Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо застосування п. 38.7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» (далі – п.п. 38.7 Перехідних положень) Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та, керуючись ст. 52 Кодексу, повідомляє.
Порядок оподаткування об’єктів оподаткування, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів, які розташовані на лінії зіткнення (далі – Порядок), викладено у новій редакції Законом України від 23 березня 2017 року № 1989-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» у п. 38 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX Кодексу.
Відповідно до п.п. 38.7 Перехідних положень Кодексу не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.
Не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.
Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269 – 289 Кодексу за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення антитерористичної операції, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. До зазначених сум надміру сплачених грошових зобов'язань не застосовуються строки давності, встановлені ст. 102 Кодексу, крім сум надміру сплачених податкових зобов’язань платників податків, які припиняють свою діяльність.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 Кодексу у строк не пізніше 1 травня року, наступного за звітним;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Щодо обов’язку виправлення показників податкових декларацій з плати за землю, поданих за податкові періоди 2014-2017 роки.
Керуючись п. 50.1 ст. 50 Кодексу Товариство зобов’язано подати уточнюючий розрахунок до податкових декларацій, що містять розрахунки зобов’язань з плати за земельні ділянки, на які поширюється дія п.п. 38.7 Перехідних положень Кодексу (далі – Плата за землю).
З метою забезпечення реалізації права платників податків щодо надання уточнюючих декларацій з Плати за землю, за періоди щодо яких минув термін позовної давності, ДФС готує пропозиції про внесення змін до програмного забезпечення та пропонує Товариству подати такі уточнюючі декларації після впровадження зазначених змін, про що буде повідомлено на офіційному порталі ДФС.
Щодо можливості надміру сплачені грошові зобов’язання з Плати за землю, нараховані та сплачені відповідно до статей 269 – 289 Кодексу за період проведення антитерористичної операції, спрямувати в погашення податкових зобов’язань з цього податку, які виникають в поточних податкових періодах або спрямувати на інтегровану картку платника податку з цього податку за основним місцем обліку Товариства як платника податку
Не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку, нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми Плати за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення антитерористичної операції (абз. третій п. 38.7 Перехідних положень).
При цьому до зазначених сум надміру сплачених грошових зобов’язань з Плати за землю не застосовуються строки давності, встановлені ст. 102 Кодексу.
Оскільки, «переміщення» коштів з рахунку Плати за землю на будь-які інші рахунки не передбачено Кодексом, то спрямування коштів Плати за землю на інтегровану картку платника податку, у тому числі й за основним місцем обліку Товариства не може бути виконаним.
Порядок не передбачає зарахування коштів від уточнення зобов’язань з Плати за земельні ділянки, на які поширюється дія п. 38.7 Перехідних положень, в рахунок погашення зобов’язань за земельні ділянки, які не підпадають під дію зазначеного пункту.
Щодо подання уточнюючих податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та застосування штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу
У зв’язку із запровадженням норми п. 38.7 Перехідних положень Кодексу платник податку на прибуток має право подати уточнені податкові декларації за податкові періоди 2014 – 2016 років.
При цьому оскільки норми п.п. 38.7 Перехідних положень Кодексу введено в дію з 01.01.2017, штрафні санкції та пеня до платника податку на прибуток, який здійснює зазначені вище уточнення, не застосовуються.
При поданні уточнюючої декларації платник податку має право врахувати вимоги п. 46.4 ст. 46 Кодексу, яким визначено, що у разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.