ЗАКОН УКРАЇНИ Про Державний бюджет України на 2003 рік I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Установити доходи Державного бюджету України на 2003 рік у сумі - 50.020.875,9 тис. гривень, у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України - у сумі 39.511.422 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 10.509.453,9 тис. гривень, згідно з додатком № 1 (380а-15) до цього Закону. Затвердити видатки Державного бюджету України на 2003 рік у сумі 52.055.801,1 тис. гривень, у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України - у сумі 40.421.422 тис. гривень та видатки спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 11.634.379,1 тис. гривень. Установити граничний розмір дефіциту Державного бюджету України на 2003 рік у сумі 2.034.925,2 тис. гривень, у тому числі граничний розмір дефіциту загального фонду Державного бюджету України - у сумі 910.000 тис. гривень та граничний розмір дефіциту спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 1.124.925,2 тис. гривень, згідно з додатком № 2 (380а-15) до цього Закону.
II. ДОХОДИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ Стаття 2. Установити, що до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2003 рік належать: 1) податок на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств комунальної власності); 2) збір за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення та збір за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту; 3) збір за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення; 4) платежі за користування надрами загальнодержавного значення; 5) акцизний збір з вироблених в Україні товарів (крім акцизного збору з вироблених в Україні товарів, що сплачується платниками за місцезнаходженням в Автономній Республіці Крим, 70 відсотків акцизного збору з вироблених в Україні нафтопродуктів і транспортних засобів); 6) акцизний збір з ввезених на територію України товарів (крім 70 відсотків акцизного збору з ввезених на територію України нафтопродуктів і транспортних засобів); 7) плата за ліцензії на певні види господарської діяльності (крім плати за ліцензії, що видаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчими органами місцевих рад та місцевими органами виконавчої влади, та плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами); 8) кошти, отримані за вчинення консульських дій на території України, та 90 відсотків коштів, отриманих за вчинення консульських дій за межами України, в установленому Кабінетом Міністрів України порядку; 9) ввізне мито (крім 70 відсотків ввізного мита з нафтопродуктів і транспортних засобів та шин до них); 10) рентна плата за нафту та природний газ, що видобуваються в Україні; 11) надходження від розміщення в установах банків тимчасово вільних бюджетних коштів, які обліковуються на рахунках Державного казначейства України; 12) державне мито в частині, що відповідно до закону зараховується до державного бюджету; 13) надходження від санкцій (штрафів, пені тощо), що застосовуються за рішеннями уповноважених посадових осіб Антимонопольного комітету України, інших органів виконавчої влади (крім адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами відповідних рад та утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями), а також за рішеннями судів, прийнятими за зверненнями Державної автомобільної інспекції України; 14) кошти від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду, скарбів, майна, одержаного державою в порядку спадкоємства чи дарування, безхазяйного майна, валютних цінностей, що пересилаються в міжнародних поштових відправленнях із порушенням норм актів Всесвітнього поштового союзу, невручених міжнародних та внутрішніх поштових відправлень, майна з обмеженим терміном зберігання, майна, вилученого для забезпечення сплати штрафів або з метою відшкодування належних державному бюджету платежів, із наступним відшкодуванням із державного бюджету витрат, пов'язаних із зберіганням, транспортуванням, експертною оцінкою, сертифікацією, розпорядженням зазначеним майном за рахунок надходження зазначених коштів, знахідок, а також валютні цінності і грошові кошти, власники яких невідомі; 15) дивіденди (доход), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у державній власності; 16) 80 відсотків коштів, отриманих бюджетними установами та організаціями за здані у вигляді брухту і відходів золото, платину, метали платинової групи, дорогоцінне каміння, та 50 відсотків коштів, отриманих бюджетними установами та організаціями за здане у вигляді брухту і відходів срібло; 17) 20 відсотків надходжень до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях; 18) 10 відсотків портового (адміністративного) збору; 19) відрахування від сум перевищення розрахункової величини фонду оплати праці на підприємствах-монополістах; 20) надходження від реалізації розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву в обсягах, визначених у додатку № 1 (380а-15) до цього Закону; 21) до розмежування земель державної та комунальної власності - 10 відсотків надходжень від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності; 22) рентна плата за транзитне транспортування природного газу; 23) рентна плата за транспортування нафти; 24) рентна плата за транзитне транспортування аміаку; 25) виконавчий збір, стягнутий державною виконавчою службою; 26) надходження від Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в рахунок погашення заборгованості поточного року перед Міністерством оборони України за Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про передачу з України до Російської Федерації важких бомбардувальників ТУ-160 та ТУ-95 МС, крилатих ракет повітряного базування великої дальності та обладнання; 27) 50 відсотків плати за оренду майна (крім військового майна і майна Національної академії наук України), що належить бюджетним установам, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету; 28) кошти, що надійдуть від рекламодавців алкогольних напоїв і тютюнових виробів; 29) надходження від зборів за підготовку до державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, та коштів, одержаних від продажу контрольних марок; 30) інші доходи, що підлягають зарахуванню до Державного бюджету України згідно із статтею 29 Бюджетного кодексу України.
Стаття 3. Установити, що підприємства, які здійснюють видобуток природного газу (крім Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз") та нафти, вносять до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рентну плату за природний газ у розмірі 28,9 гривні за 1.000 куб. метрів та за нафту - у розмірі 52,02 гривні за 1 тонну.
Стаття 4. Установити, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють транспортування трубопровідним транспортом територією України природного газу, нафти та аміаку, вносять до Державного бюджету України: рентну плату за транзитне транспортування природного газу в розмірі 1,67 гривні за 1.000 куб. метрів газу на кожні 100 кілометрів відстані; рентну плату за транспортування нафти магістральними нафтопроводами в розмірі, еквівалентному 0,685 долара США за 1 тонну нафти, що транспортується; рентну плату за транзитне транспортування аміаку в розмірі, еквівалентному 0,3 долара США за 1 тонну на кожні 100 кілометрів відстані. Сплата зазначених платежів здійснюється щодекадно (15, 25 числа поточного місяця, 5 числа наступного місяця), виходячи з обсягів природного газу, нафти, аміаку, що транспортуються територією України, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Рентна плата за транспортування нафти магістральними нафтопроводами та рентна плата за транзитне транспортування аміаку сплачуються у національній валюті України за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України на день, що передує дню сплати платежу. Розрахунки з рентної плати за транзитне транспортування природного газу, аміаку через територію України та рентної плати за транспортування нафти магістральними нафтопроводами подаються до органів стягнення щомісячно до 20 числа місяця, наступного за звітним. Сума рентної плати, яка була нарахована за звітний період і не була внесена в установлений термін (до 25 числа місяця, наступного за звітним), сплачується до Державного бюджету України із нарахуванням пені з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України від сум недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу, починаючи з наступного дня після настання терміну платежу і по день сплати включно.
Стаття 5. Установити, що Національний банк України у 2003 році вносить перевищення кошторисних доходів над кошторисними видатками Національного банку України до Державного бюджету України в сумі не менш як 700.000 тис. гривень.
Стаття 6. Органам державної податкової служби України: зараховувати належні до відшкодування суми податку на додану вартість платникам, яким відповідно до закону реструктуризовано заборгованість по цьому податку та інших реструктуризованих сумах податків, що належать державному бюджету, та/або надано відстрочку/розстрочку по сплаті цих податків у рахунок зменшення реструктуризованих та/або відстрочених (розстрочених) сум зазначених податків незалежно від визначеного законом терміну їх реструктуризації та/або відстрочки (розстрочки); здійснювати відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платників податку, які мають прострочену заборгованість перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, позичками та фінансовою допомогою на зворотній основі, наданими з державного бюджету, в 2003 році у першу чергу в рахунок погашення заборгованості такого платника податку перед державою за зазначеними кредитами, позичками та фінансовою допомогою на зворотній основі.
Стаття 7. Установити, що до 1 січня 2004 року: у разі вивезення (експорту) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України шляхом бартерних (товарообмінних) операцій сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), не відноситься на збільшення податкового кредиту, а включається до складу валових витрат виробництва (обігу) платника податку; зберігається існуючий порядок сплати податку на додану вартість (продовжується дія пункту 11.15 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" до 1 січня 2004 року) за операціями з надання послуг, пов'язаних із перевезенням (переміщенням) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України.
Стаття 8. Установити, що з 1 січня 2003 року: операції з ввезення природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, звільняються від обкладання податку на додану вартість; операції з продажу ввезеного природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, крім операцій з продажу такого газу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.
Стаття 9. Збір за використання радіочастотного ресурсу України сплачується з дати фактичного використання радіочастотного ресурсу України. Сума збору за використання радіочастотного ресурсу України розраховується платниками самостійно, виходячи із розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот, визначеної в ліцензії на використання радіочастотного ресурсу України, по кожному регіону окремо. За несвоєчасне внесення до бюджету належної до сплати суми збору за використання радіочастотного ресурсу України нараховується пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення заборгованості або на день її (її частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Користувачі радіочастотного ресурсу України щомісяця протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового місяця), подають до органів податкової служби податкові декларації. Форма податкової декларації визначається центральним податковим органом.
