Декрет КМ України "Про державне мито"Розділ: Нормативно-правові акти

ДЕКРЕТ
КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Про державне мито

Із змінами і доповненнями, внесеними
Декретом Кабінету Міністрів України
від 30 квітня 1993 року N 43-93,
Законами України
від 19 листопада 1993 року N 3629-XII,
від 25 лютого 1994 року N 4042-XII,
від 25 лютого 1994 року N 4047-XII,
від 30 червня 1994 року N 68/94-ВР,
від 15 липня 1994 року N 107/94-ВР,
від 28 лютого 1995 року N 75/95-ВР,
від 2 березня 1995 року N 82/95-ВР,
від 11 липня 1995 року N 297/95-ВР,
від 20 лютого 1996 року N 53/96-ВР,
від 10 липня 1996 року N 303/96-ВР,
від 12 листопада 1996 року N 483/96-ВР,
від 13 листопада 1996 року N 490/96-ВР,
від 12 грудня 1996 року N 589/96-ВР,
від 19 грудня 1996 року N 621/96-ВР,
від 5 березня 1997 року N 131/97-ВР,
від 23 березня 1999 року N 539-XIV,
від 8 вересня 1999 року N 1019-XIV,
від 18 листопада 1999 року N 1244-XIV,
від 22 лютого 2000 року N 1489-III,
від 20 квітня 2000 року N 1657-III,
від 20 квітня 2000 року N 1662-III,
від 8 червня 2000 року N 1804-III,
від 21 вересня 2000 року N 1988-III,
від 19 жовтня 2000 року N 2056-III,
від 21 грудня 2000 року N 2181-III,
від 5 квітня 2001 року N 2368-III,
від 15 листопада 2001 року N 2785-III,
від 17 січня 2002 року N 2986-III,
від 7 березня 2002 року N 3096-III,
від 16 січня 2003 року N 429-IV,
від 16 січня 2003 року N 456-IV,
від 3 квітня 2003 року N 664-IV,
від 3 квітня 2003 року N 676-IV,
від 5 червня 2003 року N 899-IV,
від 19 червня 2003 року N 980-IV,
від 11 липня 2003 року N 1121-IV,
від 11 липня 2003 року N 1122-IV,
від 18 листопада 2003 року N 1255-IV,
від 27 листопада 2003 року N 1344-IV,
від 5 лютого 2004 року N 1448-IV,
від 18 березня 2004 року N 1622-IV,
від 12 травня 2004 року N 1713-IV,
від 23 грудня 2004 року N 2285-IV,
від 3 березня 2005 року N 2454-IV,
від 25 березня 2005 року N 2505-IV,
від 23 червня 2005 року N 2705-IV,
від 22 грудня 2005 року N 3273-IV,
від 17 січня 2006 року N 3352-IV,
від 23 лютого 2006 року N 3480-IV,
від 3 листопада 2006 року N 328-V,
від 22 березня 2007 року N 811-V,
від 16 травня 2007 року N 1026-V,
від 5 березня 2009 року N 1110-VI,
від 19 березня 2009 року N 1161-VI,
від 25 червня 2009 року N 1568-VI,
від 17 листопада 2009 року N 1559-VI

Положення статті 4 цього Декрету визнано
такими, що відповідають Конституції України (є конституційними)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 3 лютого 2009 року N 4-рп/2009)

Стаття 1. Платники державного мита

Платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

Стаття 2. Об'єкти справляння державного мита

Державне мито справляється:

1) із позовних заяв, заяв з переддоговірних спорів, заяв (скарг) у справах окремого провадження і скарг на рішення, прийняті відносно релігійних організацій, з апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили, а також за видачу судами копій документів;

(пункт 1 статті 2 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 07.03.2002 р. N 3096-III)

2) із позовних заяв і заяв кредиторів у справах про банкрутство, що подаються до господарських судів, та апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами;

(пункт 2 статті 2 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 07.03.2002 р. N 3096-III)

3) за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, а також за видачу дублікатів нотаріально засвідчених документів;

4) за реєстрацію актів громадського стану, а також видачу громадянам повторних свідоцтв про реєстрацію актів громадського стану і свідоцтв у зв'язку із зміною, доповненням, виправленням і поновленням записів актів громадського стану;

5) за видачу документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну осіб з інших країн, за продовження строку їх дії та за внесення змін до цих документів; за продовження строку дії візи для в'їзду в Україну, транзитного проїзду через її територію (перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства); за видачу або продовження строку дії посвідки на проживання в Україні іноземцям та особам без громадянства; за оформлення віз для в'їзду в Україну, транзитного проїзду через її територію, а також із заяв про прийняття до громадянства України або про вихід з громадянства України;

(пункт 5 статті 2 у редакції
Закону України від 16.01.2003 р. N 456-IV)

6) за видачу нового зразка паспорта громадянина України (крім обміну нині діючого паспорта на паспорт нового зразка); за оформлення нового зразка паспорта громадянина України для поїздки за кордон; за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження строку його дії;

7) за прописку громадян або реєстрацію місця проживання;

8) за видачу дозволів на право полювання та рибальства;

9) за операції з емісії цінних паперів, крім облігацій державних та місцевих позик, та з видачі приватизаційних паперів;

(пункт 9 статті 2 у редакції
Законів України від 23.03.99 р. N 539-XIV,
від 19.06.2003 р. N 980-IV,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 22.12.2005 р. N 3273-IV,
у редакції Закону України
від 19.03.2009 р. N 1161-VI)

91) за реєстрацію деривативів;

(статтю 2 доповнено пунктом 91 згідно із
Законом України від 19.03.2009 р. N 1161-VI)

10) за операції з об'єктами нерухомого майна, що здійснюються на товарних біржах, крім операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України;

(пункт 10 статті 2 у редакції
Закону України від 23.03.99 р. N 539-XIV)

11) за проведення прилюдних торгів (аукціону, тендеру) об'єктами нерухомого майна, крім операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України;

(пункт 11 статті 2 у редакції
Закону України від 23.03.99 р. N 539-XIV)

12) за видачу охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об'єкти інтелектуальної власності, а також за дії, пов'язані з підтриманням чинності патентів на сорти рослин;

(пункт 12 статті 2 у редакції
Законів України від 28.02.95 р. N 75/95-ВР,
від 15.11.2001 р. N 2785-III)

13) за подання до Кабінету Міністрів України проекту створення промислово-фінансової групи.

