ДЕРЖАВНА ПОДАТКВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
Від 01.02.11 № 2587/7/15-0817
Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі
Про особливості адміністрування збору за спеціальне використання лісових ресурсів в умовах дії Податкового та Бюджетного кодексів України
Державна податкова адміністрація України повідомляє що у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з 1 січня 2011 року норми щодо справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів, які встановлені розділом XVII Кодексу, дещо змінилися.
1. Змінено назву збору, а саме з назви збору вилучено слова „користування земельними ділянками лісового фонду”.
2. Розширено визначення платників збору. Якщо раніше обов’язки по сплаті збору були покладені на юридичних і фізичних осіб, яким надані в постійне або тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду, то з 1 січня 2011 року (згідно зі статтею 329 Кодексу) платниками збору визначено лісокористувачів - юридичних осіб, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичних осіб - підприємців, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.
3. До 01.01.2011, відповідно до статті 67 Лісового кодексу України, у порядку спеціального використання можливо було здійснювати заготівлю деревини лише в порядку рубок головного користування. Проте відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 44 „Про затвердження такс на деревину лісових порід, що відпускається на пні, і на живицю” із змінами і доповненнями (далі Постанова № 44) такси на деревину лісових порід застосовувалися під час відпуску будь-яким заготівельникам деревини лісових порід на пні як в порядку рубок головного користування так і суцільних санітарних та лісовідновних рубок, рубок, не пов'язаних з веденням лісового господарства (розчищення земельних ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, доріг тощо).
Підпунктом 330.1.2 пункту 330.1 статті 330 Кодексу законодавчо врегульовано питання віднесення до об’єктів оподаткування деревини, заготовленої під час проведення заходів:
а) щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років - рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки, пов'язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування; незалежно від віку деревостанів - суцільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки);
б) з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо.
Крім зазначеної деревини до об’єктів оподаткування збором віднесені:
- деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування (підпункт 330.1.1 пункт 330.1 статті 330 Кодексу);
- другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства) (підпункт 330.1.3 пункту 330.1 статті 330 Кодексу);
- побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства)( підпункт 330.1.4 пункту 330.1 статті 330 Кодексу);
- використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт (підпункт 330.1.5 пункту 330.1 статті 330 Кодексу).
4. Ставки збору за заготівлю деревини основних та неосновних лісових порід встановлені статтею 331 Кодексу. У порівнянні з діючими у 2010 році таксами, що були встановлені Постановою № 44, ставки збільшені в 1,185 рази.
Визначено повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад щодо встановлення ними ставок збору за заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів (пункт 331.11 статті 331 Кодексу).
Разом з цим Пунктом 5 розділу ХІХ „Прикінцеві положення” Кодексу доручено Кабінету Міністрів України щорічно до 1 червня вносити до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до Кодексу щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, зокрема, збору за спеціальне використання лісових ресурсів, з урахуванням індексу споживчих цін.
5. Порядок обчислення та сплати збору залишився майже незмінним.
Суб’єкти лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом, повинні направляти органам державної податкової служби перелік лісокористувачів, яким видано лісорубні квитки та лісові квитки, за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.
Сума збору обчислюється суб'єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах.
Сума збору, зазначена в лісорубному та в лісовому квитках, підлягає перерахунку суб’єктом лісових відносин, який видає спеціальні дозволи, у разі якщо:
а) загальна кількість фактично заготовленої деревини під час її відпуску з обліком за площею перевищує зазначену в лісорубному квитку та кількість більше ніж на 10 відсотків;
б) фактичний обсяг використання лісових ресурсів перевищує зазначений у лісовому квитку на весь обсяг такого перевищення.
Підставою для перерахунку є спеціальні дозволи та акти огляду місць використання лісових ресурсів.
6. Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.
Лісокористувачі щокварталу складають розрахунок збору наростаючим підсумком з початку року за формою, затвердженою наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1019, у якому окремим рядком зазначається сума збору, сплачена до отримання лісорубних та лісових квитків в каси суб’єктів лісових відносин, які їх видають, та подають його органу державної податкової служби за місцезнаходженням лісової ділянки у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Кодексу)), за винятком:
- лісокористувачів, якими до отримання лісорубних та лісових квитків збір вноситься в каси суб'єктів лісових відносин, які їх видають:
а) фізичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, яким видано лісорубні та лісові квитки;
б) лісокористувачів (крім фізичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума збору в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому сплачується збір (з 01.01.2011 Законом України від 23 грудня 2010встановленна у розмірі 941 грн.);
- лісокористувачів з іншої області, які сплачують збір повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.