Стаття 10. Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2003 рік у частині доходів є: 1) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; 2) 70 відсотків акцизного збору з вироблених в Україні нафтопродуктів і транспортних засобів; 3) 70 відсотків акцизного збору з ввезених на територію України нафтопродуктів і транспортних засобів; 4) 10 відсотків коштів, отриманих за вчинення консульських дій за межами України; 5) 70 відсотків ввізного мита з нафтопродуктів і транспортних засобів та шин до них; 6) надходження коштів від збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; 7) частина прибутку (доходу) державних підприємств, що вилучається до бюджету; 8) платежі, пов'язані з перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, відповідно до укладеної 28 травня 1997 року Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського флоту та перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України; 9) надходження від погашення простроченої заборгованості Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про передачу з України до Російської Федерації важких бомбардувальників ТУ-160 та ТУ-95 МС, крилатих ракет повітряного базування великої дальності та обладнання, яка утворилася станом на 1 січня 2003 року перед Міністерством оборони України; 10) надходження коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань; 11) збори на обов'язкове пенсійне страхування, що відповідно до закону сплачуються при здійсненні операцій з купівлі-продажу валют, торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння та при відчуженні легкових автомобілів, з виробництва та імпорту тютюнових виробів, з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, з надання послуг стільникового рухомого зв'язку (додаткові збори на виплату пенсій) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; 12) 80 відсотків надходжень до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях; 13) 90 відсотків портового (адміністративного) збору; 14) надходження до страхового фонду безпеки авіації; 15) відсотки за користування пільговим довгостроковим державним кредитом, наданим молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла; 16) власні надходження бюджетних установ, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі плата за оренду військового майна і майна Національної академії наук України та 50 відсотків плати за оренду іншого майна, що належить бюджетним установам, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету; 17) надходження від реалізації матеріальних цінностей державного резерву; 18) надходження від реалізації розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву понад обсяги, визначені додатком № 1 (380а-15) до цього Закону; 19) надходження від секретаріату ООН за участь українського контингенту в миротворчих операціях; 20) надходження до Фонду України соціального захисту інвалідів; 21) 30 відсотків збору за забруднення навколишнього природного середовища; 22) кошти, нараховані (отримані) у складі ціни продажу електричної енергії у вигляді цільової надбавки в розмірі 0,75 відсотка до діючого тарифу на електричну енергію, що продається виробниками електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії України, нарахування яких визначено Законом України "Про електроенергетику"; 23) кошти, нараховані (отримані) у складі ціни продажу електричної та теплової енергії у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію; 24) надходження коштів від реалізації матеріальної частини виробів військового призначення, що належать Національному космічному агентству України.
III. ДЕРЖАВНИЙ БОРГ ТА ФІНАНСУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ Стаття 11. Установити на 31 грудня 2003 року граничний розмір державного внутрішнього боргу України в сумі 14.931.091 тис. гривень та в сумі 1.317.121,1 тис. доларів США, граничний розмір державного зовнішнього боргу України - в сумі, еквівалентній 8.588.474,8 тис. доларів США.
Стаття 12. Установити, що державні внутрішні й зовнішні запозичення здійснюються в межах загального обсягу встановлених граничних розмірів державного внутрішнього боргу України та державного зовнішнього боргу України. У разі надходження коштів із внутрішніх (зовнішніх) джерел державного запозичення певного типу у неповному обсязі, допускається зменшення (збільшення) надходжень коштів із зовнішніх (внутрішніх) джерел іншого типу з відповідним перевищенням граничного розміру державного зовнішнього (внутрішнього) боргу України за рахунок перевищення відповідних обсягів запозичень з обов'язковим інформуванням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.
Стаття 13. Установити, що у 2003 році надання державних гарантій, гарантій Ради міністрів Автономної Республіки Крим та гарантій органів місцевого самоврядування, крім гарантій за кредитами, які надаються міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом із міжнародними фінансовими організаціями, а також повернення яких передбачається здійснювати за рахунок коштів державного бюджету за погодженням з Верховною Радою України, не здійснюється. Суб'єкти підприємницької діяльності - позичальники іноземних кредитів, щодо яких прийняте рішення про надання державних гарантій, при отриманні таких гарантій зобов'язані подати зустрічні, безвідзивні та безумовні гарантії банків, фінансові показники яких відповідають вимогам, визначеним Національним банком України, та сплачують до Державного бюджету Україні плату за їх отримання, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 14. Надати право Міністерству фінансів України здійснювати операції з державним боргом України з метою економії бюджетних коштів. Міністерству фінансів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету розробити організаційно-правові засади проведення таких операцій та напрямів використання їх результатів.
Стаття 15. Кабінет Міністрів України має право брати зобов'язання від імені України, пов'язані із здійсненням запозичень, у тому числі щодо відмови від суверенного імунітету в можливих судових справах, пов'язаних із поверненням позик та звільненням платежів згідно з угодами від будь-яких комісій, податків та інших обов'язкових платежів, протягом часу дії зобов'язання з повернення запозичених коштів.
Стаття 16. Надати в 2003 році Міністерству фінансів України право реструктурувати прострочену заборгованість станом на 1 січня 2003 року перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками шляхом укладання з юридичними особами-позичальниками відповідних угод у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Прострочена заборгованість (основний борг та несплачені нараховані відсотки) позичальників перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, реструктурується терміном до 7 років без застосування пільгового періоду. Виконання зобов'язань позичальника, що випливають з угоди про реструктурування, забезпечується заставою чи порукою, або в інший спосіб, відповідно до якого платоспроможні треті особи приймають на себе солідарні зобов'язання щодо виконання таких зобов'язань позичальника. Після повного виконання зобов'язань за угодами про реструктуризацію сума пені, що нарахована внаслідок несвоєчасного виконання позичальником зобов'язань за кредитом та/або бюджетною позичкою та не реструктуризована за угодою про реструктурування, списується. У разі невиконання позичальником зобов'язань за угодою про реструктурування та/або зобов'язань щодо здійснення платежів за кредитом або бюджетною позичкою в частині, що не реструктурується, в термін, що перевищує три місяці від встановленого відповідними угодами, реструктуризована заборгованість у повному обсязі визнається простроченою та стягується органами державної податкової служби у встановленому порядку.
Стаття 17. Надати Міністерству фінансів України право здійснювати в 2003 році на відкритих аукціонах продаж права вимоги за простроченою більше ніж три роки заборгованістю перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою на зворотній основі шляхом оформлення цієї заборгованості простими векселями на ім'я Міністерства фінансів України. Векселі видаються у валюті кредиту, бюджетної позички та фінансової допомоги на зворотній основі, за якими юридичні особи-резиденти мають заборгованість перед державою. При цьому дозволяється зниження початкової ціни продажу цих векселів до 50 відсотків їх номінальної суми. Сума пені, яка нарахована внаслідок невиконання позичальником зобов'язань за кредитом та/або бюджетною позичкою, фінансовою допомогою на зворотній основі, на оформлену векселями суму заборгованості списується. Міністерство фінансів України здійснює продаж таких векселів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Стаття 18. Установити, що у разі настання гарантійного випадку в 2003 році платежі на виконання державою гарантійних зобов'язань здійснюються за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України. В обсязі фактичних витрат Державного бюджету України, пов'язаних з виконанням державою гарантійних зобов'язань, у юридичних осіб, зобов'язання яких гарантовані, виникає заборгованість перед державою за кредитами, залученими під державні гарантії. З моменту виникнення фактичних витрат Державного бюджету України на виконання державою гарантійних зобов'язань на суму таких витрат до держави переходять права кредитора та право вимагати від боржника відшкодування таких витрат у повному обсязі у встановленому законом порядку.
Стаття 19. Врахувати проведені грошові розрахунки та зарахувати вартість поставленої до державного резерву, державних ресурсів у 1993-2002 роках сільськогосподарської продукції за цінами та на умовах, встановлених відповідними рішеннями Кабінету Міністрів України, в погашення простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, у тому числі для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Стаття 20. Установити, що до надходжень фінансування загального фонду Державного бюджету України на 2003 рік належать: 1) надходження в результаті здійснення державних внутрішніх та державних зовнішніх запозичень; 2) 94,64 відсотків коштів, одержаних від приватизації державного майна та інших надходжень, безпосередньо пов'язаних з процесом приватизації та кредитуванням підприємств, з урахуванням пунктів 3, 4 і 5 статті 21 цього Закону.
