Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо врахування сум від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових періодів правонаступником у разі ліквідації та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.
Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення визначений ст. 107 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).
Згідно з п. 1 ст. 79 Закону України від 17 вересня 2008 року № 514-VI «Про акціонерні товариства» (далі – Закон) акціонерне товариство припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим підприємницьким товариствам – правонаступникам (шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
Відповідно до п. 1 ст. 84 Закону приєднанням акціонерного товариства визнається припинення акціонерного товариства (кількох товариств) з передачею ним (ними) згідно з передавальним актом усього свого майна, прав та обов’язків іншому акціонерному товариству – правонаступнику.
Процедура приєднання акціонерних товариств здійснюється аналогічно порядку, визначеному частиною шостою ст. 83 цього Закону (п. 6 ст. 84 Закону).
Згідно з п. 2 ст. 107 ЦКУ після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення), який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов’язань юридичної особи, що припиняється, всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.
Підпунктом 137.4.3 п. 137.4 ст. 137 Кодексу встановлено, якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) року), останнім податковим (звітним) роком вважається період, на який припадає дата ліквідації.
Отже, підприємство, що припиняється у процесі реорганізації шляхом приєднання, повинне скласти податкову декларацію з податку на прибуток за звітний період, на який припадає дата його приєднання.
Крім того, таке підприємство повинне самостійно здійснити розрахунки з бюджетом.
Фінансовий результат до оподаткування платника податку – правонаступника не зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалось у платника податку (платників податків), який (які) припиняється (припиняються) в процесі реорганізації шляхом приєднання, перетворення, злиття, на дату затвердження передавального акта, оскільки норми Кодексу в редакції, чинній з 01.01.2015, не передбачають перехідних положень, що надають право платникам при реорганізації здійснювати врахування при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємством, яке приєднало іншого збиткового платника податку, його податкових збитків.