Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення щодо надання пільг зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету учаснику бойових дій і в межах компетенції повідомляє таке.
Положення Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон № 3551) визначають правовий статус ветеранів війни, сприяють створенню належних умов для їх життєзабезпечення, формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до ветеранів.
Пунктом 18 частини першої ст. 12 Закону № 3551 встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені у п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Крім того, доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковуються, визначено ст. 165 ПКУ.
Також пільгове оподаткування платників податку згідно з розділом IV ПКУ передбачено у вигляді, зокрема:
надання податкової знижки (ст. 166 ПКУ);
надання податкової соціальної пільги (ст. 169 ПКУ), тобто зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги, з урахуванням норм абзацу першого п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.
Отже, положеннями розділу IV ПКУ не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодній категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо.
Також п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір (далі – збір).
Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Разом з тим, п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Крім того, тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції.
При цьому порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування збором визначається Кабінетом Міністрів України.
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі – ЗКУ), справляння плати за землю – ПКУ.
Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (ст. 269 ПКУ).
Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ плата за землю – це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до ст. 206 ЗКУ використання землі в Україні є платним.
Згідно із ст. 269 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
У ст. 270 ПКУ зазначено, що об'єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Відповідно до ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону № 3551.
Згідно з п. 286.1 ст. 286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм (ст. 121 ЗКУ).
Отже, якщо фізична особа відноситься до категорії осіб, що мають право на пільги зі сплати земельного податку, та використовує земельну ділянку (оформлену або неоформлену) за кожним видом використання в межах граничних норм, зазначених в ст. 281 ПКУ, то така особа звільняється від сплати земельного податку.
Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Пунктом 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено надання фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді зменшення бази оподаткування об'єктів житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи платника податку: для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв.м, для житлового будинку/будинків – на 120 кв.м і для різних типів об’єктів житлової нерухомості – на 180 кв.м. Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період (рік).
Водночас сільські, селищні, міські ради можуть збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування.
Крім того, сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб. Пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової нерухомості для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
Згідно з частиною 2 ст. 1 Митного кодексу України відносини, пов’язані із справлянням митних платежів, регулюються, зокрема, цим Кодексом.
На сьогодні законодавством України з питань оподаткування пільг зі сплати митних платежів для осіб, на яких поширюються положення Закону № 3551, не передбачено.
Для отримання більш конкретної відповіді пропонуємо звернутися до контролюючого органу за місцем податкової адреси з детальним описом справи та наданням усіх наявних копій документів.
Голова Р.М. Насіров