(статтю 2 доповнено пунктом 13 згідно із
Законом України від 12.11.96 р. N 483/96-ВР)

Стаття 3. Розміри ставок державного мита

Ставки державного мита встановлюються в таких розмірах:

------------------------------------------------------------ Найменування документів і : Розміри ставок дій, за які справляється мито : ------------------------------------------------------------ 1. Із заяв і скарг, що подаються до суду, та за видачу судом копій документів: а)із позовних заяв 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян б)із скарг за неправомірні 0,2 неоподатковуваного мінімуму дії органів державного управління доходів громадян і службових осіб, що ущемляють права громадян в)із позовних заяв про 0,5 неоподатковуваного мінімуму розірвання шлюбу доходів громадян із позовних заяв про 1 неоподатковуваний мінімум розірвання повторного шлюбу доходів громадян у разі поділу майна при мито визначається відповідно розірванні шлюбу до ціни позову згідно з підпунктом "а" цього пункту г)із позовних заяв про 0,2 неоподатковуваного мінімуму розірвання шлюбу з особами, доходів громадян визнаними у встановленому порядку безвісно відсутніми чи недієздатними внаслідок душевної хвороби чи недоумства, або з особами, засудженими до позбавлення волі на строк не менше трьох років д)із позовних заяв про зміну 0,5 неоподатковуваного мінімуму або розірвання договору найму доходів громадян житлових приміщень, про продовження строку прийняття спадщини, про скасування арешту на майно та з інших позовних заяв немайнового характеру (або таких, що не підлягають оцінці) е)із заяв (скарг) у справах 0,5 неоподатковуваного мінімуму окремого провадження доходів громадян є)із позовних заяв з 0,5 неоподатковуваного мінімуму переддоговірних спорів доходів громадян ж) із позовних заяв про розгляд питань захисту честі та гідності: із позовних заяв немайнового характеру 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян із позовних заяв про відшкодування 1 відсоток ціни позову, але моральної (немайнової) шкоди з ціною не менше 1 неоподатковуваного мінімуму позову до 100 неоподатковуваних доходів громадян мінімумів доходів громадян із позовних заяв про відшкодування 5 відсотків ціни позову моральної (немайнової) шкоди з ціною позову від 100 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позовних заяв про відшкодування 10 відсотків ціни позову моральної (немайнової) шкоди з ціною позову понад 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (підпункт "ж" пункту 1 статті 3 у редакції Закону України від 03.04.2003 р. N 676-IV) з)із апеляційних скарг на рішення 50 відсотків ставки, що судів і скарг на рішення, що набрали підлягає сплаті при поданні законної сили позовної заяви, іншої заяви й скарги, а з майнових спорів - ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (підпункт "з" пункту 1 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 07.03.2002 р. N 3096-III) и)за повторну видачу копії 0,03 неоподатковуваного мінімуму судового рішення, вироку, ухвали доходів громадян за кожний аркуш та іншої постанови суду копії (пункт 1 статті 3 у редакції Закону України від 20.04.2000 р. N 1657-III) і) із позовних заяв щодо захисту 0,1 відсотка ціни позову прав громадян на земельну частку (пай) і майновий пай (пункт 1 статті 3 доповнено підпунктом "і" згідно із Законом України від 08.06.2000 р. N 1804-III) 2. Із заяв, що подаються до господарських судів: а)із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (підпункт "а" пункту 2 статті 3 у редакції Законів України від 18.11.99 р. N 1244-XIV, від 20.04.2000 р. N 1657-III, від 25.03.2005 р. N 2505-IV) б) із позовних заяв немайнового 5 характеру, в тому числі із заяв про неоподатковуваних визнання недійсними повністю або мінімумів доходів частково актів ненормативного громадян характеру; із заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство, а також із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство в) із позовних заяв у спорах, що 5 виникають під час укладання, зміни неоподатковуваних або розірвання господарських мінімумів доходів договорів громадян (підпункт "в" пункту 2 статті 3 у редакції Закону України від 07.03.2002 р. N 3096-III) г) із апеляційних і касаційних 50 відсотків ставки, скарг на рішення та постанови, а що підлягає сплаті у також заяв про перегляд їх за разі подання заяви, нововиявленими обставинами для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (підпункт "г" пункту 2 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 07.03.2002 р. N 3096-III) 3. За нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів: а) за посвідчення договорів 1 відсоток суми договору, відчуження житлових будинків, але не менше одного квартир, кімнат, дач, садових неоподатковуваного мінімуму будинків, гаражів, а також інших доходів громадян об'єктів нерухомого майна, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження (підпункт "а" пункту 3 статті 3 у редакції Закону України від 23.03.99 р. N 539-XIV, із змінами, внесеними згідно із Законом України від 20.04.2000 р. N 1657-III) б) за посвідчення договорів 1 відсоток суми договору, відчуження земельних ділянок, які але не менше одного перебувають у власності неоподатковуваного мінімуму громадянина, що здійснює таке доходів громадян відчуження (підпункт "б" пункту 3 статті 3 у редакції Закону України від 23.03.99 р. N 539-XIV, із змінами, внесеними згідно із Законом України від 20.04.2000 р. N 1657-III) в) за посвідчення договорів 0,1 відсотка вартості купівлі-продажу майна державних майна, що підприємств викуповується (підпункт "в" пункту 3 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 18.11.2003 р. N 1255-IV, у редакції Закону України від 17.01.2006 р. N 3352-IV) г) за посвідчення договорів відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів: дітям, одному з подружжя, батькам 1 відсоток суми договору, не нижчої дійсної вартості транспортного засобу, іншої самохідної машини, механізму іншим особам 5 -"- д)за посвідчення інших договорів, 1 відсоток суми договору, що підлягають оцінці але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (підпункт "д" пункту 3 статті 3 у редакції Закону