Про розгляд листа
Державна фіскальна служба України розглянула лист платника щодо деяких питань оподаткування і повідомляє.
Щодо податкового обліку операцій з основними засобами у разі їх продажу.
Відповідно до п.п. 134.1.1 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) прибуток із джерелом походження з України та за її межами визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначаються відповідно до вимог ст. 138 Кодексу.
Розрахунок амортизації основних засобів для визначення об'єкта оподаткування здійснюється у порядку, встановленому п. 138.3 ст. 138 Кодексу (далі – податкова амортизація).
Відповідно до пунктів 138.1 та 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначену відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта та зменшується на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначену з урахуванням положень ст. 138 Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.
Згідно з п. 11 підрозділу 4 Розділу ХХ Кодексу при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу балансова вартість основних засобів та нематеріальних активів станом на 1 січня 2015 року має дорівнювати балансовій вартості таких активів, що визначена станом на 31 грудня 2014 року відповідно до статей 144 – 146 та 148 розділу III Кодексу, у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року.
Отже, для цілей оподаткування податком на прибуток при продажу основних засобів та нематеріальних активів фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначену відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та зменшується на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначену з урахуванням положень ст. 138 Кодексу.
Щодо застосування групи основних засобів для здійснених поліпшень орендованих основних засобів.
Згідно з п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Кодексу. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу.
При цьому Кодексом не передбачено особливостей податкового обліку витрат орендаря на поліпшення орендованих основних засобів.
Облік основних засобів в бухгалтерському обліку банків визначається Інструкцією з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, затвердженою постановою Національного банку України від 20.12.2005 № 480, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 18.01.2006 за № 40/11914 (далі – Інструкція).
Порядок обліку операцій з поліпшення орендованих основних засобів в бухгалтерському обліку банків визначається відповідно до п. 3.8 глави 3 розділу VIII Інструкції. Так, витрати лізингоодержувача на поліпшення об'єкта оперативного лізингу (оренди) (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються лізингоодержувачем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів.
Таким чином, вартість поліпшення орендованих основних засобів для цілей розрахунку податкової амортизації зараховується як новий об’єкт 9 групи «інші основні засоби» з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років, визначеної у п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу.