ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 25.06.2010 № 12624/7/15-0717з
Державні податкові адміністрації
в Автономній Республіці Крим,
областях, містах Києві та Севастополі
Про надання роз’яснення
Державна податкова адміністрація України з метою правильності оподаткування земельних ділянок, що надаються підприємствам, установам і організаціям для спорудження об’єктів містобудування, повідомляє.
Законом України від 16 вересня 2008 року № 509-VI „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву” з 1 січня 2010 року внесено зміни до Закону України від 3 липня 1992 року № 2535-ХІІ „Про плату за землю” із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2535) у частині справляння земельного податку у п’ятикратному розмірі за земельні ділянки, надані підприємствам, установам і організаціям для спорудження об'єктів містобудування, у разі: перевищення строку, встановленого для будівництва об'єкта містобудування при наданні земельної ділянки або визначеного умовами проведення земельних торгів; перевищення строку, встановленого для завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва, визначеного умовами приватизації.
Відповідно до статті 5 Закону № 2535 об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), що перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Підставою для нарахування земельного податку, як визначено статтею 13 Закону № 2535, є дані державного земельного кадастру.
Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (стаття 15 Закону № 2535).
Статтями 20 та 22 Закону України від 16 листопада 1992 року № 2780-ХІІ „Про основи містобудування” (із змінами та доповненнями) встановлено, що регулювання земельних відносин у містобудуванні здійснюється відповідно до земельного законодавства. Забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно із статтею 231 Закону України від 20 квітня 2000 року № 1699-III „Про планування і забудову територій” (із змінами та доповненнями) у разі прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення про передачу (надання) земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування у порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно дає право на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт у порядку, визначеному цим Законом.
Прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення про передачу (надання) земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування може бути здійснено одночасно із затвердженням містобудівного обґрунтування розміщення об'єкта містобудування.
Статтею 116 Земельного кодексу України із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до пункту 9 статті 123 Кодексу рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
Таким чином, у разі перевищення підприємствами, установами або організаціями строку, встановленого у рішенні відповідного органу місцевого самоврядування або виконавчої влади при наданні земельної ділянки для будівництва об'єкта містобудування, земельний податок за таку земельну ділянку справляється у п’ятикратному розмірі. Зазначена позиція підтримана Державним комітетом України із земельних ресурсів.
Стосовно строку, встановленого для завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва, визначеного умовами приватизації, повідомляємо, що відповідно до статті 19 Закону України від 14 вересня 2000 року № 1953-ІІІ „Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва” (із змінами та доповненнями) однією із обов’язкових умов приватизації об’єктів незавершеного будівництва (крім продажу під розбирання) є встановлення строку завершення будівництва таких об’єктів.
Отже, податок за земельні ділянки, надані підприємствам, установам або організаціям для спорудження об’єктів містобудування справляється у п’ятикратному розмірі у разі перевищення строку, встановленого для завершення будівництва об’єкта незавершеного будівництва, визначеного умовами приватизації такого об’єкта.
Щодо строку, визначеного умовами проведення земельних торгів повідомляємо, що згідно із пунктом 5 статті 136 Кодексу технічний паспорт об'єкта продажу (лота), умови його продажу, у тому числі (у разі необхідності) вимоги щодо граничних термінів забудови земельної ділянки, розміру відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, визначення розміру пайової участі (внеску) у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, затверджуються органом державної влади або органом місцевого самоврядування.
Таким чином, податок за земельні ділянки, надані підприємствам, установам і організаціям для спорудження об’єктів містобудування, справляється у п’ятикратному розмірі у разі перевищення строку, встановленого для будівництва об’єкта містобудування, що визначений умовами проведення земельних торгів.
Одночасно, з метою уникнення множинного трактування норм чинного законодавства, а також забезпечення правильності обчислення і справляння земельного податку, доручаємо звернутися до відповідних органів місцевого самоврядування і виконавчої влади (розпорядників земель державної і комунальної власності) з рекомендацією в частині обов’язковості встановлення у відповідних рішеннях про надання земельних ділянок у користування за проектом землеустрою підприємствам, установам або організаціям для спорудження об’єктів містобудування строку такого будівництва.
Заступник Голови О.М.Любченко