Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо окремих питань оподаткування постійного представництва нерезидента та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Щодо питань 1,2 та 7
Підпунктом 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.
Взаємовідносини, що виникають при здійсненні спільної діяльності, регламентуються главою 77 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).
Відповідно до п. 1 ст. 1130 ЦКУ за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Пунктом 2 ст. 1134 ЦКУ передбачено, що ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників.
Відповідно до абзацу восьмого п. 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 № 91, оператор спільної діяльності веде бухгалтерський облік спільної діяльності без створення юридичної особи окремо від результатів власної господарської діяльності і складає окремий баланс та відповідні форми фінансової звітності спільної діяльності без створення юридичної особи.
У разі отримання прибутку в межах договору про спільну діяльність, такий прибуток розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не передбачено договором. Сума прибутку, отриманого кожним учасником у межах спільної діяльності, є доходом кожного учасника у тому числі з метою оподаткування.
Оскільки положення Кодексу не містять особливостей окремого обліку операцій із спільної діяльності, учасники спільної діяльності без створення юридичної особи – платники податку на прибуток, у тому числі оператор, подають фінансову звітність та податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, в якій прибуток кожного учасника, отриманий у межах спільної діяльності, враховується при визначенні фінансового результату до оподаткування такого учасника згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Відповідно до п. 1.7 наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» уповноваженою особою, яка веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність, може бути особа в розумінні п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, зокрема постійне представництво.
Згідно з п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу постійне представництво – це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.
З метою оподаткування термін «постійне представництво» включає будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об’єкт чи пов’язану з ними наглядову діяльність, якщо тривалість робіт, пов’язана з таким майданчиком, об’єктом чи діяльністю, перевищує шість місяців; надання послуг нерезидентом (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, але якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, що пов’язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як шість місяців, у будь-якому дванадцятимісячному періоді; резидентів, які мають повноваження: діяти від імені виключно такого нерезидента (проведення переговорів щодо суттєвих умов та/або укладення договорів (контрактів) від імені цього нерезидента), що призводить до виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов’язків; та/або утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу тимчасового зберігання або митного ліцензійного складу.
Водночас відповідно до п. 12 Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні (затверджена наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 18.01.1996 № 30 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 15.06.2007 № 179), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.01.1996 за № 34/1059) представництво суб’єкта господарської діяльності не є юридичною особою і не здійснює самостійно господарської діяльності, у всіх випадках воно діє від імені і за дорученням іноземного суб’єкта господарської діяльності, зазначеного у свідоцтві про реєстрацію, і виконує свої функції згідно із законодавством України. Представництво іноземного суб’єкта господарської діяльності в Україні може здійснювати функції, пов’язані з виконанням представницьких послуг, тільки в інтересах іноземного суб’єкта господарської діяльності, зазначеного у Свідоцтві.
Згідно з п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу представництва іноземних компаній, організацій, утворених відповідно до законодавства інших держав і зареєстрованих (акредитованих або легалізованих) відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на території України є нерезидентами.
Відповідно до п.п. 141.4.8 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резиденти, які надають агентські, довірчі, комісійні та інші подібні послуги з продажу чи придбання товарів, робіт, послуг за рахунок і на користь тільки певного нерезидента (в тому числі проведення переговорів щодо суттєвих умов та/або укладання договорів з іншими резидентами від імені і на його користь), під час виплати такому нерезиденту утримують і перераховують до відповідного бюджету податок із доходу, отриманого таким нерезидентом із джерел в Україні, визначений у порядку, передбаченому для оподаткування прибутків нерезидентів, що провадять діяльність на території України через постійне представництво. При цьому такі резиденти не підлягають додатковій реєстрації в контролюючих органах як платники податку.
Враховуючи викладене вище, якщо оператором договору про спільну діяльність без створення юридичної особи є постійне представництво нерезидента, то кожний нерезидент – учасник такого договору підлягає додаткової реєстрації як постійне представництво на території України.
При цьому оператор та кожний учасник спільного договору подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств. При цьому Кодекс не передбачає подання окремої декларації з податку на прибуток підприємств від спільної діяльності.
Щодо питань 3-6
Відповідно до п. 38 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період реалізації проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод у рамках реалізації проекту «Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації», затвердженого Кабінетом Міністрів України (далі – Проект), звільняється від оподаткування прибуток (дохід) японських суб’єктів з реалізації Проекту, за умови що такий прибуток (дохід) отриманий у рамках реалізації Проекту.
Термін «японський суб’єкт з реалізації Проекту» вживається у значенні, наведеному у підпунктах «а» - «в» п. 9 підрозділу 1 цього розділу.
Згідно з підпунктами «а» - «в» п. 9 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу японським суб’єктом з реалізації Проекту може бути:
а) юридична особа, яка є резидентом Японії і зареєстрована відповідно до законодавства Японії;
б) зареєстроване в Україні постійне представництво юридичної особи, яка є резидентом Японії і зареєстрована відповідно до законодавства Японії;
в) юридична особа, що є дочірнім підприємством юридичної особи, яка є резидентом Японії і зареєстрована відповідно до законодавства Японії;
г) договір про спільну діяльність, одним або кількома учасниками якого (з участю у такому договорі більше ніж 50 відсотків) є особи, визначені у підпунктах «а» - «в» цього пункту, укладений виключно з метою здійснення спільної діяльності з реалізації Проекту.
При цьому з метою застосування пільг договір про спільну діяльність має відповідати визначенню «японський суб’єкт з реалізації Проекту», наведеному у п. 9 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Таким чином згідно з п. 38 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування податком на прибуток підприємств:
доходи, отримані у рамках реалізації Проекту на банківські рахунки резидентів Японії;.
доходи, отримані в рамках реалізації Проекту та перераховані оператором договору про спільну діяльність на користь учасників такого договору;
управлінська винагорода, отримана постійним представництвом компанії, у разі якщо така винагорода отримана у рамках реалізації Проекту;
фінансування, отримане від Японських компаній на бінківський рахунок договору про спільну діяльність та/або постійного представництва компанії, у разі якщо таке фінансування отримане у рамках реалізації Проекту.
Зауважимо, що згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.