05.06.09 №11931/7/21-0117
| Державні податкові адміністрації в Автономній республіці Крим, в областях, мм Києві та Севастополі |
Про оподаткування збором на розвиток
виноградарства, садівництва і хмелярства
1. В якому порядку здійснюється оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства?
Законом України від 25.07.1991 № 1251-ХІІ „Про систему оподаткування” встановлено, що сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування. Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства відповідно до статті 14 цього Закону включено до Переліку загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).
Як загальнодержавний податок збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (далі – збір) вперше було запроваджено в квітні 1999 року Законом України № 587-XIV “Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства” (за текстом – Закон № 587). Зазначеним Законом встановлено, що механізм справляння збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та порядок використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України. На виконання цієї норми прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 15.07.2005 № 587 “Про затвердження Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства” (за текстом – постанова КМУ № 587).
2. Хто є платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства?
Відповідно до статті 1 Закону України „Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства” платниками збору є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво.
Тобто, зазначеним Законом не визначено особливих умов оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства і платником збору може бути будь-які суб’єкти господарювання, що реалізують алкогольні напої та пиво в оптово-роздрібній торговельній мережі. Разом з тим, в залежності від виду господарської діяльності, який здійснюють суб’єкти підприємницької діяльності визначається його належність до платників збору.
Законом України від 01.06.2000 № 1775-III “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” встановлено, що виробництво – це діяльність, пов’язана з випуском продукції, включаючи всі стадії технологічного процесу та реалізацію продукції власного виробництва. Тому, виробники алкогольних напоїв, які також отримують ліцензію на право оптової торгівлі та реалізують продукцію власного виробництва не є платниками збору у разі поставки продукції підприємствам оптової і роздрібної торгівлі, а є платниками лише у разі реалізації продукції у роздрібній торгівлі безпосередньо споживачам.
Комісіонери, що реалізують за договорами комісії алкогольні напої, здійснюють свою діяльність за умови обов’язкового отримання ліцензій на право оптової торгівлі, є суб’єктами оптово-роздрібної мережі та платниками збору.
Комісійна торгівля пивом здійснюється без видачі ліцензії, але умови оподаткування збором пива ті ж, що і для алкогольних напоїв. Відповідно до Української класифікації та кодування товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженої Законом «Про Митний тариф України», пиво – це напій, одержуваний шляхом зброджування рідини (сусла), виготовленої з осолодженого ячменю чи пшениці, води та хмелю, а також виготовлений з концентрату солодового екстракту або іншим способом, який містить більше як 0,5 відсотків алкоголю та зазначений у товарний позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД.
Відповідно до Закону України від 05.03.2009 № 1067-VI «Про внесення змін до Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства», який набирає чинності з 1 січня 2010 року, у разі реалізації алкогольних напоїв та пива за договорами комісії (консигнації) платниками збору є будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, які отримують на свій рахунок виручку або її компенсацію за продаж зазначеної продукції (крім виробників-комітентів у разі здійснення ними оптової торгівлі зазначеною продукцією на умовах комісії у межах власного виробництва).
3. Що є об'єктом оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства?
Згідно зі статтею 2 Закону України „Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства” об'єктом оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є виручка від реалізації у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольних напоїв та пива, яку отримує платник збору коштами або за рахунок безоплатних операцій.
В Законі відсутнє визначення поняття „виручка від реалізації”, однак по своїй суті збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є податком з обороту і термін „виручка від реалізації” означає торговельний оборот, тоді як діючих нормативно-правових актах з бухгалтерського обліку термін „виручка від реалізації” означає „дохід”.
При реалізації алкогольних напоїв та пива в оптово-роздрібній торгівельній мережі за договором комісії об’єктом оподаткування є виручка торговельного обороту від зазначеної продукції. У разі, коли таку виручку отримує на свій рахунок комісіонер, то він нараховує суму збору, подає звіт до податкового органу за місцем реєстрації та сплачує його до бюджету. У разі отримання виручки на свій рахунок комітентом то, в цьому випадку комітент (крім виробників алкогольних напоїв) нараховує суму збору, подає звіт та сплачує суму збору до бюджету.