України від 20.04.2000 р. N 1657-III) е) за посвідчення установчих 1 неоподатковуваний (засновницьких) договорів, інших мінімум доходів установчих документів юридичної громадян особи, договорів поділу майна, договорів поруки та інших угод, що не підлягають оцінці (підпункт "е" пункту 3 статті 3 у редакції Закону України від 22.03.2007 р. N 811-V) є) за посвідчення заповітів 0,05 -"- ж) за видачу свідоцтва про 2 неоподатковуваних право на спадщину мінімуми доходів громадян (підпункт "ж" пункту 3 статті 3 доповнено абзацами згідно із Законом України від 08.06.2000 р. N 1804-III, у редакції Закону України від 05.03.2009 р. N 1110-VI) з) за видачу подружжю свідоцтва про 0,03 неоподатковуваного право власності на частку в спільно- мінімуму доходів му майні, нажитому за час шлюбу громадян и) за посвідчення доручень на право користування і розпорядження майном, крім транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів, та здійснення кредитних операцій: дітям, одному з подружжя, батькам 0,03 -"- іншим громадянам 0,1 -"- і) за посвідчення доручень на право користування і розпорядження транспортними засобами: дітям, одному з подружжя, бать- 0,1 -"- кам іншим громадянам 0,3 -"- ї) за посвідчення загальних дору- мито визначається за чень на право користування майном, ставками, включаючи транспортні засоби передбаченими відповідно підпунктами "и" або "і" цього пункту й) за посвідчення інших 0,02 доручень неоподатковуваного мінімуму доходів громадян к) за вжиття заходів до охорони 2 -"- спадкового майна л) за вчинення морського 0,3 -"- протесту м) за вчинення протестів 0,3 -"- векселів, пред'явлення чеків до платежу і посвідчення неоплати чеків н) за засвідчення вірності 0,3 -"- перекладу документа з однієї мови на іншу (за сторінку) о)за вчинення виконавчих написів 1 відсоток суми, що стягується, або 1 відсоток вартості майна, яке підлягає витребуванню, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (підпункт "о" пункту 3 статті 3 у редакції Закону України від 20.04.2000 р. N 1657-III) п) за засвідчення вірності копій 0,01 документів та витягів з них неоподатковуваного (за сторінку) мінімуму доходів громадян р) за засвідчення справжності кожного підпису на документах, у тому числі справжності підпису перекладача (за кожний документ) 0,02 -"- с) за передачу заяв громадян, 0,03 неоподатковуваного державних установ, підприємств мінімуму доходів та організацій, фермерських громадян господарств, колективних сільськогосподарських підприємств, кооперативних, громадських об'єднань іншим грома- дянам, державним установам, під- приємствам і організаціям, фермерським господарствам, колектив- ним сільськогосподарським підприємствам, іншим кооперативним та громадським об'єднанням і вчинення інших нотаріальних дій, крім зазначених у підпунктах "а" - "с" цього пункту (підпункт "с" пункту 3 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 03.03.2005 р. N 2454-IV) т) за видачу дублікатів нотаріально 0,03 -" - посвідчених документів у) за нотаріальне посвідчення договорів: застави 0,01 відсотка предмета застави, але не менше 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян оренди (суборенди) 0,01 відсотка суми договору, об'єктів нерухомості але не менше 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян оренди (суборенди) 0,01 відсотка від грошової земельних ділянок оцінки земельної ділянки, яка встановлюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. У разі відсутності грошової оцінки земель - 1 відсоток суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (пункт 3 статті 3 доповнено підпунктом "у" згідно із Законом України від 08.09.99 р. N 1019-XIV, підпункт "у" пункту 3 статті 3 у редакції Закону України від 17.01.2006 р. N 3352-IV) ф) за посвідчення іпотечних договорів, 0,01 відсотка а також за посвідчення договорів відступлення вартості предмета іпотеки, права вимоги за іпотечними договорами зазначеної в іпотечному договорі (пункт 3 статті 3 доповнено підпунктом "ф" згідно із Законом України від 19.06.2003 р. N 980-IV, підпункт "ф" пункту 3 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 22.12.2005 р. N 3273-IV) від 23.02.2006 р. N 3480-IV) 4. За нотаріальні та інші дії, вчи- у розмірі встановлених нювані за межами нотаріальної контори, ставок за відповідні виконавчого комітету сільської, дії (крім цього спла- селищної, міської Рад народних депутатів чуються фактичні за місцем надання послуги витрати, пов'язані з виїздом для вчинення дій) 5. За вчинення актів громадянського стану: а) за реєстрацію шлюбу 0,05 неоподатковува- ного мінімуму доходів громадян б) за реєстрацію розірвання шлюбу: за взаємною згодою подружжя, 0,5 -"- яке не має неповнолітніх дітей на підставі рішення суду, якщо від 0,5 до 1 обоє з подружжя перебувають у неоподатковуваного першому шлюбі мінімуму доходів громадян - з одного або обох із подружжя на підставі рішення суду, якщо одне від 1 до 1,5 з подружжя перебуває у повторному неоподатковуваного мі- шлюбі німуму доходів громадян - з одного або обох із подружжя з особами, визнаними в уста- 0,03 неоподатковуваного новленому порядку безвісно відсутніми мінімуму доходів або недієздатними внаслідок душевної громадян хвороби чи недоумства, або з особами, засудженими за скоєння злочину до позбавлення волі на строк не менше трьох років в) за реєстрацію зміни прізвища, 0,3 -"- імені та по батькові (крім зміни у разі реєстрації шлюбу) г) за реєстрацію повторної зміни 3 -"- прізвища, імені та по батькові, не пов'язаної з реєстрацією шлюбу д) за видачу свідоцтва у 0,02 -"- зв'язку із зміною, доповненням, виправленням і поновленням записів про реєстрацію громадянського стану е) за видачу повторних свідоцтв 0,03 -"- про реєстрацію актів громадянського стану 6. За вчинення інших дій: а) за видачу паспорта громадянина України: у разі обміну нині чинного 0,2 -"- паспорта в інших випадках 1 -"- (підпункт "а" пункту 6 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 13.11.96 р. N 490/96-ВР) б) за видачу паспорта громадя- нина України для виїзду за кордон або продовження строку дії цього паспорта: на території України 10 -"- за тарифом за межами консульського збору України

