Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо надання роз’яснення стосовно застосування понять (термінів) у Податковому кодексі України та повідомляє.
Відповідно до пункту 1.1 статті 1 розділу І Податкового кодексу України (далі – Кодекс) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом. Зокрема, Кодекс визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Отже, Кодекс є спеціалізованим нормативно-правовим актом у сфері справляння податків і зборів.
Згідно з пунктом 7.3 статті 7 розділу І Кодексу будь-які питання оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Статтею 5 розділу І Кодексу визначено, що поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І Кодексу.
Так, для цілей розділу V Кодексу, а саме для застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства використовується термін «сільськогосподарське підприємство», визначений статтею 209 розділу V Кодексу.