Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула лист щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до ст. 635 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Згідно зі ст. 546 ЦКУ виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Зокрема, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом (ст. 570 ЦКУ).
При цьому ст. 571 ЦКУ передбачені правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком.
Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Виключний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено ст. 165 ПКУ.
Разом з тим згідно з п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім доходів, визначених ст. 165 ПКУ.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Крім того, доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об'єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Пунктом 163.1 ст. 163 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім доходів, визначених ст. 165 ПКУ
(п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Згідно з п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.
Враховуючи викладене, дохід у вигляді завдатку, нарахований (виплачений) юридичною особою фізичній особі, включається до складу її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інші доходи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Водночас зауважуємо, що з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізичних осіб, для отримання більш конкретної відповіді необхідне детальне вивчення документів (матеріалів), які стосуються порушеного питання.
В.о. Голови М.В. Продан