Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення ... щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.
Пунктом 191.1 ст. 191 ПКУ передбачено, що контролюючі органи здійснюють, зокрема, контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, установлених ПКУ, а також надають індивідуальні податкові консультації відповідно до норм ПКУ.
Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень (п. 52.5 ст. 52 ПКУ).
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПКУ).
Статтею 1000 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.
Згідно зі ст. 1002 ЦКУ повірений має право на плату за виконання свого обов’язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, передбачено ст. 165 ПКУ.
Ставки податку на доходи фізичних осіб визначено ст. 167 ПКУ.
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету встановлено ст. 168 ПКУ.
Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців здійснюється відповідно до норм ст. 177 розділу IV Кодексу та глави 1 розділу ХІV Кодексу.
З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства для отримання більш конкретної відповіді в частині оподаткуання доходів фізичиних осіб необхідне детальне вивчення документів (матеріалів), які стосуються порушених питань.
Водночас платник податків має право представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника (п.п. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 ПКУ).
Відповідно до п. 19.2 ст. 19 ПКУ представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності.
Враховуючи те, що контролюючий орган надає податкову консультацію платнику податків, яка має індивідуальний характер і може використовуватися виключно таким платником, пропонуємо юридичній особі, фізичній особі – підприємцю звернутися особисто або їхнім уповноваженим представникам до контролюючого органу з наданням копій документів, які стосуються порушених питань.
Крім того, відповідно до п. 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику.
Отже, з питання цивільних відносин Ви можете звернутися до Міністерства юстиції України.
З повагою
Перший заступник Голови С.В. Білан