Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула Ваше звернення … щодо оподаткування спадщини (1/3 частини квартири), отриманої нерезидентом, і в межах компетенції повідомляє таке.
Майном як особливим об'єктом відповідно до ст. 190 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Згідно зі ст. 182 ЦКУ право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, визначає Закон України від 01 липня 2004 року № 1952-IV „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (далі – Закон № 1952).
Згідно зі ст. 355 ЦКУ майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ст. 356 ЦКУ).
У разі поділу об'єкта нерухомого майна або виділення частки з об'єкта нерухомого майна, відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, реєстраційний номер цього об'єкта скасовується. Для кожного з новостворених об'єктів нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав і нова реєстраційна справа, кожному з таких об'єктів присвоюється новий реєстраційний номер (ст. 21 Закону № 1952).
Згідно зі ст. 18 Закону № 1952 Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається, зокрема, у разі виділення окремого об'єкта нерухомого майна зі складу об'єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше об'єктів.
Отже, частина квартири є окремим об’єктом нерухомого майна, право власності на яке підтверджує Свідоцтво про право власності на таке майно.
Відповідно до ст. 1216 ЦКУ спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів в Україні, регулюються ПКУ, з урахуванням змін, внесених Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VІІІ „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році”, які набули чинності з 01.01.2016.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом ІV ПКУ, згідно із п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Порядок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, регулюється п. 170.10 ст. 170 ПКУ, яким встановлено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУ для нерезидентів).
Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється ст. 174 ПКУ, п.п. 174.2.3 п. 174.2 якої встановлено, що для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем - нерезидентом від спадкодавця-резидента, застосовується ставка 18 відс., визначена у п. 167.1 ст. 167 ПКУ .
Відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. При цьому спадкоємці - нерезиденти зобов'язані сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.
За наявності документа про сплату спадкоємцем - нерезидентом податку з вартості об'єкта спадщини нотаріус згідно з п. 174.4 ст. 174 ПКУ видає такому спадкоємцю свідоцтво про право на спадщину.
Враховуючи зазначене, до вартості будь-якого об'єкта спадщини (у тому числі 1/3 частини квартири), одержаного нерезидентом в Україні від спадкодавця – резидента, застосовується ставка податку 18 відс., передбачена
п. 167.1 ПКУ. При цьому спадкоємець-нерезидент зобов’язаний сплатити податок до нотаріального оформлення об’єкта спадщини.
Крім того, п. 1 ст. 24 Конвенції між Україною і Канадою про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків стосовно доходів і майна (далі – Конвенція) визначено, що „національні особи (громадяни) Договірної Держави не будуть підлягати у другій Договірній Державі будь-якому оподаткуванню або пов’язаному з ним зобов’язанню, іншому або більш обтяжливому ніж оподаткування і пов’язані з ним зобов’язання, яким піддаються або можуть піддаватися національні особи (громадяни) цієї другої Держави за тих же обставин”.
Згідно з положеннями коментарів до типової моделі Конвенції ОЕСР про уникнення подвійного оподаткування вираз „за тих же обставин” стосується платників податків, які знаходяться з точки зору застосування податкового законодавства в однакових умовах, в одних і тих же правових і фактичних обставинах. Для визначення перебування платників податку в однакових умовах є, зокрема, їх резидентський статус. Отже, платник податку, який є резидентом Договірної Держави, і платник податку-нерезидент з точки зору застосування податкового законодавства не знаходяться в однакових умовах.
Зважаючи на це, оподаткування доходів з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених законодавчими нормами для нерезидентів.
З повагою
Голова Р.М. Насіров