Законом України від 05.03.2009 № 1067-VI «Про внесення змін до Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства», що набирає чинності з 1 січня 2010 року, уточнюється база та порядок визначення об’єкту оподаткування збором. Згідно до цього Закону, об'єктом обкладення збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є виручка – торговельний оборот, одержана на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, що платниками податку, визначеними в статті 2 цього Закону.
4. Коли виручка, отримана від реалізації алкогольних напоїв та пива не є об'єктом оподаткування?
Статтями 1 та 2 Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» встановлено, що платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності та підпорядкування, які реалізують у оптово-роздрібній торгівельній мережі алкогольні напої та пиво. Об’єктом оподаткування є виручка, одержувана від реалізації у оптово-роздрібній торгівельній мережі алкогольних напоїв та пива.
При цьому, згідно з абзацом дев’ятим та десятим статті Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» оптова торгівля – це діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам підприємницької діяльності.
Роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування.
Зазначений Закон не містить визначення терміну «виробництво». Разом з цим, згідно з абзацом третім статті 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» виробництво (виготовлення) – це діяльність, пов’язана з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва.
Таким чином, реалізація алкогольних напоїв їх виробниками в межах власного виробництва підприємствам оптової і роздрібної торгівлі не є оптовою торгівлею, виручка від такої реалізації не є об’єктом оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, а виробники алкогольних напоїв не є платниками збору.
Суб'єкт господарювання, що реалізує в мережі громадського харчування продукцію власного виробництва (креми, десерти, кава, кондитерські вироби), при приготуванні якої використовують алкогольні напої, є платником збору в тому випадку, коли виручка від їх реалізації алкогольних напоїв відображається по кредиту рахунку 70 "Дохід від реалізації робіт і послуг" окремо і є об'єктом оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.
5. Що може бути базою оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства? Який порядок її визначення та яку встановлено ставку збору?
Базою оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є обсяги алкогольних напоїв та пива, що реалізуються суб’єктами господарювання всіх форм власності, та виручка від реалізації цих обсягів, одержувана коштами або за рахунок безоплатних операцій.
База оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства – це обсяги алкогольних напоїв та пива, що реалізуються суб’єктами господарювання в оптово-роздрібній мережі та мережі громадського харчування. Об'єктом оподаткування збором є виручка, одержувана від реалізації у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольних напоїв та пива, ставка збору становить один відсоток від об'єкта оподаткування.
Платники збору – суб'єкти підприємницької діяльності що реалізують у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво, обчислюють суму збору та зазначають у звіті про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, за формою, затвердженою наказом ДПА України від 28.03.08 № 133 „Про затвердження форми звіту про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та Порядку його заповнення і подання, а також форми довідки про суми зазначеного збору”.
Відповідно до частини третьої статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", суб'єкти підприємницької діяльності, які одержали ліцензії на виробництво або на право імпорту, експорту і оптової торгівлі, подають органу, який видає ліцензії, щомісячно, до 10 числа місяця, що настає за звітним, звіт про обсяги виробництва (імпорту) та/або реалізації продукції.
Форми звіту встановлено наказами Державної податкової адміністрації України від 13.10.2005 № 449 „Про затвердження форм звітів щодо обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та інструкцій щодо їх заповнення” (для виробників) та від 27.04.2006 № 228 „Про затвердження Форм звітів щодо придбання та реалізації алкогольних напоїв і тютюнових виробів та інструкцій щодо їх заповнення” (для суб’єктів оптової торгівлі). Суб'єктами підприємницької діяльності, які одержали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами такі звіти не подаються.
8. Які особливості визначення бази оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства для виробників алкогольних напоїв та пива?
Суб’єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензії на виробництво алкогольних напоїв та здійснюють діяльність, яка пов’язана з випуском продукції, що включає всі стадії технологічного процесу і реалізацію продукції в межах власного виробництва підприємствам оптової і роздрібної торгівлі, не є платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.
При цьому, обсяги алкогольних напоїв та пива, що реалізуються виробниками алкогольних напоїв та пива підприємствам оптової і роздрібної торгівлі не є базою оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.