Стаття 21. Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2003 рік у частині фінансування є: 1) позики, що залучаються державою від міжнародних та іноземних організацій і урядів інших країн з метою їх подальшого рекредитування або надання трансфертів для впровадження проектів розвитку; 2) 3 відсотки коштів, одержаних від приватизації державного майна та інших надходжень, безпосередньо пов'язаних з процесом приватизації та кредитуванням підприємств, з урахуванням пунктів 4 і 5 цієї статті; 3) 2,36 відсотка коштів, одержаних від приватизації державного майна та інших надходжень, безпосередньо пов'язаних з процесом приватизації та кредитуванням підприємств, з урахуванням пунктів 4 і 5 цієї статті, але не більше 50.000 тис. гривень. Надходження понад 50.000 тис. гривень зараховуються до загального фонду Державного бюджету України; 4) кошти, що надійдуть від приватизації об'єктів незавершеного будівництва, що споруджувались відповідно до Чорнобильської будівельної програми; 5) кошти, що надійдуть внаслідок продажу акцій відкритих акціонерних товариств за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, для ліквідації наслідків аварії на очисних спорудах міста Харкова; 6) кошти, отримані від розміщення облігацій внутрішньої державної позики, випущених з метою створення потужностей з переробки брухту та відходів дорогоцінних металів.
Стаття 22. Визнати в 2003 році органи державної податкової служби України органом стягнення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками.
Стаття 23. Установити, що кошти, отримані згідно з пунктом 8 статті 10 цього Закону, спрямовуються на погашення державного боргу України перед Російською Федерацією відповідно до укладеної міжурядової угоди, при цьому часткова компенсація втрат міського бюджету міста Севастополя здійснюється з Державного бюджету України.
Стаття 24. Фонду державного майна України забезпечити в 2003 році надходження до Державного бюджету України коштів, отриманих від приватизації державного майна відповідно до пункту 2 статті 20, пунктів 2-5 статті 21 цього Закону, у сумі не менш як 2.152.786,4 тис. гривень.
IV. ВИДАТКИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ Стаття 25. Затвердити бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України на 2003 рік в розрізі відповідальних виконавців за бюджетними програмами згідно з додатком № 3 (380а-15) до цього Закону. Перерозподіл видатків у межах загального обсягу головного розпорядника коштів, що призводить до зміни затверджених бюджетних призначень по загальному та спеціальному фондах, здійснюється лише за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. В процесі виконання державного бюджету у виняткових випадках за обгрунтованим поданням головного розпорядника коштів Міністерство фінансів України здійснює перерозподіл видатків за економічною класифікацією в межах загального обсягу його бюджетних призначень по загальному фонду державного бюджету. Порядок передачі бюджетних призначень, передбачений частиною шостою статті 23 Бюджетного кодексу України, визначається Міністерством фінансів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Забороняється збільшення бюджетних призначень по загальному та спеціальному фондах Державного бюджету України на: оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків; капітальні видатки за рахунок зменшення бюджетних призначень на поточні видатки.
Стаття 26. Органи Державного казначейства України здійснюють облік зобов'язань розпорядників коштів Державного бюджету України у порядку, визначеному Державним казначейством України, та відображають їх у звітності про виконання Державного бюджету України. Розпорядники коштів Державного бюджету України мають право брати бюджетні зобов'язання у 2003 році, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, взятих на облік в органах Державного казначейства України. Зобов'язання, взяті розпорядниками коштів Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань, не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є бюджетним правопорушенням.
Стаття 27. Видатки, пов'язані з утриманням працівників закордонних дипломатичних установ України, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, провадяться виключно через Міністерство закордонних справ України.
Стаття 28. Установити, що у 2003 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни I групи – 150 гривень, інвалідам війни II групи - 120 гривень, інвалідам війни III групи - 100 гривень, учасникам бойових дій - 90 гривень, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 90 гривень, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, - 50 гривень.
Стаття 29. Запровадити на 2003 рік мораторій на вступ до міжнародних організацій і приєднання до міжнародних угод, умови членства в яких передбачають сплату внесків або здійснення будь-яких інших виплат за рахунок коштів державного бюджету понад обсяги, визначені на цю мету у додатку № 3 (380а-15) до цього Закону.
Стаття 30. Затвердити такий перелік захищених статей видатків загального фонду Державного бюджету України на 2003 рік за економічною структурою видатків: оплата праці працівників бюджетних установ (код 1110); нарахування на заробітну плату (код 1120); придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів (код 1132); забезпечення продуктами харчування (код 1133); виплата процентів за державним боргом (код 1200); трансферти населенню (код 1340); трансферти місцевим бюджетам (код 1320). Визначити захищеними видатками Державного бюджету України на 2003 рік будівництво (придбання) житла для військовослужбовців та забезпечення інвалідів протезно-ортопедичними виробами, засобами пересування та реабілітації.
Стаття 31. Установити, що вартість військового майна, що передається виконавцям державного оборонного замовлення, іншим постачальникам матеріально-технічних засобів (ресурсів), виконавцям робіт, надавачам послуг з метою проведення з ними розрахунків, а також майна, що передається юридичним особам в обмін на житло для військовослужбовців та членів їх сімей, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України як надходження від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна Збройних Сил України та спрямовується на потреби Збройних Сил України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Стаття 32. Установити, що виконання рішення, яке прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування, про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, здійснюється Державним казначейством України. Рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, передаються до Державного казначейства України. Безспірне списання коштів з рахунку державного бюджету здійснюється виключно органами Державного казначейства України за черговістю надходження рішень за рахунок і в межах відповідних бюджетних асигнувань. Установити, що відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури, а також судів у 2003 році за приписом Державної виконавчої служби України здійснюється в межах бюджетних призначень, затверджених у Державному бюджеті України на цю мету у такому порядку: Державне казначейство України у терміни, визначені у приписі, списує у безспірному порядку на користь зазначеної фізичної особи встановлену до відшкодування суму коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України; відшкодовані суми обліковуються Державним казначейством України та відображаються у звітності про виконання державного бюджету; у разі потреби у таких видатках понад обсяг бюджетних призначень в установленому порядку подаються відповідні пропозиції щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету або внесення змін до закону про Державний бюджет України. Списання коштів з бюджету за рішеннями судів щодо відшкодування вартості конфіскованого та безхазяйного майна, що перейшло у власність держави, здійснюється у розмірах сум коштів, що надійшли до бюджету від реалізації цього майна. Списання коштів за відповідним рішенням на користь працівників (військовослужбовців) бюджетної установи (військового формування), які мають право на безоплатне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення, здійснюється Державним казначейством України з єдиного казначейського рахунку за рахунок і в межах бюджетних асигнувань, встановлених на утримання цієї бюджетної установи (військового формування). Кошти, відшкодовані державою з Державного бюджету України згідно з цією статтею, вважаються збитками Державного бюджету України. Цей порядок поширюється на місцеві бюджети, казначейське обслуговування яких за видатками здійснюється органами Державного казначейства України.
Стаття 33. Кабінету Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету затвердити розподіл бюджетних призначень на погашення заборгованості із соціальних виплат за програмами, пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, в розрізі бюджетних програм та адміністративно-територіальних одиниць.
Стаття 34. Видатки, передбачені цим Законом на виконання завдань (проектів) Національної програми інформатизації, в тому числі й проектів інформатизації органів державної влади, здійснюються головними розпорядниками коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України згідно із Законом України "Про Національну програму інформатизації".
Стаття 35. Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2003 рік у частині кредитування є: 1) повернення кредитів, наданих з Державного бюджету України індивідуальним сільським забудовникам; 2) повернення кредитів, наданих з Державного бюджету України молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла; 3) повернення бюджетних позичок, наданих на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням (контрактом) 1994-1997 років; 4) повернення коштів у частині відшкодування вартості сільськогосподарської техніки, переданої суб'єктам господарювання на умовах фінансового лізингу; 5) кошти, що надійдуть у рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії і наданими для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва, переданої сільгосптоваровиробникам та іншим суб'єктам господарювання. Порядок зарахування цих коштів до державного бюджету встановлюється Кабінетом Міністрів України; 6) повернення кредитів, наданих з Державного бюджету України селянським (фермерським) господарствам; 7) повернення кредитів, наданих з Державного бюджету України підприємствам вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу.
