Державна фіскальна служба України розглянула звернення .... щодо оподаткування нерухомого майна при передачі права власності на частину житла в рахунок аліментів і в межах компетенції повідомляє таке.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів в Україні, регулюються Податковим кодексом України (далі – Кодекс).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку є, зокрема, фізична особа – резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Оподаткування операцій з продажу нерухомого майна регламентується ст. 172 Кодексу, відповідно до п. 172.8 якої під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.
Згідно із п. 172.1 ст. 172 Кодексу дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.
Пунктом 172.2 статті 172 Кодексу визначено, що дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, тобто
5 відсотків.
Водночас згідно з п. 172.9 ст. 172 Кодексу дохід від операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами – нерезидентами, оподатковується згідно із цією статтею в порядку, встановленому для резидентів, за ставками 15 (20) відс., визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої ст. 190 Сімейного кодексу України той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).
Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.
Якщо дитина досягла 14 років, вона бере участь в укладенні цього договору.
Згідно із ст. 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон № 1952) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до п. 13 ст. 15 Закону № 1952 порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868.
Пунктом 172.4 ст. 172 Кодексу передбачено, що під час проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.
Отже, на підставі п. 172.8 ст. 172 Кодексу операція за договором про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (частини житла) вважається продажем, і таку операцію з метою оподаткування слід розглядати з урахуванням вимог ст. 172 Кодексу.
У разі якщо за вказаним договором Ви передаєте право власності на нерухоме майно (частину житла), тобто продаєте його, за умови, що таке майно перебувало у власності понад три роки і це єдиний продаж протягом звітного податкового року нерухомого майна, зазначеного у п. 172.1 ст. 172 Кодексу, дохід від такого продажу не оподатковується. При цьому умова щодо перебування такого майна у власності понад три роки не розповсюджується, якщо це майно отримане Вами у спадщину.
Водночас у разі недотримання Вами зазначених умов дохід від продажу частини житла оподатковується на загальних підставах.
З повагою
Голова Р.М. Насіров