У разі реалізації алкогольних напоїв їх виробниками у роздрібній торгівлі кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, в цьому випадку виробники алкогольних напоїв та пива є платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.
9. Як визначається база оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства для суб’єктів господарювання, що реалізують алкогольні напої та пиво на умовах договору комісії?
При реалізації алкогольних напоїв та пива в оптово-роздрібній торгівельній мережі за договором комісії, базою оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є обсяги алкогольних напоїв та пива, що реалізуються комісіонерами - суб’єктами оптово-роздрібної торгівлі не залежно від форми власності.
При цьому, об’єкт оподаткування визначається як виручка торговельного обороту від реалізації зазначеної продукції, що отримує на свій рахунок комісіонер, на яку нараховується сума збору, подається звіт до податкового органу за місцем реєстрації та сплачується до бюджету.
У разі отримання зазначеної виручки на свій рахунок комітентом то, в цьому випадку, комітент (крім виробників алкогольних напоїв) нараховує суму збору, подає звіт та сплачує збір до бюджету. Виробники алкогольних напоїв, що передають алкогольні напої та пиво підприємствам оптової або роздрібної торгівлі на умовах договору комісії, не є платниками збору. При цьому, комісіонери, які реалізують цю продукцію, є платниками збору, а обсяги реалізованої ними продукції є базою оподаткування збором на розвиток на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.
10. Коли виникає податкове зобов`язання зі сплати збору на розвиток виноградарства та порядок обчислення його суми?
Обчислення збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства здійснюється відповідно до Законів України від 09.04.99 № 587-XIV "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства" та від 21.12.2000 № 2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Платники збору – суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, що реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво, визначають об'єкт оподаткування – виручку-торговельний оборот від реалізації у оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування та обчислюють суму збору за ставкою збору один відсоток від об'єкта оподаткування.
У суб'єкта підприємницької діяльності, що реалізує алкогольні напої та пиво в оптово-роздрібній мережі та мережі громадського харчування, виникає податкове зобов’язання після здійснення обороту та отримання виручки від реалізації, що є об’єктом оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. Такий суб’єкт обчислює суму податкового зобов'язання за ставкою один відсоток від об'єкта оподаткування та зазначає його у звіті про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.
Щомісяця, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, суб'єкт підприємницької діяльності складає та подає звіт до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням. Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником збору у звіті, уважається узгодженим з дня подання такого звіту. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником збору в адміністративному або судовому порядку.
Платник збору зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданому ним звіті, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання звіту. За несвоєчасну сплату збору справляються пеня та штраф у порядку, визначеному чинним законодавством України.
У разі коли у звітному періоді суб'єкт підприємницької діяльності не мав об’єкта оподаткування, тобто не здійснював реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива і не отримував виручку від реалізації, збір не нараховується а звіт за цей місяць не подається. В такому випадку, податкове зобов’язання зі сплати збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства не виникає.
11. Які особливості обчислення та сплати збору з реалізованих алкогольних напоїв та пива в оптовій мережі?
Відповідно до Закону № 587 суб’єкти підприємницької діяльності, що реалізують в оптовій мережі алкогольні напої та пиво, оподатковують збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства виручку, отриману від реалізованих обсягів алкогольних напоїв та пива та обчислюють суму збору за ставкою один відсоток від об'єкта оподаткування.
При цьому, статтею 15 Закону України від 19.12.95 р. N 481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (за текстом – Закон № 481) суб'єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензії на виробництво або імпорт алкогольних напоїв або тютюнових виробів, здійснюють поставку цієї продукції підприємствам оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам за обов’язкової умови отримання ними ліцензії на оптову торгівлю.
Водночас, згідно до визначення Законом України від 01.06.2000 р. N 1775-III "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" терміну «виробництво», реалізація продукції виробниками у межах вироблених обсягів є невід'ємною частиною виробництва і не є оптовою торгівлею.
