Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування дивідендів, сплачених на користь резидента США, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє таке.
Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначені у п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Перелік таких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Згідно з п.п. 141.4.2 п.141. 4 ст.141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Порядок застосування міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх погодження з України викладений у ст. 103 Кодексу.
Відповідно до п. 103.2 ст. 103 Кодексу особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 цієї статті.
Конвенція між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал (далі - Конвенція), яка ратифікована Україною 26.05.1995, набрала чинності 05.06.2000.
Згідно з положеннями п. 1 ст. 10 Конвенції дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, і якими фактично володіє резидент другої Договірної Держави, можуть бути оподатковані у цій другій Державі.
Однак відповідно до п. 2 ст. 10 Конвенції такі дивіденди можуть також оподатковуватись у першій Договірній Державі, і відповідно до законодавства цієї Держави, але податок, що стягується, не повинен перевищувати:
а) 5 відсотків від загальної суми дивідендів, якщо фактичним власником є компанія, яка володіє не менш ніж 10 відсотками акцій, що дають право голосу (або якщо компанія не має акцій, що дають право голосу, не менш ніж 10 відсотків статутного фонду) та, у випадку України, нерезидент України володіє не менше, ніж 20 відсотками акцій, що дають право голосу, або у випадку, якщо компанія не має таких акцій, то 20 відсотками статутного фонду;
b) 15 відсотків загальної суми дивідендів в інших випадках.
Цей пункт не буде зачіпати оподаткування компаній по відношенню до прибутків, з яких сплачуються дивіденди.
Таким чином, дивіденди, які виплачені товариством з обмеженою відповідальністю – резидентом України на користь юридичної особи – резидента США, яка є власником частки статутного фонду товариства у розмірі 50 відсотків, підлягають оподаткуванню за ставкою 5 відсотків, за умови, що резидент США є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такого доходу, а статус його резидентства підтверджено відповідним документом.
Право на застосування переваг Конвенції мають резиденти США за наявності сертифіката резиденції за формою 6166, яка видається Філадельфійським сервісним центром, що є структурним підрозділом Служби внутрішніх доходів США, і яка є єдиною формою підтвердження права особи (резидента США) на пільги, передбачені Конвенцією.