ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
04.01.2011 № 12/7/15-0817
Державні податкові адміністрації
в Автономній Республіці Крим, областях,
мм. Києві та Севастополі
Про особливості адміністрування збору
за спеціальне використання води в умовах
дії Податкового Кодексу України
Державна податкова адміністрація України повідомляє, що у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України (далі – Кодекс) норми щодо адміністрування збору за спеціальне використання води (розділ ХVІ „Збір за спеціальне використання води” Кодексу) дещо змінилися.
1. Змінилася назва збору. Якщо раніше він називався „збір за спеціальне водокористування в частині використання поверхневих та підземних вод” то з 1 січня 2011 року його назва - „збір за спеціальне використання води”.
2. Платниками збору за спеціальне використання води визначені водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва (стаття 323 Кодексу).
До набрання чинності Кодексом (1 січня 2011 року) бюджетні установи які використовували воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб збір за спеціальне використання водних ресурсів до бюджету не сплачували. Разом з цим у разі якщо бюджетні установи використовували воду одночасно для задоволення власних потреб: питних, санітарно-гігієнічних цілей, а також використовували воду для здійснення діяльності у сфері громадського харчування (приготування страв) для здійснення лікувальних процедур, прання білизни тощо, то збір за спеціальне використання водних ресурсів сплачувався до бюджету на загальних підставах за всю фактично використану воду, з урахуванням обсягу втрат води у системах водопостачання.
З набранням чинності Кодексу бюджетні установи не є платниками збору за спеціальне використання води.
Разом з цим відповідно до пункту 326.13 статті 326 Кодексу у разі якщо водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, збір обчислюється на загальних підставах з усього обсягу використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання. Господарська діяльність (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодексу) – це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Також розширено поняття вторинних водокористувачів. Якщо до набрання чинності Кодексу до вторинних водокористувачів відносилися тільки водокористувачі які використовують воду, отриману шляхом забору води з водозабірних споруд первинних водокористувачів, то з 1 січня 2011 року до вторинних водокористувачів також відносяться водокористувачі які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів інших водокористувачів.
Відповідно до статті 42 Водного Кодексу України до первинних водокористувачів відносяться суб’єкти господарювання що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.
3. Об'єкти оподаткування збором залишилися незмінними. Це передусім фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.
Об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання води без її вилучення з водних об'єктів є:
- для потреб гідроенергетики - фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;
- для потреб водного транспорту - час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).
Об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об'єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов'язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).
4. З 1 січня 2011 року збір за спеціальне використання води не справляється за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок) (підпункт 324.4.1. пункту 324.4 статті 324 Кодексу). Тобто, починаючи з 1 січня 2011 року водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб повинні справляти збір за спеціальне використання води на загальних підставах.
Також за нормами Кодексу почнеться справляння збору за спеціальне використання води під час експлуатації водних шляхів буксирним флотом (звільнення буксирного флоту було передбачено пунктом 16 Порядком справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999 року №1494 (далі – Порядок №1494).
5. Розширено перелік видів використання води за які збір не справляється, а саме:
- за воду, що використовується для пилозаглушення у кар'єрах (підпункт 324.4.4 пункту 324.4 статті 324 Кодексу);
- за воду, що втрачена в магістральних водогонах (підпункт 324.4.6 пункту 324.4 статті 324 Кодексу);
- за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) (підпункт 324.4.10 пункту 324.4 статті 324 Кодексу);
- за воду, що забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту для інвалідів та дітей-інвалідів, які засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів відповідно до закону (підпункт 324.4.11 пункту 324.4 статті 324 Кодексу).
Крім зазначеного збір не справляється згідно з підпунктами пункту 324.4 статті 324 Кодексу:
324.4.2 - за воду, що використовується для протипожежних потреб;
324.4.3 - за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів;
324.4.4 - за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах;
324.4.5 - за воду, що забирається науково-дослідними установами, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, для проведення наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису;
324.4.6 - за воду, що втрачена в магістральних та міжгосподарських каналах зрошувальних систем;
324.4.7 - за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсуву, забруднення тощо), крім кар'єрної, шахтної та дренажної води, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами;
324.4.8 - за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у водні об'єкти;
324.4.9 - за морську воду, крім води з лиманів.
Збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики не справляється з гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями.
Збір за спеціальне використання води для потреб водного транспорту не справляється:
- з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування);
- під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами та експлуатації водних шляхів річки Дунаю.
6. Ставки збору за спеціальне використання води визначені пунктами 325.1 - 325.7 статті 325 Кодексу, а саме:
325.1 - ставки збору за спеціальне використання поверхневих вод залежно від басейну річок (в гривнах за 100 куб. метрів). У 2010 році норматив збору застосовувався у копійках за куб. метр використаної поверхневої води.
325.2 - ставки збору за спеціальне використання підземних вод залежно від регіону (в гривнах за 100 куб. метрів). У 2010 році норматив збору застосовувався у копійках за куб. метр використаної підземної води.
325.3 - ставка збору за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики становить 5,24 гривні за 10000 куб. метрів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій. У 2010 році норматив збору застосовувався у копійках за 100 куб. метр води, пропущеної через турбіни електростанцій (крім гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують в комплексі з гідроелектростанціями).
325.4 - ставки збору за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту з усіх річок, крім Дунаю, становлять:
- для вантажного самохідного і несамохідного флоту, що експлуатується, - 0,09 гривні за 1 тоннаж-добу експлуатації;
- для пасажирського флоту, що експлуатується, - 0,01 гривні за 1 місце-добу експлуатації.
У 2010 році норматив збору застосовувався у копійках за 1 тоннаж-добу експлуатації та за 1 місце-добу експлуатації.
325.5 - ставки збору за спеціальне використання води для потреб рибництва становлять:
- 27,52 гривні за 10000 куб. метрів поверхневої води;
- 33,09 гривні за 10000 куб. метрів підземної води.
У 2010 році норматив збору застосовувався у копійках за 100 куб. метрів води.
325.6 - ставки збору за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв, становлять:
- 25,60 гривні за 1 куб. метр поверхневої води;
- 29,86 гривні за 1 куб. метр підземної води.
325.7 - Ставка збору за спеціальне використання шахтної, кар'єрної та дренажної води становить 5,93 гривні за 100 куб. метрів води.
Раніше такої ставки не було визначено.
325.10 - за умови використання води з лиманів платниками збору застосовується ставка збору, встановлена за спеціальне використання поверхневих вод відповідно до показника "Інші водні об'єкти", зазначеного у пункті 325.1 статті 325 – 29,66 грн. за 100 куб. метрів.
Ставки збору за спеціальне використання води, які визначені Кодексом, збільшені в 1,185 раза у порівнянні зі ставками які діють у 2010 році.
Для теплоелектростанцій з прямоточною системою водопостачання збір за фактичний обсяг води, що пропускається через конденсатори турбін для охолодження конденсату, обчислюється із застосуванням коефіцієнта 0,005 (пункт325.8 статті 325 Кодексу), як і до набрання чинності Кодексом.
До ставок збору житлово-комунальні підприємства застосовують коефіцієнт 0,3 (пункт 325.9 статті 325 Кодексу), як і до набрання чинності Кодексом.
За умови використання води з каналів платниками збору застосовуються ставки збору, встановлені за спеціальне використання води водного об'єкта, з якого забирається вода в канал.
За умови використання води із змішаних джерел водопостачання застосовуються ставки збору, встановлені для джерел, з яких формуються (наповнюються) змішані джерела.
7. Порядок обчислення збору за спеціальне використання води визначено статтею 326 Кодексу та дещо розширено і змінено.
Водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту - починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.
Збір обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об'єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів.
За обсяги води, переданої водокористувачем - постачальником іншим водокористувачам без укладення з останніми договору на поставку води, збір обчислюється і сплачується таким водокористувачем - постачальником.
Водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, обчислюють збір, враховуючи обсяги води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане джерело, що зазначається в дозволах та договорах на поставку води, з урахуванням втрат води в їх системах водопостачання, ставок збору та коефіцієнтів.
