КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 21 листопада 2007 р. № 1035-р м. Київ
Про схвалення Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства
1. Схвалити Концепцію сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства (далі — Концепція), що додається.
2. Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям підготувати за участю інститутів громадянського суспільства та внести у місячний строк Мін’юсту пропозиції до проекту плану заходів на 2008 рік щодо реалізації Концепції.
Мін’юсту подати у двомісячний строк Кабінетові Міністрів України проект зазначеного плану заходів.
3. Рекомендувати органам місцевого самоврядування під час здійснення повноважень органів виконавчої влади враховувати визначені в Концепції основні завдання.
| Прем’єр-міністр України | В. ЯНУКОВИЧ |
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 21 листопада 2007 р. № 1035-р
КОНЦЕПЦІЯ
сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства
Загальні положення
Сприяння розвитку громадянського суспільства є однією з найважливіших умов становлення України як демократичної, правової і соціальної держави. Це насамперед передбачає налагодження ефективної взаємодії органів виконавчої влади з інститутами громадянського суспільства, що повинна базуватися на партнерстві, взаємозаінтересованості у досягненні цілей, пов’язаних з процесом демократизації усіх сфер державного управління і суспільного життя, соціально-економічним і духовним прогресом, всебічним забезпеченням захисту прав і свобод людини та громадянина.
Ця Концепція визначає основні засади діяльності органів виконавчої влади, спрямованої на створення сприятливих умов для розвитку громадянського суспільства та зміцнення демократії в Україні. Правовою основою Концепції є Конституція України, Цивільний кодекс України, Закони України “Про об’єднання громадян”, “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”, “Про організації роботодавців”, “Про професійних творчих працівників та творчі спілки”, “Про благодійництво та благодійні організації”, “Про свободу совісті та релігійні організації”, “Про інформацію”, “Про соціальні послуги”, “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, постанова Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 р. № 1378 “Деякі питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики” та інші нормативно-правові акти, а також положення Загальної декларації прав людини, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
До інститутів громадянського суспільства належать громадські організації, професійні і творчі спілки, організації роботодавців, благодійні організації, релігійні організації, недержавні засоби масової інформації та інші непідприємницькі товариства і установи.
Мета та основні завдання Концепції
Мета цієї Концепції полягає у створенні сприятливих умов для подальшого розвитку громадянського суспільства та зміцнення демократії в Україні.
Основними завданнями Концепції є сприяння:
удосконаленню нормативно-правової бази з питань розвитку громадянського суспільства, діяльності інститутів громадянського суспільства, доступу громадян до інформації;
розробленню та впровадженню ефективного механізму налагодження комунікацій між органами виконавчої влади та зазначеними інститутами;
створенню належних умов для розвитку інститутів;
формуванню громадянської культури суспільства — виявлення активної громадянської позиції, зокрема щодо участі у процесах формування та реалізації державної політики, усвідомлення громадськістю принципів співробітництва між органами виконавчої влади та інститутами;
розвитку волонтерського руху, благодійництва і меценатства.
Принципи взаємодії органів виконавчої влади з інститутами громадянського суспільства
Взаємодія органів виконавчої влади з інститутами громадянського суспільства організовується на основі таких принципів:
соціальне партнерство — налагодження конструктивної взаємодії органів виконавчої влади, зазначених інститутів і суб’єктів господарювання для вирішення питань державного управління і суспільного життя;
забезпечення рівних можливостей — створення органами виконавчої влади однакових умов для діяльності інститутів, пов’язаної із захистом прав і свобод людини та громадянина, наданням соціальних послуг;
взаємовідповідальність — усвідомлення органами виконавчої влади та інститутами спільної відповідальності за рівень їх взаємодії;
відкритість та прозорість — забезпечення органами виконавчої влади доступу інститутів до інформації шляхом:
- розроблення і впровадження ефективного механізму налагодження комунікацій з громадськістю;
- надання інститутам у повному обсязі інформації про свою діяльність, за винятком тієї, що відповідно до законодавства становить державну таємницю;
- проведення роз’яснювальної роботи щодо доцільності розроблення проектів рішень та їх прийняття;
- сприяння висвітленню у засобах масової інформації проектів ефективного співробітництва органів виконавчої влади з інститутами, питань розвитку громадянського суспільства;
участь інститутів у формуванні та реалізації державної політики – залучення органами виконавчої влади інститутів як заінтересованих сторін до управління державними справами;
невтручання — унеможливлення втручання органів виконавчої влади у діяльність інститутів, за винятком випадків, установлених законом;
визнання органами виконавчої влади різних видів діяльності інститутів — створення умов для різноманітної діяльності інститутів, налагодження взаємодії з ними на професійно-профільній основі;
ефективність процесу взаємодії – досягнення позитивних результатів у процесі взаємодії органів виконавчої влади з інститутами, прийняття органами виконавчої влади рішень з урахуванням суспільних потреб та інтересів.
