ЗАКОН УКРАЇНИ
Про Державний бюджет України на 2005 рік
I. Загальні положення
Стаття 1. Установити доходи Державного бюджету України на 2005 рік у сумі 86.516.916,9 тис. гривень, у тому числі - доходи загального фонду Державного бюджету України - у сумі 63.056.289,8 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 23.460.627,1 тис. гривень, згідно з додатком N 1 до цього Закону. Затвердити видатки Державного бюджету України на 2005 рік у сумі 95.503.259,2 тис. гривень, у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України - у сумі 72.078.178.7 тис. гривень та видатки спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 23.425.080,5 тис. гривень. Затвердити на 2005 рік: обсяги повернення кредитів до Державного бюджету України у сумі 2.591.583,7 тис. гривень, у тому числі повернення кредитів до загального фонду Державного бюджету України - у сумі 1.200.466 тис. гривень та повернення кредитів до спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 1.391.117,7 тис. гривень;
обсяги надання кредитів з Державного бюджету України у сумі 2.175.073,3 тис. гривень, у тому числі надання кредитів із загального фонду Державного бюджету України - у сумі 472.149,4 тис. гривень та надання кредитів із спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 1.702.923,9 тис. гривень.
Установити граничний розмір дефіциту Державного бюджету України на 2005 рік у сумі 8.569.831,9 тис. гривень, у тому числі граничний розмір дефіциту загального фонду Державного бюджету України - у сумі 8.293.572,3 тис. гривень та граничний розмір дефіциту спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 276.259,6 тис. гривень, згідно з додатком N 2 до цього Закону.
Установити оборотну касову готівку Державного бюджету України на 2005 рік у розмірі до двох відсотків видатків загального фонду Державного бюджету України, визначених цією статтею.
II. Доходи державного бюджету України
Стаття 2. Установити, що до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2005 рік належать:
1) податок з доходів фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, за рахунок відповідних бюджетних асигнувань установ, що утримуються із державного бюджету, які є джерелом доходів цих осіб;
2) податок на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств комунальної власності та податкової заборгованості минулих років з податку на прибуток суб'єктів господарювання, основним видом діяльності яких є сільське господарство, мисливське господарство та пов'язані з ним послуги, житлово-комунальних підприємств, підприємств Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" і паливно-енергетичного комплексу, яка є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету за відповідними напрямами, визначеними у цьому Законі);
3) збір за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення та збір за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту (крім податкової заборгованості минулих років житлово-комунальних підприємств, підприємств Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" і паливно-енергетичного комплексу із збору за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, яка є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету за відповідними напрямами, визначеними у цьому Законі);
4) збір за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення;
5) платежі за користування надрами загальнодержавного значення;
6) 25,45 відсотка збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету України;
7) суми податку на додану вартість, які підлягають зарахуванню до доходів Державного бюджету України (крім податкової заборгованості минулих років з податку на додану вартість суб'єктів господарювання, основним видом діяльності яких є сільське господарство, мисливське господарство та пов'язані з ним послуги, житлово-комунальних підприємств, підприємств Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" і паливно-енергетичного комплексу, яка є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету за відповідними напрямами, визначеними у цьому Законі, а також податкової заборгованості минулих років з податку на додану вартість закритого акціонерного товариства "ЗАЗ" та підприємств, що постачають йому товари (роботи, послуги), яка задіяна у проведенні розрахунків по придбанню спецавтотранспорту, відповідно до статті 99 цього Закону);
8) акцизний збір з вироблених в Україні товарів (крім акцизного збору з вироблених в Україні товарів, що сплачується платниками, які зареєстровані в Автономній Республіці Крим, 80 відсотків акцизного збору з вироблених в Україні нафтопродуктів і транспортних засобів);
9) акцизний збір з ввезених на територію України товарів (крім 80 відсотків акцизного збору з ввезених на територію України нафтопродуктів і транспортних засобів);
10) плата за ліцензії на певні види господарської діяльності (крім плати за ліцензії, що видаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчими органами місцевих рад і місцевими органами виконавчої влади, та плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами);
11) кошти, отримані за вчинення консульських дій на території України, та 90 відсотків коштів, отриманих за вчинення консульських дій за межами України, в установленому Кабінетом Міністрів України порядку;
12) ввізне мито (крім 80 відсотків ввізного мита з нафтопродуктів і транспортних засобів та шин до них);
13) рентна плата за нафту та природний газ, газовий конденсат, що видобуваються в Україні;
14) надходження від розміщення в установах банків тимчасово вільних бюджетних коштів, які обліковуються на рахунках Державного казначейства України;
15) державне мито в частині, що відповідно до закону зараховується до державного бюджету;
16) надходження від санкцій (штрафів, пені тощо), що застосовуються за рішеннями уповноважених посадових осіб Антимонопольного комітету України, інших органів виконавчої влади (крім адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами відповідних рад та утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями), а також за рішеннями судів, прийнятими за зверненнями Державної автомобільної інспекції України; штрафних санкцій, отриманих внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів угод з суб'єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів державного бюджету;
17) кошти від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду, скарбів, майна, одержаного державою в порядку спадкоємства чи дарування, безхазяйного майна, валютних цінностей, що пересилаються в міжнародних поштових відправленнях із порушенням норм актів Всесвітнього поштового союзу, невручених міжнародних та внутрішніх поштових відправлень, майна з обмеженим терміном зберігання, майна, вилученого для забезпечення сплати штрафів або з метою відшкодування належних державному бюджету платежів, знахідок, а також валютні цінності і грошові кошти, власники яких невідомі;
18) дивіденди (доход), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у державній власності. Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" до 1 квітня 2005 року забезпечити перерахування до загального фонду Державного бюджету України заборгованості по сплаті дивідендів, нарахованих на державну частку акцій за період роботи компанії у 2000 - 2002 роках, у сумі 102.000 тис. гривень;
19) 80 відсотків коштів, отриманих бюджетними установами та організаціями за здані у вигляді брухту і відходів золото, платину, метали платинової групи, дорогоцінне каміння, і 50 відсотків коштів, отриманих бюджетними установами та організаціями за здане у вигляді брухту і відходів срібло;
20) 20 відсотків надходжень до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях;
21) 10 відсотків портового (адміністративного) збору;
22) відрахування від сум перевищення розрахункової величини фонду оплати праці на підприємствах-монополістах;
23) надходження від реалізації розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву в обсягах, визначених у додатку N 1 до цього Закону по загальному фонду бюджету; 24) до розмежування земель державної та комунальної власності - 10 відсотків надходжень від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності; після розмежування земель державної та комунальної власності - 100 відсотків надходжень від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності;
25) рентна плата за транзитне транспортування природного газу (крім заборгованості минулих років, яка спрямовується на розрахунки з погашення зобов'язань держави по знецінених грошових заощадженнях громадян в установах Ощадного банку колишнього СРСР та державних цінних паперах колишнього СРСР);
26) рентна плата за транспортування нафти магістральними нафтопроводами;
27) рентна плата за транзитне транспортування аміаку;
28) 50 відсотків суми виконавчого збору, стягнутого державною виконавчою службою;
29) надходження від Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в рахунок погашення заборгованості за Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про передачу з України до Російської Федерації важких бомбардувальників ТУ-160 та ТУ-95 МС, крилатих ракет повітряного базування великої дальності та обладнання (крім надходжень у рахунок погашення такої заборгованості у сумі 50.000 тис. гривень, які спрямовуються на закупівлю світлих нафтопродуктів);
30) плата за видачу, переоформлення, продовження терміну дії ліцензій на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій та видачу копій і дублікатів таких ліцензій;
31) плата за виділення номерного ресурсу;
32) плата за видачу, переоформлення, продовження терміну дії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та видачу дублікатів таких ліцензій;
33) надходження коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна Збройних Сил України;
34) 50 відсотків плати за оренду майна (крім військового майна і майна Національної академії наук України), що належить бюджетним установам, які утримуються за рахунок державного бюджету;
35) кошти, що надійдуть від рекламодавців алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
36) частина прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету;
37) плата за надані в оренду ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення;
38) надходження коштів від збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;
39) митні збори;
40) надходження коштів від продажу на аукціонах спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами та збору за видачу таких дозволів;
41) надходження від секретаріату ООН за участь українського контингенту Збройних Сил України в миротворчих операціях;
42) кошти, що надійдуть від надання учасниками торгів забезпечення їх тендерної пропозиції, які не підлягають поверненню учасникам торгів у випадках, передбачених Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 20, ст. 148);
43) інші доходи, що підлягають зарахуванню до Державного бюджету України згідно із статтею 29 Бюджетного кодексу України.
Стаття 3. Установити, що суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток природного газу та газового конденсату і нафти, вносять до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рентну плату за природний газ у розмірі 30,6 гривні за 1.000 куб. метрів видобутого природного газу (крім обсягів природного газу та газового конденсату, видобутих із морських родовищ, та з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5.000 метрів), за нафту - у розмірі 300 гривень за одну тонну видобутої нафти і газовий конденсат - у розмірі 104,04 гривні за одну тонну видобутого газового конденсату.
Стаття 4. Установити, що у 2005 році продаж нафти та газового конденсату власного видобутку підприємствами, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, здійснюється виключно на аукціонах у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Стаття 5. Установити, що суб'єкти господарювання, які здійснюють транспортування трубопровідним транспортом територією України природного газу, нафти та аміаку, вносять до Державного бюджету України:
рентну плату за транзитне транспортування природного газу в розмірі 1,67 гривні за 1.000 куб. метрів газу на кожні 100 кілометрів відстані;
рентну плату за транспортування нафти магістральними нафтопроводами в розмірі, еквівалентному 0,89 долара США за одну тонну нафти, що транспортується;
рентну плату за транзитне транспортування аміаку в розмірі, еквівалентному 0,39 долара США за одну тонну на кожні 100 кілометрів відстані.
Сплата зазначених платежів здійснюється щодекадно (15, 25 числа поточного місяця, 5 числа наступного місяця) виходячи з обсягів природного газу, нафти, аміаку, що транспортуються територією України, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Рентна плата за транспортування нафти магістральними нафтопроводами та рентна плата за транзитне транспортування аміаку сплачуються у національній валюті України за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України на день, що передує дню сплати платежу.
Розрахунки з рентної плати за транзитне транспортування природного газу, аміаку через територію України та рентної плати за транспортування нафти магістральними нафтопроводами подаються до органів стягнення щомісячно до 20 числа місяця, наступного за звітним.
Сума рентної плати, яка була нарахована за звітний період і не була внесена в установлений термін (протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця), сплачується до Державного бюджету України із нарахуванням пені у порядку, встановленому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 10, ст. 44).
Стаття 6. Установити, що суб'єкти господарювання, які здійснюють експорт:
природного газу у газоподібному стані, сплачують ставку вивізного (експортного) мита у розмірі 10 доларів США за 1.000 куб. метрів;
газу (крім природного) у газоподібному стані, сплачують ставку вивізного (експортного) мита у розмірі 10 доларів США за 1.000 куб. метрів;
природного газу у скрапленому стані, сплачують ставку вивізного (експортного) мита у розмірі 10 доларів США за 1 тонну;
скраплених газів (крім природного), сплачують ставку вивізного (експортного) мита у розмірі 10 доларів США за 1 тонну, якщо більші розміри не встановлені міжнародними угодами, обов'язковими для України.
Стаття 7. Кабінету Міністрів України погасити у 2005 році частину заборгованості, визначену абзацом третім частини першої статті 1 Закону України "Про реструктуризацію боргових зобов'язань Кабінету Міністрів України перед Національним банком України" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 31, ст. 248; 2002 р., N 12 - 13, ст. 92; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250), у сумі 264.500 тис. гривень.
Установити, що Національний банк України у 2005 році вносить до Державного бюджету України перевищення кошторисних доходів над кошторисними видатками Національного банку України за 2004 рік, а також у повному обсязі кошти доходу за процентними облігаціями внутрішньої державної позики (далі - ПОВДП) 2000 року, що сплачуються Міністерством фінансів України у 2005 році, на загальну суму не менш як 1.209.497,1 тис. гривень. Ці кошти перераховуються до бюджету щомісяця рівними частинами одночасно із сплатою Міністерством фінансів України доходу за ПОВДП 2000 року, а у разі недонадходження відповідних коштів до Державного бюджету України - зараховуються у наступному місяці в рахунок сплати Міністерством фінансів України доходу за ПОВДП 2000 року.
Стаття 8. Органам державної податкової служби України:
зараховувати належні до відшкодування суми податку на додану вартість платникам, яким відповідно до закону реструктуризовано заборгованість по цьому податку та інших реструктуризованих сумах податків, що належать державному бюджету, та/або надано відстрочку/розстрочку по сплаті цих податків у рахунок зменшення реструктуризованих та/або відстрочених (розстрочених) сум зазначених податків незалежно від визначеного законом терміну їх реструктуризації та/або відстрочки (розстрочки);
здійснювати відшкодування сум податку на додану вартість платнику податку, який має прострочену заборгованість перед державою за кредитом, залученим державою або під державні гарантії, позичкою та фінансовою допомогою на зворотній основі, наданими з державного бюджету (далі - позичальник), або заборгованість по розрахунках з позичальником, в тому числі за закуплену за рахунок такого кредиту сільськогосподарську техніку (далі - дебітор), в 2005 році виключно в рахунок погашення простроченої заборгованості позичальника перед державою за таким кредитом, позичкою, фінансовою допомогою на зворотній основі та в рахунок погашення заборгованості дебітора перед позичальником для подальшого спрямування відшкодованих сум в рахунок погашення простроченої заборгованості позичальника перед державою за цим кредитом.