(ставка державного мита, що справляється за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон або продовження строку дії цього паспорта на території України, у 2004 році становить 10 неоподатковуваних мінімумів згідно із Законом України від 27.11.2003 р. N 1344-IV, у 2005 році - 10 неоподатковуваних мінімумів згідно із Законом України від 23.12.2004 р. N 2285-IV)

(підпункт "б" пункту 6 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 25.03.2005 р. N 2505-IV) в) за перереєстрацію загальногро- 2 неоподатковуваних мадянського закордонного паспорта мінімуми доходів громадян г) за видачу посвідчення особи без 5 неоподатковуваних громадянства для виїзду за кордон або мінімумів доходів продовження строку дії посвідчення громадян д) за оформлення іноземним громадянам у розмірах, що та особам без громадянства віз для встановлюються в'їзду в Україну, виїзду з України Кабінетом Міністрів та транзитного проїзду через України територію України е) за внесення будь-яких змін до 0,5 неоподатковува- виданих раніше документів, зазначе- ного мінімуму доходів них у підпунктах "б" і "г" цього громадян пункту (крім продовження строху їх дії) є) за видачу документів громадянам 0,3 -"- України, іноземним громадянам і особам без громадянства про запро- шення в Україну ж) за видачу або продовження строку дії посвідки на проживання в Україні іноземцям та особам без громадянства: на постійне проживання 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на тимчасове проживання 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (підпункт "ж" пункту 6 статті 3 у редакції Закону України від 16.01.2003 р. N 456-IV) з) за продовження строку дії візи для 1 неоподатковуваний в'їзду в Україну, транзитного проїзду мінімум доходів через її територію (перебування в громадян Україні іноземців та осіб без громадянства) (підпункт "з" пункту 6 статті 3 у редакції Закону України від 16.01.2003 р. N 456-IV) и) за видачу документів громадянам 0,5 -"- України, які проживають у прикордон- них районах, на право перетинання державного кордону України у спрощеному порядку і) за видачу іноземним громадянам і у розмірах, особам без громадянства посвідки на передбачених за проживання замість загубленої видачу відповідних первинних документів ї) за подання заяв про прийняття у 0,5 неоподаткову- громадянство України ваного мінімуму доходів громадян й) за подання заяв про вихід з 6 неоподаткову- громадянства України ваних мінімумів доходів громадян к) за видачу замість загублених у розмірах, паспортів або документів, які їх передбачених за замінюють, на право виїзду за кордон видачу відповідних або документів про запрошення в первинних Україну документів л) за дострокове (до десяти робочих ставки державного днів) оформлення документів, мита за вчинення передбачених підпунктами "б" , відповідних дій "в" і "є" цього пункту, за заявами збільшуються на 100 громадян відсотків м) за прописку громадян або реєст- 0,05 неоподаткову- рацію місця проживання ваного мінімуму доходів громадян н) за видачу громадянам України ставки державного паспортів для виїзду за кордон, мита за відповідні документів, які їх замінюють, а дії знижуються на також за продовження строку дії 50 відсотків цих документів учасникам громадянської і Великої Вітчизняної воєн, інших бойових операцій щодо захисту СРСР і Української РСР з числа військово- службовців, які проходили службу у військових частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії, та колишнім партизанам о) за консульські дії, які провадяться за тарифами за кордоном і на території України консульських зборів України п) за операції з цінними паперами: за реєстрацію випуску цінних паперів, 0,1 відсотка номінальної крім облігацій державних і місцевих вартості випуску цінних паперів, позик але не більше п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року; за реєстрацію деривативів 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац другий підпункту "п" пункту 6 статті 3 замінено двома абзацами згідно із Законом України від 19.03.2009 р. N 1161-VI, у зв'язку з цим абзаци третій і четвертий вважати відповідно абзацами четвертим і п'ятим) за видачу 0,2 відсотка номінального приватизаційних паперів значення приватизаційних паперів (підпункт "п" пункту 6 статті 3 у редакції Закону України від 23.03.99 р. N 539-XIV) за придбання вексельних бланків 0,1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний бланк (підпункт "п" пункту 6 статті 3 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом України від 18.03.2004 р. N 1622-IV) р) за операції, які здійснюються на 1 відсоток фактичної вартості товарних біржах з продажу житлових укладеної угоди, але не менше будинків, квартир, кімнат, дач, одного неоподатковуваного садових будинків, гаражів, а також мінімуму доходів громадян інших об'єктів нерухомого майна, які за кожну укладену угоду перебувають у власності громадянина-продавця, крім операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України (підпункт "р" пункту 6 статті 3 у редакції Закону України від 23.03.99 р. N 539-XIV) с) за проведення прилюдних торгів 1 відсоток фактичної вартості (аукціонів, тендерів) об'єктами реалізованих об'єктів нерухомого нерухомого майна, які перебувають у майна, але не менше одного власності громадянина-продавця, крім неоподатковуваного мінімуму операцій з примусового відчуження доходів громадян за кожний такого майна у випадках, передбачених реалізований об'єкт законами України (підпункт "с" пункту 6 статті 3 у редакції Закону України від 23.03.99 р. N 539-XIV) т) за видачу щорічної контрольної 0,1 неоподатковуваного картки обліку добутої дичини і порушень мінімуму доходів правил полювання, квитків рибалок громадян (підпункт "т" пункту 6 статті 3 у редакції Законів України від 13.11.96 р. N 490/96-ВР, від 11.07.2003 р. N 1122-IV) у) за видачу охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об'єкти інтелектуальної власності: за видачу патенту (деклараційного патенту) на винахід, деклараційного патенту на корисну модель, патенту на промисловий зразок: для фізичних (юридичних) осіб, що 1 неоподатковуваний постійно проживають (знаходяться) в мінімум доходів громадян; Україні, для фізичних (іноземних юридичних) 100 доларів США; осіб, що відповідно постійно проживають (знаходяться) за межам України, за видачу свідоцтва на знак для товарів і послуг: для фізичних (юридичних) осіб, що 5 неоподатковуваних постійно проживають (знаходяться) мінімумів доходів громадян; в Україні, для фізичних (іноземних юридичних) 200 доларів США; осіб, що постійно проживають (знаходяться) за межами України, за реєстрацію топографії інтегральної мікросхеми: для фізичних (юридичних) осіб, що 1 неоподатковуваний постійно проживають (знаходяться) мінімум доходів громадян; в Україні, для фізичних (іноземних юридичних) 100 доларів США; осіб, що постійно проживають (знаходяться) за межами України, за видачу свідоцтва про реєстрацію права на використання кваліфікованого зазначення походження товару: для фізичних (юридичних) осіб, що 5 неоподатковуваних постійно проживають (знаходяться) мінімумів доходів громадян; в Україні, для фізичних (іноземних юридичних) 200 доларів США; осіб, що постійно проживають (знаходяться) за межами України, за реєстрацію права на сорт 1,0 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; за видачу примусової ліцензії на право 3,0 неоподатковуваного використання сорту мінімуму доходів громадян (підпункт "у" пункту 6 статті 3 у редакції Закону України від 15.11.2001 р. N 2785-III, із змінами, внесеними згідно із Законом України від 17.01.2002 р. N 2986-III) ф) за подання до Кабінету Міністрів 1000 неоподатковуваних України проекту створення мінімумів доходів промислово-фінансової групи громадян (пункт 6 статті 3 доповнено підпунктом "ф" згідно із Законом України від 12.11.96 р. N 483/96-ВР)

