Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула лист щодо порядку оподаткування благодійного внеску, який сплачується резидентом України на користь Посольства Швейцарської Конфедерації в Україні, і повідомляє.
Згідно зі ст. 3 Кодексу чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до ст. 3 Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року та ст. 5 Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 року функції дипломатичного представництва та консульської установи полягають у представництві акредитованої держави у державі перебування, захисті у державі перебування інтересів акредитованої держави та його громадян в межах, дозволених міжнародним правом, тощо.
Згідно з Положенням про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні, затвердженим Указом Президента України 10 червня 1993 року № 198/93, дипломатичні представництва (посольства або місії) іноземної держави в Україні, консульські установи іноземної держави в Україні за своїм статусом є органами іноземної держави, яким надаються відповідні привілеї та імунітети, що визначаються відповідно до Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року та Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 року.
Крім того, ст. 28 Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року та ст. 39 Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 року передбачено, що винагороди і збори, стягнуті представництвами та установами при виконанні своїх офіційних обов’язків, звільняються від усіх податків, зборів та мита.
Відповідно до визначення у п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні віднесено до поняття «нерезиденти».
Пунктом 133.2 ст. 133 Кодексу визначено, що платниками податку на прибуток з числа нерезидентів є:
юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України (п.п. 133.2.1 п. 133.2 ст. 133 Кодексу);
постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників (п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Кодексу).
Відповідно до п.134.1 ст.134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток, зокрема, є дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.4 ст. 141 цього Кодексу, з джерелом походження з України.
Згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Водночас для цілей застосування зазначеного пункту Кодексу до доходів, із джерелом їх походження з України, віднесено доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів (п.п.141.4.1ї) п. 141.4 ст. 141 Кодексу).
Враховуючи викладене вище, на виплати резидентом України на користь дипломатичного представництва іншої держави Україні (яке відповідно до п.п. 14.1.122 ст.14 Кодексу є нерезидентом) доходів з джерелом їх походження з України (визначення та види яких наведено у п. 14.1.54 ст. 14 та п.п. 141. 4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу відповідно) від провадження господарської діяльності (визначення якої наведено у п.п. 14.1.36 ст. 14 Кодексу) поширюються вимоги п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу щодо порядку утримання та сплати податку при виплаті таких доходів.
При цьому, якщо на користь нерезидента - дипломатичного представництва іншої держави в Україні резидент України виплачує доходи з джерелом їх походження з України у вигляді винагород і зборів у зв’язку із здійсненням таким представництвом на території України офіційної діяльності, то відповідно до ст. 28 Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року та ст. 39 Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 року такі доходи підлягають звільненню від оподаткування в Україні.