ІПОТЕЧНИЙ КРЕДИТ
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – Кодекс) (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Тобто, податкова знижка – це документально підтверджена сума витрат, на яку зменшується оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати, в результаті чого з бюджету повертається частина сплаченого податку на доходи фізичних осіб.
ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ УМОВ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ПОДАТКОВОЇ ЗНИЖКИ
1. Податкова знижка може бути надана виключно резиденту України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку.
2. Скористатися правом на нарахування податкової знижки можна лише за наслідками звітного податкового року. Таке право не продовжується та не переноситься на наступний рік, якщо громадянин не скористався своїм правом у встановлений строк.
3. Отримання доходу у вигляді заробітної плати. При цьому загальна сума податкової знижки не може перевищувати суми річної заробітної плати у поточному році.
Звертаємо увагу! Право на податкову знижку має фізична особа –підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.
Довідково! Заробітна плата – це основна та додаткова винагорода, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму.
4. Дотримання вимог щодо порядку подачі та заповнення декларацій. Так, декларація подається по 31 грудня включно (а у разі наявності обов’язку з декларування доходів – до 1 травня) наступного за звітним року.
Довідково! Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено Кодексом, в один із таких способів (п. 49.3 ст. 49 Кодексу):
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи
та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».
Довідково! Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення контролюючим органом податкової перевірки стосовно нарахування такої податкової знижки.
Для прискорення проведення контролюючим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до податкової інспекції копії зазначених документів.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Платник податку має право включити до податкової знижки, зокрема, частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом фактично сплачених протягом звітного податкового року за умови наявності документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, та за умови визнання об’єкта житлової іпотеки як основного місця проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно зі ст. 175 Кодексу, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому, зокрема, збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання (п. 175.4 ст. 175 Кодексу).
Для підтвердження суми сплачених процентів за користування іпотечним житловим кредитом в обов’язковому порядку мають бути надані платіжні та/або розрахункові документи або інші первинні документи, які надають можливість ідентифікувати платника податків та визначити суму сплачених процентів за користування іпотечним житловим кредитом.
У разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого за такою формулою:
К = МП / ФП,
де К – коефіцієнт;
МП – мінімальна загальна площа житла, що дорівнює 100 квадратним метрам;
ФП – фактична загальна площа житла, що будується (придбавається) платником податку за рахунок іпотечного кредиту.
У разі якщо цей коефіцієнт більший ніж одиниця, до податкової знижки включається сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта. Тобто, якщо житло, придбане за рахунок іпотечного житлового кредиту, не перевищує 100 кв. м, то платник податку має право включити до податкової знижки суму всіх сплачених процентів.
АЛГОРИТМ РОЗРАХУНКУ ПОДАТКОВОЇ ЗНИЖКИ
1. Визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності.
Довідково!Інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця.
2. На підставі підтверджуючих документів визначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової книжки.
3. Розраховується сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку. Для цього різницю між базою оподаткування та понесеними платником податку витратами слід помножити на ставку ПДФО (18%).
4. Різниця між сумою ПДФО, фактично утриманого із заробітної плати за рік, та розрахованою сумою ПДФО підлягає поверненню платнику податку.
Сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації (п. 179.8 ст. 179 Кодексу).
У разі встановлення порушень контролюючий орган повідомляє платника податку про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації, шляхом вручення платнику податків акта перевірки та податкового повідомлення – рішення.
ПРИКЛАД РОЗРАХУНКУ
Якщо площа житла, придбаного за рахунок іпотечного житлового кредиту не перевищує 100 кв. м, то платник податку має право включити до податкової знижки суму всіх сплачених процентів:
Зарплата за рік: 200 000 грн
ПДФО (18%): 36 000 грн
Сума сплачених процентів: 40 000 грн
Сума ПДФО, що має бути повернута: 36 000 - (200 000 - 40 000) х 18% = 7 200 грн
Якщо площа житла, придбаного за рахунок іпотечного житлового кредиту перевищує 100 кв. м., то податкова знижка розраховується так:
Сума сплачених процентів: 40 000 грн
Фактична площа житла - 150 кв. м
Мінімальна площа житла -100 кв. м
К= 100/150 = 0,7
Сума ПДФО, що має бути повернута: 36 000 - (200 000 - 40 000 х 0,7) х 18% = 5040 грн
Податкова знижка дорівнює добутку суми сплачених процентів і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла.