1776-III, зі змінами та доповненнями) визначено порядок проведення розрахунків, відповідно до якого суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

• проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

• вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображено в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 9 Закону № 265/95-ВР визначено перелік операцій, при здійсненні яких РРО та розрахункові книжки не застосовуються.

Зокрема, відповідно до п. 12 цієї статті в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Отже, при здійсненні торгівлі за готівку підприємство зобов'язано провадити розрахунки, застосовуючи РРО, або безготівкові розрахунки за продані товари (надані послуги) через установи банків.

У разі непроведення розрахункових операцій за готівку через РРО до суб'єкта підприємницької діяльності за рішенням відповідного органу державної податкової служби застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність (п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР).

2.7.26. Щодо правомірності застосування до суб’єктів господарювання фінансових санкцій, передбачених статтею 20 та 21 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Пунктом 12 статті 3 Закону України від 06.07.95 № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі - Закон № 265), передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 Закону № 265 передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

При цьому необхідно враховувати, що відповідно до Указу Президента України від 03.07.98 № 727/98 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” із змінами та доповненнями платники єдиного податку - юридичні особи ведуть податковий облік за тими податками, платниками яких вони є згідно з цим Указом. Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язана вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу.

Форму Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи та Порядок її ведення затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 13.10.98 № 477, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.10.98 за № 689/3129 (із змінами та доповненнями).

Форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, визначена Інструкцією про прибутковий податок з громадян, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 21.04.93 № 12, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.06.93 за № 64 (із змінами та доповненнями).

Роз’яснення щодо ведення обліку доходів та витрат фізичними особами - суб’єктами підприємницької діяльності та сплати ними фіксованого податку надано листом ДПА України від 30.08.2001 № 11741/7/17-0517.

Порядок ведення Книги обліку доходів та витрат громадян – суб’єктів підприємницької діяльності (з особливостями її ведення для сфери торгівлі) (форма № 10) визначено у листі Державної податкової адміністрації України від 05.11.97 № 17-011/10-8886 та у постанові Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1269.

Пунктом 4 Указу Президента України від 03.07.98 № 727/98 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” із змінами та доповненнями визначено, що форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Пунктом 8 наказу Державної податкової адміністрації України від 29.10.99 № 599 „Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі”, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 02.11.99 за № 752/4045 передбачено, що для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком № 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 № 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.93 за № 64. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий доход".

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі - Закон № 996) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1, 3 і 5 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Статтею 2 Закону № 996 визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Згідно із статтею 20 Закону № 265 до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приписами статті 21 Закону № 265 встановлено, що до суб`єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2.7.27. Щодо правомірності формування та направлення регіональними органами ДПС податкових вимог на фінансові (штрафні) санкції за порушення застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Закон України від 06.07.95 р. N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції Закону України від 01.06.2000 р. N 1776-III (далі - Закон N 265) визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Контроль за сплатою платежів відповідно до наведеного вище Закону та нарахування штрафних (фінансових санкцій) покладено на органи ДПС, але водночас цей закон не є нормативним актом з питань оподаткування.

За порушення вимог цього Закону до СПД, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів ДПС України застосовуються фінсанкції, визначені ст. 17 - 24 Закону N 265.

Відповідно до ст. 25 Закону N 265 суми фінсанкцій, які визначені ст. 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню СПД до Держбюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами ДПС України рішення про застосування таких фінсанкцій.

Порядок складання, надсилання (вручення) суб'єктам господарювання податковими органами рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, та їх обліку в податкових органах визначено наказом ДПАУ від 21.06.2001 р. N 253 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій", зареєстрованим в Мін'юсті України 06.07.2001 р. за N 567/5758 (далі - наказ ДПА України N 253).

Наказом ДПАУ від 10.08.2005 р. N 328, який зареєстровано в Мін'юсті України 25.08.2005 р. за N 923/11203, затверджено форму рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм Закону N 265 (додаток 8 форма "С") та внесено відповідні зміни до наказу ДПАУ N 253.

Відповідно до п. 1.5 ст. 1 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон N 2181) штрафна санкція (штраф) це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Штрафні (фінансові) санкції, нараховані органами ДПС за порушення вимог Закону N 265, не є податковими зобов'язаннями у визначенні Закону N 2181, тому норми Закону N 2181 не поширюються на зазначені штрафні санкції.

У разі несплати такі штрафні санкції не можуть набувати статусу податкового боргу, а також не може застосовуватися порядок їх стягнення, передбачений Законом N 2181.

З огляду на вищевикладене, формування та направлення суб'єктам господарювання податкових вимог на сплату штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органами ДПС за порушення застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, є безпідставними.

Одночасно зазначаємо, що стягнення несвоєчасно сплачених платниками податків штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за порушення Закону N 265, здійснюється виключно у судовому порядку.

Заступник Голови

С.В. Чекашкін