Державна фіскальна служба України розглянула лист …… щодо практичного використання листа ДФС України і повідомляє таке.
Відповідно до п. 52.5 ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.
Підпунктом 14.1.172 п.14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що податкова консультація – це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
Відповідно до п. 52.1 ст. 52 Кодексу за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення цим контролюючим органом.
За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов’язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства (п. 52.3 ст. 52 Кодексу).
Пунктом 53.1 ст. 53 Кодексу передбачено, що платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована, не може бути притягнуто до відповідальності. Платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору (п. 53.3 ст. 53 Кодексу). Згідно з п. 191.1 ст. 191 Кодексу контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених Кодексом, а також надають консультації відповідно до норм Кодексу, законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування й іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі –
Закон № 2464).
Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону № 2464 дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно - правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом № 2464, або в частині, що не суперечить Закону № 2464.
У листі ДФС України від …… розглядались питання застосування норм Закону № 2464 щодо нарахування та сплати єдиного внеску з урахуванням інших нормативно - правових актів, зокрема Кодексу законів про працю України. Вказаним листом було надано індивідуальну податкову консультацію для конкретного платника податків.
Водночас додатково зазначаємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 затверджено Положення про Міністерство соціальної політики України (далі – Положення № 423), відповідно до п. 1 якого Міністерство соціальної політики України (далі – Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері праці та соціальної політики, трудових відносин, соціального захисту.
Одними з основних завдань Мінсоцполітики є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері трудових відносин та здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю (п. 3 Положення № 423).
Також Мінсоцполітики відповідно до покладених завдань інформує у межах повноважень, передбачених законом, та надає роз’яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до компетенції Мінсоцполітики (п.п. 103
п. 4 Положення № 423).
Тобто, викладені у Вашому зверненні питання відносяться до компетенції Мінсоцполітики.
З повагою
В.о. заступника Голови М.В. Продан