Стаття 9. Установити, що у 2005 році:
у разі вивезення (експорту) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України шляхом бартерних (товарообмінних) операцій сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), не відноситься на збільшення податкового кредиту, а включається до складу валових витрат виробництва (обігу) платника податку;
зберігається існуючий порядок сплати податку на додану вартість (продовжується дія пункту 11.15 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 21, ст. 156, N 51, ст. 305; 1999 р., N 7, ст. 53, N 51, ст. 446; 2001 р., N 4, ст. 15; 2002 р., N 12 - 13, ст. 92; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250) до 1 січня 2006 року) за операціями з надання послуг, пов'язаних із перевезенням (переміщенням) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України за переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
операції з ввезення природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, звільняються від обкладання податком на додану вартість;
на бензини моторні (ГСТУ 320.00149943.015-2000) сумішеві з вмістом не менш як 5 відсотків високооктанових кисневмісних добавок за ТУУ 30183376.001 або етил-трет-бутилового ефіру (ЕТБЕ) А-76Ек, А-80Ек, А-92Ек, АІ-93Ек, А-95Ек, А-98Ек запроваджується ставка акцизного збору у розмірі 60 євро за 1.000 кг;
особливості справляння податку на додану вартість та ввізного мита, встановлені Законом України "Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 40, ст. 363; 2002 р., N 3 - 4, ст. 28, N 33, ст. 238; 2004 р., N 32, ст. 393, N 43 - 44, ст. 493), не застосовуються у разі ввезення на митну територію України обладнання та комплектуючих, аналогічних тим, що виробляються вітчизняними підприємствами, а також у разі ввезення сировини за винятком, що визначається переліком Кабінету Міністрів України;
розгляд та схвалення (затвердження) нових інвестиційних та інноваційних проектів у технологічних парках здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням Національної академії наук України;
на тютюнові вироби ставка акцизного збору у процентах до обороту з реалізації товару (продукції) запроваджується у розмірі 7 відсотків;
при визначенні податкового зобов'язання із сплати акцизного збору на тютюнові вироби, що обчислюється у процентах до обороту з реалізації товару (продукції), розмір такого зобов'язання не може бути меншим 40 відсотків установленої законодавством ставки акцизного збору на відповідні тютюнові вироби у твердих сумах за 1.000 штук реалізованого товару (продукції);
продаж спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами здійснюється на аукціонах, порядок проведення яких встановлюється законом;
датою виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість при ввезенні (імпортуванні) товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті;
база оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами), але не нижче ніж фактичні витрати на їх виготовлення (придбання), з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається до ціни товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), а також суми відсотків, що сплачуються (нараховуються) ним за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки);
Кабінет Міністрів України може встановлювати мінімальну митну вартість на окремі товари, що переміщуються через митний кордон України;
операції з ввезення на митну територію України товарів, які підпадають під визначення кодів УКТ ЗЕД 1803 10 00 90, 1517 90 91 00, крім олії соняшникової та товарів з її вмістом відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, обкладаються за нульовою ставкою ввізного мита;
звільняються від оподаткування податком на додану вартість науково-дослідні і дослідницько-конструкторські роботи, які виконуються українськими підприємствами за рахунок кредитних коштів, залучених під гарантії Уряду України для фінансування міжнародного проекту "Циклон-4";
запроваджується мораторій на:
створення нових і розширення діючих спеціальних (вільних) економічних зон та встановлення спеціальних режимів інвестиційної діяльності на нових територіях, а також створення нових технологічних парків;
розгляд та схвалення (затвердження) нових інвестиційних і інноваційних проектів у спеціальних (вільних) економічних зонах і на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності.
Стаття 10. Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2005 рік у частині доходів є:
1) 80 відсотків акцизного збору з вироблених в Україні нафтопродуктів і транспортних засобів;
2) 80 відсотків акцизного збору з ввезених на територію України нафтопродуктів і транспортних засобів;
3) 10 відсотків коштів, отриманих за вчинення консульських дій за межами України;
4) 80 відсотків ввізного мита з нафтопродуктів і транспортних засобів та шин до них;
5) надходження від збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію;
6) платежі, пов'язані з перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, відповідно до укладеної 28 травня 1997 року Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського флоту та перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України;
7) 50 відсотків суми виконавчого збору, стягнутого державною виконавчою службою;
8) надходження коштів від реалізації матеріальної частини виробів військового призначення та/або їх складових, що належать Національному космічному агентству України;
9) надходження коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна утворених відповідно до законів України військових формувань (крім Збройних Сил України) і правоохоронних органів;
10) збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, що відповідно до закону сплачуються при здійсненні безготівкових операцій з купівлі-продажу валют, торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння та при відчуженні легкових автомобілів, з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, з надання послуг стільникового рухомого зв'язку (додаткові збори на виплату пенсій) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
11) 80 відсотків надходжень до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях;
12) 90 відсотків портового (адміністративного) збору;
13) надходження до страхового фонду безпеки авіації;
14) надходження від зборів за підготовку до державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, та коштів, одержаних від продажу контрольних марок;
15) надходження від видачі сертифікатів на експортно-імпортні операції з наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами;
16) власні надходження бюджетних установ (у тому числі наукових установ Національної академії наук і галузевих академій наук України), які утримуються за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі плата за оренду військового майна і майна Національної академії наук України та 50 відсотків плати за оренду іншого майна, що належить бюджетним установам, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету;
17) надходження від реалізації матеріальних цінностей державного резерву;
18) надходження від реалізації розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву понад обсяги, визначені додатком N 1 до цього Закону по загальному фонду Державного бюджету України, які зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету щомісячно за фактом перевиконання помісячних обсягів цих надходжень загального фонду, установлених помісячним розписом доходів загального фонду Державного бюджету України на 2005 рік;
19) надходження від секретаріату ООН за участь українського контингенту органів внутрішніх справ України в миротворчих операціях;
20) надходження до Фонду України соціального захисту інвалідів;
21) 30 відсотків збору за забруднення навколишнього природного середовища;
22) 70 відсотків надходжень від збору за проведення гастрольних заходів;
23) 74,55 відсотка збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету України;
24) податкова заборгованість минулих років суб'єктів господарювання, основним видом діяльності яких є сільське господарство, мисливське господарство та пов'язані з ним послуги з податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість;
25) податкова заборгованість минулих років житлово-комунальних підприємств, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" і підприємств паливно-енергетичного комплексу з податку на прибуток підприємств (крім підприємств комунальної власності), податку на додану вартість, збору за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення, збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту та з рентної плати за транзитне транспортування природного газу, яка спрямовується на розрахунки з погашення зобов'язань держави по знецінених грошових заощадженнях громадян в установах Ощадного банку колишнього СРСР та державних цінних паперах колишнього СРСР;
26) надходження від Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в рахунок погашення заборгованості за Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про передачу з України до Російської Федерації важких бомбардувальників ТУ-160 та ТУ-95 МС, крилатих ракет повітряного базування великої дальності та обладнання у сумі 50.000 тис. гривень;
27) надходження від плати за оформлення посвідчення закордонного українця;
28) податкова заборгованість минулих років з податку на додану вартість закритого акціонерного товариства "ЗАЗ" та підприємств, що постачають йому товари (роботи, послуги), яка задіяна у проведенні розрахунків по придбанню спецавтотранспорту, відповідно до статті 99 цього Закону.
III. Державний борг та фінансування державного бюджету України
Стаття 11. Установити на 31 грудня 2005 року граничний розмір державного внутрішнього боргу України в сумі 15.784.072 тис. гривень та в сумі 1.133.911,9 тис. доларів США, граничний розмір державного зовнішнього боргу України - в сумі, еквівалентній 9.285.549,7 тис. доларів США.
Стаття 12. Установити, що державні внутрішні і зовнішні запозичення здійснюються в межах загального обсягу встановлених граничних розмірів державного внутрішнього боргу України та державного зовнішнього боргу України. У разі надходження коштів із внутрішніх (зовнішніх) джерел фінансування певного типу у неповному обсязі допускається зменшення (збільшення) надходжень коштів із зовнішніх (внутрішніх) джерел фінансування іншого типу з відповідним перевищенням граничного розміру державного зовнішнього (внутрішнього) боргу України за рахунок перевищення відповідних обсягів запозичень у межах затвердженого загального обсягу державного боргу з обов'язковим інформуванням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.
У разі змін залишків готівкових коштів, що впливає на рівень дефіциту, допускається збільшення або зменшення державних внутрішніх запозичень.
Стаття 13. Установити, що у 2005 році надання державних гарантій, гарантій Ради міністрів Автономної Республіки Крим та гарантій органів місцевого самоврядування (крім гарантій за кредитами, які надаються міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом із міжнародними фінансовими організаціями, або залучаються українськими підприємствами для фінансування українсько-бразильського проекту створення космічного ракетного комплексу "Циклон-4" та для здійснення заходів по операціях фінансового лізингу вітчизняної сільськогосподарської техніки) не здійснюється.
Позичальники іноземних кредитів (крім державних підприємств, які залучають кредити для фінансування українсько-бразильського проекту створення космічного ракетного комплексу "Циклон-4" та для здійснення заходів по операціях фінансового лізингу вітчизняної сільськогосподарської техніки), щодо яких прийнято рішення про надання державних гарантій, при отриманні таких гарантій зобов'язані подати зустрічні, безвідзивні та безумовні гарантії банків, фінансові показники яких відповідають вимогам, визначеним Кабінетом Міністрів України за участю Національного банку України, або надати інше належне забезпечення та сплачують до Державного бюджету України плату за їх отримання у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 14. Міністерство фінансів України має право від імені України брати зобов'язання, пов'язані із здійсненням запозичень, у тому числі щодо відмови від суверенного імунітету в можливих судових справах, пов'язаних із поверненням позик та звільненням платежів згідно з угодами від будь-яких комісій, податків та інших обов'язкових платежів, протягом часу дії зобов'язання з повернення запозичених коштів.
Стаття 15. У разі виконання державою гарантійних зобов'язань перед іноземними кредиторами шляхом здійснення платежів за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом укладання з такими кредиторами договорів про реструктурування сум, повернення яких гарантовано Україною, у юридичних осіб, зобов'язання яких гарантовані, виникає прострочена заборгованість перед державою за кредитами, залученими під державні гарантії, в обсязі фактичних витрат державного бюджету і таких реструктурованих сум.
Стаття 16. Надати право Міністерству фінансів України здійснювати операції з державним боргом України з метою економії бюджетних коштів в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Стаття 17. Надати Міністерству фінансів України право здійснювати в 2005 році на відкритих аукціонах продаж права вимоги за простроченою більше ніж три роки заборгованістю перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою на зворотній основі шляхом оформлення цієї заборгованості простими векселями на ім'я Міністерства фінансів України. Векселі видаються у валюті кредиту, бюджетної позички та фінансової допомоги на зворотній основі, за якими юридичні особи - резиденти мають заборгованість перед державою.
При цьому дозволяється зниження початкової ціни продажу цих векселів до 50 відсотків їх номінальної суми. Сума пені, яка нарахована внаслідок невиконання позичальником зобов'язань за кредитом та/або бюджетною позичкою, фінансовою допомогою на зворотній основі, на оформлену векселями суму заборгованості списується.
Міністерство фінансів України здійснює продаж таких векселів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Стаття 18. Установити, що до надходжень фінансування загального фонду Державного бюджету України на 2005 рік належать:
1) надходження в результаті здійснення державних внутрішніх та державних зовнішніх запозичень;
2) 98 відсотків коштів, одержаних від приватизації державного майна та інших надходжень, безпосередньо пов'язаних з процесом приватизації та кредитуванням підприємств, з урахуванням пунктів 2 - 4 статті 19 цього Закону;
3) повернення коштів з депозитів або пред'явлення цінних паперів, що використовуються для управління ліквідністю;
4) вільний залишок коштів Державного бюджету України.
Стаття. 19. Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2005 рік у частині фінансування є:
1) позики, що залучаються державою від міжнародних та іноземних організацій з метою їх подальшого рекредитування або надання трансфертів для впровадження проектів розвитку;
2) 2 відсотка коштів, одержаних від приватизації державного майна та інших надходжень, безпосередньо пов'язаних з процесом приватизації та кредитуванням підприємств, але не більше 65.805,3 тис. гривень, з урахуванням пунктів 3 і 4 цієї статті;
3) кошти, що надійдуть від приватизації об'єктів незавершеного будівництва, що споруджувались відповідно до Чорнобильської будівельної програми;
4) кошти, що надійдуть внаслідок продажу Фондом державного майна України на відкритих аукціонах акцій відкритих акціонерних товариств Харківської області за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, для ліквідації наслідків аварії на очисних спорудах міста Харкова.
Стаття 20. Визнати в 2005 році органи державної податкової служби України органом стягнення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками.
Дозволити Міністерству фінансів України залучати в 2005 році юридичних осіб для представництва органів державної влади в судах у справах, пов'язаних із стягненням простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, у тому числі в процесі банкрутства, стосовно стягнення якої органам податкової служби було відмовлено, із спрямуванням на оплату таких послуг юридичних осіб коштів у розмірі п'яти відсотків від фактичних надходжень до державного бюджету внаслідок забезпечення цими особами від імені органів державної влади здійснення зазначеного стягнення.
Стаття 21. Установити, що кошти, отримані згідно з пунктом 6) статті 10 цього Закону, спрямовуються на погашення державного боргу України перед Російською Федерацією відповідно до укладеної міжурядової угоди.
