Державна фіскальна служба Україна, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула лист ... щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб страхових виплат за договором довгострокового страхування життя та в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до ст. 16 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» (далі – Закон № 85/96) договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
При цьому ст. 9 Закону № 85/96 встановлено, що страхова виплата – це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Страхові виплати за договором страхування життя здійснюються у розмірі страхової суми (її частини) та (або) у вигляді регулярних, послідовних виплат обумовлених у договорі страхування сум (ануїтету).
Статтею 35 Закону № 85/96 встановлено, що державний нагляд за страховою діяльністю здійснюється з метою дотримання вимог законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників. Державний нагляд за страховою діяльністю на території України здійснюється уповноваженим органом (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг) та його органами на місцях.
Згідно з п.п. 14.1.52 п. 14.1 ст. 14 Кодексу договір довгострокового страхування життя – це договір страхування життя строком на п'ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п'яти років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов'язаних із смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому платник податку – роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 164.2.15 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, сума страхових виплат, що сплачуються платнику податку за договорами довгострокового страхування життя, у випадках та розмірах, визначених
п.п. 170.8.2 п. 170.8 ст. 170 Кодексу.
Відповідно до п.п. 170.8.2 п. 170.8 ст. 170 Кодексу податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 Кодексу, з:
а) 60 відсотків суми:
одноразової страхової виплати за договором довгострокового страхування життя у разі досягнення застрахованою особою певного віку, обумовленого у такому страховому договорі, чи її доживання до закінчення строку такого договору.
Якщо вигодонабувач є страхувальником за договором, оподаткуванню підлягає величина перевищення страхової виплати над сумою внесених страхових платежів за правилами оподаткування доходів від розміщення коштів на депозитних рахунках;
регулярних та послідовних виплат (ануїтетів) за договором довгострокового страхування життя, пенсійних виплат за договором пенсійного вкладу, пенсійних та цільових виплат учасника фонду банківського управління, виплат довічної пенсії (довічні ануїтети), крім випадків, зазначених у п.п. «а» п.п. 170.8.3 цього пункту.
Згідно з п.п. 170.8.3 п. 170.8 ст. 170 Кодексу не оподатковується під час їх нарахування (виплати) податковим агентом, зокрема, сума регулярних та послідовних виплат (ануїтетів) за договором довгострокового страхування життя або пенсійних виплат за договором пенсійного вкладу, пенсійних та цільових виплат учасника фонду банківського управління, пенсійних виплат на визначений строк, одноразових пенсійних виплат або довічних пенсій, нарахованих та/або виплачених платнику податку – резиденту, який не досяг повноліття або має вік не менше ніж 70 років (п.п. «а» п.п. 170.8.3 п. 170.8 ст. 170 Кодексу).
Крім того, відповідно до п.п. 165.1.28 п. 165.1 ст. 165 Кодексу не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку сума страхової виплати, страхового відшкодування, викупна сума або їх частина, чи пенсійна виплата, отримана платником податку за договором довгострокового страхування життя, у тому числі страхування довічних пенсій, сума пенсійної виплати із системи недержавного пенсійного забезпечення, сума виплати за договором пенсійного вкладу, договором довірчого управління, укладеним з учасником фонду банківського управління, визначених п.п. 170.8.3 п. 170.8 ст. 170 Кодексу.
Порядок застосування п.п. 165.1.27 та п.п. 165.1.28 п. 165.1 ст.165 Кодексу визначається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Оскільки державний нагляд за страховою діяльністю на території України здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, то з питання визначення страхової виплати регулярною та послідовною (ануїтетом) за договором довгострокового страхування життя за ситуацією, що розглядається, пропонуємо звернутися до зазначеної Комісії.
В.о. Голови С.В. Білан