(стаття 3 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 25.02.94 р. N 4042-XII,
від 28.02.95 р. N 75/95-ВР,
у редакції Закону України від 11.07.95 р. N 297/95-ВР)

Стаття 4. Пільги щодо сплати державного мита

Від сплати державного мита звільняються:

1) позивачі - робітники та службовці - за позовами про стягнення заробітної плати й за іншими вимогами, що випливають з трудових правовідносин; члени колективних сільськогосподарських підприємств, працівники фермерських господарств - за позовами до колективних сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств про оплату праці та за іншими вимогами, пов'язаними з трудовою діяльністю;

(пункт 1 частини першої статті 4 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 03.03.2005 р. N 2454-IV)

2) позивачі - за позовами, що випливають з авторського права, а також з права на відкриття, винахід, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин та раціоналізаторські пропозиції;

(пункт 2 частини першої статті 4 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 15.11.2001 р. N 2785-III)

3) громадяни - із апеляційних скарг і скарг на рішення, що набрали законної сили, у справах про розірвання шлюбу;

(пункт 3 частини першої статті 4 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 07.03.2002 р. N 3096-III)

4) позивачі - за позовами про відшкодування збитків, заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю годувальника;

5) позивачі - за позовами про стягнення аліментів;

6) сторони - із спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, заподіяних громадянинові незаконним засудженням, незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, незаконним застосуванням такого заходу, як взяття під варту, або незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, а також пов'язаних з виплатою грошової компенсації, поверненням майна або відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні;

(пункт 6 частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно з
Декретом Кабінету Міністрів України від 30.04.93 р. N 43-93)

7) органи соціального страхування та органи соціального забезпечення - за регресними позовами про стягнення з особи, яка заподіяла шкоду, сум допомоги й пенсій, виплачених потерпілому або членам його сім'ї, а органи соціального забезпечення - також за позовами про стягнення неправильно виплачених допомоги та пенсій;

8) позивачі - за позовами про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином;

9) громадяни - за видачу або засвідчення вірності копій документів, необхідних для призначення та одержання державних допомоги та пенсій, а також у справах опіки та усиновлення (удочеріння);

91) громадяни - за заявами, що подаються до суду у справах окремого провадження про оголошення фізичної особи померлою внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

(частину першу статті 4 доповнено пунктом 91
згідно із Законом України від 25.06.2009 р. N 1568-VI)

10) державні й громадські органи, підприємства, установи, організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених чинним законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав;

(пункт 10 частини першої статті 4 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 15.07.94 р. N 107/94-ВР)

11) органи місцевого та регіонального самоврядування - за позовами до суду або господарського суду про визнання недійсними актів інших органів місцевого та регіонального самоврядування, місцевих державних адміністрацій, підприємств, об'єднань, організацій і установ, які ущемлюють їх повноваження;

органи місцевого та регіонального самоврядування - за позовами до суду або господарського суду про стягнення з підприємства, об'єднання, організації, установи і громадян збитків, завданих інтересам населення, місцевому господарству, навколишньому середовищу їхніми рішеннями, діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів місцевого та регіонального самоврядування;

органи місцевого та регіонального самоврядування - за позовами до суду або господарського суду про припинення права власності на земельну ділянку або у зв'язку з невиконанням умов договорів оренди орендарями земельних ділянок державної та комунальної власності;

