Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ... щодо оподаткування доходу у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та в межах компетенції повідомляє, що з порушеного питання була надана відповідь листом ДФС від 29.04.2016 № 4511/Ю/99-99-13-02-03-14.
Одночасно зауважуємо, що згідно з п. 19¹ ст. 19¹ Кодексу контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, установлених Кодексом, а також надають податкові консультації відповідно до норм Кодексу.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регламентуються Кодексом (п.п. 1.1. ст. 1 Кодексу).
Згідно з п. 7.3 ст. 7 Кодексу будь-які питання щодо оподаткування регулюються Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, непогашених до 1 січня 2014 року.
Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.
Тобто відповідно до зазначеного пункту не вважається додатковим благом та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку сума, прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням до закінчення строку позовної давності у розмірі різниці, яка розрахована безпосередньо цим кредитором.
Звертаємо увагу, що з метою оподаткування доходи, отримані платником податку у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та суми прощеної (анульованої) кредитором у розмірі різниці, розрахованої відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу XX Кодексу, слід розглядати окремо, незалежно від їх розмірів.
Крім того, п. 4 та п. 8 ст. 7 Закону України від 20 травня 1999 року
№ 679-XIV «Про Національний банк України» передбачено, що до функцій Національного банку України належать, зокрема:
встановлення для банків правил проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності;
здійснення банківського регулювання та нагляду на індивідуальній та консолідованій основі.
Таким чином, питання щодо порядку проведення банківських операцій в частині анулювання (прощення) кредитором основної суми боргу та складання відповідних документів знаходиться в правовому полі Національного банку України.
Стосовно податкових консультацій, наведених у Вашому листі, слід зазначити, що консультації надавалися конкретним платникам податку з урахуванням їх документів і є індивідуальними.
З повагою
Перший заступник Голови С.В. Білан