Стаття 22. Фонду державного майна України забезпечити в 2005 році надходження до Державного бюджету України коштів, отриманих від приватизації державного майна відповідно до пункту 2 статті 18, пунктів 2 - 4 статті 19 цього Закону, у сумі не менш як 5.023.891,1 тис. гривень.
IV. Видатки та кредитування державного бюджету України
Стаття 23. Затвердити бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України на 2005 рік у розрізі відповідальних виконавців за бюджетними програмами згідно з додатками N 3 і N 4 до цього Закону.
Затвердити у складі Державного бюджету України на 2005 рік:
витрати розвитку у сумі - 24.323.277 тис. гривень, в тому числі видатки розвитку - у сумі 22.148.203,7 тис. гривень, надання кредитів з бюджету - у сумі 2.175.073,3 тис. гривень;
витрати споживання у сумі - 82.510.876,9 тис. гривень, в тому числі видатки споживання - 73.105.055,5 тис. гривень, погашення державного боргу - 9.405.821,4 тис. гривень.
В процесі виконання державного бюджету у виняткових випадках за обгрунтованим поданням головного розпорядника коштів державного бюджету Міністерство фінансів України здійснює перерозподіл видатків за бюджетною програмою в розрізі економічної класифікації в межах загального обсягу його бюджетних призначень окремо по загальному та спеціальному фондах державного бюджету, а перерозподіл бюджетних призначень за бюджетними програмами у межах загального обсягу головного розпорядника коштів державного бюджету окремо по загальному та спеціальному фондах здійснюється лише за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Передача бюджетних призначень, передбачена частиною шостою статті 23 Бюджетного кодексу України, перерозподіл бюджетних призначень на пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу між головними розпорядниками коштів державного бюджету та бюджетних призначень на централізовані заходи і програми між адміністративно-територіальними одиницями здійснюється за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету у порядку, визначеному Міністерством фінансів України.
Забороняється збільшення бюджетних призначень по загальному та спеціальному фондах Державного бюджету України на:
оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків;
видатки розвитку за рахунок зменшення бюджетних призначень на видатки споживання;
видатки за бюджетними програмами, пов'язаними з функціонуванням органів державної влади, за рахунок зменшення інших видатків.
Порядок використання коштів державного бюджету, які виділяються на часткову компенсацію вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва, здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення коротко- та довготермінових кредитів, надання та здешевлення кредитів на здійснення природоохоронних заходів, на часткову компенсацію вартості мінеральних добрив вітчизняного виробництва, на ремонт сільськогосподарської техніки та обладнання для агропромислового комплексу, що вилучені з фінансового лізингу у лізингоотримувачів, визнаних банкрутами або таких, що порушили договір лізингу, визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 24. Установити, що у 2005 році норми законодавства щодо виготовлення документів про освіту реалізуються в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України, в межах видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих бюджетів на 2005 рік.
Стаття 25. Кабінету Міністрів України розробити та затвердити порядок виплати культурно-освітнім працівникам музеїв і бібліотек доплати за вислугу років, грошової винагороди за сумлінну працю, зразкове виконання трудових обов'язків і матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань відповідно до норм, передбачених абзацами восьмим та дев'ятим частини другої статті 28 Закону України "Про музеї та музейну справу" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 25, ст. 191; 1999 р., N 28, ст. 231; 2001 р., N 2 - 3, ст. 10; 2002 р., N 12 - 13, ст. 92; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250), частиною п'ятою статті 30 Закону України "Про бібліотеки та бібліотечну справу" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 23, ст. 177; 2001 р., N 2 - 3, ст. 10; 2002 р., N 12 - 13, ст. 92; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250).
Стаття 26. Розпорядникам коштів державного бюджету (далі розпорядникам) при виконанні бюджету забезпечити у повному обсязі проведення розрахунків за електричну енергію, теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами, не допускаючи будь-якої простроченої заборгованості по оплаті вищезазначених товарів та послуг. Розпорядникам забезпечити укладання угод по кожному виду енергоносіїв в межах встановлених відповідним головним розпорядником обгрунтованих лімітів споживання.
Стаття 27. Перелік об'єктів будівництва, реконструкції автомобільних доріг загальнодержавного значення та будівництва і капітального ремонту доріг комунальної власності затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 28. Державне казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників коштів державного бюджету виключно за наявності затверджених в установленому порядку паспортів бюджетних програм.
Стаття 29. Видатки, пов'язані з утриманням працівників закордонних дипломатичних установ України, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, крім військових аташе, проводяться виключно через Міністерство закордонних справ України.
Стаття 30. Установити, що у 2005 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 45, ст. 425; 2000 р., N 14 - 15 - 16, ст. 121; 2001 р., N 2 - 3, ст. 10; 2002 р., N 12 - 13, ст. 92; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250) здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни I групи - 400 гривень, інвалідам війни II групи - 330 гривень, інвалідам війни III групи - 270 гривень, учасникам бойових дій - 250 гривень, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 400 гривень, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, - 130 гривень, учасникам війни - 50 гривень.
Стаття 31. Установити, що у 2005 році вступ до міжнародних організацій і приєднання до міжнародних угод, умови членства в яких передбачають сплату внесків або здійснення будь-яких інших виплат за рахунок коштів державного бюджету, здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України виходячи з відповідних обсягів, визначених на цю мету у додатку N 3 до цього Закону, у порядку, визначеному Законом України "Про міжнародні договори України" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 50, ст. 540).
Стаття 32. Затвердити такий перелік захищених статей видатків загального фонду Державного бюджету України на 2005 рік за економічною структурою видатків:
оплата праці працівників бюджетних установ (код 1110);
нарахування на заробітну плату (код 1120);
придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів (код 1132);
забезпечення продуктами харчування (код 1133);
виплата процентів за державним боргом (код 1200);
трансферти населенню (код 1340);
трансферти місцевим бюджетам (код 1320).
Визначити захищеними видатками Державного бюджету України на 2005 рік будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, реформування та розвиток Збройних Сил України, розвідувальну діяльність, забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів озброєння, ракет і боєприпасів Збройних Сил України, утилізація звичайних видів боєприпасів, непридатних для подальшого зберігання та використання, забезпечення інвалідів протезно-ортопедичними виробами, засобами пересування та реабілітації, а також видатків на підготовку кадрів вищими навчальними закладами I - IV рівнів акредитації, фундаментальні і прикладні дослідження та дослідно-конструкторські роботи.
Стаття 33. Установити, що виконання рішення, яке прийнято органом державної влади. що відповідно до закону має право на його застосування, про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, здійснюється Державним казначейством України за попереднім інформуванням Міністерства фінансів України.
Рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, передаються до Державного казначейства України.
Безспірне списання коштів з рахунку державного бюджету здійснюється виключно органами Державного казначейства України за черговістю надходження рішень за рахунок і в межах відповідних бюджетних асигнувань.
Установити, що відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, а також судів, у 2005 році за приписом Державної виконавчої служби України здійснюється в межах бюджетних призначень, затверджених у Державному бюджеті України на цю мету, в такому порядку:
Державне казначейство України у терміни, визначені у приписі, списує у безспірному порядку на користь зазначеної фізичної особи встановлену до відшкодування суму коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України;
відшкодовані суми обліковуються Державним казначейством України та відображаються у звітності про виконання державного бюджету;
у разі потреби у таких видатках понад обсяг бюджетних призначень в установленому законодавством порядку подаються відповідні пропозиції щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету або внесення змін до закону про Державний бюджет України.
Списання коштів з бюджету за рішеннями судів щодо відшкодування вартості конфіскованого та безхазяйного майна, що перейшло у власність держави, здійснюється у розмірах сум коштів, що надійшли до бюджету від реалізації цього майна.
Списання коштів за відповідним рішенням на користь працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу бюджетної установи, які мають право на безоплатне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення, здійснюється Державним казначейством України з єдиного казначейського рахунку за рахунок і в межах бюджетних асигнувань, встановлених на утримання цієї установи.
Списання коштів за відповідним рішенням на користь працівників установ системи освіти по виплатах, передбачених абзацами восьмим - десятим частини першої статті 57 Закону України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 21, ст. 84; 2001 р., N 2 - 3, ст. 10; 2002 р., N 12 - 13, ст. 92), здійснюється Державним казначейством України з єдиного казначейського рахунку за рахунок і в межах відповідних бюджетних призначень.
Кошти, відшкодовані державою з Державного бюджету України згідно з цією статтею, вважаються збитками Державного бюджету України. Позивачем у справах про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України згідно з цією статтею, виступають органи прокуратури за поданням відповідних матеріалів органами Державного казначейства України.
Органи Державного казначейства України виконують рішення, які прийняті органами державної влади про списання коштів з рахунків розпорядників бюджетних коштів, лише у разі наявності в обліку органів Державного казначейства відповідних бюджетних зобов'язань.
Цей порядок поширюється на місцеві бюджети.
Стаття 34. Установити, що в 2005 році рівноцінна та повна компенсація втрат доходів військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу (в тому числі відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), пов'язаних із оподаткуванням грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержуваних ними у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, відповідно до вимог пункту 22.7 статті 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 37, ст. 308), здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 35. Установити, що у 2005 році розрахунки з погашення зобов'язань держави по знецінених грошових заощадженнях громадян в установах Ощадного банку колишнього СРСР здійснюються за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам шляхом погашення заборгованості таких громадян, що утворилася станом на 1 вересня 2004 року, за спожиті електричну і теплову енергію, природний газ, тверде паливо, послуги водопостачання і водовідведення, квартирну плату, в рахунок податкового боргу минулих років, в тому числі розстроченого, підприємств (структурних підрозділів підприємств) житлово-комунального господарства, паливно-енергетичного комплексу та інших підприємств, що надають ці послуги, за видами податків, визначеними у пункті 25 статті 10 цього Закону в обсязі 6.000.000 тис. гривень по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету України, а також пені, штрафних санкцій, нарахованих у зв'язку з порушенням податкового законодавства, поверненню бюджетних позичок та кредитів, наданих під гарантію Кабінету Міністрів України, в тому числі шляхом переводу боргу, та додаткових податкових зобов'язань підприємств, які виникають в результаті виконання цієї статті.
Зазначені розрахунки проводяться територіальними органами Державного казначейства України, які відкривають всім учасникам спеціальні рахунки.
Кабінету Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету до 1 квітня 2005 року встановити порядок проведення таких розрахунків та розподілу зазначеної субвенції в розрізі місцевих бюджетів.
Стаття 36. Визначити обсяг коштів, які спрямовуються у 2005 році на реалізацію Закону України від 9 вересня 2004 року "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів", у сумі не менше 690.000 тис. гривень, у тому числі субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам у сумі 541.000 тис. гривень.
Встановити, що Кабінет Міністрів України може здійснювати протягом 2005 року перерозподіл бюджетних призначень між бюджетними програмами на здійснення цих виплат виходячи з фактичних обсягів кредиторської заборгованості.
Порядок перерахування цих коштів, а також їх розподіл в розрізі головних розпорядників та місцевих бюджетів визначаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
У разі виникнення додаткової потреби у зазначених коштах Кабінету Міністрів України за підсумками проведеної інвентаризації заборгованості та виконання бюджету у першому півріччі 2005 року внести пропозиції щодо збільшення видатків на зазначену мету.
Стаття 37. Затвердити бюджетні призначення на 2005 рік на централізовані заходи і програми в розрізі адміністративно-територіальних одиниць згідно з додатком N 5 до цього Закону. Порядок використання цих коштів визначається Кабінетом Міністрів України.
Установити, що Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій закупівля путівок на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та медичного обладнання для медико-санітарного забезпечення таких громадян проводиться централізовано з подальшим їх розподілом у розрізі відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
Установити, що у 2005 році пільгове забезпечення продуктами харчування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Стаття 38. Установити, що пільги, компенсації і гарантії, на які згідно з законами України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу, щодо знижки плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія), безоплатний проїзд всіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі) та автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів надаються у разі, якщо зазначені працівники мають право на податкову соціальну пільгу.
Розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом з грошовими доходами зазначених працівників не повинен перевищувати величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.
Стаття 39. Установити, що у 2005 році при перерахунку раніше призначених пенсій відповідно до розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 36, ст. 447) щомісячна надбавка за безперервну службу в Збройних Силах України, внутрішніх військах, інших військових формуваннях та правоохоронних органах, включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, у розмірі 50 відсотків від максимального розміру цієї надбавки, встановленого відповідним законодавством.
Стаття 40. Видатки, передбачені цим Законом на виконання завдань (проектів) Національної програми інформатизації, в тому числі проектів інформатизації органів виконавчої влади за кодами програмної класифікації видатків державного бюджету: 0111060, 0301160, 0411040, 1001020, 1201600, 2201190 (в частині загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів), 2501140, 3001070, 3106080, 3201270, 3201470, 3501020, 3504600, 3505030, 5001060, 5101030, 5101600, 5161020, 5341080, 5361080, 6141080, 6141600, 6151020, 6511020, 6731050, 8681020 здійснюються Державним казначейством України лише після погодження відповідними розпорядниками бюджетних коштів зазначених проектів з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації - центральним органом виконавчої влади, визначеним Кабінетом Міністрів.
