Про розгляд листів
Державна фіскальна служба України розглянула листи платника податку щодо визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість при здійсненні банками операцій з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, та порядку складання податкової накладної при здійсненні банками таких операцій, а також щодо формування податкового кредиту за операціями з таким майном, і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Статтею 593 ЦКУ визначено, що право застави припиняється, зокрема, у разі набуття заставодержателем права власності на предмет застави.
Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Кодексу є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору).
Отже, для заставодавця операція з передачі банку у власність заставленого майна в рахунок погашення заборгованості перед таким банком розцінюється як операція з постачання такого майна. При цьому, якщо заставодавець є зареєстрованим платником податку на додану вартість, такий заставодавець зобов’язаний визначити податкові зобов'язання за такою операцією та скласти податкову накладну, яка підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
Для банківської установи (заставоутримувача) операція з оприбуткування об'єкта застави на баланс (у разі звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття на нього права власності) розглядається податковим законодавством як операція з придбання такого майна.
Відповідно до пункту 189.15 статті 189 Кодексу у разі постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна. Ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність. У разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.
Якщо за таким майном суми податку були включені до складу податкового кредиту банком, іншою фінансовою установою, застосовуються положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу. Починаючи з 01.07.2015, згідно зі змінами, внесеними до статті 198 Кодексу Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, всі суми податку на додану вартість, нараховані (сплачені) при придбанні товарів/послуг, включаються до складу податкового кредиту незалежно від напряму їх використання (в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях).
Згідно з пунктом 197.12 статті 197 Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб'єктами підприємницької діяльності - приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення.
Звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно. Звільнення від оподаткування стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики).
Норми пункту 189.15 статті 189 та абзацу другого пункту 197.12 статті 197 Кодексу набрали чинності з 01.01.2016.
Отже, при здійсненні банком після 01.01.2016 операцій з постачання майна, набутого ним у власність від платника податку на додану вартість, внаслідок звернення стягнення на таке майно такий банк зобов’язаний:
до частини вартості майна, за якою таке майно було набуте банком у власність в рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики), застосувати режим звільнення від оподаткування податком на додану вартістьна підставі абзацу другого пункту 197.12 статті 197 Кодексу, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою звільненою від оподаткування операцією;
у разі якщо під час придбання банком такого майна суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту – нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну;
нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією. При цьому ціна придбання такого майна визначається з урахуванням податку на додану вартість, незалежно від того, включив банк під час придбання такого майна суми ПДВ до складу податкового кредиту, чи ні. У разі якщо база оподаткування (різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна) та відповідно податкові зобов’язання дорівнюють нулю, податкова накладна не складається.
| Голова | Р.М. Насіров |