Тому, обсяги алкогольних напоїв та пива, реалізованих їх виробниками підприємствам оптової і роздрібної торгівлі в межах власного виробництва за умови отримання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, не є базою оподаткування, а виручка, отримана від реалізації зазначеної продукції не є об’єктом оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. В цьому випадку збір не нараховується і податкове зобов’язання не визначається, при цьому, звіт про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства не подається.
12. Як обчислюється та сплачується збір з реалізованих алкогольних напоїв та пива в роздрібній мережі?
Відповідно до Закону України від 09.04.99 № 587-XIV "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства", платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво, об'єктом оподаткування є виручка, одержана від реалізації у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольних напоїв та пива, ставка збору становить один відсоток від об'єкта оподаткування.
Зазначеним Законом не визначено особливих умов оподаткування збором у разі реалізації алкогольних напоїв та пива в роздрібній мережі. Тому, платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства можуть бути будь-які суб’єкти підприємницької діяльності – юридичні та фізичні особи, у разі якщо вони здійснюють реалізацію алкогольних напоїв та пива в оптово-роздрібній торговельній мережі та отримують виручку від реалізації зазначеної продукції. Виробники алкогольних напоїв та пива, що безпосередньо реалізують свою продукцію в роздрібній мережі споживачам або в закладах громадського харчування також є платниками збору.
13. Які особливості обчислення та сплати збору з реалізованих алкогольних напоїв та пива на умовах договору комісії (консигнації)?
Комісіонери, який реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво є платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, оскільки Законом № 587 не визначено особливих умов оподаткування збором в залежності від форми підприємства та виду підприємницької діяльності суб’єктів господарювання. Тому, платником збору може бути будь-який суб’єкт господарювання, який здійснює реалізацію алкогольних напоїв та пива в оптово-роздрібній торговельній мережі, об’єктом оподаткування є виручка від реалізованої зазначеної продукції, яку отримує комісіонер на свій рахунок (незалежно від того, які зобов’язання несе комісіонер при визначенні доходу).
Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України, торгівля за договором комісії є зобов'язанням комісіонера за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента, Разом з тим, відповідно до статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” оптова та роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється лише за наявності ліцензії. ЇЇ наявність обов’язкова як у комітента так і у комісіонера, тому платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є як комітенти (крім виробників) так і комісіонери, які отримають виручку від реалізації такої продукції.
Виручка торговельного обороту від реалізації зазначеної продукції, що отримує на свій рахунок комісіонер, є об’єктом оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства на яку нараховується суму збору та подається до податкового органу за місцем реєстрації звіт про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, яка в установленому порядку сплачується до бюджету. При цьому, в залежності від умов договору комісії, консигнації, у разі отримання виручки від реалізації продукції, що передана на комісію, комітентом на свій рахунок то, в цьому випадку комітент (крім виробників алкогольних напоїв) нараховує суму збору, подає звіт про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва та сплачує податкове зобов’язання до бюджету.
Законом України від 05.03.2009 № 1067-VI «Про внесення змін до Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства», який набирає чинності з 1 січня 2010 року, передбачено, що у разі реалізації алкогольних напоїв та пива за договорами комісії (консигнації) платниками збору є будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, які отримують на свій рахунок кошти або інші види компенсації за продаж цієї продукції (крім виробників-комітентів у разі здійснення ними оптової торгівлі зазначеною продукцією у межах власного виробництва).
14. Яким чином обчислюється та сплачується збір у разі реалізації алкогольних напоїв та пива через філії головного підприємства?
Відносно обчислення та сплати збору у разі реалізації алкогольних напоїв через філії головного підприємства, слід враховувати механізм відкриття та функціонування таких філій (з реєстрацією юридичної особо або без реєстрації).
Відповідно до статті 15 Закону № 481 оптова та роздрібна торгівля алкогольними напоями за наявності ліцензій можуть здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності.
Згідно частини 2 статті 55 Господарського кодексу суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку. Суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом (стаття 58 Господарського кодексу).
У випадку отримання філією ліцензії на оптову та роздрібну торгівлю, платником збору є суб’єкт підприємницької діяльності, що отримав ліцензію і здійснює на її підставі торгівлю в оптово-роздрібній торгівельній мережі – філія, зареєстрована як юридична особа.