Стаття 36. Установити, що у 2003 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з окремими пунктами статей 10, 21 та 35 цього Закону, спрямовуються відповідно на: 1) розвиток мінерально-сировинної бази (за рахунок джерел, визначених пунктом 1 статті 10 цього Закону); 2) розвиток мережі і утримання відповідно до закону автомобільних доріг загального користування (за рахунок коштів, визначених пунктами 2, 3, 5 статті 10 цього Закону); 3) виплати, пов'язані з функціонуванням консульських відділів дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном, представництв та консульської служби Міністерства закордонних справ України на території України (за рахунок джерел, визначених пунктом 4 статті 10 цього Закону); 4) закладення і нагляд за молодими садами, виноградниками і ягідниками та хмелем (за рахунок джерел, визначених пунктом 6 статті 10 цього Закону); 5) державні капітальні вкладення та субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів (за рахунок джерел, визначених пунктом 7 статті 10 цього Закону); 6) погашення кредиторської заборгованості Міністерства оборони України за отримані військове майно, товари, продукцію, виконані роботи та надані послуги, яка склалася станом на 1 січня 2003 року, а також заборгованості з поточних платежів (за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 10 цього Закону); 7) потреби Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань відповідно до кошторисів, затверджених у встановленому порядку (за рахунок джерел, визначених пунктом 10 статті 10 цього Закону); 8) забезпечення діяльності цивільної авіації в Україні і участь України у міжнародних авіаційних організаціях та утримання Державного департаменту авіаційного транспорту Міністерства транспорту України (за рахунок джерел, визначених пунктом 12 статті 10 цього Закону); 9) морську і річкову транспортну діяльність та участь України у міжнародних організаціях морського і річкового транспорту, утримання Державного департаменту морського і річкового транспорту та Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства Міністерства транспорту України (за рахунок джерел, визначених пунктом 13 статті 10 цього Закону, крім тих, що надходять від риболовних портів); 10) міжнародну діяльність у галузі рибного господарства (за рахунок джерел, визначених пунктом 13 статті 10 цього Закону, в частині, що надходять від риболовних портів); 11) заходи з підтримання належного рівня безпеки польотів, авіаційної безпеки і забезпечення пошукових та авіаційно-рятувальних робіт (за рахунок джерел, визначених пунктом 14 статті 10 цього Закону); 12) заходи, пов'язані з організацією надання послуг, реалізації продукції та виконання робіт бюджетними установами та організаціями, та інші заходи з утримання цих установ та організацій згідно із законодавством (за рахунок джерел, визначених пунктом 16 статті 10 цього Закону); 13) виплату пенсій, призначених за різними пенсійними програмами (за рахунок джерел, визначених пунктом 11 статті 10 цього Закону); 14) накопичення (приріст) та зберігання матеріальних цінностей державного матеріального резерву у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (за рахунок джерел, визначених пунктами 17, 18 статті 10 цього Закону); 15) участь у міжнародних миротворчих операціях та інші потреби Збройних Сил України та органів внутрішніх справ відповідно до кошторису Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України (за рахунок джерел, визначених пунктом 19 статті 10 цього Закону); 16) програми і заходи щодо соціального захисту інвалідів (за рахунок джерел, визначених пунктом 20 статті 10 цього Закону); 17) заходи, пов'язані з охороною навколишнього природного середовища (за рахунок джерел, визначених пунктом 21 статті 10 цього Закону); 18) заходи по реалізації Комплексної програми будівництва вітрових електростанцій (за рахунок 90 відсотків джерел, визначених пунктом 22 статті 10 цього Закону); 19) будівництво енергоблоків електростанцій та теплоелектроцентралей України, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України (за рахунок 90 відсотків джерел, визначених пунктом 23 статті 10 цього Закону); 20) реалізацію проекту будівництва першої черги установки конгенерації на компресорній станції Богородичани Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" державної компанії "Укртрансгаз" (за рахунок 10 відсотків джерел, визначених пунктами 22 і 23 статті 10 цього Закону); 21) забезпечення міжнародних зобов'язань України у космічній галузі (за рахунок джерел, визначених пунктом 24 статті 10 цього Закону); 22) рекредитування або надання трансфертів для впровадження проектів розвитку (за рахунок джерел, визначених пунктом 1 статті 21 цього Закону); 23) надання кредиту Національній акціонерній енергетичній компанії "Енергоатом" для добудови атомних електростанцій (за рахунок джерел, визначених пунктом 1 статті 21 цього Закону); 24) заходи, пов'язані з проведенням приватизації державного майна відповідно до Державної програми приватизації (за рахунок джерел, визначених пунктом 2 статті 21 цього Закону; 10 відсотків надходжень, визначених пунктом 4 статті 21 цього Закону; 25 відсотків надходжень, визначених пунктом 5 статті 21 цього Закону); 25) державні капітальні вкладення на пускових об'єктах Чорнобильської будівельної програми (за рахунок 90 відсотків джерел, визначених пунктом 4 статті 21 цього Закону); 26) субвенцію з державного бюджету міському бюджету міста Харкова на ліквідацію наслідків аварії на очисних спорудах міста Харкова (за рахунок 75 відсотків джерел, визначених пунктом 5 статті 21 цього Закону); 27) здійснення заходів з реалізації Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні у сумі 50.000 тис. гривень (за рахунок джерел, визначених пунктом 3 статті 21 цього Закону); 28) створення потужностей з переробки брухту та відходів дорогоцінних металів (за рахунок джерел, визначених пунктом 6 статті 21 цього Закону); 29) надання державного пільгового кредиту індивідуальним сільським забудовникам (за рахунок джерел, визначених пунктом 1 статті 35 цього Закону); 30) надання пільгового довгострокового державного кредиту молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла (за рахунок джерел, визначених пунктом 15 статті 10 та пунктом 2 статті 35 цього Закону); 31) заходи, пов'язані з погашенням заборгованостей по закупівлі сільськогосподарської продукції за державним замовленням (контрактом) 1994-1997 років та формуванням державного насіннєвого страхового фонду (за рахунок джерел, визначених пунктом 3 статті 35 цього Закону); 32) придбання сільськогосподарської техніки на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу та часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва (за рахунок джерел, визначених пунктами 4 та 5 статті 35 цього Закону); 33) надання кредитів селянським (фермерським) господарствам (за рахунок джерел, визначених пунктом 6 статті 35 цього Закону); 34) заходи з підтримки вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу (за рахунок джерел, визначених пунктом 7 статті 35 цього Закону).
Стаття 37. Кабінету Міністрів України при розподілі видатків Державного фонду охорони навколишнього природного середовища врахувати виділення коштів на виконання заходів, визначених на 2003 рік Законом України "Про затвердження Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів" у сумі 7.000 тис. гривень, Законом України "Про Загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами" - у сумі 3.440 тис. гривень, Законом України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки" у сумі 1.000 тис. гривень.
V. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ МІЖ ДЕРЖАВНИМ БЮДЖЕТОМ УКРАЇНИ ТА МІСЦЕВИМИ БЮДЖЕТАМИ Стаття 38. Установити, що до доходів загального фонду місцевих бюджетів у 2003 році належать: 1) єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва (крім частини єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва, що зараховується до Пенсійного фонду України, та відрахувань на обов'язкове соціальне страхування); 2) акцизний збір з вироблених в Україні товарів (крім акцизного збору з вироблених в Україні нафтопродуктів і транспортних засобів), що сплачується платниками за місцезнаходженням в Автономній Республіці Крим, - до доходів бюджету Автономної Республіки Крим; 3) плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами - до доходів бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та міських бюджетів міст Києва і Севастополя; 4) дотації та субвенції з Державного бюджету України; 5) доходи, що підлягають зарахуванню до загального фонду місцевих бюджетів згідно із статтями 64, 66, 69 Бюджетного кодексу України. Податок на прибуток підприємств комунальної власності, засновником яких є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні, міські, селищні та сільські ради, зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим, відповідних обласних, районних, міських, селищних та сільських бюджетів. Фіксований податок на доходи від підприємницької діяльності зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для прибуткового податку з громадян, крім частини цього податку у розмірі 10 відсотків, що згідно з законом зараховується до Пенсійного фонду України.
Стаття 39. Надати право у 2003 році Верховній Раді Автономної Республіки Крим у вигляді експерименту запроваджувати за погодженням з Кабінетом Міністрів України місцеві податки і збори, виходячи із специфіки соціально-економічного розвитку регіону.
