Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо віднесення поверненого товару в зв’язку із закінченням строку придатності до ознаки розумної економічної причини (ділова мета) та коригування фінансового результату до оподаткування на суму поверненої продукції покупцям –фізичним особам, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Щодо застосування ознаки розумної економічної причини (ділова мета) до операцій з повернення товару в зв’язку із закінченням строку придатності з метою оподаткування податком на прибуток.
Відповідно до п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розумна економічна причина (ділова мета) – причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Слід зазначити, що Кодексом з метою оподаткування податком на прибуток не передбачено застосування ознаки розумної економічної причини (ділова мета) до операцій з повернення товару, строк придатності якого закінчився.
Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму поверненої продукції покупцям – фізичним особам.
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму поверненої продукції покупцям –фізичним особам.
Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Щодо можливості складення розрахунку коригування до податкової накладної, складеної на покупця − неплатника ПДВ, у разі повернення таким неплатником неоплаченого товару.
Згідно з п. 185.1 ст. 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.
Зменшення суми податкових зобов’язань платника податку − постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору (п. 192.2 ст. 192 розділу V Кодексу).
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 розділу V Кодексу податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі − ЄРПН).
Згідно з п. 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, розрахунки коригування до податкових накладних, складених, зокрема до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) − платнику податку (за наявності законодавчих підстав для складення таких розрахунків коригування), підлягають реєстрації постачальником (продавцем).
У такому випадку постачальник − платник ПДВ має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної при здійсненні операцій з постачання такого товару, та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ після реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.