Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема, доповнено положеннями щодо особливостей визначення мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).
Пунктом 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що при визначенні мінімального податкового зобов’язання у період з 1 січня 2024 року по 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, сума МПЗ, визначена відповідно до підпунктів 381.1.1 і 381.1.2 статті 381 Кодексу, не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 гривень з 1 гектара.
Наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2025 № 57 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578» (далі – наказ № 57), зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 14 лютого 2025 року за № 232/43638 (який станом на 19.02.2025 не опублікований), внесені зміни до форм податкових декларацій платників єдиного податку та їх додатків.
Зокрема, в додатку «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» враховані:
положення п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу, які діють з 01.12.2024, а саме: сума МПЗ, визначена відповідно до п.п. 381.1.1 і 381.1.2 ст. 381 Кодексу, не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн з 1 гектара, крім земельних ділянок, земельних часток (паїв), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Відповідно до пункту 46.6 статті 46 Кодексу, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Крім того, відповідно до пункту 46.4 статті 46 Кодексу, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.
Звертаємо увагу, що платники єдиного податку четвертої групи за результатами діяльності за 2024 рік мають розрахувати та задекларувати МПЗ у додатку 3 чинної форми Декларації. При цьому у графах 3 – 8 додатка 3 до Декларації платники відображають відповідні показники: «НГОд/НГО», «M», «S» для розрахунку сум МПЗ згідно з підпунктами 381.1.1 і 381.1.2 статті 381 Кодексу по кожній земельний ділянці. З метою дотримання вимог пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу платник додатково здійснює обрахунок мінімального допустимого значення суми МПЗ по кожній земельній ділянці (не менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 гривень з 1 гектара). У графах 9 - 10 додатка 3 Декларації відображається сума МПЗ, яка має найбільше значення (або за розрахунком згідно статті 381 Кодексу або відповідно до пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).
Для розрахунку МПЗ застосовується коефіцієнт «К», який становить 0,05 згідно з підпунктом 381.1.1 і 381.1.2 пункту 381.1 статті 381 Кодексу.
Слід враховувати, що тимчасово, для розрахунку МПЗ коефіцієнт «К» застосовується із значенням:
0,04 – за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки (пункт 67 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу);
0,057 – з податкового (звітного) 2025 року та за наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан (пункт 671 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).
Отже за податковий (звітний) 2024 рік застосовується коефіцієнт «К» – 0,05.
Водночас для платників єдиного податку четвертої групи – фізичними особами – підприємцями, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 381.1.1 і 381.1.2 цього пункту, застосовується у половинному розмірі (п.п. 381.1.3. п. 381.1 ст. 381 Кодексу).
Сумарне значення суми МПЗ переноситься до рядка 01 розділу ІІ додатка 3 Декларації.
До Декларації платники можуть подати доповнення з наданням відповідних пояснень розрахунку МПЗ з урахуванням пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.
Після набрання чинності наказу № 57 платники податку матимуть змогу подати уточнюючу Декларацію за оновленою формою за звітний (податковий) період – на 2025 рік з відображенням у додатку 3 за результатами діяльності за звітний (податковий) період 2024 року деталізованих показників розрахунку МПЗ з урахуванням положень пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
При цьому повідомляємо, що у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, які припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, та пені (підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).