Стаття 41. Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2005 рік у частині кредитування є:
1) повернення кредитів, наданих з Державного бюджету України індивідуальним сільським забудовникам; |
2) повернення кредитів, наданих з Державного бюджету України молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла;
3) повернення бюджетних позичок, наданих на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням (контрактом) 1994 - 1997 років;
4) повернення коштів у частині відшкодування вартості сільськогосподарської техніки, переданої суб'єктам господарювання на умовах фінансового лізингу;
5) кошти, що надійдуть у рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії і наданими для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва, переданої сільгосптоваровиробникам та іншим суб'єктам господарювання, крім надходжень за рахунок відшкодування з державного бюджету сум податку на додану вартість;
6) повернення кредитів, наданих з Державного бюджету України фермерським господарствам;
7) повернення коштів, наданих Міністерству аграрної політики України на інтервенційні операції із зерном;
8) повернення коштів, наданих з Державного бюджету України на закупівлю сільськогосподарської продукції;
9) повернення сільськогосподарськими підприємствами бюджетних позичок та заборгованості за кредитами, наданими під гарантію Кабінету Міністрів України;
10) повернення кредитів, наданих з Державного бюджету України на створення запасів твердого палива для теплоелектростанцій;
11) повернення підприємствами (структурними підрозділами підприємств) житлово-комунального господарства, паливно-енергетичного комплексу та іншими підприємствами, що надають послуги, визначені статтею 35 цього Закону, бюджетних позичок та кредитів, наданих під гарантію Кабінету Міністрів України;
12) повернення безвідсоткових бюджетних позик, наданих у 2004 році підприємствам державної форми власності паливно-енергетичного комплексу на погашення заборгованості із заробітної плати;
13) 5 відсотків фактичних надходжень до Державного бюджету України внаслідок забезпечення юридичними особами стягнення простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, у тому числі в процесі банкрутства, стосовно стягнення якої органам податкової служби було відмовлено.
Стаття 42. Установити, що у 2005 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з окремими пунктами статей 10, 19 та 41 цього Закону, спрямовуються відповідно на:
1) розвиток мережі і утримання автомобільних доріг загального користування та доріг комунальної власності у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (за рахунок коштів, визначених пунктами 1, 2, 4 статті 10 цього Закону). При цьому 34 відсотки загальної суми зазначених коштів спрямовуються на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення та 6 відсотків - на будівництво, реконструкцію та ремонт автомобільних доріг комунальної власності у першу чергу у сільській місцевості;
2) виплати, пов'язані з функціонуванням консульських відділів дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном, представництв та консульської служби Міністерства закордонних справ України на території України (за рахунок джерел, визначених пунктом 3 статті 10 цього Закону);
3) заходи по реалізації комплексної програми будівництва вітрових електростанцій у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (за рахунок джерел, визначених пунктом 5 статті 10 цього Закону);
4) будівництво енергоблоків атомних, гідроакумулюючих та інших електростанцій, магістральних, гірських та сільських ліній електропередач за переліком та у порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України (за рахунок джерел, визначених пунктом 5 статті 10 цього Закону);
5) надання кредитів на створення запасів твердого палива для теплоелектростанцій у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (за рахунок джерел, визначених пунктом 5 статті 10 та пунктом 10 статті 41 цього Закону);
6) державну підтримку на часткове покриття витрат із собівартості продукції урано-добувного підприємства Східний гірничо-збагачувальний комбінат у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (за рахунок джерел, визначених пунктом 5 статті 10 цього Закону);
7) заходи та наукові розробки по підвищенню безпеки видобутку вугілля, у тому числі створення і впровадження теплоенергетичних когенераційних установок вітчизняного виробництва з утилізації вугільного метану у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (за рахунок джерел, визначених пунктом 5 статті 10 цього Закону);
8) створення власного виробництва ядерного палива у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (за рахунок джерел, визначених пунктом 5 статті 10 цього Закону);
9) державну підтримку будівництва та технічного переоснащення підприємств з видобутку кам'яного вугілля, лігніту (бурого вугілля) і торфу у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (за рахунок джерел, визначених пунктом 5 статті 10 цього Закону);
10) впровадження енергозберігаючих технологій в агропромисловому комплексі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (за рахунок джерел, визначених пунктом 5 статті 10 цього Закону);
11) підтримку у безпечному стані енергоблоків та об'єкта "Укриття" Чорнобильської АЕС та виведення її з експлуатації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (за рахунок джерел, визначених пунктом 5 статті 10 цього Закону);
12) реструктуризацію вугільної та торфодобувної промисловості у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (за рахунок джерел, визначених пунктом 5 статті 10 цього Закону);
13) здійснення науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських робіт Інститутом проблем безпеки атомних електростанцій Національної академії наук України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (за рахунок джерел, визначених пунктом 5 статті 10 цього Закону);
14) здійснення витрат, пов'язаних з організацією і проведенням виконавчих дій, виплату винагороди державним виконавцям (за рахунок джерел, визначених пунктом 7 статті 10 цього Закону);
15) забезпечення міжнародних зобов'язань України у космічній галузі (за рахунок джерел, визначених пунктом 8 статті 10 цього Закону);
16) потреби утворених відповідно до законів України військових формувань (крім Збройних Сил України) і правоохоронних органів відповідно до кошторисів, затверджених у встановленому порядку (за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 10 цього Закону);
17) виплату пенсій (компенсацій, надбавок, підвищень, доплат до пенсій), призначених за різними пенсійними програмами, щомісячної державної адресної допомоги до пенсії (дотації), сплату страхових пенсійних внесків за визначені законодавством категорії осіб, виплату державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державної соціальної допомоги на догляд (за рахунок джерел, визначених пунктом 10 статті 10 цього Закону);
18) забезпечення діяльності цивільної авіації в Україні та участь України у міжнародних авіаційних організаціях і утримання Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації (за рахунок джерел, визначених пунктом 11 статті 10 цього Закону);
19) морську і річкову транспортну діяльність та участь України у міжнародних організаціях морського і річкового транспорту, утримання Державного департаменту морського і річкового транспорту та Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства Міністерства транспорту України (за рахунок джерел, визначених пунктом 12 статті 10 цього Закону, крім тих, що надходять від риболовних портів);
20) міжнародну діяльність у галузі рибного господарства (за рахунок джерел, визначених пунктом 12 статті 10 цього Закону, в частині, що надходять від риболовних портів);
21) заходи з підтримання належного рівня безпеки польотів, авіаційної безпеки і забезпечення пошукових та авіаційно-рятувальних робіт (за рахунок джерел, визначених пунктом 13 статті 10 цього Закону);
22) заходи, пов'язані з охороною інтелектуальної власності (за рахунок джерел, визначених пунктом 14 статті 10 цього Закону);
23) здійснення контролю за обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів (за рахунок джерел, визначених пунктом 15 статті 10 цього Закону);
24) заходи, пов'язані з організацією надання послуг, реалізації продукції та виконання робіт бюджетними установами, та інші заходи з утримання цих установ згідно із законодавством (за рахунок джерел, визначених пунктом 16 статті 10 цього Закону);
25) накопичення (приріст) матеріальних цінностей державного матеріального резерву (за рахунок 85 відсотків джерел, визначених пунктом 18 статті 10 цього Закону та за рахунок джерел, визначених пунктами 17 і 26 статті 10 цього Закону);
26) відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з обслуговуванням цінностей матеріального резерву (за рахунок 15 відсотків джерел, визначених пунктом 18 статті 10 цього Закону);
27) участь українського контингенту органів внутрішніх справ України у міжнародних миротворчих операціях та інші потреби органів внутрішніх справ відповідно до кошторису Міністерства внутрішніх справ України (за рахунок джерел, визначених пунктом 19 статті 10 цього Закону);
28) програми і заходи щодо соціального захисту інвалідів, у тому числі на заходи ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів (за рахунок джерел, визначених пунктом 20 статті 10 цього Закону);
29) заходи, пов'язані з охороною навколишнього природного середовища (за рахунок джерел, визначених пунктом 21 статті 10 цього Закону);
30) підтримку гастрольних заходів на загальнодержавному рівні (за рахунок джерел, визначених пунктом 22 статті 10 цього Закону);
31) розвиток мінерально-сировинної бази (за рахунок джерел, визначених пунктом 23 статті 10 цього Закону);
32) формування державного продовольчого резерву Аграрним фондом (за рахунок джерел, визначених пунктом 24 статті 10 та пунктами 7, 9 статті 41 цього Закону);
33) погашення зобов'язань держави по знецінених грошових заощадженнях громадян в установах Ощадного банку колишнього СРСР та державних цінних паперах колишнього СРСР (за рахунок джерел, визначених пунктом 25 статті 10 цього Закону та пунктом 11 статті 41 цього Закону);
34) рекредитування або надання трансфертів для впровадження проектів розвитку (за рахунок джерел, визначених пунктом 1 статті 19 цього Закону);
35) заходи, пов'язані з проведенням приватизації державного майна відповідно до Державної програми приватизації (за рахунок джерел, визначених пунктом 2 статті 19 цього Закону; 10 відсотків надходжень, визначених пунктом 3 статті 19 цього Закону; 25 відсотків надходжень, визначених пунктом 4 статті 19 цього Закону), але не більше 71.818,4 тис. гривень;
36) державні капітальні вкладення на пускових об'єктах Чорнобильської будівельної програми (за рахунок 90 відсотків джерел, визначених пунктом 3 статті 19 цього Закону);
37) субвенцію з державного бюджету міському бюджету міста Харкова на ліквідацію наслідків аварії на очисних спорудах міста Харкова (за рахунок 75 відсотків джерел, визначених пунктом 4 статті 19 цього Закону), але не більше ніж 18.000 тис. гривень;
38) надання державного пільгового кредиту індивідуальним сільським забудовникам (за рахунок джерел, визначених пунктом 1 статті 41 цього Закону);
39) надання пільгового довгострокового державного кредиту молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла (за рахунок джерел, визначених пунктом 2 статті 41 цього Закону);
40) заходи, пов'язані з погашенням заборгованостей по закупівлі сільськогосподарської продукції за державним замовленням (контрактом) 1994 - 1997 років та формуванням державного резервного насіннєвого фонду (за рахунок джерел, визначених пунктом 3 статті 41 цього Закону);
41) придбання сільськогосподарської техніки на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу (за рахунок 97 відсотків джерел, визначених пунктом 4 статті 41 цього Закону, та 16,2 відсотка джерел, визначених пунктом 5 статті 41 цього Закону);
42) часткову компенсацію вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва (за рахунок 83,3 відсотка джерел, визначених пунктом 5 статті 41 цього Закону);
43) надання кредитів фермерським господарствам (за рахунок джерел, визначених пунктом 6 статті 41 цього Закону);
44) заходи щодо формування державного замовлення на ринку продовольчих товарів (за рахунок джерел, визначених пунктом 8 статті 41 цього Закону);
45) державну підтримку вугледобувних підприємств на покриття витрат із собівартості продукції (за рахунок джерел, визначених пунктом 12 статті 41 цього Закону), але не більше ніж 72.000 тис. гривень;
46) оплату послуг юридичних осіб, які залучаються для стягнення простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, у тому числі в процесі банкрутства, стосовно стягнення якої органам податкової служби було відмовлено (за рахунок джерел, визначених пунктом 13 статті 41 цього Закону);
47) ремонт сільськогосподарської техніки та обладнання для агропромислового комплексу, що вилучені з фінансового лізингу у лізингоотримувачів, визнаних банкрутами або таких, що порушили договір лізингу (за рахунок 3 відсотків джерел, визначених пунктом 4 статті 41 цього Закону та 0,5 відсотка джерел, визначених пунктом 5 статті 41 цього Закону);
48) заходи, пов'язані з виготовленням та видачею посвідчення закордонного українця, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (за рахунок джерел, визначених пунктом 27 статті 10 цього Закону);
49) забезпечення спецавтотранспортом інвалідів Великої Вітчизняної війни (за рахунок джерел, визначених пунктом 28 статті 10 цього Закону).
Стаття 43. Установити, що кошти в сумі 100.000 тис. гривень, які надійдуть в рахунок погашення податкової заборгованості минулих років суб'єктів підприємницької діяльності, основним видом діяльності яких є сільське господарство, мисливське господарство та пов'язані з ним послуги з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, за бюджетними позичками та кредитами, наданими під гарантію Кабінету Міністрів України (крім надходжень за рахунок відшкодування з державного бюджету сум податку на додану вартість), спрямовуються на формування державного продовольчого резерву Аграрним фондом. Порядок зарахування та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 44. Кабінету Міністрів України при розподілі видатків Державного фонду охорони навколишнього природного середовища врахувати виділення коштів на виконання заходів, визначених на 2005 рік Законом України "Про затвердження Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 28, ст. 135), у сумі 2.220 тис. гривень, Законом України "Про Загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 14, ст. 374), - у сумі 1.650 тис. гривень, Законом України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 - 2015 роки" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 47, ст. 405), - у сумі 800 тис. гривень.
V. Взаємовідносини державного бюджету України та місцевих бюджетів
Стаття 45. Установити, що до доходів загального фонду місцевих бюджетів у 2005 році належать:
1) податок з доходів фізичних осіб (крім податку з доходів фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, за рахунок відповідних бюджетних асигнувань установ, що утримуються із державного бюджету, які є джерелом доходів цих осіб);
2) у повному обсязі єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва, фіксований податок та фіксований сільськогосподарський податок;
3) акцизний збір з вироблених в Україні товарів (крім акцизного збору з вироблених в Україні нафтопродуктів і транспортних засобів), що сплачується платниками, які зареєстровані в Автономній Республіці Крим, - до доходів бюджету Автономної Республіки Крим, в тому числі тих, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів;
4) плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами - до доходів бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та міських бюджетів міст Києва і Севастополя;
5) дотації та субвенції з Державного бюджету України;
6) плата за надані в оренду водні об'єкти місцевого значення;
7) штрафні санкції, отримані внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів угод з суб'єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевих бюджетів;
8) доходи, що підлягають зарахуванню до загального фонду місцевих бюджетів згідно із статтями 64, 66, 69 Бюджетного кодексу України.
