На сьогодні територіальні органи Державної податкової служби України на підставі отриманої від Національного банку України (далі – НБУ) податкової інформації проводять документальні позапланові перевірки з питань дотримання резидентами вимог валютного законодавства, зокрема і в частині дотримання встановлених НБУ граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що контролюючі органи мають право проводити, зокрема, документальні (позапланові, виїзні або невиїзні) перевірки.
Главою 8 розділу II Кодексу визначено види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо порядку допуску до виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.
Підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків, зокрема, валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначається порушення платником податків відповідно валютного, податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Кодексу).
Відповідно до абзацу другого підпункту 78.4 статті 78 Кодексу право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 Кодексу (пункт 78.5 стаття 78 Кодексу).
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Кодексу посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Слід зазначити, що документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (абзац шостий підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Кодексу).
При цьому статтею 79 Кодексу визначено особливості проведення документальної невиїзної перевірки.
Згідно з пунктом 79.1 статті 79 Кодексу документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 Кодексу.
При цьому пунктом 79.2 статті 79 Кодексу встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Слід зазначити, що абзацом третім пункту 79.2 статті 79 Кодексу визначено, що виконання умов статті 79 надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
При цьому документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу (абзац сьомий підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Кодексу).
Згідно з пунктом 86.1 статті 86 Кодексу, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).
У разі встановлення під час перевірки порушень, зокрема підтвердження факту порушення граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями, складається акт.
Якщо порушення відсутні, складається довідка.
У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки) (пункт 86.7 статті 86 Кодексу).
Згідно з підпунктом 86.7.1 пункту 86.7 статті 86 Кодексу, акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі – матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі – комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Слід зазначити, що відповідно до підпункту 86.7.4. пункту 86.7 статті 86 Кодексу, під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень приймає висновок, що є невід’ємною частиною матеріалів перевірки.
Матеріалами перевірки є: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід’ємною частиною; заперечення до акта (довідки) перевірки; пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 Кодексу.
Поряд з цим слід зазначити, що акт перевірки є лише носієм інформації, встановленої під час проведення перевірки, та не порушує права платника. При цьому висновки податкового органу за наслідками проведення перевірки, викладені у відповідному акті, не породжують для суб’єкта господарювання певних юридичних наслідків та не змінюють фінансово-економічне становище платника.
Відповідно до пункту 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 Кодексу на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.
Водночас згідно з підпунктом 86.7.5 пункту 86.7 статті 86 Кодексу податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.
Поряд з цим пунктом 56.1 статті 56 Кодексу визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.