Про надходження суми збору в касу суб’єкта лісових відносин, що видає спеціальні дозволи, у спеціально заведеній книзі робиться запис і лісокористувачеві видається квитанція. Одночасно в лісорубних та лісових квитках робиться позначка про сплату збору в касу (зазначаються номер і дата квитанції про сплату).
Лісокористувачі сплачують збір у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, а саме протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (пункт 57.1 статті 57 Кодексу).
Збір сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми збору, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум збору, сплачених до отримання лісорубних та лісових квитків в каси суб'єктів лісових відносин, які їх видають.
При отриманні дозволу в поточному році (або донарахуванні суми збору) після чергового строку сплати збору лісокористувачі сплачують усі суми збору за строками, що минули.
Так, граничним терміном подання податкового розрахунку збору за I квартал 2011 року є 10 травня 2011 року, а останнім днем сплати збору - 20 травня 2011 року; за півріччя п.р., відповідно, 9 серпня 2011 року та 19 серпня 2011 року; за 3 квартали п.р. - 9 листопада 2011 року та 18 листопада 2011 року; за 2011 рік - 9 лютого 2012 року та 17 лютого 2012 року.
7. До внесення змін до розділу XIV Кодексу в частині оподаткування суб’єктів малого підприємництва Указ Президента України від 3 липня 1998 року № 727 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (з наступними змінами) та абзаци шостий - двадцять восьмий пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 „Про прибутковий податок з громадян” застосовуються з урахуванням особливості, що платники єдиного податку не є платниками, зокрема, збору за спеціальне використання лісових ресурсів (підрозділ 8 „Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку” розділу ХХ „Перехідні положення” Кодексу).
8. Верховною Радою України 2 грудня 2010 року прийнято Закон України № 2756 – VІ „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України” (далі - Закон № 2756 – VІ) яким внесено зміни, зокрема, до:
- Лісового кодексу України (пункт 5 Закону № 2756 – VІ) щодо виключення з обов’язків постійних лісокористувачів обов’язку своєчасно вносити плату за спеціальне використання лісових ресурсів, виключення з повноважень Кабінету Міністрів України у сфері лісових відносин установлення порядку і нормативів плати за використання лісових ресурсів та віднесення заготівлі деревини до спеціального використання лісових ресурсів. Статтю 77 „Збір за спеціальне використання лісових ресурсів” викладено в новій редакції;
- Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” (пункт 10 Закону № 2756 – VІ) в частині доповнення статті 3 „Основні принципи охорони навколишнього природного середовища” пунктом „л” щодо встановлення, зокрема, збору за спеціальне використання лісових ресурсів, відповідно до Податкового кодексу України. Також виключена компетенція Кабінету Міністрів України у галузі охорони навколишнього природного середовища щодо встановлення порядку визначення збору та його граничних розмірів за користування природними ресурсами та викладена в новій редакції стаття 43 „Ліміти використання природних ресурсів”.
9. З 01.01.2011 набрав чинності Бюджетний кодекс України від 8 липня 2010 року № 2456-VI (із змінами і доповненнями) згідно з пунктом 2 частини другої статті 29 якого до доходів загального фонду Державного бюджету України належить, зокрема, 50 відсотків збору за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування. До доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належить, зокрема, 50 відсотків збору за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя (пункт 2 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України), а до доходів бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належить, зокрема, 50 відсотків збору за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування (пункт 2 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України).
До доходів загального фонду місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належить, зокрема, збір за спеціальне використання лісових ресурсів (крім збору за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування). Такі платежі зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням (місцем розташування) відповідних природних ресурсів (пункт 3 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України).
10. У зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України постановою від 27 грудня 2010 р. № 1236 визначив такими, що втратили чинність, акти Кабінету Міністрів України, зокрема:
постанову Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. № 44 „Про затвердження такс на деревину лісових порід, що відпускається на пні, і на живицю”;
постанову Кабінету Міністрів України від 6 липня 1998 р. № 1012 „Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду”;
пункти 3 - 8 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 р. № 1426;
постанову Кабінету Міністрів України від 6 листопада 2003 р. № 1735 „Про проведення індексації нормативів плати (збору) за використання природних ресурсів”;
постанову Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2006 р. № 174 „Про плату за використання лісових ресурсів”.
Зобов’язуємо довести цей лист до відома та використання у роботі органам ДПС та платникам збору за спеціальне використання лісових ресурсів та здійснити контроль за дотриманням зазначеного законодавства.
Заступник Голови О.М. Любченко