Податок на прибуток підприємств комунальної власності, засновником яких є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні, міські, селищні та сільські ради, зараховується відповідно до бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, селищних та сільських бюджетів.
Фіксований податок на доходи від підприємницької діяльності зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для податку з доходів фізичних осіб.
Установити, що у 2005 році:
до набрання чинності Законом про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності платники єдиного податку сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне та пенсійне страхування у порядку та на умовах, визначених спеціальним законодавством з питань справляння таких внесків, зі сплатою юридичними особами єдиного податку у розмірі 50 відсотків діючих ставок;
платники фіксованого сільськогосподарського податку сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне та пенсійне страхування у порядку та на умовах, визначених спеціальним законодавством з питань справляння таких внесків, зі сплатою фіксованого сільськогосподарського податку у розмірі 30 відсотків діючих ставок станом на 31 грудня 2004 року.
Установити на 2005 рік фіксований розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та членів сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 49 - 51, ст. 376), на місяць на кожну особу.
Стаття 46. У разі зміни юридичної адреси суб'єктів підприємницької діяльності - платників податків, сплата визначених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.
Стаття 47. Установити, що у 2005 році збільшується вартість торгового патенту на здійснення діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, надання послуг у сфері грального бізнесу. Встановлені частиною четвертою статті 4 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 20, ст. 82; 1997 р., N 40, ст. 268; 1998 р., N 30 - 31, ст. 193; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250) стосовно вартості торгового патенту цифри "320" замінити цифрами "960". Встановлені частиною третьою статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 20, ст. 82; 1998 р., N 30 - 31, ст. 193; 1999 р., N 50, ст. 437, 2004 р., N 17 - 18, ст. 250) стосовно вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу цифри "1400", "64000", "48000", "2000", "600", "2400" замінити відповідно цифрами "4200", "192000", "144000", "6000", "1800", "7200".
Стаття 48. Затвердити на 2005 рік обсяги міжбюджетних трансфертів згідно з додатками N 6 та N 7 до цього Закону.
Кабінет Міністрів України може здійснювати протягом 2005 року перерозподіл загального обсягу субвенції, затвердженого місцевим бюджетам з Державного бюджету України на надання пільг, субсидій та допомог населенню між їх видами, виходячи з фактично нарахованих обсягів відповідних пільг та субсидій населенню, та перерозподіл обсягів субвенцій з Державного бюджету України між місцевими бюджетами, виходячи з фактично нарахованих обсягів відповідних пільг, субсидій та допомоги населенню.
Додаткова дотація з Державного бюджету України бюджету Автономної Республіки Крим та обласним бюджетам на зменшення фактичних диспропорцій між місцевими бюджетами через нерівномірність мережі бюджетних установ розподіляється між бюджетом Автономної Республіки Крим, обласним бюджетом, бюджетами міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та бюджетами районів у таких пропорціях відповідно: не більше як 25 відсотків - для бюджету Автономної Республіки Крим, обласного бюджету, та не менше як 75 відсотків - до бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та бюджетів районів.
Надати право Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним адміністраціям здійснювати розподіл додаткової дотації на зменшення фактичних диспропорцій між місцевими бюджетами через нерівномірність мережі бюджетних установ, виходячи з показників дохідної частини бюджетів з метою вирівнювання забезпеченості бюджетів депресивних територій, врахування особливостей гірських територій і тих, що мають низький показник чисельності населення.
Стаття 49. Затвердити субвенцію з Державного бюджету України місцевим бюджетам на виконання заходів з упередження аварій та запобігання техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві та на інших аварійних об'єктах комунальної власності і на виконання інвестиційних проектів у сумі 450.000 тис. гривень та субвенцію з Державного бюджету України місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток регіонів у сумі 485.000 тис. гривень.
Кабінету Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету затвердити порядок надання субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам на виконання заходів з упередження аварій та запобігання техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві та на інших аварійних об'єктах комунальної власності і на виконання інвестиційних проектів на умовах співфінансування з місцевих бюджетів та субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток регіонів, а також розподіл цих субвенцій за об'єктами.
Розподіл коштів зазначених субвенцій здійснюється за пропозиціями народних депутатів України, узгодженими з відповідними місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування, з урахуванням необхідності пропорційного розподілу коштів між зведеними бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя відповідно до чисельності населення. При визначенні переліку об'єктів інвестиційних проектів врахувати в першу чергу необхідність завершення будівництва пускових об'єктів, продовження розпочатого будівництва у минулих роках та будівництва об'єктів із підготовленою проектно-кошторисного документацією.
Стаття 50. Якщо з відповідного місцевого бюджету здійснюються видатки, які мають проводитися згідно з Бюджетним кодексом України з іншого бюджету, така дія кваліфікується як нецільове використання бюджетних коштів.
Обсяги цих видатків безспірно вилучаються з відповідного місцевого бюджету до Державного бюджету України органами Державного казначейства України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, в тому числі і за рахунок зменшення трансфертів відповідному місцевому бюджету на відповідну суму.
Стаття 51. Установити, що у 2005 році суми дотації вирівнювання місцевим бюджетам перераховуються управліннями Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях та місті Севастополі шляхом застосування нормативів щоденних відрахувань від доходів загального фонду Державного бюджету України, що надійшли на аналітичні рахунки обліку доходів Державного бюджету України на відповідній території, згідно з додатком N 6 до цього Закону.
До доходів загального фонду Державного бюджету України, за рахунок яких здійснюється перерахування дотацій вирівнювання, включаються:
1) податок на прибуток підприємств;
2) податок на додану вартість;
3) збір за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення;
4) збір за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення та збір за спеціальне користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту;
5) платежі за користування надрами загальнодержавного значення;
6) акцизний збір з вироблених в Україні товарів (крім акцизного збору з вироблених в Україні товарів, що сплачується платниками, які зареєстровані в Автономній Республіці Крим, акцизного збору з вироблених в Україні нафтопродуктів і транспортних засобів);
7) акцизний збір із ввезених на територію України товарів (крім акцизного збору із ввезених в Україну нафтопродуктів і транспортних засобів);
8) плата за ліцензії на певні види господарської діяльності (крім плати за ліцензії, що видаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчими органами місцевих рад і місцевими органами виконавчої влади, та плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами);
9) ввізне мито (крім ввізного мита на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них);
10) вивізне мито;
11) плата за оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств та іншого державного майна;
12) державне мито в частині, що відповідно до закону зараховується до державного бюджету;
13) єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;
14) кошти, що передаються до державного бюджету з обласних бюджетів, міських бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення і районних бюджетів.
У разі якщо суми, перераховані відповідним управлінням Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях та місті Севастополі, не забезпечать отримання місячної суми дотації вирівнювання згідно з нормативами щоденних відрахувань, визначених у додатку N 6 до цього Закону, Державне казначейство України зобов'язане перерахувати на рахунок відповідного місцевого бюджету недоотриману місячну суму дотації вирівнювання із загального фонду державного бюджету не пізніше 10 числа наступного місяця за умови відхилення обсягу отриманої дотації наростаючим підсумком з початку року від врахованого обсягу в розписі Державного бюджету України більше ніж на 10 відсотків.
В іншому разі недоотримана сума дотації вирівнювання перераховується Державним казначейством України до 20 числа останнього місяця кварталу.
Стаття 52. Установити, що перерахування коштів до Державного бюджету України з міських бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів здійснюється органами Державного казначейства України за рахунок фактичних надходжень доходів, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів відповідних бюджетів, згідно з нормативами щоденних відрахувань, визначених у додатку N 6 до цього Закону. Перерахування коштів до районних і міських міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення бюджетів з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення здійснюється органами Державного казначейства України за рахунок фактичних надходжень доходів, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів відповідних бюджетів, згідно з нормативами щоденних відрахувань, визначених відповідними районними та міськими радами. Місячний обсяг перерахування зазначених коштів за нормативами щоденних відрахувань не повинен становити більше однієї дванадцятої річної суми, визначеної у додатку N 6 до цього Закону.
Установити, що перерахування коштів до державного бюджету з обласних, Київського міського бюджетів, визначених у додатку N 6 до цього Закону, здійснюється щодекадно рівними частками згідно з помісячними сумами таких платежів, установленими розписом Державного бюджету України на 2005 рік.
Стаття 53. Установити, що надходження доходів загального фонду державного бюджету у грошовій формі на відповідні аналітичні рахунки, відкриті на ім'я управлінь Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях та містах Києві і Севастополі понад річні розрахункові обсяги, визначені у додатку N 7 до цього Закону, розподіляються між Державним бюджетом України та відповідними місцевими бюджетами у таких пропорціях:
до Державного бюджету України - 40 відсотків;
до бюджету Автономної Республіки Крим, обласного бюджету - 10 відсотків;
до бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та бюджетів районів - 30 відсотків (за винятком податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів на території міста Ірпінь Київської області, перевиконання надходжень якого зараховується до Державного бюджету України та міського бюджету міста Ірпінь Київської області у пропорції 50 відсотків);
до бюджетів міст Києва та Севастополя - 40 відсотків;
20 відсотків надходжень акумулюється на рахунку Державного казначейства України та розподіляється між зведеними бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, бюджетами міст Києва та Севастополя виходячи із затверджених критеріїв з врахуванням фактичного приросту вказаних доходів загального фонду у поточному році до минулого бюджетного періоду.
Зазначені надходження до відповідних місцевих бюджетів відображаються у звітності як додаткова дотація, отримана з Державного бюджету України понад обсяг дотації вирівнювання, визначений у додатку N 6 до цього Закону.
Кабінету Міністрів України розробити порядок та критерії визначення та перерахування до місцевих бюджетів додаткових дотацій не пізніше 1 травня 2005 року.
Стаття 54. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним, міським, районним, селищним, сільським радам при затвердженні відповідних бюджетів забезпечити в повному обсязі потребу в асигнуваннях на оплату праці працівників бюджетних установ відповідно до встановлених чинним законодавством умов оплати праці та розміру мінімальної заробітної плати; на проведення розрахунків за електричну енергію, теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами, не допускаючи будь-якої простроченої заборгованості із зазначених видатків. Установити ліміти споживання енергоносіїв у фізичних обсягах по кожній бюджетній установі, виходячи з обсягів призначень, затверджених розпорядникам бюджетних коштів у рішеннях про затвердження відповідних бюджетів на 2005 рік.
Стаття 55. Установити, що в розрахунках міжбюджетних трансфертів на 2005 рік коефіцієнт вирівнювання застосовується лише до обчисленого за формулою обсягу коштів, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів.
Стаття 56. Встановити, що видатки бюджету міста Києва на виконання функцій столиці відповідно до Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 11, ст. 79) здійснюються за відповідною програмою.
Стаття 57. Установити на 2005 рік рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 20, ст. 102; 2002 р., N 12 - 13, ст. 92; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250) у сумі 90 гривень у розрахунку на одну особу.
Установити на 2005 рік рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 35, ст. 290; 2002 р., N 12 - 13, ст. 92; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250); та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 33 - 34, ст. 404) для працездатних осіб у сумі 80 гривень, непрацездатних осіб - 120 гривень, інвалідів - 130 гривень. Для матері (батька, усиновителя), яка утримує дитину та не перебуває у шлюбі, при визначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям рівень забезпечення прожиткового мінімуму підвищується на 25 відсотків.
Установити на 2005 рік розрахунковий розмір, що застосовується при визначенні розмірів державної соціальної допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 1, ст. 2; 2002 р., N 12 - 13, ст. 92; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250), у сумі 150 гривень.
Установити, що у 2005 році:
допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років надається незастрахованим особам у розмірі 100 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму;
розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям не може бути більшим ніж 75 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім'ї;
нарахування страхової суми з державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 15, ст. 190; 2002 р., N 12 - 13, ст. 92; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250) здійснюється виходячи із рівня 85 гривень.
У сукупному доході сім'ї при визначенні її права на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям враховується грошовий еквівалент пільг за спожиті житлово-комунальні послуги.
Стаття 58. Установити, що обсяги тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, пов'язаних із забезпеченням видатків загального фонду у першу чергу на оплату праці працівників бюджетних установ та нарахування на заробітну плату, придбання продуктів харчування та медикаментів, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, та Пенсійного фонду в обов'язковому порядку покриваються Державним казначейством України в межах планового бюджетного періоду за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку на договірних умовах без нарахування відсотків за користування цими коштами.
Зобов'язати Міністерство фінансів України щомісячно за результатами виконання місцевих бюджетів надавати середньострокові безвідсоткові позички на умовах повернення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку відповідним місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування в обсягах невиконання розрахунково визначених Міністерством фінансів України прогнозних надходжень доходів місцевих бюджетів на 2005 рік, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, визначених у додатку N 6 до цього Закону. З цією метою Міністерству фінансів України затвердити на 2005 рік помісячний розпис зазначених доходів та довести його до відповідних місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Погашення отриманих середньострокових позичок здійснюється за результатами річного звіту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Стаття 59. Установити, що за рахунок субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, надаються пільги, виходячи із розрахунку вартості однієї тонни твердого палива на домогосподарство, а особам, які мають таке право згідно із статтею 48 Гірничого закону України (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 50, ст. 433; 2001 р., N 2 - 3, ст. 10, N 32, ст. 172; 2002 р., N 12 - 13. ст. 92; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250), - із розрахунку вартості 3,1 тонни вугілля на побутові потреби на домогосподарство. Граничні показники вартості твердого палива у розрізі Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя визначаються Кабінетом Міністрів України.
