Про розгляд звернення
Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з надання/виконання послуг/робіт із технічної підтримки програмної продукції чи її компонентів, а також порядку заповнення окремих граф податкової накладної та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Пунктом 261 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ визначено, що для операцій з постачання програмної продукції, тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, запроваджено пільговий режим оподаткування податком на додану вартість, згідно з яким звільняються від оподаткування цим податком операції з постачання програмної продукції.
Для цілей цього пункту ПКУ до програмної продукції належать:
результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;
криптографічні засоби захисту інформації.
Згідно із Законами України від 23 березня 2000 року № 1587-ІІI «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних», від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» комп'ютерна програма − це набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об'єктному кодах).
При цьому компонентами комп’ютерної програми є частини програмного забезпечення, які можуть бути частинами (модулями), на основі або за допомогою яких створюється певна програма, та/або діяти як самостійні комп’ютерні програми.
Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких згідно зі статтею 186 ПКУ розташоване на митній території України.
Підпунктом 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 ПКУ передбачено, що не є об'єктом оподаткування операції, зокрема з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.
При цьому підпунктом 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що роялті – це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Не вважаються роялті платежі, отримані:
як винагорода за використання комп'ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);
за придбання примірників (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності, які втілені в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання;
за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об'єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;
за передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об'єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно із законодавством України.
Таким чином, якщо згідно з умовами ліцензійного договору передбачено надання користувачу (ліцензіату) права від власника (ліцензіара) на використання програмного забезпечення (у тому числі компонентів до нього) без можливості продажу такого програмного забезпечення або здійснення відчуження в інший спосіб та/або умови використання не обмежені функціональним призначенням програмного забезпечення (у тому числі компонентів до нього) і його відтворення не обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання, то отримання власником (ліцензіаром) платежу від користувача (ліцензіата) як винагороди за надання вказаного права для цілей оподаткування податком на додану вартість визначається як роялті та відповідно така операція не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.
Якщо згідно з умовами ліцензійного договору передбачено надання користувачу (ліцензіату) права від власника (ліцензіара) на використання програмного забезпечення (у тому числі компонентів до нього) з можливістю продажу такого об’єкта або здійснення відчуження в інший спосіб та/або умови використання обмежені функціональним призначенням такого програмного забезпечення (у тому числі компонентів до нього) і його відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»), то отримання власником (ліцензіаром) платежу від користувача (ліцензіата) як винагороди за надання вказаного права не буде вважатися роялті, а такий платіж є оплатою вартості поставленого програмного забезпечення (його копій), операції з постачання якого звільняються від оподаткування податком на додану вартість відповідно до пункту 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.
Також підлягають звільненню від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг/виконання робіт, внаслідок надання/виконання яких відбуваються будь-які зміни в програмній продукції (у т.ч. оновлення, удосконалення, модернізація).
Водночас не підлягають звільненню від оподаткування податком на додану вартість та оподатковуються у загальному порядку операції з постачання послуг/виконання робіт (незалежно від того, чи такі послуги/роботи надаються/виконуються виробником програмної продукції чи іншою особою), якщо внаслідок надання/виконання таких послуг/робіт не відбувається жодних змін в програмній продукції (наприклад, навчання персоналу роботі з програмою, встановлення програми, налаштування оргтехніки тощо).
Щодо порядку заповнення граф 5.1 та 5.2 податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної.
Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012 (далі – Порядок № 957).
Відповідно до підпункту 4 пункту 15 Порядку № 957 графи 5.1, 5.2 заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку, затвердженого наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 09.01.1997 № 8 (далі - КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної:
у графі 5.1 вказується умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО;
у графі 5.2 - код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО.
Згідно із пунктом 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Таким чином, у разі якщо вартість послуги визначається із застосуванням одиниць обліку, які відображаються у первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку, то у графах 5.1 та 5.2 податкової накладної зазначаються одиниці виміру (умовне позначення і код) згідно з КСПОВО.
У разі якщо послуга, що надається, не має одиниці обліку, у графі 5.1 податкової накладної зазначається «послуга», а графа 5.2 такої накладної не заповнюється.
| Голова | Р.М. Насіров |