Водокористувачі, які використовують воду з каналів, обчислюють збір виходячи з фактичних обсягів використаної води з урахуванням втрат води в їх системах водопостачання, встановлених лімітів використання води, ставок збору, встановлених для водного об'єкта, з якого забирається вода в канал, та коефіцієнтів.
Збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики обчислюється, виходячи з фактичних обсягів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій, та ставки збору.
За умови експлуатації водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними суднами збір за спеціальне використання води для потреб водного транспорту обчислюється виходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та ставки збору, а пасажирськими суднами - виходячи з місця-доби та ставки збору.
Справляння збору за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва не звільняє водокористувачів від сплати збору за спеціальне використання води.
Пунктом 326.8 статті 326 Кодексу визначено, що збір за спеціальне використання води для потреб рибництва обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, необхідної для поповнення водних об'єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов'язане із втратами води на фільтрацію та випаровування), та ставок збору.
Водокористувачі, які застосовують для потреб охолодження обладнання оборотну систему водопостачання, обчислюють збір виходячи із фактичних обсягів води, використаної на підживлення оборотної системи. За всі інші обсяги фактично використаної води збір обчислюють на загальних підставах.
Обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.
Передбачена відповідальність за відсутність водовимірювальних приладів при тому, що до прийняття Кодексу такої норми не було. Так, у разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, збір сплачується у двократному розмірі (пункт 326.10 статті 326 Кодексу).
Обсяг фактично використаної води на державних системах у зрошувальному землеробстві будуть визначать органи водного господарства (пункт 326.11 статті 326 Кодексу) замість обов'язково підтвердження управліннями зрошувальних систем, як це було передбачено пунктом 4.7 Інструкції про Порядок обчислення і справляння збору за спеціальне водокористування в частині використання води, яка затверджена спільним наказом Мінфіну України, ДПА України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України від 01.10.1999р. № 231/539/118/219, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.10.99 за № 711/4004 із змінами і доповненнями.
8. Відповідно до пункту 326.12 статті 326 Кодексу органи, що видають дозволи на спеціальне водокористування, щороку до 20 січня повинні подавати органам державної податкової служби та органам водного господарства інформацію про водокористувачів, яким видано такі дозволи.
Водокористувачі, яким видано дозволи на спеціальне водокористування та які здійснюють постачання води іншим водокористувачам, щороку до 20 січня повинні подавати органам державної податкової служби та органам водного господарства перелік водокористувачів - абонентів.
Якщо до набрання чинності Кодексом у разі зміни умов водокористування органи Мінприроди на місцях та водокористувачі, які мають дозволи на спеціальне водокористування, у 10-денний термін зобов'язані були повідомити про це органи державної податкової служби (п. 4 Порядку №1494), то починаючи з 2011 року, додатково, у разі видачі протягом року нових дозволів на спеціальне водокористування, укладення договорів на поставку води водокористувачі, які отримали переоформлені дозволи на спеціальне водокористування, договори на поставку води, зобов'язані протягом 10 днів повідомити про це органам державної податкової служби та органам водного господарства (пункт 326.12 статті 326 Кодексу).
9. У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води збір обчислюється і сплачується у п'ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок збору та коефіцієнтів (стаття 327 Кодексу).
За понадлімітне використання води збір обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками збору та коефіцієнтами.
До набрання чинності Кодексу за понадлімітне використання водних ресурсів збір обчислюється у п'ятикратному розмірі (пункт 12 Порядку №1494). При цьому за відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води п'ятикратка не застосовувалася.
З метою приведення норм справляння збору до рівності, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації та єдиного підходу до платників збору пунктом 327.3 статті 327 Кодексу передбачена норма, що за відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води збір справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання, тобто у п'ятикратному розмірі.
10. Порядок сплати збору визначено статтю 328 Кодексу. Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.
Платники збору обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, затвердженою наказом ДПС України.
Податкові декларації збору подаються платниками збору органам державної податкової служби у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації – тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Кодексу);
Податкова декларація за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не подається.
Збір сплачується платниками збору у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, а саме, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації за місцем податкової реєстрації.
Збір за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не сплачується.