Стаття 40. Затвердити на 2003 рік обсяги міжбюджетних трансфертів згідно з додатками № 4 та № 5 (380а-15) до цього Закону: 1) дотацію вирівнювання з державного бюджету обласним бюджетам, районним бюджетам, міським бюджетам міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та Севастопольському міському бюджету - у сумі 5.423.076,6 тис. гривень; 2) додаткову дотацію з державного бюджету бюджету Автономної Республіки Крим та обласним бюджетам на зменшення фактичних диспропорцій між місцевими бюджетами через нерівномірність мережі бюджетних установ - у сумі 137.993,8 тис. гривень. Зазначена дотація розподіляється між бюджетом Автономної Республіки Крим, обласним бюджетом, бюджетами міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та районними бюджетами у пропорціях відповідно до бюджету Автономної Республіки Крим, обласного бюджету - 25 відсотків, до бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та районних бюджетів - 75 відсотків; 3) кошти, що передаються до Державного бюджету України з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, міських бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, Київського міського бюджету, - у сумі 2.398.912 тис. гривень; 4) субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям та інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам - у сумі 1.624.617,8 тис. гривень; 5) субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг ветеранам війни і праці, ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ та субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот - у сумі 2.170.515,5 тис. гривень; 6) субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг ветеранам війни і праці, ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ та субсидій населенню на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу - у сумі 352.624,4 тис. гривень; 7) субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг ветеранам війни і праці, військової служби, органів внутрішніх справ з послуг зв'язку та інших передбачених законодавством послуг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату електроенергії, природного і скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) та компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян - у сумі 501.166,7 тис. гривень, у тому числі пільг на послуги зв'язку – у сумі 89.707,8 тис. гривень; 8) субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво та придбання житла військовослужбовцям, учасникам бойових дій в Афганістані та воєнних конфліктів у зарубіжних країнах, членам сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання ними службових обов'язків, а також військовослужбовцям, звільненим у запас або відставку за станом здоров'я, віком, вислугою років та у зв'язку із скороченням штатів, які перебувають на квартирному обліку за місцем проживання, - у сумі 141.854,1 тис. гривень; 9) субвенцію з державного бюджету обласному бюджету Закарпатської області на погашення основної суми боргу за кредитами, наданими у 1999 році відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" Закарпатській обласній державній адміністрації на ліквідацію наслідків стихійного лиха, - у сумі 15.000 тис. гривень; 10) субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, транспортних послуг, послуг зв'язку та на придбання твердого і рідкого побутового палива особам, які проживають в будинках, що не мають центрального опалення, - у сумі 128.827 тис. гривень; 11) субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів - у сумі 225.000 тис. гривень; 12) субвенцію з державного бюджету бюджету Автономної Республіки Крим на інвестиційні проекти, спрямовані на розвиток соціальної інфраструктури Автономної Республіки Крим, - у сумі 15.000 тис. гривень; 13) субвенцію з державного бюджету міському бюджету міста Харкова на ліквідацію наслідків аварії на очисних спорудах – у сумі 26.250 тис. гривень; 14) субвенцію з державного бюджету міському бюджету міста Одеси на збереження історичної забудови у центральній частині міста Одеси - у сумі 3.000 тис. гривень; 15) субвенцію з державного бюджету міському бюджету міста Севастополя на компенсацію втрат доходів внаслідок розміщення на території міста Чорноморського Флоту Російської Федерації - у сумі 32.000 тис. гривень; 16) субвенцію з державного бюджету обласному бюджету Закарпатської області на ліквідацію наслідків стихійного лиха у Закарпатській області - у сумі 10.000 тис. гривень; 17) субвенцію з державного бюджету обласному бюджету Івано-Франківської області на ліквідацію наслідків стихійного лиха в Івано-Франківській області - у сумі 5.000 тис. гривень; 18) субвенцію з державного бюджету міському бюджету міста Львова на збереження історичної забудови у центральній частині міста Львова - у сумі 5.600 тис. гривень; 19) субвенцію з державного бюджету міському бюджету міста Глухова Сумської області на збереження історичної забудови у центральній частині міста Глухова - у сумі 2.000 тис. гривень; 20) субвенцію з державного бюджету Збаразькому районному бюджету Тернопільської області на збереження історичної забудови у центральній частині міста Збаража - у сумі 2.000 тис. гривень; 21) субвенцію з державного бюджету міському бюджету міста Кам'янець-Подільський Хмельницької області на розвиток Національного історико-архітектурного заповідника "Кам'янець" – у сумі 2.000 тис. гривень; 22) субвенцію з державного бюджету міському бюджету міста Мелітополя Запорізької області на розвиток Державного історико-археологічного заповідника "Кам'яна Могила" - у сумі 1.000 тис. гривень; 23) субвенцію з державного бюджету Бахмацькому районному бюджету Чернігівської області на програму збереження пам'яток Державного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця" - у сумі 2.000 тис. гривень. Встановити, що субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу перераховується у повному обсязі до 1 грудня 2003 року. Кабінету Міністрів України затвердити порядок надання субвенцій, визначених пунктами 7 та 10 цієї статті. Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати протягом 2003 року перерозподіл обсягів субвенцій з Державного бюджету України між місцевими бюджетами виходячи з фактично нарахованих обсягів відповідних пільг, субсидій та допомоги населенню.
Стаття 41. Якщо з відповідного місцевого бюджету здійснюються видатки, які мають провадитися згідно з Бюджетним кодексом України з іншого бюджету, така дія кваліфікується як нецільове використання бюджетних коштів. Обсяги цих видатків безспірно вилучаються з відповідного місцевого бюджету до державного бюджету органами Державного казначейства України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, в тому числі і за рахунок зменшення трансфертів відповідному місцевому бюджету на відповідну суму.
Стаття 42. Установити, що у 2003 році визначення обсягу міжбюджетних трансфертів між районним бюджетом та бюджетами міст районного значення, сіл, селищ (або їх об'єднань) здійснюється у порядку, визначеному Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними державними адміністраціями.
Стаття 43. Установити, що у 2003 році суми дотації вирівнювання місцевим бюджетам перераховуються управліннями Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях та місті Севастополі шляхом застосування нормативів щоденних відрахувань від доходів загального фонду Державного бюджету України, що надійшли на аналітичні рахунки обліку доходів Державного бюджету України на відповідній території, згідно з додатком № 4 (380а-15) до цього Закону. До доходів загального фонду Державного бюджету України, за рахунок яких здійснюється перерахування дотацій вирівнювання, включаються: 1) податок на прибуток підприємств; 2) податок на додану вартість; 3) збір за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення; 4) збір за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення та збір за спеціальне користування водними об'єктами для потреб гідроенергетики і водного транспорту; 5) платежі за користування надрами загальнодержавного значення; 6) акцизний збір з вироблених в Україні товарів (крім акцизного збору з вироблених в Україні товарів, що сплачується платниками за місцезнаходженням в Автономній Республіці Крим, акцизного збору з вироблених в Україні нафтопродуктів і транспортних засобів); 7) акцизний збір із ввезених на територію України товарів (крім акцизного збору із ввезених в Україну нафтопродуктів і транспортних засобів); 8) плата за ліцензії на певні види господарської діяльності; 9) ввізне мито (крім ввізного мита на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них); 10) вивізне мито; 11) плата за оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств та іншого державного майна; 12) державне мито в частині, що відповідно до закону зараховується до державного бюджету; 13) єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України; 14) кошти, що передаються до державного бюджету з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, міських бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення і районних бюджетів. У разі, якщо суми, перераховані відповідним управлінням Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях та місті Севастополі, не забезпечать отримання місячної суми дотації вирівнювання згідно із нормативами щоденних відрахувань, визначених у додатку № 4 (380а-15) до цього Закону, Державне казначейство України зобов'язане перерахувати на рахунок відповідного місцевого бюджету недоотриману місячну суму дотації вирівнювання із загального фонду державного бюджету не пізніше 10 числа наступного місяця, за умови відхилення обсягу отриманої дотації наростаючим підсумком з початку року від врахованого обсягу в розписі державного бюджету більше ніж на 10 відсотків. В іншому разі недоотримана сума дотації вирівнювання перераховується Державним казначейством України до 20 числа останнього місяця кварталу.
Стаття 44. Установити, що перерахування коштів до державного бюджету з міських бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів здійснюється органами Державного казначейства України за рахунок фактичних надходжень доходів, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів відповідних бюджетів, згідно з нормативами щоденних відрахувань, визначених у додатку № 4 (380а-15) до цього Закону. Перерахування коштів до районних і міських міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення бюджетів з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення здійснюється органами Державного казначейства України за рахунок фактичних надходжень доходів, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів відповідних бюджетів, згідно з нормативами щоденних відрахувань, визначених відповідними районними та міськими радами. Місячний обсяг перерахування зазначених коштів за нормативами щоденних відрахувань не повинен становити більше однієї дванадцятої річної суми, визначеної у додатку № 4 (380а-15) до цього Закону. Установити, що перерахування коштів до державного бюджету з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних та Київського міського бюджетів, визначених у додатку № 4 (380а-15) до цього Закону, здійснюється щодекадно рівними частками згідно з помісячними сумами таких платежів, установленими розписом Державного бюджету України на 2003 рік.
Стаття 45. Установити, що надходження доходів загального фонду державного бюджету у грошовій формі на відповідні аналітичні рахунки, відкриті на ім'я управлінь Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях та містах Києві і Севастополі понад річні розрахункові обсяги, визначені у додатку № 5 (380а-15) до цього Закону, розподіляються між Державним бюджетом України та відповідними місцевими бюджетами у таких пропорціях: до Державного бюджету України - 50 відсотків (крім надходжень на території Автономної Республіки Крим та міста Києва); до обласного бюджету - 12,5 відсотка; до бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та бюджетів районів - 37,5 відсотка; до бюджету міста Севастополя - 50 відсотків; до бюджету Автономної Республіки Крим - 62,5 відсотка; до міського бюджету міста Києва - 100 відсотків. Зазначені надходження до відповідних місцевих бюджетів відображаються у звітності як додаткова дотація, отримана з Державного бюджету України понад обсяг дотації вирівнювання, визначений у додатку № 4 (380а-15) до цього Закону. Кабінету Міністрів України розробити порядок визначення та перерахування до місцевих бюджетів додаткових дотацій.
