Державна фіскальна служба Україна розглянула лист щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором і нарахування та утримання єдиного внеску з сум середнього заробітку працівника, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, і в межах компетенції повідомляє таке.
Частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, Податковим кодексом України (далі – Кодекс) визначено функції контролюючих органів, зокрема, п. 191.1 ст. 191 Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, установлених Кодексом, а також надають податкові консультації відповідно до норм Кодексу.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
Згідно з п. 52.5 ст. 52 Кодексу контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.
Відповідно до частини третьої ст. 119 Кодексу законів про працю України постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 105 затверджено Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (далі – Порядок № 105), який визначає механізм виплати зазначеної компенсації за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350 «Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період».
Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики (п. 2 Порядку № 105).
Пунктом 7 Порядку № 105 передбачено, що оподаткування, нарахування і сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на компенсацію здійснюються відповідно до Кодексу і Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
Виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені ст. 115 КЗпП (п. 6 Порядку № 105).
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, п.п. «и» п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до п.п. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Крім того, згідно з частиною сьомою ст. 7 Закону № 2464 не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Разом з цим п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу).
Відповідно до ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування збором платника податку – резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід у вигляді заробітної плати.
Статтею 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108) визначено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема, додаткову заробітну плату.
Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань функцій.
Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 передбачено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом № 108.
Таким чином, з метою оподаткування доходи, отримані працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у вигляді суми середнього заробітку та компенсаційної виплати з бюджету у межах середнього заробітку, слід розглядати окремо, оскільки види таких доходів є різними.
Враховуючи зазначене, у разі нарахування (виплати, надання) роботодавцем суми середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, вказаний дохід оподатковується податком на доходи фізичних осіб, військовим збором і є базою нарахування та утримання єдиного внеску.
Голова Р.М. Насіров