У разі якщо суб'єкт підприємницької діяльності здійснює оптову торгівлю алкогольними напоями через філію (яка не є юридичною особою), інформація про місцезнаходження філії та її ідентифікаційний код зазначаються в додатку до ліцензії (стаття 18 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР). Отже в такому випадку філія здійснює торгівлю на підставі ліцензії головного підприємства і тому платником збору є суб’єкт підприємницької діяльності, що отримав ліцензію – головне підприємство.
15. Який порядок подання звіту про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та строки його сплати?
Статтею 4 Закону № 587 встановлено, що збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства платники, які визначені у статті 1 цього Закону, сплачують на спеціальний рахунок Державного казначейства України щомісяця у строки, визначені законом для місячного звітного періоду. Складання та подання розрахунку збору здійснюється у відповідності із Законом України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. За несвоєчасну сплату збору справляються пеня та штрафи у порядку, визначеному цим же Законом.
Суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію алкогольних напоїв та пива в оптово-роздрібній мережі визначають базу оподаткування, самостійно обчислюють суму збору на розвиток садівництва, виноградарства та хмелярства, складають та подають звіт про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням.
Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником збору у звіті, уважається узгодженим з дня подання такого звіту. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником збору в адміністративному або судовому порядку. Платник збору зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданому ним звіті, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання звіту.
Платники збору – суб'єкти підприємницької діяльності що реалізують у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво, самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання, складають та подають звіт про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, за формою, затвердженою наказом ДПА України від 28.03.2008 № 133 „Про затвердження форми звіту про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та Порядку його заповнення і подання, а також форми довідки про суми зазначеного збору”.
Звіт подається платником збору до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням щомісяця протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Якщо останній день терміну подання звіту припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем терміну вважається наступний за вихідним або святковим робочий день.
У разі якщо протягом звітного місяця суб'єкт підприємницької діяльності не реалізовував в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво і не отримував виручку від такої реалізації, звіт за цей місяць не подається.
За добровільним рішенням платника збору звіт може бути наданий органу державної податкової служби в електронній формі за умови реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Звіт приймається від платника збору канцелярією органу державної податкової служби або надсилається поштою у зазначені терміни в установленому порядку. При цьому попередня (до реєстрації у канцелярії) перевірка звітів органом державної податкової служби не дозволяється.
У поданому звіті платник збору зазначає тип звіту (загальний або уточнений) та вказує назву органу державної податкової служби, до якого подається звіт, назву підприємства, установи, організації (прізвище, ім'я, по батькові), ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб), місцезнаходження (місце проживання) та телефон.
Також у звіті зазначається загальна сума виручки, отримана у звітному місяці та нарахована сума збору у гривнях, яка складає один відсоток від суми виручки. Звіт повинен бути підписаний фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності або керівником і головним бухгалтером юридичної особи та скріплюється печаткою. Органи державної податкової служби не приймають до розгляду звіти, що мають підчистки або дописки, закреслені слова (цифри), текст або цифри в яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження (залиті чорнилом, затерті тощо), заповнені олівцем.
16. Яким чином уточнюється сума податкового зобов’язання зі сплати збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у разі виявлення помилки платником?
Якщо платник збору самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданому ним звіті, то такий платник зобов'язаний подати уточнений звіт, що містить виправлені показники. До уточненого звіту додається довідка про суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, які зменшують або збільшують податкові зобов'язання у результаті виправлення самостійно виявленої помилки в попередніх звітних періодах.
У довідці зазначаються назва органу державної податкової служби, до якої подається довідка, назва підприємства, установи, організації (прізвище, ім'я, по батькові), ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб), місцезнаходження (місце проживання) та телефон.
Також у довідці зазначається звітний період, що уточнюється, зміст помилки, яка призвела до збільшення або зменшення збору та сума збору, що підлягає сплаті згідно з уточненим звітом а також сума самостійно нарахованого штрафу в розмірі п'яти відсотків від суми недоплати.