Форми взаємодії органів виконавчої влади з інститутами громадянського суспільства
Взаємодія органів виконавчої влади з інститутами громадянського суспільства може набувати різних форм залежно від цілей і характеру виконуваної роботи, обсягу повноважень суб’єктів, масштабу взаємодії (загальнодержавний, регіональний, місцевий рівень). Активно використовуються, зокрема, такі форми взаємодії:
участь зазначених інститутів у розробленні та обговоренні проектів нормативно-правових актів з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави, інтересів широких верств населення, прав і свобод людини та громадянина;
здійснення інститутами громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади щодо розв’язання проблем, що мають важливе суспільне значення, у формі громадського моніторингу підготовки та виконання рішень, експертизи їх ефективності, подання органам виконавчої влади експертних пропозицій;
надання інститутами соціальних послуг відповідно до укладених договорів;
утворення спільних консультативно-дорадчих та експертних органів, рад, комісій, груп для забезпечення врахування громадської думки у формуванні та реалізації державної політики;
співпраця органів виконавчої влади з інститутами з підготовки та перепідготовки кадрів, спільного навчання державних службовців та представників інститутів навичків ефективної взаємодії, ознайомлення широких верств населення з формами його участі у формуванні та реалізації державної політики;
проведення органами виконавчої влади моніторингу і аналізу громадської думки, забезпечення своєчасного публічного реагування на пропозиції та зауваження громадськості;
виконання спільних проектів інформаційного, аналітично-дослідницького, благодійного і соціального спрямування.
Налагодження комунікацій між органами виконавчої влади, інститутами громадянського суспільства та суб’єктами господарювання
На даний час існує потреба у розвитку міжсекторної співпраці: органи виконавчої влади — інститути громадянського суспільства — суб’єкти господарювання.
Органи виконавчої влади сприяють підвищенню соціальної відповідальності суб’єктів господарювання, що є умовою формування в суспільстві культури благодійництва і меценатства. Це передбачає:
розроблення механізму налагодження комунікацій між органами виконавчої влади, інститутами та суб’єктами господарювання;
заохочення благодійництва і меценатства;
стимулювання участі суб’єктів господарювання у розв’язанні соціальних проблем.
Сприяння міжнародній діяльності інститутів громадянського суспільства
Міжнародна діяльність інститутів громадянського суспільства є важливим фактором формування позитивного іміджу України в світі. Органи виконавчої влади здійснюють заходи щодо сприяння:
міжнародному співробітництву інститутів з іноземними громадськими та міжнародними неурядовими організаціями;
інформаційному супроводженню міжнародної діяльності інститутів.
Напрями удосконалення актів законодавства з питань діяльності інститутів громадянського суспільства
Створення сприятливих умов для діяльності інститутів громадянського суспільства на сучасному етапі передбачає:
спрощення процедури легалізації та реєстрації зазначених інститутів;
урегулювання підприємницької діяльності інститутів;
створення умов для розвитку благодійництва і меценатства;
запровадження механізму державного замовлення на надання інститутами окремих послуг на конкурсних засадах;
підтримку суб’єктів господарювання та громадян, які надають фінансову допомогу чи здійснюють добровільні пожертвування інститутам для розв’язання проблем, що мають важливе суспільне значення;
розвиток волонтерського руху;
імплементацію положень Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема щодо закріплення права іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, створювати громадські організації;
спрощення вимог до установчих документів інститутів та ліцензування їх діяльності з надання соціальних послуг;
сприяння удосконаленню механізму участі територіальних громад у вирішенні питань місцевого значення;
удосконалення правового регулювання участі інститутів у прийнятті рішень органами виконавчої влади, діяльності громадських рад та інших консультативно-дорадчих органів, здійснення органами виконавчої влади моніторингу громадської думки з питань їх діяльності;
створення правових умов для забезпечення відкритості та прозорості діяльності органів виконавчої влади, публічності всіх етапів підготовки і прийняття рішень, доступу до інформації про діяльність та рішення зазначених органів.
Моніторинг реалізації Концепції
Моніторинг реалізації Концепції проводиться органами виконавчої влади та інститутами громадянського суспільства спільно або самостійно. У рамках моніторингу здійснюються опитування громадської думки, аналіз пропозицій і зауважень громадськості, у тому числі тих, що оприлюднені у засобах масової інформації, та інші заходи для визначення ефективності виконання органами виконавчої влади основних завдань Концепції. Органи виконавчої влади створюють умови для здійснення громадського моніторингу стану реалізації Концепції.
За результатами моніторингу органи виконавчої влади по закінченні кожного року аналізують хід реалізації Концепції, забезпечують висвітлення у засобах масової інформації і громадське обговорення результатів своєї діяльності та підготовку з урахуванням підсумків обговорення пропозицій до щорічного проекту плану заходів з реалізації Концепції.
Центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації подають щороку до 1 січня інформацію про хід реалізації Концепції та пропозиції до зазначеного плану заходів Секретаріату Кабінету Міністрів України.
Проект плану заходів на відповідний рік вноситься на розгляд Кабінету Міністрів України разом з узагальненим звітом про реалізацію Концепції.
В органах виконавчої влади функції із забезпечення реалізації Концепції виконують підрозділи, відповідальні за взаємодію з громадськістю.
Очікувані результати
Реалізація Концепції дасть змогу:
забезпечити подальший розвиток громадянського суспільства та зміцнення його інститутів:
налагодити комунікації між органами виконавчої влади та зазначеними інститутами;
підвищити рівень громадянської культури суспільства, активізувати участь громадян у діяльності інститутів, формуванні та реалізації державної політики;
розвинути волонтерський рух, благодійництво і меценатство.
__________________