Чи є платником орендної плати юридична особа, яка продовжує використовувати земельну ділянку державної та комунальної власності після закінчення терміну дії договору оренди, якщо новий договір на стадії переоформлення?
Згідно з пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Орендна плата – це обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1 ст. 288 ПКУ), а платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п.288.2 ст. 288 ПКУ).
Відповідно до пп.288.5.1 та пп.288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
не може бути меншою:
для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII ПКУ;
для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII ПКУ;
не може перевищувати:
а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об’єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об’єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної
б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється розділом XIII;
в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Згідно із ст. 31 Закону України віл 6 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 161) договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до ст.33 Закону № 161 по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Враховуюче вищевикладене, якщо платник продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та не отримав письмового заперечення від орендодавця щодо використання земельної ділянки, то до поновлення дії договору оренди такий платник буде сплачувати орендну плату відповідно до умов попереднього договору оренди землі. При цьому, річна сума платежу не може бути меншою розміру, встановленого пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.