(абзац третій пункту 11 статті 4 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 25.03.2005 р. N 2505-IV)

12) місцеві державні адміністрації - за позовами до господарського суду про визнання недійсними актів органів місцевого та регіонального самоврядування, що суперечать чинному законодавству;

13) громадяни - за реєстрацію народження, смерті, усиновлення (удочеріння) та встановлення батьківства, за видачу їм свідоцтв про зміну, доповнення й виправлення записів актів про народження у випадках встановлення батьківства, усиновлення (удочеріння), а також у зв'язку з помилками, допущеними при реєстрації актів громадянського стану органами запису актів громадянського стану;

14) громадяни - за посвідчення їхніх заповітів і договорів дарування майна на користь держави, а також на користь державних підприємств, установ і організацій;

15) фінансові органи та державні податкові інспекції - за видачу їм свідоцтв і дублікатів свідоцтв про право держави на спадщину та документів, необхідних для одержання цих свідоцтв, за вчинення державними нотаріальними конторами виконавчих написів про стягнення податків, платежів, зборів і недоїмок;

фінансові органи та державні податкові інспекції - позивачі й відповідачі - за позовами до суду та господарського суду;

органи державного контролю за цінами - позивачі й відповідачі - за позовами до суду та господарського суду;

(пункт 15 частини першої статті 4 доповнено абзацом третім
згідно із Законом України від 30.06.94 р. N 68/94-ВР)

16) громадяни - за видачу їм свідоцтв про право на спадщину:

на майно осіб, які загинули при захисті СРСР, і України, у зв'язку з виконанням інших державних чи громадських обов'язків або з виконанням обов'язку громадянина щодо врятування життя людей, охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю, охорони власності громадян або колективної чи державної власності, а також осіб, які загинули або померли внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою;

на майно осіб, реабілітованих у встановленому порядку;

на житловий будинок, пай у житлово-будівельному кооперативі, квартиру, що належала спадкодавцеві на праві приватної власності, якщо вони проживали в цьому будинку, квартирі протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця;

на житлові будинки в сільській місцевості за умови, що ці громадяни постійно проживатимуть у цих будинках і працюватимуть у сільській місцевості;

на вклади в установах Ощадбанку та в інших кредитних установах, на страхові суми за договорами особистого й майнового страхування, облігації державних позик та інші цінні папери, суми заробітної плати, авторське право, суми авторського гонорару і винагород за відкриття, винахід, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин та раціоналізаторські пропозиції;

(абзац шостий пункту 16 частини першої статті 4 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 15.11.2001 р. N 2785-III)

на майно осіб фермерського господарства, якщо вони є членами цього господарства;

(абзац сьомий пункту 16 частини першої статті 4 із змінами,
внесеними згідно із Законом України від 03.03.2005 р. N 2454-IV)

17) неповнолітні і військовослужбовці - за видачу їм вперше паспорта громадянина України та неповнолітні - за видачу їм свідоцтва про право на спадщину;

(пункт 17 частини першої статті 4 у редакції
Закону України від 13.11.96 р. N 490/96-ВР)

18) громадяни, віднесені до першої та другої категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

(абзац перший пункту 18 частини першої статті 4 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 10.07.96 р. N 303/96-ВР)

громадяни, віднесені до третьої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, - які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років;

(абзац другий пункту 18 частини першої статті 4 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 10.07.96 р. N 303/96-ВР)

громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;

інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

інваліди I та II групи;

19) місцеві державні адміністрації, виконкоми місцевих Рад народних депутатів, підприємства, установи, організації, колективні сільськогосподарські підприємства, що придбавають житлові будинки з надвірними будівлями (крім м. Києва та курортних місцевостей), квартири для громадян, які виявили бажання виїхати з території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також громадяни, які виявили бажання виїхати з території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та власники цих будинків і квартир;

20) громадяни України - за видачу дипломатичних і службових паспортів України та посвідчень особи моряка;

(пункт 20 частини першої статті 4 у редакції
Закону України від 25.02.94 р. N 4047-XII)

21) громадяни України та особи, які їх супроводжують, - за видачу їм документа на право виїзду за кордон для лікування у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із Чорнобильською катастрофою, а дітям, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, також на оздоровлення;

(пункт 21 частини першої статті 4 у редакції
Закону України від 25.02.94 р. N 4047-XII,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 10.07.96 р. N 303/96-ВР)

22) громадяни України - за видачу їм документів на право виїзду за кордон, якщо виїзд пов'язаний із смертю або відвідинами могил близьких родичів, а також за видачу документів про запрошення в Україну осіб у зв'язку із смертю або тяжкою хворобою близьких родичів;

23) іноземці, яким Україна надала право притулку, та особи, прирівняні до них, члени їхніх сімей та їхні діти - за видачу їм документів на виїзд за кордон;

24) громадяни України та іноземні громадяни - за видачу документів для в'їзду в Україну та виїзду з України, якщо на умовах взаємності передбачено звільнення від сплати державного мита відповідними міжнародними угодами, укладеними між Україною та іншими державами, а також громадянами інших держав, які виконують функції почесних консулів України;

25) особи, які не досягли 16-річного віку, - за видачу їм документа на виїзд за кордон;

(пункт 25 частини першої статті 4 у редакції
Закону України від 25.02.94 р. N 4047-XII)

26) пункт 26 частини першої статті 4 виключено

(згідно із Законом України
від 16.01.2003 р. N 456-IV)

27) позивачі - Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Міністерство лісового господарства України та їхні органи на місцях, підприємства Укрзалізниці, що здійснюють захист лісонасаджень, органи рибоохорони - у справах стягнення коштів на покриття шкоди, заподіяної державі забрудненням навколишнього середовища, порушенням лісового законодавства та нераціональним використанням природних ресурсів і рибних запасів;

