Державна фіскальна служба України розглянула лист … щодо оподаткування доходу у вигляді майна ТОВ (корпоративні права юридичної особи – нерезидента), переданого фізичній особі - засновнику при виході із складу учасників ТОВ, та повідомляє таке.
Правила створення, провадження діяльності товариства з обмеженою відповідальністю, а також права і обов'язки їх учасників та засновників ґрунтуються на нормах, установлених Конституцією України, і складаються із Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), Господарського кодексу України, Закону України від 19 вересня 1991 року № 1576-XII „Про господарські товариства” (далі – Закон № 1576), інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.
Відповідно до ст. 50 Закону № 1576 та ст. 140 ЦКУ товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.
Товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу, та іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом (ст. 12 Закону № 1576).
Статтею 148 ЦКУ та ст. 54. Закону № 1576 встановлено порядок виходу учасника із товариства з обмеженою відповідальністю та оплати вартості майна при такому виході.
Так, учасник, який виходить із ТОВ, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.
Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки виплати встановлюються статутом і законом.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), п. 170.2 ст. 170 якого визначено порядок оподаткування інвестиційного прибутку.
Згідно з п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 –170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).
До продажу інвестиційного активу прирівнюються, зокрема, операції з обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив.
Придбанням інвестиційного активу вважаються операції із внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) цієї організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.
До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року (п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).
Підпунктом 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ визначено, що ставка податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у розмірі 20 відсотків.
Термін „пасивні доходи” у розділі ІV ПКУ означає, зокрема, інвестиційний прибуток.
Враховуючи викладене вище, дохід, отриманий платником податку – фізичною особою у вигляді інвестиційного прибутку, включається до його загального річного оподатковуваного доходу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 20 відсотків.
Разом з тим кожний конкретний випадок оподаткування доходу, отриманого фізичною особою у вигляді інвестиційного прибутку, слід розглядати з урахуванням документів, що стосуються цієї справи.
Голова Р.М. Насіров