Стаття 46. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним, міським, районним, селищним, сільським радам при затвердженні відповідних бюджетів забезпечити в повному обсязі потребу в асигнуваннях на проведення розрахунків за електричну енергію, теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами, не допускаючи будь-якої простроченої заборгованості із зазначених послуг. Встановити ліміти споживання енергоносіїв у фізичних обсягах по кожній бюджетній установі виходячи з обсягів призначень, затверджених розпорядникам бюджетних коштів у рішеннях про затвердження відповідних бюджетів на 2003 рік.
Стаття 47. Установити, що в розрахунках міжбюджетних трансфертів на 2003 рік коефіцієнт вирівнювання застосовується лише до обчисленого за формулою обсягу коштів, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів.
Стаття 48. Установити на 2003 рік рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" та "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дитячих дошкільних закладах відповідно до Закону України "Про дошкільну освіту" у сумі 80 гривень у розрахунку на одну особу. Установити на 2003 рік рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" у сумі 90 гривень у розрахунку на одну особу. Установити, що у 2003 році: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років надається у розмірі 50 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму; одноразова допомога при народженні дитини надається у розмірі 200 гривень; розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям не може бути більшим ніж 75 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім'ї; нарахування страхової суми з державного обов'язкового страхування військовослужбовців відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" здійснюється виходячи із рівня 80 гривень. У сукупному доході сім'ї при визначенні її права на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям враховується грошовий еквівалент пільг за спожиті житлово-комунальні послуги. Надати право Кабінету Міністрів України протягом 2003 року збільшувати встановлений рівень забезпечення прожиткового мінімуму виходячи з фінансових ресурсів держави.
Стаття 49. Установити, що планові обсяги тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, пов'язаних із забезпеченням видатків на оплату праці працівників бюджетних установ та нарахування на заробітну плату, придбання продуктів харчування та медикаментів, можуть покриватися Державним казначейством України в межах планового бюджетного періоду за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку на договірних умовах без нарахування відсотків за користування цими коштами.
Стаття 50. Установити, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2003 році є: 1) надходження до бюджету розвитку місцевих бюджетів, які включають: кошти від відчуження майна, яке належить Автономній Республіці Крим, та майна, що перебуває у комунальній власності; 90 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності (до розмежування земель державної і комунальної власності); надходження дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, що є у власності відповідної територіальної громади; кошти від повернення позик, які надавалися з відповідного бюджету до набрання чинності Бюджетним кодексом України, та відсотки, сплачені за користування ними; кошти, які передаються з іншої частини місцевого бюджету за рішенням відповідної ради; запозичення, здійснені у порядку, визначеному законодавством; субвенції з інших бюджетів на виконання інвестиційних проектів; 2) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (у тому числі податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, зареєстрованих у місті Києві, включається до доходів спеціального фонду Київського міського бюджету), що зараховується у розмірі 30 відсотків до бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів та 70 відсотків - до бюджету міста Сімферополя і бюджетів міст - обласних центрів у разі реєстрації транспортних засобів на території цих міст; 50 відсотків - до бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів та 50 відсотків - до міських, селищних та сільських бюджетів у разі реєстрації транспортних засобів на відповідній території; 3) плата за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів (автозаправними станціями, заправними пунктами); 4) власні надходження бюджетних установ, які утримуються за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів; 5) 70 відсотків збору за забруднення навколишнього природного середовища і грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; 6) відрахування 10 відсотків вартості питної води суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють реалізацію питної води через системи централізованого водопостачання з відхиленням від відповідних стандартів, що зараховуються до бюджетів міст, селищ та сіл; 7) надходження до цільових фондів, утворених Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими радами; 8) субвенція з державного бюджету міському бюджету міста Харкова на ліквідацію наслідків аварії на очисних спорудах; 9) надходження коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва. Кошти спеціального фонду місцевих бюджетів витрачаються на заходи, передбачені законодавством. При цьому, у разі відсутності у населених пунктах вулиць, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування державного значення, або відсутності потреби у проведенні відповідних робіт, кошти від надходження податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів спрямовуються за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування на ремонт і утримання доріг у цих населених пунктах.
VI. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 51. Заборонити здійснення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі, в тому числі шляхом взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах, за винятком операцій, пов'язаних з державним боргом України та наданими кредитами під державні гарантії для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва, а також розрахунків Міністерства оборони України з підприємствами-кредиторами, що належать до сфери його управління, та іншими підприємствами, що виробляють військову продукцію, шляхом передачі надлишкового військового майна, а також операцій по сплаті податку на додану вартість при імпортуванні на митну територію України товарів, які ввозяться за прямими договорами для власних виробничих потреб (непередбачені для подальшого продажу). Кабінету Міністрів України затвердити порядок використання вексельних розрахунків по сплаті податку на додану вартість при імпортуванні на митну територію України товарів у випадку, передбаченому цією статтею.
Стаття 52. Установити, що згідно із статтею 18 Закону України "Про підприємства в Україні" державні некорпоратизовані, казенні підприємства та їх об'єднання сплачують за результатами фінансово-господарської діяльності у 2002 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2003 році до спеціального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу). Норматив і порядок відрахування зазначеної частини прибутку (доходу) встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечити надходження до спеціального фонду Державного бюджету України в обсязі не менше 400.000 тис. гривень. Ці надходження спрямовуються на державні капітальні вкладення у сумі 175.000 тис. гривень та субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів у сумі 225.000 тис. гривень. Установити, що субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів використовується за переліком об'єктів, який затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету на підставі пропозицій народних депутатів України до 1 лютого 2003 року, в межах обсягів згідно з додатком № 5 (380а-15) до цього Закону. Кабінету Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету до 1 лютого 2003 року затвердити перелік об'єктів та обсяги їх фінансування за рахунок державних централізованих капітальних вкладень з урахуванням пропозицій народних депутатів України, поданих до проекту бюджету. З них: комплексний протипаводковий захист у басейні річки Тиса у Закарпатській області - в сумі 8.000 тис. гривень; на реконструкцію та капітальний ремонт приміщення клубу Кабінету Міністрів України - в сумі 10.000 тис. гривень; на будівництво адміністративного будинку Верховної Ради України - в сумі 60.000 тис. гривень; на придбання обладнання для діагностичного центру в місті Полтаві - в сумі 8.000 тис. гривень.
Стаття 53. Продовжити до 1 січня 2004 року дію законів України "Про внесення змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 22 жовтня 1998 року № 208-XIV та від 15 липня 1999 року № 967-XIV. Збір з купівлі-продажу валюти протягом 2003 року справляється з операцій купівлі-продажу безготівкової валюти.
Стаття 54. Заборонити в 2003 році провадити реструктуризацію або списання заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами), надавати відстрочки щодо термінів її сплати, а також списання заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками, фінансовою допомогою на зворотній основі до бюджету.
Стаття 55. Установити, що в 2003 році по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7 Закону України "Про плату за землю" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 45, ст. 238; 1997 р., № 33, ст. 207; 1999 р., № 8, ст. 59; 2000 р., № 14-15-16, ст. 121; 2001 р., № 2-3, ст. 10; 2002 р., № 12-13, ст. 92), збільшені в 3,03 раза. По сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів, грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 1 січня 2003 року, застосовуються ставки земельного податку, встановлені статтею 6 та частиною першою статті 7 Закону України "Про плату за землю" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 45, ст. 238). Орендна плата за земельні ділянки та земельний податок сплачуються платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Звільнити, як виняток у 2003 році, від сплати земельного податку військові частини, військові навчальні заклади, науково-дослідні установи, які утримуються за рахунок бюджету та належать до сфери управління Міністерства оборони України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також підприємства Міністерства оборони України та органів і установ виконання покарань. Перелік зазначених підприємств з визначенням розмірів земельних ділянок затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідними органами місцевого самоврядування, а на території Автономної Республіки Крим – за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим. При цьому земельні ділянки, які використовуються не за цільовим призначенням, враховуючи земельні ділянки, надані в оренду, або земельні ділянки під будівлями (спорудами), наданими в оренду третім особам, обкладаються земельним податком у встановленому порядку. Установити, що в 2003 році звільнення від земельного податку, передбачене в пунктах 3 (в частині щодо дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів України), 5-1, 6, 13, 17, 19, 23 частини першої статті 12 Закону України "Про плату за землю" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 45, ст. 238; 1997 р., № 47, ст. 294; 2000 р., № 3, ст. 20, № 43, ст. 363, № 48, ст. 406; 2001 р., № 11, ст. 46, № 50, ст. 261; 2002 р., № 9, ст. 68, № 30, ст. 205), здійснюється на рівні 50 відсотків діючих ставок на відповідних територіях.
Стаття 56. Кабінету Міністрів України визначити на 2003 рік механізм погашення кредиторської заборгованості Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів за отримане військове майно, товари, продукцію, виконані роботи та надані послуги, що склалася станом на 1 січня 2003 року внаслідок виділення коштів за загальним фондом Державного бюджету України в обсягах, менших ніж встановлені бюджетні призначення за попередні роки, у рахунок заборгованості (недоїмки) на 1 січня 2003 року суб'єктів господарювання - безпосередніх постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг) та суб'єктів господарювання - постачальників безпосереднім кредиторам комплектуючих виробів, сировини та інших матеріальних ресурсів з податків і зборів (обов'язкових платежів), що підлягають сплаті до державного бюджету, а також із сплати сум фінансових санкцій, нарахованих за порушення податкового законодавства, шляхом одноденного кредитування уповноваженими банками учасників розрахунків.