(пункт 27 частини першої статті 4 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 19.11.93 р. N 3629-XII)

28) всеукраїнські та міжнародні об'єднання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що мають місцеві осередки у більшості областей України, Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), громадські організації інвалідів, їхні підприємства та установи, республіканське добровільне громадське об'єднання "Організація солдатських матерів України" - за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, а також за вчинення всіх нотаріальних дій;

(пункт 28 частини першої статті 4 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 10.07.96 р. N 303/96-ВР)

29) Національний банк України та його установи, за винятком госпрозрахункових;

30) Генеральна прокуратура України та її органи - за позовами, з якими вони звертаються до суду або господарського суду в інтересах громадян і держави;

(пункт 30 частини першої статті 4 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 07.03.2002 р. N 3096-III)

31) Центральна виборча комісія та виборчі комісії по виборах народних депутатів - із заяв про дачу висновку з питань наявності підстав для скасування рішення про реєстрацію кандидата в депутати;

32) Пункт 32 частини першої статті 4 виключено

(пункт 32 частини першої статті 4 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 28.02.95 р. N 75/95-ВР,
виключено згідно із Законом України
від 15.11.2001 р. N 2785-III)

33) Українська державна страхова комерційна організація та її установи - за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, в усіх справах, пов'язаних з операціями обов'язкового страхування;

34) Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації; Фонд України соціального захисту інвалідів і його відділення; органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

(пункт 34 частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 16.01.2003 р. N 429-IV)

35) державні органи приватизації - за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, в усіх справах, пов'язаних із захистом майнових інтересів держави, та за вчинення нотаріусами виконавчих написів про стягнення заборгованості з орендної плати, а також за проведення аукціонів, за операції з цінними паперами;

(частину першу статті 4 доповнено пунктом 35 згідно із
Декретом Кабінету Міністрів України від 30.04.93 р. N 43-93,
пункт 35 частини першої статті 4 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 03.04.2003 р. N 664-IV)

36) Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення - позивачі й відповідачі - за позовами до суду та господарського суду;

(частину першу статті 4 доповнено пунктом 36
згідно із Законом України від 02.03.95 р. N 82/95-ВР,
пункт 36 частини першої статті 4 у редакції
Закону України від 20.04.2000 р. N 1662-III)

37) громадяни - за позовами про відшкодування збитків, завданих неповерненням у терміни, передбачені договорами або установчими документами, грошових та майнових внесків, які були залучені до акціонерних товариств, банків, кредитних установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб, які залучають кошти та майно громадян;

(частину першу статті 4 доповнено пунктом 37
згідно із Законом України від 20.02.96 р. N 53/96-ВР)

38) державні замовники та виконавці державного замовлення - за позовами, з якими вони звертаються до суду у справах про відшкодування збитків, завданих при укладенні, внесенні змін до державних контрактів, а також невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за державним контрактом на поставку продукції для державних потреб;

(частину першу статті 4 доповнено пунктом 38
згідно із Законом України від 12.12.96 р. N 589/96-ВР)

39) Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю - за позовами, з якими він звертається до господарського суду у справах про скасування державної реєстрації страховика як суб'єкта підприємницької діяльності у випадках, передбачених статтею 8 Закону України "Про підприємництво";

(частину першу статті 4 доповнено пунктом 39
згідно із Законом України від 19.12.96 р. N 621/96-ВР)

40) Державний комітет України з державного матеріального резерву, установи та організації системи державного резерву - за позовами щодо виконання зобов'язань, що випливають із Закону України "Про державний матеріальний резерв";

(частину першу статті 4 доповнено пунктом 40
згідно із Законом України від 05.03.97 р. N 131/97-ВР,
пункт 40 частини першої статті 4 у редакції
Закону України від 12.05.2004 р. N 1713-IV)

41) громадяни - за позовами, з якими вони звертаються до суду в справах, пов'язаних із захистом прав і законних інтересів при наданні психіатричної допомоги;

(частину першу статті 4 доповнено пунктом 41
згідно із Законом України від 22.02.2000 р. N 1489-III)

42) Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи за позовами до господарського суду щодо стягнення штрафу за порушення у сфері містобудування;

(частину першу статті 4 доповнено пунктом 42
згідно із Законом України від 21.09.2000 р. N 1988-III,
пункт 42 частини першої статті 4 у редакції
Закону України від 16.05.2007 р. N 1026-V)

43) відділи державної виконавчої служби - за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, в усіх справах, пов'язаних із захистом майнових інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, а також з проведення аукціонів;

(частину першу статті 4 доповнено пунктом 43
згідно із Законом України від 19.10.2000 р. N 2056-III)

44) Рахункова палата - за позовами, з якими вона звертається до Вищого господарського суду України;

(частину першу статті 4 доповнено пунктом 44
згідно із Законом України від 05.04.2001 р. N 2368-III)

45) громадяни, власники земельних часток (паїв), яким виділили в натурі (на місцевості) земельні ділянки, за посвідчення договорів міни земельних ділянок;

(частину першу статті 4 доповнено пунктом 45
згідно із Законом України від 05.06.2003 р. N 899-IV)

46) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи - за позовами, з якими вони звертаються до суду у справах, пов'язаних із порушенням законодавства про рекламу;

(частину першу статті 4 доповнено пунктом 46
згідно із Законом України від 11.07.2003 р. N 1121-IV)

47) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, проходять службу у військовому резерві, - за позовами, пов'язаними з виконанням військового обов'язку;

(частину першу статті 4 доповнено пунктом 47
згідно із Законом України від 03.11.2006 р. N 328-V)

48) позивачі - за позовами про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності.