Якщо у зв'язку з виправленням помилки визначено збільшення податкового зобов'язання, платник сплачує суму недоплати та суму штрафу в розмірі п'яти відсотків від суми такої недоплати. У такому разі штрафи, передбачені чинним законодавством, не застосовуються.
Це правило не застосовується, якщо платник збору не подав звіт за той період, протягом якого відбулося таке заниження. Тобто, у разі коли платником збору за звітний період звіт не подавався, а подальшому виявлено об’єкт оподаткування, то уточнений звіт не подається.
Якщо платник збору подав уточнений звіт, але не здійснив доплати та не нарахував і не сплатив штраф, то такий платник підлягає перевірці за даними, що містяться в уточненому звіті.
Якщо за результатами подання уточненого звіту виникає потреба в поверненні надміру сплаченого збору, то разом із таким звітом подається заява про повернення надміру сплаченого збору з дотриманням граничних термінів її подання. При цьому зменшення податкових зобов'язань за уточненим звітом підлягає проведенню в особових рахунках тільки за умови підтвердження наявності помилки в раніше поданому звіті. Якщо термін подання заяви про повернення надміру сплаченого збору закінчився, то уточнений звіт не подається.
17. Яким чином проводиться відшкодування з бюджету надмірно сплаченого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства?
Відповідно до пункту 15.3.1 статті 15 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” уточнені звіти та заяви на повернення надмірно сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Порядок подання уточненого звіту про суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства визначено у розділі IV Порядку заповнення і подання звіту про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, який затверджено наказом ДПА України від 28.03.2002 №133.
Повернення надмірно або помилково сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) здійснюється відповідно до спільного наказу ДПА України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.02.2005 № 58/78/22 „Про затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам”.
Облік повернення помилково або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) здійснюється відповідно до розділу 7 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 № 276 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за № 843/11123).
Отже, у разі подання платником збору уточнених звітів та заяв про повернення на розрахункові рахунки підприємства надмірно сплачених сум збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, повернення таких сум здійснюється відповідно до вимог вищезазначених нормативно-правових актів.
18. Яку відповідальність несуть платники збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства?
Відповідальність за несвоєчасну сплату збору несуть суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію в оптово-роздрібній мережі алкогольних напоїв та пива, а також їх посадові особи у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Платник збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства зобов'язаний самостійно сплатити суму узгодженого податкового зобов'язання, зазначену у поданому ним у звіті, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку сплати.
Після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня в порядку, встановленому статтею 16 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-III.
У разі коли платник збору не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених законодавством, до такого платника застосовуються штрафні санкції, встановлені статтею 17 зазначеного Закону у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Платник збору сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 пункту 17 зазначеного Закону, чи ні.
Платник збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, що здійснює реалізацію алкогольних напоїв та пива в оптово-роздрібній мережі, отримує виручку від реалізації але не подає звіт про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або його затримку.
Статтею 1 Закону України від 25.06.1991 № 1251-XII „Про систему оподаткування” передбачено, що встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.
Відповідно до підпункту „г” підпункту 4.4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. При цьому податкове роз'яснення не має сили нормативно-правового акта.
Підпунктом „д” підпункту 4.4.2 статті 4 цього Закону визначено, що не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано). При цьому при оцінці доказів судом, наданих органом стягнення, податкові роз'яснення не мають пріоритету над іншими доказами або іншими експертними оцінками.
Органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень, що визначено статтею 3 Закону України № 509-XII від 4.12.1990 „Про державну податкову службу в Україні”.
Враховуючи викладене, ДПА України зобов’язує ДПА в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі:
- переглянути свої раніше надані роз’яснення з даного питання та привести їх у відповідність з цим роз’ясненням;
- забезпечити використання цього роз’яснення при проведенні перевірок;
- довести зазначений лист до державних податкових інспекцій та платників збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства для використання в роботі.
Раніше надані листи-роз'яснення від 19.03.2008 №5359/7/21-0117, від 23.04.2008 №8566/7/21-0217 та від 18.09.2006 №10428/6/21-0115 вважати такими, що втратили чинність.
Перший заступник Голови О.М. Буханевич