Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення … щодо оподаткування окремих видів доходів і в межах компетенції повідомляє.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Кодексу, згідно з п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році – 689 гривень). Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків.
Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, є об’єктом оподаткування військовим збором (далі – збір) (п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Ставка збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Відповідно до п.п. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1
ст. 165 Кодексу.
Водночас п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Кодексу встановлено, що не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує
50 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році – 689 грн.), та сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Враховуючи викладене, у разі якщо кредитором було здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), то з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом та включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу. Крім того, зазначений дохід є об’єктом оподаткування збором.
Пунктом 179.1 ст. 179 Кодексу передбачено, що платник податку зобов'язаний подавати податкову декларацію відповідно до Кодексу.
Так, згідно з п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу платник податків до
1 травня року, що настає за звітним, подає річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу, де перебуває на обліку, в якій відображає вказаний дохід.
При цьому сума податкового зобов'язання, зазначена в декларації, самостійно сплачується платником податку до 1 серпня року, що настає за звітним (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).
Водночас зауважуємо, що з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізичних осіб, для отримання більш конкретної відповіді необхідне детальне вивчення документів (матеріалів), які стосуються порушеного питання.
З повагою
Голова Р.М. Насіров