Місцеві органи виконавчої влади мають право встановлювати збільшені норми на придбання твердого палива особам, які мають право на пільги на придбання твердого палива відповідно до чинного законодавства, за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.
Місцеві органи виконавчої влади мають право надавати пільги на тверде паливо готівкою в межах загального обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та субсидій населенню на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу.
Регіональні норми забезпечення населення твердим паливом та скрапленим газом, відповідно до яких населенню будуть надаватися субсидії готівкою для відшкодування витрат на їх придбання, затверджуються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах мінімальних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із обсягу бюджетних призначень на зазначену мету.
За рахунок коштів субвенції на компенсацію пільгового проїзду окремих категорій громадян за рішенням місцевої ради може надаватися адресна грошова допомога громадянам, що мають право на пільговий проїзд міським та приміським автомобільним транспортом (крім категорій, компенсація пільгового проїзду яких здійснюється за рахунок інших джерел).
Порядок надання адресної грошової допомоги затверджується місцевою державною адміністрацією виходячи з середньої вартості проїзду на відповідній території, номінальної кількості поїздок та кількості громадян, що мають право на пільговий проїзд, в межах затверджених відповідною радою бюджетних призначень на цю мету.
Стаття 60. Установити, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2005 році є:
1) надходження до бюджету розвитку місцевих бюджетів, які включають:
кошти від відчуження майна, яке належить Автономній Республіці Крим, та майна, що перебуває у комунальній власності;
90 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності (до розмежування земель державної і комунальної власності); 100 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у комунальній власності (після розмежування земель державної та комунальної власності);
надходження дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, що є у власності відповідної територіальної громади;
кошти від повернення позик, які надавалися з відповідного бюджету до набрання чинності Бюджетним кодексом України, та відсотки, сплачені за користування ними;
кошти, які передаються з іншої частини місцевого бюджету за рішенням відповідної ради;
запозичення, здійснені у порядку, визначеному законодавством;
субвенції з інших бюджетів на виконання інвестиційних проектів;
2) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (у тому числі податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, зареєстрованих у місті Києві, включається до доходів спеціального фонду Київського міського бюджету), що зараховується у розмірі 30 відсотків до бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів та 70 відсотків - до бюджету міста Сімферополя і бюджетів міст - обласних центрів у разі реєстрації транспортних засобів на території цих міст; 50 відсотків - до бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів та 50 відсотків - до міських, селищних і сільських бюджетів у разі реєстрації транспортних засобів на відповідній території;
3) плата за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів (автозаправними станціями, заправними пунктами);
4) власні надходження бюджетних установ, які утримуються за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів;
5) 70 відсотків збору за забруднення навколишнього природного середовища і грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності;
6) відрахування 10 відсотків вартості питної води суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють реалізацію питної води через системи централізованого водопостачання з відхиленням від відповідних стандартів, що зараховуються до бюджетів міст, селищ та сіл;
7) надходження до цільових фондів, утворених Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими радами;
8) субвенція з Державного бюджету України міському бюджету міста Харкова на ліквідацію наслідків аварії на очисних спорудах;
9) субвенція з Державного бюджету України місцевим бюджетам на заходи щодо погашення заборгованості громадян за житлово-комунальні послуги та енергоносії в рахунок часткової компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень;
10) надходження коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва;
11) 30 відсотків надходжень від збору за проведення гастрольних заходів;
12) повернення кредитів, наданих з місцевих бюджетів індивідуальним сільським забудовникам;
13) повернення кредитів, наданих з місцевих бюджетів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла.
Кошти спеціального фонду місцевих бюджетів витрачаються на заходи, передбачені законодавством.
При цьому у разі відсутності у населених пунктах вулиць, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування державного значення, або відсутності потреби у проведенні відповідних робіт, кошти від надходження податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів спрямовуються за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування на ремонт і утримання доріг у цих населених пунктах.
VI. Прикінцеві положення
Стаття 61. Затвердити на 2005 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 382 гривні, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років - 335 гривень;
дітей віком від 6 до 18 років - 422 гривні;
працездатних осіб - 409 гривень;
осіб, які втратили працездатність - 300 гривень.
Стаття 62. Заборонити здійснення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі, в тому числі шляхом взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах, за винятком операцій, пов'язаних з державним боргом України та наданими кредитами під державні гарантії для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва, операцій по сплаті податку на додану вартість при імпортуванні на митну територію України товарів, які ввозяться за прямими договорами для власних виробничих потреб (не передбачені для подальшого продажу), у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також розрахунків Міністерства оборони України, передбачених статтею 93 цього Закону.
Стаття 63. Установити, що господарські організації: державні, казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства сплачують до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу).
Частина прибутку (доходу) сплачується до Державного бюджету України за результатами фінансово-господарської діяльності 2004 року (крім результатів фінансово-господарської діяльності у 2004 році, з яких сплачено частину прибутку (доходу) відповідно до статті 72 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 17 - 18, ст. 250) та наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році.
Для акціонерних, холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніх підприємств зазначені відрахування провадяться з частини прибутку (доходу) відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.
Норматив і порядок відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 64. Органи Державного казначейства України здійснюють облік зобов'язань розпорядників бюджетних коштів у порядку, визначеному Державним казначейством України, та відображають їх у звітності про виконання Державного бюджету України і місцевих бюджетів.
Розпорядники бюджетних коштів мають право брати бюджетні зобов'язання у 2005 році, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, взятих на облік в органах Державного казначейства України, в межах виділених їм асигнувань.
Зобов'язання, взяті розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань, не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є бюджетним правопорушенням.
Поточні видатки, пов'язані з утриманням бюджетних установ, можуть здійснюватися розпорядниками бюджетних коштів у разі, коли відсутня заборгованість із заробітної плати (грошового забезпечення).
Стаття 65. Продовжити до 1 січня 2006 року дію законів України "Про внесення змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 22 жовтня 1998 року N 208-XIV та від 15 липня 1999 року N 967-XIV. Встановити, що збір з купівлі-продажу валюти протягом 2005 року справляється з операцій купівлі-продажу безготівкової валюти в розмірі 1,5 відсотка.
Банки та їх установи зобов'язані нараховувати, утримувати та одночасно із подачею заявки на купівлю іноземної валюти, здійснюваної ними від імені та за рахунок клієнтів таких банків, сплачувати до Пенсійного фонду України додатковий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1,5 відсотка від суми операції з купівлі-продажу безготівкової валюти, зазначеній у такій заявці, вести податковий облік та подавати звітність органам Пенсійного фонду України.
Суб'єкти підприємницької діяльності, які застосовують спрощену систему оподаткування, а також підприємства, об'єднання і організації, колгоспи, радгоспи, розташовані у зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю, сплачують збір з операцій купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти на загальних підставах.
Стаття 66. Заборонити у 2005 році проводити:
реструктуризацію або списання заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами), надавати відстрочки щодо термінів її сплати, крім випадків, визначених у Законі України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 39, ст. 334);
списання заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками, фінансовою допомогою на зворотній основі до бюджету, крім заборгованості суб'єктів господарювання, визнаних у встановленому порядку банкрутами станом на 1 січня 2004 року, вимоги щодо погашення заборгованості яких не були задоволені у зв'язку з недостатністю їх активів;
реструктуризацію заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, крім розстрочення її сплати під час санації такого суб'єкта господарювання за участю інвестора, який бере на себе солідарні зобов'язання щодо погашення такої заборгованості у термін не більше ніж на три роки.
Стаття 67. Установити, що у 2005 році положення і норми, передбачені пунктом "ж" частини першої статті 77 Основ законодавства про охорону здоров'я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 4, ст. 19; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250); статтею 28 Основ законодавства України про культуру (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 21, ст. 294; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250); абзацами одинадцятим і дванадцятим частини першої, абзацом другим частини другої статті 57 Закону України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 21, ст. 84; 2002 р., N 12 - 13, ст. 92; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250), діють в межах бюджетних призначень на оплату праці у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Знизити на 2005 рік рівень прожиткового мінімуму, що припадає на одного члена сім'ї, для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дитячих дошкільних закладах відповідно до Закону України "Про дошкільну освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 49, ст. 259; 2002 р., N 12 - 13, ст. 92; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250) з 382 до 90 гривень.
Стаття 68. Установити, що в 2005 році по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7 Закону України "Про плату за землю" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 45, ст. 238; 1997 р., N 33, ст. 207; 1999 р., N 8, ст. 59; 2000 р., N 14 - 15 - 16, ст. 121; 2001 р., N 2 - 3, ст. 10; 2002 р., N 12 - 13, ст. 92; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250), збільшені в 3,03 раза.
По сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів, грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 1 січня 2005 року, застосовуються ставки земельного податку, встановлені статтею 6 та частиною першою статті 7 Закону України "Про плату за землю" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 45, ст. 238; 2002 р., N 12 - 13, ст. 92; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250).
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності та земельний податок сплачуються платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Установити, що в 2005 році звільнення від земельного податку, передбачене в пунктах 5-1 (в частині госпрозрахункових підприємств, що не відносяться до наукових установ), 6, 17, 19, 23 частини першої статті 12 Закону України "Про плату за землю" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 45, ст. 238; 1997 р., N 47, ст. 294; 2000 р., N 48, ст. 406; 2001 р., N 11, ст. 46, N 50, ст. 261; 2002 р., N 9, ст. 68, N 30, ст. 205; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250, N 51, ст. 547), здійснюється виключно за рішеннями відповідних органів місцевого самоврядування в частині, що зараховується до відповідних бюджетів.
Установити, що у 2005 році пільги по платі за землю, визначені пунктами 3 і 4 частини першої статті 12 Закону України "Про плату за землю" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 45, ст. 238; 2000 р., N 43, ст. 363; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86, N 26, ст. 195, N 30, ст. 243; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250), застосовуються до бюджетних установ, які утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, та громадських організацій інвалідів, їх підприємств і організацій, а також закладів фізичної культури та спорту.
Стаття 69. Платежі, які відповідно до цього Закону зараховуються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів і для яких законодавчо не визначені терміни їх сплати, сплачуються щомісячно в порядку, визначеному Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 10, ст. 44) для платежів, що мають базовий (звітний) період - календарний місяць.
По загальнодержавних та місцевих податках і зборах (обов'язкових платежах), для яких законодавчо не передбачено подання податкових декларацій (розрахунків), платники надають щомісячні розрахунки про належні до сплати суми обов'язкових платежів у порядку, визначеному законодавством для обов'язкових платежів з базовим (звітним) періодом - календарний місяць.
Своєчасно не внесені до бюджетів суми цих платежів вважаються податковим боргом та стягуються до бюджету в порядку, визначеному законодавством.
Стаття 70. Установити, що кошти, одержані від приватизації державного майна, та інші надходження, пов'язані з приватизацією та кредитуванням підприємств, зараховуються до державного бюджету у повному обсязі.
Стаття 71. Установити, що керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (далі - працівників) та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.
Витрати на безоплатне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення, на яке згідно із законодавством України мають право окремі категорії працівників (крім медичних, фармацевтичних, педагогічних і культурно-освітніх працівників закладів комунальної власності, які проживають і працюють у сільській місцевості), а також в частині медичної допомоги і санаторно-курортного лікування та відпочинку для оздоровлення - члени сімей військовослужбовців і осіб рядового і начальницького складу, пенсіонерів з числа військовослужбовців і осіб рядового і начальницького складу та членів їх сімей, здійснюються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих бюджетних установ. До таких витрат належать: забезпечення форменим одягом, речовим майном, службовим обмундируванням; забезпечення безоплатною медичною допомогою; надання санаторно-курортного лікування та відпочинку для оздоровлення; надання жилого приміщення або виплата грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення; знижка плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія); безоплатний проїзд і перевезення багажу, безоплатне встановлення квартирної охоронної сигналізації і користування нею.
Стаття 72. Установити, що до членів сім'ї пільговика при наданні пільг належать: дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи; особа, яка проживає разом з інвалідом війни I групи та доглядає за ним за умови, що інвалід війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним.
