Про розгляд листа
Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення приватного акціонерного товариства (далі – підприємство) від 17.05.2016 № 526 (вх. ДФС № 13106/6 від 23.05.2016) щодо віднесення до операцій з реалізації пального операцій, що здійснюються підприємством для власних потреб під час виробництва та переробки сільгосппродукції, і повідомляє таке.
У листі зазначено, що під час здійснення господарської діяльності підприємство заправляє свій автотранспорт пальним для власного використання, яке закуповує у вітчизняних постачальників – платників акцизного податку та зберігає придбане пальне у власних ємностях.
Відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.
Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Отже, якщо підприємство закуповує пальне та використовує його виключно для власних потреб (для заправки власного автотранспорту пальним, що належить підприємству), то зазначені операції не є операціями з реалізації пального в розумінні абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу і немає потреби реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального та складати акцизну накладну на об’єми пального, що використані виключно для власних потреб підприємства.
Разом з цим п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу встановлено, що особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального.
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального (далі – Заява), форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Заява надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.
При цьому згідно з п. 231.1 ст. 231 Кодексу платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Таким чином, у разі якщо підприємство планує здійснювати операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України відповідно до абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то до початку здійснення таких операцій воно повинно зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального та скласти акцизну накладну на такі обсяги, зареєструвавши її в ЄРАН згідно з п. 231.1 ст. 231 Кодексу.