(частину першу статті 4 доповнено пунктом 48
згідно із Законом України від 17.11.2009 р. N 1559-VI)

Зміни пільг, передбачених цим Декретом щодо сплати державного мита, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

(положення статті 4, згідно з якими від сплати державного мита за позовами до господарського суду щодо стягнення штрафу за порушення у сфері містобудування звільняються також територіальні органи Державної архітектурно-будівельної інспекції України, визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 03.02.2009 р. N 4-рп/2009)

Стаття 5. Повноваження місцевих Рад народних депутатів і Міністерства фінансів України із надання пільг щодо сплати державного мита

Місцеві Ради народних депутатів мають право встановлювати додаткові пільги для окремих платників щодо сплати державного мита, яке зараховується до місцевих бюджетів, а Міністерство фінансів України - щодо державного мита, яке зараховується до державного бюджету України.

Стаття 6. Зарахування державного мита до бюджету

Державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджету місцевого самоврядування, крім державного мита, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами, а також за дії, пов'язані з видачею охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об'єкти інтелектуальної власності, і за дії, пов'язані з підтриманням чинності патентів на сорти рослин, та за подання до Кабінету Міністрів України проекту створення промислово-фінансової групи; за дії, передбачені підпунктами "б" - "е", "и", "к", "л" та "н" пункту 6 статті 3, в частині, що стосується загальногромадянських закордонних паспортів, яке зараховується до Державного бюджету України.

Державне мито з позовних заяв і заяв кредиторів у справах про банкрутство, що надходять з інших держав та розглядаються відповідними органами України, зараховується до Державного бюджету України.

(стаття 6 із змінами, внесеними згідно
із Законами України від 28.02.95 р. N 75/95-ВР,
від 12.11.96 р. N 483/96-ВР,
від 15.11.2001 р. N 2785-III,
від 07.03.2002 р. N 3096-III,
від 27.11.2003 р. N 1344-IV,
від 18.03.2004 р. N 1622-IV,
у редакції Закону України від 05.02.2004 р. N 1448-IV)

Стаття 7. Порядок сплати державного мита

Державне мито сплачується готівкою, митними марками і шляхом перерахувань з рахунку платника в кредитній установі.

З позовів, що подаються до суду та господарського суду в іноземній валюті, а також за дії та операції в іноземній валюті державне мито сплачується в іноземній валюті. У разі коли розмір ставок державного мита передбачено в частинах неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, державне мито сплачується в іноземній валюті з урахуванням курсу грошової одиниці Національного банку України, крім випадків, передбачених у частині третій цієї статті.

(частина друга статті 7 із змінами, внесеними згідно
із Законом України від 11.07.95 р. N 297/95-ВР)

Фізичні особи та іноземні юридичні особи, що відповідно постійно проживають або знаходяться за межами України, сплачують вказане в підпункті "у" пункту 6 статті 3 мито у доларах США, або в іншій валюті та розмірах, якщо це передбачено угодами з Україною.

(частина третя статті 7 із змінами, внесеними згідно

із Законами України від 11.07.95 р. N 297/95-ВР,

від 15.11.2001 р. N 2785-III)

Порядок сплати державного мита встановлюється Міністерством фінансів України.

Стаття 8. Повернення державного мита

Сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках:

1) внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством;

2) повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті, а також відмови державних нотаріальних контор або виконавчих комітетів міських, селищних і сільських Рад народних депутатів у вчиненні нотаріальних дій;

3) припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою;

(пункт 3 частини першої статті 8 із змінами, внесеними

згідно із Законами України від 07.03.2002 р. N 3096-III,

від 23.06.2005 р. N 2705-IV)

4) скасування в установленому порядку рішення суду;

(пункт 4 частини першої статті 8 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 23.06.2005 р. N 2705-IV)

5) неприйняття Кабінетом Міністрів України у встановлені строки рішення про створення (реєстрацію) промислово-фінансової групи або зняття проекту створення промислово-фінансової групи з розгляду уповноваженою особою ініціаторів створення цієї промислово-фінансової групи;

(статтю 8 доповнено пунктом 5 згідно із

Законом України від 12.11.96 р. N 483/96-ВР,

у зв'язку з цим пункт 5 вважати пунктом 6)

6) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Повернення державного мита провадиться за умови, якщо заяву подано до відповідної установи, що справляє мито, протягом року з дня зарахування його до бюджету.

Повернення державного мита за подання до Кабінету Міністрів України проекту створення промислово-фінансової групи проводиться у безспірному порядку згідно з виконавчим написом, вчиненим у державній нотаріальній конторі.

(статтю 8 доповнено частиною третьою згідно із

Законом України від 12.11.96 р. N 483/96-ВР)

Стаття 9. Відповідальність за правильність справлення державного мита

Платники державного мита несуть відповідальність за правильність його стягнення, а також за своєчасність і повноту зарахування до бюджету, передбачену законодавством.

За несвоєчасне або неповне зарахування державного мита до бюджету справляються пеня та штрафи відповідно до закону.

(стаття 9 із змінами, внесеними згідно із

Законом України від 11.07.95 р. N 297/95-ВР,

у редакції Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III)

Стаття 10. Органи, що здійснюють контроль за справленням державного мита

Міністерство фінансів України, Головна державна податкова інспекція України, місцеві фінансові органи та державні податкові інспекції проводять ревізії та перевірки правильності справляння державного мита, а також своєчасності й повноти внесення його до бюджету в усіх установах, що його справляють.

Стаття 11. Заключні положення

1. Зупиняється дія Закону України "Про державне мито" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 12, ст. 170).

2. Державне мито, яке згідно із статтею 3 цього Декрету справляється за ставками у розмірах частин неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, вираховується виходячи з розміру зазначеного неоподатковуваного мінімуму, що діє на день сплати мита.

(пункт 2 статті 11 у редакції

Закону України від 11.07.95 р. N 297/95-ВР)

3. Цей Декрет набуває чинності з дня його опублікування.

Прем'єр-міністр України	Л. КУЧМА
Міністр Кабінету Міністрів України	А. ЛОБОВ
м. Київ 21 січня 1993 року N 7-93