Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо особливостей створення забезпечення на виплату відпусток працівникам та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.
Порядок коригування фінансового результату на різниці, що виникають при формуванні забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат визначено п. 139.1 ст. 139 Кодексу.
Так, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов’язані з оплатою праці, та резервів, визначених пп. 139.2 – 139.3 ст. 139 Кодексу) згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності (п.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Кодексу).
Фінансовий результат до оподаткування зменшується:
на суму витрат (крім оплати відпусток працівникам та інші виплати, пов’язані з оплатою праці, та резервів, визначених пп. 139.2 – 139.3 ст. 139 Кодексу), які відшкодовані за рахунок резервів та забезпечень сформованих відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму коригування (зменшення) резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов’язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2 – 139.3 цієї статті), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності
(п.п. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Кодексу).
Таким чином, якщо забезпечення (резерви) створюється для відшкодування майбутніх витрат, пов’язаних з оплатою відпусток, то фінансовий результат до оподаткування, сформований відповідно до положень бухгалтерського обліку, не коригується на суму витрат на формування такого забезпечення (резерву) та на суму витрат, які відшкодовані за рахунок таких резервів та забезпечень.
Питання щодо зобов’язання та порядку формування у бухгалтерському обліку забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на виплату відпусток працівникам не належать до компетенції ДФС.
Згідно з п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.