Стаття 57. Платежі, які відповідно до цього Закону зараховуються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів і для яких законодавчо не визначені терміни їх сплати, сплачуються щомісячно в порядку, визначеному Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" для платежів, що мають базовий (звітний) період - календарний місяць. Загальнодержавні та місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), для яких законодавчо не передбачено подання податкових декларацій (розрахунків), надають щомісячні розрахунки про належні до сплати суми обов'язкових платежів у порядку, визначеному законодавством для обов'язкових платежів з базовим (звітним) періодом - календарний місяць. Своєчасно не внесені до бюджетів суми цих платежів вважаються податковим боргом та стягуються до бюджету в порядку, визначеному законодавством.
Стаття 58. Установити, що кошти, одержані від приватизації державного майна, та інші надходження, пов'язані з приватизацією та кредитуванням підприємств, зараховуються до державного бюджету у повному обсязі.
Стаття 59. Установити, що керівники бюджетних установ (військових формувань) утримують чисельність працівників (військовослужбовців) та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове утримання), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового утримання), затверджених для бюджетних установ (військових формувань) у кошторисах. Витрати на безоплатне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення, на яке згідно з законами України мають право окремі категорії працівників (військовослужбовців) бюджетних установ (військових формувань), здійснюються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих бюджетних установ (військових формувань). До таких витрат належать: забезпечення форменим одягом, речовим майном, службовим обмундируванням; забезпечення безоплатною медичною допомогою; надання санаторно-курортного лікування та відпочинку для оздоровлення; надання жилого приміщення або виплата грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення; знижка плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія), надання кредитів на індивідуальне та кооперативне житлове будівництво або придбання індивідуального жилого будинку; безоплатний проїзд і перевезення багажу. Установити, що пільги, компенсації і гарантії, на які згідно з законами України мають право окремі працівники (військовослужбовці) бюджетних установ (військових формувань) щодо знижки плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія), за безоплатний проїзд всіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі) та автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів, надаються у разі, якщо грошові доходи цих працівників (військовослужбовців) менше величини прожиткового мінімуму, встановленої для працездатних осіб. Розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом з грошовими доходами зазначених працівників (військовослужбовців) не повинен перевищувати величини прожиткового мінімуму, встановленої для працездатних осіб.
Стаття 60. Установити, що до членів сім'ї пільговика при наданні пільг належать: дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років), член сім'ї, який проживає разом з інвалідом війни 1 групи та доглядає за ним за умови, що інвалід війни не перебуває у шлюбі, непрацездатні батьки та особи, які знаходяться під опікою та піклуванням громадян, що мають право на пільги. Надати право органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування призначати житлові субсидії особам, які згідно із законодавством повинні забезпечуватися безоплатним житлом, опаленням та освітленням, за умови їх відмови користування такими пільгами.
Стаття 61. На часткову зміну частини другої статті 21 Закону України "Про приватизацію державного майна" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 17, ст. 122; 2002 р., № 12-13, ст. 92) дозволити в процесі приватизації державного майна покупцям-нерезидентам оплату його вартості у вільно конвертованій валюті, якщо це передбачено умовами продажу.
Стаття 62. Установити, що при розподілі видатків на розвиток мінерально-сировинної бази, що формуються за рахунок збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, передбачається виділення 20.000 тис. гривень на буріння артезіанських свердловин.
Стаття 63. Зупинити на 2003 рік дію: 1) частини третьої статті 6 Закону України "Про державний внутрішній борг України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 41, ст. 598; 2002 р., № 12-13, ст. 92); 2) частини четвертої статті 28 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 50, ст. 472; 2000 р., № 41, ст. 343; 2002 р., № 12-13, ст. 92) в частині зарахування до спеціального фонду державного бюджету штрафів, накладених за порушення антимонопольного законодавства та пені за прострочення їх сплати; 3) пункту 1 частини першої статті 31 Кодексу України про надра (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 36, ст. 340; 2001 р., № 2-3, ст. 10; 2002 р., № 12-13, ст. 92) в частині зарахування 60 відсотків платежів за видобування корисних копалин загальнодержавного значення до бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів областей, міст Києва і Севастополя; 4) частин першої та третьої статті 91 Лісового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 17, ст. 99; 2001 р., № 2-3, ст. 10; 2002 р., № 12-13, ст. 92) в частині зарахування 20 відсотків платежів до бюджету Автономної Республіки Крим та бюджетів областей, а також визначення напрямів спрямування цих коштів; 5) частини першої статті 10, абзацу дев'ятого частини першої статті 13 Закону України "Про донорство крові та її компонентів" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 23, ст. 183; 1999 р., № 9-10, ст. 68; 2001 р., № 2-3, ст. 10; 2002 р., № 12-13, ст. 92); 6) частини другої статті 12 і пункту "ж" та пункту "ї" (в частині безоплатного користування квартирою з опаленням і освітленням) частини першої статті 77 Основ законодавства про охорону здоров'я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19); 7) частин першої, другої та шостої статті 32 Водного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 24, ст. 189; 2000 р., № 45, ст. 390; 2001 р., № 2-3, ст. 10; 2002 р., № 12-13, ст. 92) в частині зарахування 20 відсотків зборів за використання води з водних об'єктів загальнодержавного значення до бюджетів областей; 50 відсотків - до бюджету Автономної Республіки Крим; 8) підпункту 2 пункту 3 Закону України "Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 25, ст. 172); 9) статті 28 та частини другої статті 29 Основ законодавства України про культуру (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 21, ст. 294; 2001 р., № 2-3, ст. 10; 2002 р., № 12-13, ст. 92); 10) абзацу восьмого частини другої статті 28 Закону України "Про музеї та музейну справу" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 25, ст. 191; 1999 р., № 28, ст. 231; 2001 р., № 2-3, ст. 10; 2002 р., № 12-13, ст. 92); 11) частини п'ятої статті 30 Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 23, ст. 177; 2001 р., № 2-3, ст. 10; 2002 р., № 12-13, ст. 92); 12) пункту 4 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" в частині операцій з купівлі-продажу готівкової валюти (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 37, ст. 237; 1998 р., № 49, ст. 303; 2001 р., № 2-3, ст. 10; 2002 р., № 12-13, ст. 92); 13) абзаців одинадцятого і дванадцятого частини першої, абзацу другого частини другої, абзацу першого частини четвертої статті 57 Закону України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 21, ст. 84; 2002 р., № 12-13, ст. 92); 14) частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України "Про позашкільну освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 46, ст. 393; 2002 р., № 12-13, ст. 92); 15) абзаців другого - восьмого частини першої статті 25, частини другої статті 43 Закону України "Про загальну середню освіту" (651-124) (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230; 2002 р., № 12-13, ст. 92); 16) абзацу другого частини третьої статті 30 Закону України "Про дошкільну освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 49, ст. 259); 17) абзацу другого частини першої статті 64 Закону України "Про вищу освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 20, ст. 134); 18) абзацу п'ятого частини третьої статті 5 (щодо забезпечення безкоштовним харчуванням учнів 1-3 класів загальноосвітніх навчальних закладів, крім дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із малозабезпечених сімей), частини шостої статті 25 Закону України "Про охорону дитинства" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142); 19) статті 3; частини другої статті 4; частини десятої статті 7 в частині розміру податку за земельні ділянки, надані для Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, в разі їх цільового використання; частини другої статті 8 щодо справляння податку за земельні ділянки, надані для Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; частини першої статті 17 щодо строків сплати земельного податку платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції); статті 19 в частині визначення строків внесення орендної плати виключно у договорі оренди; статей 20, 21 і 22 Закону України "Про плату за землю" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 45, ст. 238; 2000 р., № 14-15-16, ст. 121; 2001 р., № 2-3, ст. 10, № 15, ст. 74; 2002 р., № 12-13, ст. 92); 20) статті 17 та пункту 22.3 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 27, ст. 181; 1998 р., № 10, ст. 35; 2000 р., № 14-15-16, ст. 121; 2001 р., № 2-3, ст. 10; 2002 р., № 12-13, ст. 92); 21) частини другої статті 2 та частини третьої статті 3 Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 14, ст. 60; 1999 р., № 40, ст. 361; 2000 р., № 14-15-16, ст. 121; 2001 р., № 2-3, ст. 10; 2002 р., № 12-13, ст. 92) в частині формування дорожніх фондів; 22) частини п'ятої статті 19 Закону України "Про оренду землі" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 46-47, ст. 280; 2000 р., № 14-15-16, ст. 121; 2001 р., № 2-3, ст. 10; 2002 р., № 12-13, ст. 92) в частині централізації орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, на спеціальних бюджетних рахунках, а також щодо її розподілення та використання; 23) статті 44 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 45, ст. 397; 2002 р., № 11, ст. 79, № 12-13, ст. 92) в частині проведення бюджетними установами та організаціями відрахувань профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу; 24) частини п'ятої статті 48 Гірничого закону України (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 50, ст. 433; 2001 р., № 2-3, ст. 10; 2002 р., № 12-13, ст. 92) в частині покладення на правонаступника обов'язку забезпечення вугіллям на побутові потреби та частини шостої цієї статті в частині фінансування правонаступником заходів щодо безоплатного забезпечення вугіллям на побутові потреби; 25) Закону України "Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 27, ст. 212; 2001 р., № 2-3, ст. 10; 2002 р., № 12-13, ст. 92); 26) частини десятої статті 24 в частині виплати грошової допомоги при виході на пенсію (щодо науково-педагогічних працівників, які працюють у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації, закладах післядипломної освіти) і частини четвертої статті 38 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 2-3, ст. 20; 2000 р., № 28, ст. 223; 2002 р., № 12-13, ст. 92); 27) абзацу третього частини першої статті 1 в частині погашення заборгованості за відстроченими кредитами, одержаними для фінансування дефіциту Державного бюджету України в іноземній валюті, починаючи з 2002 року, та статті 3 Закону України "Про реструктуризацію боргових зобов'язань Кабінету Міністрів України перед Національним банком України" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 31, ст. 248; 2001 р., № 2-3, ст. 10; 2002 р., № 12-13, ст. 92); 28) пункту "б" частини другої статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 41, ст. 546; 1998 р., № 34, ст. 230) в частині спрямування частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища до республіканського Автономної Республіки Крим та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища; 29) пункту 7 статті 24 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 36, ст. 298; 2001 р., № 2-3, ст. 10; 2002 р., № 12-13, ст. 92); 30) частини третьої статті 15 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 36, ст. 299; 2001 р., № 2-3, ст. 10; 2002 р., № 12-13, ст. 92); 31) частини п'ятої статті 9 (крім пільгового проїзду студентів вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації та учнів професійно-технічних навчальних закладів, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, у міському пасажирському та залізничному транспорті територією України), частин шостої і сьомої статті 11, частин шостої і сьомої статті 12 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 27, ст. 211); 32) частини другої статті 21 та частини першої статті 23 Закону України "Про приватизацію державного майна" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 17, ст. 122; 2002 р., № 12- 13, ст. 92); 33) частин третьої і п'ятої статті 3 та пункту 2 статті 5 (крім підпунктів 3 та 4) Закону України "Про підтримку олімпійського, параолімпійського руху та спорту вищих досягнень в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 43, ст. 370) в частині надання пільг організаціям національних спортивних федерацій з олімпійських та параолімпійських видів спорту; 34) пункту 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 12, ст. 64); 35) статті 25 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 38, ст. 315); 36) частини четвертої статті 9 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 20, ст. 82; 1998 р., № 30-31, ст. 193); 37) пунктів 83, 84, 85, 87, 118, 125 і 127 Закону України "Про Державну програму приватизації" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 33-34, ст. 272; 2001 р., № 2-3, ст. 10; 2002 р., № 12-13, ст. 92); 38) абзацу другого підпункту 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 10, ст. 44); 39) підпункту "р" пункту 1 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 10, ст. 77; 1996 р., № 9, ст. 41); 40) Закону України "Про державну підтримку книговидавничої справи"; 41) статей 21, 22 та пункту 3 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про інноваційну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 36, ст. 266). Установити, що у 2003 році положення і норми, передбачені абзацами другим - восьмим частини першої статті 25, частиною п'ятою статті 34 Закону України "Про загальну середню освіту" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230; 2002 р., № 12-13, ст. 92), частиною другою статті 18 і частиною першою статті 22 Закону України "Про позашкільну освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 46, ст. 393; 2002 р., № 12-13, ст. 92), частиною п'ятою статті 16 Закону України "Про професійно-технічну освіту" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 32, ст. 215; 1999 р., № 26, ст. 218), абзацом другим частини третьої статті 30 Закону України "Про дошкільну освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 49, ст. 259), абзацом восьмим частини першої статті 9 Закону України "Про вищу освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 20, ст. 134), частиною шостою статті 25 Закону України "Про охорону дитинства" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142), реалізуються в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України, в межах видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих бюджетів на 2003 рік.
Стаття 64. Якщо обсяги власних надходжень бюджетних установ перевищують відповідні витрати, встановлені додатком № 3 (380а-15) цього Закону або рішенням про місцевий бюджет, розпорядник бюджетних коштів передбачає спрямування таких сум у першу чергу на погашення заборгованості з оплати праці, нарахувань на заробітну плату, комунальних послуг та енергоносіїв. У разі, якщо відсутня така заборгованість, розпорядник бюджетних коштів спрямовує: 50 відсотків коштів на заходи, які здійснюються за рахунок відповідних надходжень; 50 відсотків коштів на заходи, які необхідні для виконання основних функцій, але не забезпечені коштами загального фонду бюджету за відповідною бюджетною програмою (функцією). При цьому розпорядник бюджетних коштів здійснює коригування обсягів взятих бюджетних зобов'язань по загальному фонду бюджету для проведення видатків по цих зобов'язаннях із спеціального фонду бюджету.
Стаття 65. Пенсійному фонду України, Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України подавати Державному казначейству України у визначені ним порядку і терміни звіти про виконання кошторисів відповідних фондів. Кошти державних цільових фондів, крім Пенсійного фонду України, обслуговуються органами Державного казначейства України. Кабінету Міністрів України протягом 2003 року здійснити організаційні заходи щодо консолідації коштів Пенсійного фонду України на єдиному казначейському рахунку Державного казначейства України. З метою ефективного використання страхових внесків державних позабюджетних цільових соціальних фондів на цілі, що визначені законодавством про ці фонди, встановити питому вагу видатків на організацію роботи фондів (організаційно-управлінські, інформатизація, капітальні вкладення тощо) в їх доходах у таких розмірах: Пенсійний фонд України - 1,83 відсотка від передбачених доходів; Фонд соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності - 4,2 відсотка від передбачених доходів; Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття - 14,9 відсотка від передбачених доходів; Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України - 4,9 відсотка від передбачених доходів.
Стаття 66. Установити, що кошти у розмірі 205.040 тис. гривень, які надійдуть до державного бюджету від відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" у рахунок погашення заборгованості по перерахуванню дивідендів на акції цього товариства, які є у державній власності, зараховуються до загального фонду Державного бюджету України та використовуються на погашення заборгованості з пільг населенню за надані послуги зв'язку, а також заборгованості і поточних платежів з оплати послуг зв'язку, які надаються бюджетним установам. Порядок погашення зазначеної заборгованості та поточних платежів визначається Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Стаття 67. Установити такий розподіл коштів спеціального фонду державного бюджету, що визначені на розвиток і утримання автомобільних доріг загального користування (пункт 2 статті 36 цього Закону): 65 відсотків на розвиток мережі і утримання автомобільних доріг загального користування магістрального значення; 35 відсотків на розвиток мережі і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення.
Стаття 68. Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття спрямувати у 2003 році кошти у сумі 107.358,5 тис. гривень на створення нових робочих місць працівникам вугільної промисловості, які вивільняються у зв'язку з закриттям шахт, згідно з додатком № 6 (380а-15) до цього Закону у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 69. Установити, що кошти на часткове покриття витрат на виплату заборгованості шахтарям з регресних позовів та одноразової допомоги по втраті професійної працездатності, яка склалася станом на 1 квітня 2001 року, у сумі 73.000 тис. гривень виплачуються за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Стаття 70. Кабінету Міністрів України до 1 червня 2003 року розробити порядок, за яким, починаючи з 2004 року, прибутковий податок з громадян, які працюють у підрозділах, філіях, на дільницях, що розташовані і функціонують на території сіл, селищ, міст, районів, справляється і зараховується до доходів відповідних місцевих бюджетів незалежно від місцезнаходження юридичної особи (підприємства, установи, організації) відповідно до нормативів, визначених Бюджетним кодексом України.
Стаття 71. Міністерству аграрної політики України спрямувати 10.000 тис. гривень на розвиток матеріально-технічної бази Інституту винограду і вина "Магарач" Української академії аграрних наук за рахунок коштів, що надійдуть до спеціального фонду державного бюджету від справляння збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, розпорядником яких є це міністерство.
Стаття 72. Установити, що видатки на здійснення державними органами централізованих заходів з питань дітей, молоді, жінок та сім'ї і державну підтримку молодіжних організацій на виконання загальнодержавних програм і заходів стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї здійснюються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Стаття 73. Додатки № 1 - 6 (380а-15) до цього Закону є його невід'ємною частиною.
Стаття 74. Цей Закон вводиться в дію з 1 січня 2003 року.
| Президент України | Л.КУЧМА |
| м. Київ, 26 грудня 2002 року № 380-IV | |