Філії, відділення, інші відокремлені підрозділи водокористувача, які мають банківські рахунки, ведуть окремий бухгалтерський облік своєї діяльності, складають окремий баланс, подають податкові декларації та сплачують збір за своїм місцем податкової реєстрації.
Якщо до складу водокористувача входять структурні підрозділи, які не мають банківських рахунків, не ведуть окремого бухгалтерського обліку своєї діяльності, не складають окремого балансу, то декларації збору подаються і збір вноситься водокористувачем, до складу якого входять такі структурні підрозділи, за місцем знаходження водних об'єктів та за ставками збору, встановленими для цих водних об'єктів.
11. Платники збору крім статистичної звітності про використання води починаючи з 2011 року повинні подавати одночасно з податковими деклараціями органам державної податкової служби копію дозволу на спеціальне водокористування та договору на поставку води (пункт 328.7 статті 328 Кодексу).
12. У межах встановленого в дозволі на спеціальне водокористування ліміту використання води збір включається до складу витрат згідно з розділом III Кодексу, а за понадлімітне використання справляється з прибутку, що залишається у розпорядженні водокористувача після оподаткування.
Збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і водного транспорту повністю включається до складу витрат згідно з розділом III Кодексу.
13. У разі несплати збору або сплати його в неповному обсязі платниками збору протягом шести місяців органи державної податкової служби подають інформацію про таких платників збору до органів, що видають дозволи на спеціальне водокористування, для вжиття стосовно них заходів згідно із законом, а саме скасування дозволу.
14. До внесення змін до розділу XIV Кодексу в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва Указ Президента України від 3 липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (з наступними змінами) та абзаци шостий - двадцять восьмий пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" застосовуються з урахуванням особливості, що платники єдиного податку не є платниками, зокрема, збору за спеціальне використання води (підрозділ 8 „Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку” розділу ХХ „Перехідні положення”).
Також платники фіксованого сільськогосподарського податку згідно з пунктом 307.1 статті 307 Кодексу не є платниками, зокрема, збору за спеціальне використання води.
15. Відповідно до розділу ХІХ „Прикінцеві положення” Кодексу з 1 січня 2011 року втратили чинність пункти 8, 81 та 82 розділу П „Прикінцеві положення” та додаток № 2 до Закону України від 3 червня 2008 року №309-VI „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (далі – Закон № 309), якими були запроваджені нормативи збору за спеціальне водокористування в частині використання поверхневих та підземних вод; установлено застосування коефіцієнтів до нормативів збору та проведення щорічної наростаючим підсумком індексації нормативів збору.
16. Пунктом 5 розділу ХІХ „Прикінцеві положення” Кодексу доручено Кабінету Міністрів України щорічно до 1 червня вносити до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до Кодексу щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, зокрема, збору за спеціальне використання води з урахуванням індексу цін виробників промислової продукції.
17. Верховною Радою України 2 грудня 2010 року прийнято Закон № 2756 – VІ „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України” (далі - Закон № 2756 – VІ) яким внесено зміни до:
- Водного кодексу України (пункт 7 Закону № 2756 – VІ) щодо виключення компетенції Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських Рад у галузі регулювання водних відносин стосовно визначення у встановленому порядку нормативів і розмірів зборів за спеціальне водокористування з водних об'єктів місцевого значення та компетенції Кабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів стосовно встановлення нормативів збору за спеціальне водокористування і порядку його справляння. Стаття 30 Водного Кодексу „Збори за спеціальне водокористування” викладена в новій редакції, а стаття 32 „Розподіл зборів за спеціальне водокористування” виключена.
- Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (пункт 10 Закону № 2756 – VІ) в частині доповнення статті 3 „Основні принципи охорони навколишнього природного середовища” пунктом „л” щодо встановлення збору за спеціальне використання води відповідно до Податкового кодексу України. Також виключена компетенція Кабінету Міністрів України у галузі охорони навколишнього природного середовища щодо встановлення порядку визначення збору та його граничних розмірів за користування природними ресурсами та викладена в новій редакції стаття 43 „Ліміти використання природних ресурсів”.
- Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" (пункт 18 Закону № 2756 – VІ) щодо виключення статті 31 „Збір за спеціальне водокористування підприємством питного водопостачання”.
Заступник Голови О.М. Любченко