Державна фіскальна служба України розглянула лист платника щодо застосування норм Податкового кодексу України у редакції, чинній з 1 січня 2015 року (далі – Кодекс), про оподаткування доходу нерезидента і в межах компетенції повідомляє таке.
Об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до ст. 186 Кодексу (п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу).
Пунктами 186.2 – 186.4 ст. 186 Кодексу встановлено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг, або від місця фактичного надання відповідних послуг.
Як зазначено у листі, компанія, зареєстрована у Франції, надає резиденту на підставі відповідного договору послуги, які включають, зокрема, допомогу у переговорах, аналіз збалансованості боргу, допомогу під час презентацій тощо. Вказані послуги резидентом віднесено до фінансових, місце постачання яких визначається відповідно до п. 186.4 ст. 186 Кодексу за межами митної території України (місце реєстрації постачальника) та які не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.
Водночас відповідно до п.п. 5.1.1 п. 1.1 ст. 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга – операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, – і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Наведені у листі послуги не є фінансовими, а мають консультативний характер. Пунктом 186.3 ст. 186 Кодексу встановлено, що місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або, у разі відсутності такого місця, місце постійного чи переважного його проживання. Згідно з п.п. «в» п. 186.3 ст. 186 Кодексу до таких послуг належать, зокрема, консультаційні послуги які є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.
Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначено п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Згідно з п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку, за ставками, визначеними цією статтею.
Для цілей оподаткування визначено перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України.
Якщо резидент здійснює будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 цього пункту, за ставкою у розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст.141 Кодексу).
Отже, у разі виплати визначених п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст.141 Кодексу доходів нерезиденту, резидент, який здійснює таку виплату, виступає податковим агентом з нарахування, утримання та сплати цього податку.
Проте відповідно до пп. «й» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 14 Кодексу до доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу, відносяться інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
Таким чином, доходи у вигляді виручки від надання послуг з проведення консультацій щодо здійснення правочинів з державним боргом, що перераховуються резидентом на рахунки нерезидента, не оподатковуються податком з доходів нерезидентів за ставкою 15 відсотків згідно з п.п. «й» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають згідно з положеннями розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.
Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Отже, з питання кваліфікації та правильності відображення у бухгалтерському обліку витрат на оплату послуг з проведення консультацій фінансовим радником доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.