Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула лист щодо порядку оподаткування податком на прибуток операції з отримання спадщини за заповітом на нерухомість релігійною громадою і повідомляє.
Законом України від 23 квітня 1991 року № 987-XII «Про свободу совісті та релігійні організації» (далі – Закон № 987) визначено, що релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати та поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями). Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються із зазначених релігійних організацій.
Релігійні організації мають право власності на майно, придбане або створене ними за рахунок власних коштів, пожертвуване громадянами, організаціями або передане державою, а також придбане на інших підставах, передбачених законом (ст. 18 Закону № 987).
У власності релігійних організацій може бути також майно, що знаходиться за межами України.
Відповідно до ст. 729 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим ч. 1 ст. 720 ЦКУ (фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальна громада), для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети. Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.
До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки пожертва нерухомої речі фактично є договором дарування нерухомої речі, то укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню за правилами, встановленими п. 719.2 ст. 719 ЦКУ.
Статтею 1216 ЦКУ визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦКУ).
Згідно з п. 2 ст. 1222 ЦКУ спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (ст. 2 ЦКУ).
Щодо оподаткування податком на прибуток релігійної громади зі статусом неприбуткової організації
Релігійним організаціям, метою діяльності яких є задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру, а не одержання прибутку, надано право на отримання статусу неприбуткової організації з відповідним внесенням до реєстру неприбуткових організацій та звільненням від оподаткування їх релігійної діяльності, що здійснюється в межах Закону № 987.
Так, згідно з п. 133.4 ст. 133 ПКУ неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;
установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
Отже, внесені до Реєстру релігійні організації не сплачують податок на прибуток з будь-яких доходів, отриманих від статутної діяльності, за умови, що такі доходи (прибутки) використовуються такою неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ), та без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої релігійної організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.