Про надання консультації
Державна фіскальна служба України розглянула лист ……від ……. №……… (далі – лист) про надання консультації з питань виконання вимог Порядку ввезення, першого постачання та цільового використання товарів, визначених частиною восьмою статті 287 Митного кодексу України, для використання у виробництві продукції оборонного призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 170 (далі – постанова № 170), та повідомляє таке.
Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Питання державного оборонного замовлення, взаємовідносини між державними замовниками та виконавцями з оборонного замовлення регламентовано Законом України від 3 березня 1999 року
№ 464-XIV «Про державне оборонне замовлення» (далі – Закон) та постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 464 «Питання державного оборонного замовлення» (далі – постанова № 464).
Так, статтею 3 Закону встановлено, що координацію діяльності з реалізації оборонного замовлення здійснює визначений Кабінетом Міністрів України уповноважений центральний орган виконавчої влади (далі – уповноважений орган). У межах своїх повноважень уповноважений орган координує і контролює діяльність державних замовників під час розміщення оборонного замовлення та виконання державних контрактів, отримує від державних замовників звіт про результати здійснення процедур закупівлі, укладення та виконання державних контрактів, та надає роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері оборонного замовлення.
Постановою № 464 затверджено Порядок планування, формування, розміщення та коригування державного оборонного замовлення, а також здійснення контролю за його виконанням, та визначено, що уповноваженим центральним органом виконавчої влади щодо координації діяльності з реалізації державного оборонного замовлення є Міністерство економічного розвитку і торгівлі.
Отже, надання роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері оборонного замовлення, в тому числі з питань виконання норм постанови № 170, належить до компетенції Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
Додатково повідомляємо, що частиною сьомою статті 287 Митного кодексу України (далі – МКУ) визначено, що порушення вимог і умов, встановлених у частині восьмій цієї статті, тягне за собою виникнення обов’язку зі сплати ввізного мита та пені у строки та у порядку, визначені МКУ. Нормами абзацу другого пункту 197.23 статті 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що у разі нецільового використання товарів, визначених частиною восьмою статті 287 МКУ, платник податку збільшує податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає порушення, на суму податку, що мала бути сплачена у момент ввезення таких товарів чи нарахована за операціями із постачання таких товарів, сплачує пеню, нараховану відповідно до ПКУ, та несе фінансову, адміністративну та кримінальну відповідальність, встановлену ПКУ та законодавством України.
Пунктом 5 Порядку ввезення, першого постачання та цільового використання товарів, визначених частиною восьмою статті 287 МКУ, для використання у виробництві продукції оборонного призначення, затвердженого постановою № 170 (далі – Порядок), визначено, що невиконання державного контракту з оборонного замовлення виконавцем оборонного замовлення, відповідно до якого здійснене ввезення товарів для використання у власному виробництві продукції оборонного призначення, вважається використанням ввезених товарів не за призначенням.
Державний замовник у разі невиконання виконавцем оборонного замовлення умов державного контракту з оборонного замовлення подає контролюючому органу за місцем податкової реєстрації виконавця оборонного замовлення відповідну інформацію для вжиття заходів згідно із законодавством.
У разі виявлення факту використання товарів не за призначенням або нецільового використання товарів контролюючий орган за місцем податкової реєстрації виконавця оборонного замовлення вживає заходів для стягнення несплачених сум податку на додану вартість, ввізного мита та пені в порядку та розмірах, передбачених ПКУ.
При цьому Порядком не передбачена можливість неподання у визначені терміни або можливість подання контролюючому органу непогодженого замовником звіту про цільове використання товарів, ввезених на митну територію України із звільненням від оподаткування, та/або надання інших документів, які підтверджують цільове використання зазначених товарів.
Слід зазначити, що згідно з пунктом 2 частини сьомої статті 346 МКУ у разі виявлення фактів або отримання інформації, яка свідчить про порушення підприємством вимог законодавства з питань державної митної справи, якщо підприємство не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту, органом доходів і зборів може проводитись документальна позапланова виїзна перевірка цього підприємства.
Пунктом 30.8 статті 30 ПКУ визначено, що контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг) та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі. Податкові пільги, використані не за призначенням чи несвоєчасно повернуті, повертаються до відповідного бюджету з нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.
Також згідно з пунктом 132.1 статті 132 ПКУ у разі порушення умов щодо цільового використання товарів, при ввезенні яких надано звільнення від оподаткування відповідно до ПКУ, особа, відповідальна за дотримання умов, за яких надається звільнення від оподаткування (щодо цільового використання товарів), зобов’язана сплатити суму податкового зобов’язання, на яку було надано звільнення, та пеню, нараховану на суму такого податкового зобов’язання за період з дня надання звільнення від оподаткування до дня сплати.
Враховуючи викладене, у разі ввезення товарів, визначених частиною восьмою статті 287 МКУ, із звільненням від оподаткування відповідно до ПКУ та МКУ відповідальність платника податків-виконавця державного контракту з оборонного замовлення за сплату сум податку на додану вартість, ввізного мита та пені виникає у разі використання зазначених товарів не за призначенням або їх нецільового використання.
Голова Р.М. Насіров