Стаття 73. З метою приведення окремих норм законів у відповідність з бюджетним законодавством зупинити на 2005 рік дію:
1) частини третьої статті 6 Закону України "Про державний внутрішній борг України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 41, ст. 598; 2002 р., N 12 - 13, ст. 92; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250);
2) частини четвертої статті 28 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 50, ст. 472; 2000 р., N 41, ст. 343; 2002 р., N 12 - 13, ст. 92; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 13, ст. 181, N 17 - 18, ст. 250) в частині зарахування до спеціального фонду державного бюджету штрафів, накладених за порушення антимонопольного законодавства, та пені за прострочення їх сплати;
3) частин другої та шостої статті 16 (щодо умов надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами), частини шостої статті 30 (в частині встановлення Кабінетом Міністрів України базових нормативів плати за користування надрами), пункту 1 частини першої статті 31 (щодо зарахування 60 відсотків платежів за видобування корисних копалин загальнодержавного значення до бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів областей, міст Києва і Севастополя), частини першої статті 33 (щодо спрямування відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, на розвиток мінерально-сировинної бази) та частини першої статті 34 (щодо визначення розміру збору за видачу спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами) Кодексу України про надра (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 36, ст. 340; 2001 р., N 2 - 3, ст. 10, 2002 р., N 12 - 13, ст. 92; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250);
4) частин першої та третьої статті 91 Лісового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 17, ст. 99; 2001 р., N 2 - 3, ст. 10; 2002 р., N 12 - 13, ст. 92; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250) в частині зарахування 20 відсотків платежів до бюджету Автономної Республіки Крим та бюджетів областей, а також визначення напрямів спрямування цих коштів;
5) частин першої, другої та шостої статті 32 Водного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 24, ст. 189; 2000 р., N 45, ст. 390; 2001 р., N 2 - 3, ст. 10; 2002 р., N 12 - 13, ст. 92; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250) в частині зарахування 20 відсотків зборів за використання води з водних об'єктів загальнодержавного значення до бюджетів областей; 50 відсотків - до бюджету Автономної Республіки Крим;
6) підпункту 2 пункту 3 Закону України "Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 25, ст. 172; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250);
7) пункту 4 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" в частині операцій з купівлі-продажу готівкової валюти (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 37, ст. 237; 1998 р., N 49, ст. 303; 2001 р., N 2 - 3, ст. 10; 2002 р., N 12 - 13, ст. 92; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250);
8) статті 3; частини другої статті 4; частини першої статті 17 щодо строків сплати земельного податку платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції); статті 19 в частині визначення строків внесення орендної плати виключно у договорі оренди; статей 20, 21 і 22 Закону України "Про плату за землю" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 45, ст. 238; 2000 р., N 14 - 15 - 16, ст. 121; 2001 р., N 2 - 3, ст. 10, N 15, ст. 74; 2002 р., N 12 - 13, ст. 92; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 15, ст. 228, N 17 - 18, ст. 250);
9) частини другої статті 2 та частини третьої статті 3 Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 14, ст. 60; 1999 р., N 40, ст. 361; 2000 р., N 14 - 15 - 16, ст. 121; 2001 р., N 2 - 3, ст. 10; 2002 р., N 12 - 13, ст. 92; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250) в частині формування дорожніх фондів;
10) частини четвертої статті 21 Закону України "Про оренду землі" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 10, ст. 102; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250) в частині централізації орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, на спеціальних бюджетних рахунках, а також щодо її розподілення та використання;
11) Закону України "Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 27, ст. 212; 2001 р., N 2 - 3, ст. 10; 2002 р., N 12 - 13, ст. 92; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250) у частині сплати неустойки (пені);
12) абзацу третього частини першої статті 1 в частині погашення заборгованості за відстроченими кредитами, одержаними для фінансування дефіциту Державного бюджету України в іноземній валюті, починаючи з 2002 року, та статті 3 Закону України "Про реструктуризацію боргових зобов'язань Кабінету Міністрів України перед Національним банком України" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 31, ст. 248; 2001 р., N 2 - 3, ст. 10; 2002 р., N 12 - 13, ст. 92; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250);
13) пункту "б" частини другої статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 41, ст. 546; 1998 р., N 34, ст. 230; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250) в частині спрямування частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища до республіканського Автономної Республіки Крим та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища;
14) останнього речення частини п'ятої статті 22, частини другої статті 49 і частини десятої статті 57 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 48, ст. 526);
15) абзацу першого частини п'ятої статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 15, ст. 99; 2004 р., N 50, ст. 539);
16) частини третьої статті 15 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 36, ст. 299; 2001 р., N 2 - 3, ст. 10; 2002 р., N 12 - 13, ст. 92; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250);
17) частини першої статті 23 Закону України "Про приватизацію державного майна" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 17, ст. 122; 2002 р., N 12 - 13, ст. 92; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250);
18) частини восьмої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 12, ст. 64; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250);
19) статті 25 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 38, ст. 315; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250);
20) частини четвертої статті 9 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 20, ст. 82; 1998 р., N 30 - 31, ст. 193; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250);
21) пунктів 83, 84, 85, 87, 118, 125 і 127 Закону України "Про Державну програму приватизації" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 33 - 34, ст. 272; 2001 р., N 2 - 3, ст. 10; 2002 р., N 12 - 13, ст. 92; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250);
22) абзацу другого підпункту 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 та підпунктів "в" і "г" підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 10, ст. 44; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86, N 24, ст. 154; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250);
23) Закону України "Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 19, ст. 272, N 43 - 44, ст. 493);
24) статей 21, 22 та пункту 3 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про інноваційну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 36, ст. 266; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250);
25) статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (Відомості Верховної Ради Української РСР, 1991 р., N 21, ст. 252; Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 45, ст. 237; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250, N 37, ст. 451) в частині сплати бюджетними установами штрафних санкцій;
26) пункту 6 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 2, ст. 6, N 17 - 18, ст. 250) (щодо платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування);
27) частини другої статті 19 Закону України "Про охорону праці" в частині виділення видатків на охорону праці окремим рядком (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 2, ст. 10);
28) статей 64 і 65 Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 37 - 38, ст. 189; 2004 р., N 5, ст. 34, N 17 - 18, ст. 250, N 43 - 44, ст. 493), статті 16 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 37, ст. 308) в частині закріплення та застосування нормативів відрахувань податку з доходів фізичних осіб за бюджетами місцевого самоврядування, який справляється з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, за рахунок бюджетних асигнувань установ (організацій), що утримуються із державного бюджету, які є джерелом доходів цих осіб;
29) підпункту 1 пункту 1 Закону України "Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про плату за землю" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 30, ст. 243; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250);
30) пунктів 51 (в частині госпрозрахункових підприємств, що не відносяться до наукових установ), 6, 17, 19, 23 частини першої статті 12 Закону України "Про плату за землю" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 45, ст. 238; 1997 р., N 47, ст. 294; 2000 р., N 48, ст. 406; 2001 р., N 11, ст. 46, N 50, ст. 261; 2002 р., N 9, ст. 68, N 30, ст. 205; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250, N 51, ст. 547);
31) пункту 4.1 статті 4, пунктів 5.8 - 5.10 статті 5 та першого речення підпункту 7.3.6 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 21, ст. 156, 2000 р., N 43, ст. 370; 2001 р., N 2 - 3, ст. 10; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250);
32) підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 27, ст. 181; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250, N 35, ст. 412; із змінами, внесеними Законом України від 1 липня 2004 року N 1957-IV);
33) другого речення абзацу третього підпункту 7.11.13 пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 27, ст. 181; 2003 р., N 12, ст. 88; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250; із змінами, внесеними Законом України від 1 липня 2004 року N 1957-IV);
34) пункту 8.7 статті 8 Закону України "Про податок на додану вартість" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 21, ст. 156; 2000 р., N 36, ст. 300; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250) в частині здійснення експортного відшкодування податку на додану вартість у рахунок платежів з акцизного збору;
35) частини третьої статті 46 Закону України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 24, ст. 207; 2004 р., N 6, ст. 37, N 17 - 18, ст. 250) в частині зарахування стягнутого з боржника виконавчого збору до коштів виконавчого провадження;
36) частин першої - четвертої статті 3 Закону України "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 23, ст. 180; 2002 р., N 50, ст. 365; 2003 р., N 33 - 34, ст. 267; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250);
37) статей 14, 15, 16 та 17 (щодо умов надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами) Закону України "Про нафту і газ" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 50, ст. 262; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250, N 23, ст. 324);
38) абзаців восьмого та десятого частини другої статті 6 (щодо надання повноважень та умов надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами) Закону України "Про державну геологічну службу України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 51, ст. 456; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250);
39) частини третьої статті 53 та частини одинадцятої статті 70 (в частині зарахування плати за видачу номерного ресурсу до спеціального фонду Державного бюджету України) Закону України "Про телекомунікації" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 12, ст. 155);
40) абзацу двадцять третього пункту першого статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 10, ст. 77; 1998 р., N 30 - 31, ст. 195; 2002 р., N 12 - 13, ст. 92) в частині звільнення платників фіксованого податку, осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, а також членів їх сімей, які беруть участь у підприємницькій діяльності, від сплати нарахувань на фонд оплати праці, збору на обов'язкове соціальне страхування;
41) пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 30 - 31, ст. 195);
42) частини другої статті 6 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 5 - 6, ст. 39; 2004 р., N 49, ст. 528) в частині перерахування (розподілу) сум відповідних податків відділеннями Державного казначейства України;
43) підпункту 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та підпункти 9.2.1 і 9.2.2 пункту 9.2 статті 9 у частині оподаткування процентів Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 37, ст. 308; із змінами, внесеними Законом України від 1 липня 2004 року N 1958-IV);
44) абзацу двадцять шостого статті 1 та статті 151 Закону України "Про електроенергетику" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р. N 1, ст. 1; 2000 р., N 38, ст. 321; 2003 р., N 52, ст. 378; 2004 р., N 15, ст. 210) щодо визначення уповноваженого банку для обслуговування поточних рахунків із спеціальним режимом використання учасників оптового ринку електричної енергії в частині проведення розрахунків, визначених статтею 35 цього Закону;
45) абзацу одинадцятого пункту 4 статті 9 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" (Відомості Верховної Ради, 1999 р., N 5 - 6, ст. 39; 2001 р., N 11, ст. 47);
46) пунктів 2 і 3 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 21 жовтня 2004 року N 2105-IV "Про деякі питання фінансування соціальних виплат та пов'язаних з ними адміністративних витрат";
47) частини другої статті 43 Закону України "Про загальну середню освіту" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 28, ст. 230; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250);
48) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо місцевої міліції" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 23, ст. 323);
49) пункту 5 розділу IV "Прикінцеві положення" Закону України "Про особливості приватизації підприємств Державної акціонерної компанії "Укррудпром" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 29, ст. 376);
50) статтю 1 Закону України "Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 52, ст. 471; 2003 р., N 33 - 34, ст. 267) в частині встановлення ставки у процентах до обороту з реалізації товару (продукції) у розмірі 5 відсотків;
51) частину першу статті 7 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 16, ст. 198; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 13, ст. 177; 1993 р., N 10, ст. 76; 1996 р., N 3, ст. 11; 1997 р., N 8, ст. 62) в частині сплати додаткового збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти.
Стаття 74. Установити, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, застрахованим особам, які працюють у бюджетних установах, виплачується Фондом соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Зупинити на 2005 рік дію статті 2 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 11, ст. 47; 2002 р., N 30, ст. 210; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250, N 32, ст. 385) щодо зобов'язань бюджетних установ.
Стаття 75. Встановити, що у 2005 році окремі положення Митного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 38 - 39, ст. 288; 2003 р., N 6, ст. 51; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250) застосовуються з урахуванням таких змін:
1) частину першу статті 218 доповнити реченням такого змісту: "Ввезення на митну територію України цих товарів у незмінному стані або товарів повністю вироблених, достатньо перероблених або оброблених у таких зонах здійснюється в режимі імпорту";
2) частину першу статті 267 викласти у такій редакції:
"Митною вартістю за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, є ціна угоди, фактично сплачена, чи ціна, яка підлягає сплаті, але не менше, ніж мінімальна митна вартість, якщо вона встановлена Кабінетом Міністрів України, у випадках, передбачених законодавством, за товари, які імпортуються за призначенням в Україну, на момент перетинання ними митного кордону України."
3) у розділі XXI "Прикінцеві положення":
а) пункт 1 викласти у такій редакції:
"1. Митний кодекс України набирає чинності з 1 січня 2004 року, крім частини тринадцятої статті 71, яка набирає чинності з 1 січня 2006 року";
б) абзац четвертий пункту 4 викласти у такій редакції:
"Митний кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 16, ст. 203, N 35, ст. 511; 1993 р., N 11, ст. 91, N 12, ст. 107; 1994 р., N 20, ст. 116; 1995 р., N 13, ст. 85; 1997 р., N 35, ст. 218; 1999 р., N 34, ст. 274; 2000 р., N 13, ст. 109, N 38, ст. 318, N 50, ст. 436; 2001 р., N 4, ст. 16, N 23, ст. 117, N 31, ст. 148; 2003 р., N 27, ст. 209), крім статей 47. 85, 86,87 та глави 2 "Митні збори" розділу V "Мито та митні збори", які втрачають чинність з 1 січня 2006 року".
Стаття 76. Установити, що в 2005 році при застосуванні положень Закону України "Про податок на додану вартість" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 21, ст. 156) терміни розуміються у такому значенні:
власні виробничі потреби - оприбуткування товару як основних засобів та виробничих запасів без наступної реалізації з використанням у власному виробничому обороті в ході нормального операційного циклу на власних виробничих потужностях;
прямі договори - договори купівлі - продажу, міни, поставки та інші цивільно-правові договори між нерезидентом та резидентом, які передбачають передачу права власності на товари і укладаються резидентом - кінцевим споживачем без участі посередника.
Стаття 77. Якщо обсяги власних надходжень бюджетних установ перевищують відповідні витрати, встановлені додатком N 3 до цього Закону або рішенням про місцевий бюджет, розпорядник бюджетних коштів передбачає спрямування таких сум у першу чергу на погашення заборгованості з оплати праці, нарахувань на заробітну плату, комунальних послуг та енергоносіїв.
У разі якщо відсутня така заборгованість, розпорядник бюджетних коштів спрямовує:
50 відсотків коштів на заходи, які здійснюються за рахунок відповідних надходжень;
50 відсотків коштів на заходи, які необхідні для виконання основних функцій, але не забезпечені коштами загального фонду бюджету за відповідною бюджетною програмою (функцією).
При цьому розпорядник бюджетних коштів здійснює коригування обсягів взятих бюджетних зобов'язань по загальному фонду бюджету для проведення видатків по цих зобов'язаннях із спеціального фонду бюджету.
Стаття 78. Кошти державних цільових фондів обслуговуються органами Державного казначейства України.
Пенсійному фонду України, Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України подавати Державному казначейству України у визначені ним порядку і терміни та Міністерству фінансів України звіти про виконання кошторисів відповідних фондів.
Стаття 79. Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття спрямувати у 2005 році кошти у сумі 107.358,5 тис. гривень на створення нових робочих місць працівникам вугільної промисловості, вивільнених у зв'язку із закриттям шахт, членам їх сімей (дружина (чоловік), повнолітні діти) та членам сімей загиблих шахтарів (дружина (чоловік), повнолітні діти) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Установити, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття перераховує зазначені кошти після погодження з ним програм створення нових робочих місць працівникам вугільної промисловості, вивільнених у зв'язку із закриттям шахт, членам їх сімей (дружина (чоловік), повнолітні діти) та членам сімей загиблих шахтарів (дружина (чоловік), повнолітні діти).
Стаття 80. Установити, що кошти на часткове покриття витрат на погашення заборгованості шахтарям з регресних позовів та одноразової допомоги у зв'язку з втратою професійної працездатності, яка склалася станом на 1 квітня 2001 року, у сумі 11.200 тис. гривень виплачуються за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Перерахування цих коштів здійснюється Державним казначейством України на окремі рахунки Міністерства палива та енергетики України шляхом застосування щоденного нормативу відрахувань від доходів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у розмірі 13,5 відсотка до погашення цієї заборгованості.
Стаття 81. Витрати на надання соціальних послуг та матеріальне забезпечення безробітних з числа незастрахованих осіб проводяться за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Стаття 82. Установити з 1 січня 2005 року розмір мінімальної заробітної плати 262 гривні на місяць, а з 1 грудня 2005 року - 282 гривні на місяць. Забезпечити з 1 січня 2005 року збереження міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень в оплаті праці працівників бюджетної сфери виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 262 гривні, а з 1 грудня 2005 року - виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 282 гривні.
Стаття 83. Установити, що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов'язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Стаття 84. Кабінету Міністрів України у 2005 році вжити заходів щодо оптимізації граничної чисельності працівників органів виконавчої влади.
Рекомендувати органам місцевого самоврядування не приймати рішення, що призводять до збільшення чисельності працівників бюджетних установ.
Стаття 85. Установити, що нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису, має наслідком зменшення бюджетних призначень головним розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Стаття 86. Установити, що контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету здійснюється органами, які повинні забезпечувати їх надходження, згідно з додатком N 8 до цього Закону.
Стаття 87. Продовжити до 1 січня 2006 року дію експерименту щодо справляння запроваджених у 2003 році Верховною Радою Автономної Республіки Крим за погодженням з Кабінетом Міністрів України окремих місцевих зборів (збору на розвиток рекреаційного комплексу в Автономній Республіці Крим та збору на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим).
Стаття 88. Установити, що в 2005 році при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток від'ємне значення об'єкта оподаткування (балансові збитки), яке обліковувалось у платника податку станом на 1 січня 2003 року і не було погашено на 1 січня 2005 року в порядку, визначеному пунктом 11 розділу II "Перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 12, ст. 88; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250), не враховується у зменшення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за наслідками податкових періодів (кварталів) 2005 податкового року.
Стаття 89. Установити, що у 2005 році запроваджуються базові нормативи плати за користування надрами для видобування корисних копалин згідно з додатком N 9 до цього Закону.
Стаття 90. Дозволити Національній академії наук України за рішенням її Президії у 2005 році придбати без застосування процедури тендера у безпосередніх виробників імпортне наукове обладнання для виконання пріоритетних фундаментальних досліджень і прикладних розробок на суму 40.000 тис. гривень за переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України, звільнивши від сплати ввізного мита та податку на додану вартість операції із закупівлі цього обладнання.
Стаття 91. Установити, що у 2005 році сплата збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію як складової оптового тарифу на електроенергію оптового ринку електроенергії України в кожному звітному розрахунковому періоді (місяці) здійснюється після повної оплати електроенергії, відпущеної в цьому звітному періоді енергогенеруючими компаніями в оптовий ринок електроенергії України.
Обсяг збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, що встановлюється Національною комісією регулювання електроенергетики України, становить 2.080.000 тис. гривень.
Надходження цього збору використовуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Стаття 92. Установити, що надходження коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна Збройних Сил України, надходження від Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в рахунок погашення простроченої заборгованості перед Міністерством оборони України за Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про передачу з України до Російської Федерації важких бомбардувальників ТУ-160 та ТУ-95 МС, крилатих ракет повітряного базування великої дальності та обладнання, а також надходження коштів від Секретаріату ООН за участь українського контингенту Збройних Сил України в миротворчих операціях понад обсяги, визначені додатком N 1 до цього Закону по загальному фонду, спрямовуються відповідно на погашення кредиторської заборгованості Міністерства оборони України за отримані військове майно, товари, продукцію, виконані роботи та надані послуги, яка склалася станом на 1 січня 2004 року, та забезпечення участі українського контингенту Збройних Сил України у міжнародних миротворчих операціях та інші потреби Збройних Сил України. Міністерство фінансів України вносить зміни до розпису Державного бюджету України понад обсяги відповідних доходів та бюджетних призначень, визначених у додатках NN 1 і 3 до цього Закону у разі, коли сума цих надходжень перевищить суму відповідних річних обсягів, затверджених у додатку N 1 до цього Закону по загальному фонду бюджету.
Стаття 93. Установити, що вартість військового майна, що передається виконавцям державного оборонного замовлення, іншим постачальникам матеріально-технічних засобів (ресурсів), виконавцям робіт, надавачам послуг з метою проведення з ними розрахунків, а також майна, що передається юридичним особам в обмін на житло для військовослужбовців та членів їх сімей, зараховується до загального фонду Державного бюджету України як надходження від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна Збройних Сил України і спрямовується на потреби Збройних Сил України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Стаття 94. Кабінету Міністрів України визначити на 2005 рік механізм погашення кредиторської заборгованості Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів за отримане військове майно, товари, продукцію, виконані роботи та надані послуги, що склалася станом на 1 січня 2005 року внаслідок виділення коштів за загальним фондом Державного бюджету України в обсягах, менших ніж встановлені бюджетні призначення за попередні роки, у рахунок заборгованості (недоїмки) на 1 січня 2005 року суб'єктів господарювання безпосередніх постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг) та суб'єктів господарювання - постачальників безпосереднім кредиторам з податків і зборів (обов'язкових платежів), що підлягають сплаті до державного бюджету, а також із сплати сум фінансових санкцій, нарахованих за порушення податкового законодавства, шляхом одноденного кредитування уповноваженими банками учасників розрахунків.
Установити, що за результатами фактично проведених розрахунків вносяться відповідні зміни до доходів і видатків Державного бюджету України на 2005 рік.
Стаття 95. Установити, що у 2005 році ставка державного мита, що справляється за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон або продовження строку дії цього паспорта на території України, визначена у підпункті "б" пункту 6 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 "Про державне мито" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 13, ст. 113; 1995 р., N 30, ст. 229; 2004 р., N 17 - 18, ст. 250), становить 10 неоподатковуваних мінімумів.
Стаття 96. Установити з 1 січня 2005 року максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заробітної плати (доходу), з яких відповідно до законів України справляються страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійного фонду України, в розмірі 4.100 гривень на місяць у розрахунку на кожну фізичну особу - платника внесків.
Стаття 97. Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" забезпечити в 2005 році поставку до державного резерву світлих нафтопродуктів в обсязі не менше 70 тис. тонн за ціною не вище собівартості з нарахуванням податку на додану вартість та акцизу в рахунок зобов'язань по погашенню заборгованості за Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації важких бомбардувальників ТУ-160 та ТУ-95 МС, крилатих ракет повітряного базування великої дальності та обладнання в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 98. Установити, що кошти Державного бюджету України за бюджетною програмою "Накопичення (приріст) матеріальних цінностей державного матеріального резерву" в сумі 100.000 тис. гривень по загальному фонду та 70.000 тис. гривень по спеціальному фонду за рахунок коштів від реалізації матеріальних цінностей державного матеріального резерву спрямовуються Державним комітетом України з державного матеріального резерву виключно на закупівлю світлих нафтопродуктів за цінами, визначеними Кабінетом Міністрів України.
Стаття 99. Надати право Кабінету Міністрів України здійснити у 2005 році забезпечення інвалідів Великої Вітчизняної війни спецавтотранспортом в рахунок погашення податкового боргу минулих років, в тому числі розстроченого, по сплаті податку на додану вартість до Державного бюджету України, а також пені, штрафних санкцій, нарахованих у зв'язку з порушенням податкового законодавства, по цьому податку закритого акціонерного товариства "ЗАЗ" і підприємств, що постачають йому товари (роботи, послуги) та задіяні у проведенні розрахунків по придбанню спецавтотранспорту, в обсязі 110.000 тис. гривень.
Стаття 100. Установити для платників податку на прибуток у 2005 році сплату податку на прибуток за результатами одинадцяти місяців 2005 року за правилами, встановленими для повного податкового періоду, з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попередніх періодів, визначеного відповідно до законодавства, та приросту (убутку) матеріальних запасів за одинадцять місяців 2005 року та суми амортизаційних відрахувань, нарахованих за три квартали 2005 року, та двох третин амортизаційних відрахувань четвертого кварталу 2005 року. Сплата податку на прибуток та подання податкової декларації з цього податку за одинадцять місяців 2005 року здійснюється у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
Стаття 101. Установити, що в 2005 році пеня, передбачена абзацом п'ятим підпункту 12.1.2 пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 27, ст. 181; 2003 р., N 12, ст. 88), стягується із розрахунку 3-кратного розміру річної облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення додаткового податкового зобов'язання.
Стаття 102. Установити, що розрахунки з юридичною особою, яка має прострочену заборгованість перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, а також її дебітором за поставлені до державного резерву матеріальні цінності, проведені заставні та інтервенційні операції, здійснюється шляхом погашення простроченої заборгованості такого боржника перед державою за зазначеними кредитами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Стаття 103. Кабінету Міністрів України врегулювати питання щодо списання заборгованості Державної акціонерної компанії "Хліб України" перед Державним комітетом України з державного матеріального резерву у сумі 214.408,4 тис. гривень, що виникла в результаті виконання постанов Кабінету Міністрів України від 5 травня 1998 року N 598, від 25 серпня 1998 року N 1338, від 11 грудня 1998 року N 1962, від 18 грудня 1998 року N 2002 та розпоряджень Кабінету Міністрів України від 16 листопада 1998 року N 945 і від 19 квітня 1999 року N 312-рс.
Стаття 104. Кабінету Міністрів України у встановленому порядку внести пропозиції щодо законодавчого врегулювання питання збільшення ставок податку на транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми: сідельні тягачі (код ТН ЗЕД - 870120) - до 15 гривень; автомобілі для перевезення не менш як 10 осіб (код ТН ЗЕД - 8702) - до 5 гривень; автомобілі легкові з об'ємом циліндрів двигуна від 2501 до 3500 - до 25 гривень; від 3501 і більше - до 40 гривень; автомобілі вантажні (код ТН ЗЕД - 8704) з об'ємом циліндрів двигуна; до 8200 - до 15 гривень; від 8201 - до 15000 - до 20 гривень; від 15001 і більше - до 25 гривень. При цьому передбачити зменшення суми податку за вантажні автомобілі до 1990 року випуску, які перебувають у власності фізичних осіб.
Стаття 105. Кабінету Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету розробити методику визначення принципів впровадження програм державного запозичення за умови створення єдиної державної установи.
Стаття 106. Рекомендувати Президенту України підпорядкувати Національний координаційний центр адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів Міністерству оборони України, оптимізувавши чисельність його апарату.
Стаття 107. Кабінету Міністрів України до 1 лютого 2005 року за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету визначити перелік субвенцій місцевим бюджетам з урахуванням пропозицій народних депутатів України щодо виділення коштів в обсягах, не менше ніж у 2004 році, на заходи стосовно підтримки соціально-економічного розвитку міста Львова - у зв'язку з 750-річчям заснування та міста Вінниці - у зв'язку з 650-річчям заснування, на розвиток Національного історико-архітектурного заповідника "Кам'янець" у місті Кам'янець-Подільський Хмельницької області та виконання інших програм збереження історичних пам'яток культури, національних заповідників; на реалізацію заходів Загальнодержавної програми розвитку малих міст тощо.
Подати пропозиції щодо збільшення обсягу субвенції на компенсацію втрат доходів бюджету міста Севастополя по платі за землю внаслідок розміщення на його території Чорноморського флоту Російської Федерації та врахування субвенцій на цю мету бюджетів міста Феодосія та інших населених пунктів - місць базування Чорноморського флоту Російської Федерації.
Стаття 108. Операції з передачі у державну власність техніки іноземного виробництва, закупленої за рахунок іноземних кредитів, залучених державою або під державні гарантії, та операції з подальшої передачі цієї техніки на умовах фінансового лізингу Національній акціонерній компанії "Украгролізинг" звільняються від оподаткування податку на додану вартість.
Стаття 109. Додатки N 1 - 9 до цього Закону є його невід'ємною частиною.
Стаття 110. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2005 року. Кабінету Міністрів України за участю Комітету Верховної Ради України з питань бюджету до 15 лютого 2005 року внести на розгляд Верховної Ради України проект закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" з урахуванням результатів економічного розвитку України у 2004 році та січні 2005 року.
| Президент України | Л. Кучма |
| м. Київ |
Додатоки № 1-2 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік"
Додаток № 3 до Закону України"Про Державний бюджет України на 2005 рік"
Додатоки № 4-7до Закону України"Про Державний бюджет України на 2005 рік"
Додатоки № 8-9 до Закону України"Про Державний бюджет України на 2005 рік"