1. Вид та назва регуляторного акта
Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку» (далі – постанова № 1238).
2. Назва виконавця заходів з періодичного відстеження результативності регуляторного акта
Державна податкова служба України (Департамент оподаткування юридичних осіб).
3. Цілі прийняття акта
Постановою № 1238 затверджено перелік обставин, які можуть свідчити, що розрахунок сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість зроблено з порушенням норм податкового законодавства, та є достатніми для проведення контролюючим органом документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування такого відшкодування.
Постанову № 1238 видано для реалізації права Державної податкової служби України, визначеного пунктом 200.11 статті 200 розділу V Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у редакції, яка діяла до 2016 року, у частині проведення протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки, документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
4. Строк виконання заходів з періодичного відстеження результативності регуляторного акта
Виконання заходів з відстеження результативності регуляторного акта здійснювалося з 01 березня 2024 року по 29 березня 2024 року.
5. Тип відстеження
Періодичне відстеження.
6. Методи одержання результатів, дані та припущення, на основі яких проводилося періодичне відстеження результативності регуляторного акта, та способи одержання даних
Результати періодичного відстеження результативності постанови № 1238 можуть бути отримані аналізом інформації підрозділів ДПС, до функціональних повноважень яких належить проведення документальних перевірок суб’єктів господарювання щодо достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Проте, враховуючи, що відповідно до Закону України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон № 909), який набрав чинності 01.01.2016, змінено редакцію пункту 200.11 статті 200 розділу V Кодексу та виключено перелік підстав для документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, відстеження її результативності у 2024 році є неможливим через відсутність відповідних даних.
7. Дані, на основі яких відстежувалася результативність, а також способи отримання даних
Основним показником результативності постанови № 1238 є інформація підрозділів ДПС, до функціональних повноважень яких належить проведення документальних перевірок суб’єктів господарювання щодо достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Проте, враховуючи, що з Кодексу виключено вимогу щодо застосування підрозділами ДПС положень постанови № 1238, відстеження її результативності є неможливим через відсутність відповідних даних.
8. Кількісні та якісні значення показників результативності акта
Показником результативності постанови № 1238 вважається здатність регуляторного акта забезпечити прозорість механізму реалізації права Державної податкової служби України, визначеного пунктом 200.11 статті 200 розділу V Кодексу в редакції, яка діяла до 2016 року, щодо визначення підстав для документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Зокрема, відповідно до пункту 37 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу контролюючі органи не здійснюють документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум бюджетного відшкодування ПДВ, заявлених платниками у звітних періодах, що настають після 01 липня 2015 року, крім випадків, визначених пунктом 200.11 статті 200 розділу V Кодексу.
Водночас у період з 01 липня 2015 року до 01 січня 2017 року було призупинено дію підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 глави 8 розділу ІІ, абзацу четвертого пункту 82.4 статті 82 глави 8 розділу ІІ, пункту 200.11 статті 200 розділу V Кодексу, а також дію пункту 200.14 статті 200 розділу V Кодексу в частині проведення документальних позапланових виїзних перевірок.
Крім того, Законом № 909 було змінено редакцію пункту 200.11 статті 200 розділу V Кодексу та виключено визначення підстав для документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Також відповідно до Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», постанови Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість», наказу Міністерства фінансів України від 03.03.2017 № 326 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.03.2017 за № 376/30244, запроваджено єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
9. Оцінка результатів реалізації регуляторного акта та ступеня досягнення визначених цілей
Перелік підстав для проведення документальних позапланових перевірок визначено статтею 78 глави 8 розділу ІІ Кодексу.
Відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 глави 8 розділу ІІ Кодексу документальна перевірка може проводитися за умови подання платником декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V Кодексу.
Пунктом 200.11 статті 200 розділу V Кодексу в редакції Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», яка набрала чинності 01.01.2022, визначено, що контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 глави 8 розділу ІІ Кодексу. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.
Норми Кодексу, відповідно до яких встановлений Кабінетом Міністрів України постановою № 1238 перелік підстав, що надають право контролюючим органам на проведення позапланової виїзної документальної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування, було виключено з Кодексу відповідно до Закону № 909.
Отже, на підставі періодичного відстеження постанови № 1238 можна зробити висновок, що постанова № 1238 потребує визнання такою, що втратила чинність. Повноцінне відстеження результативності акта надалі є недоцільним.
В. о. Голови Державної
податкової служби України Тетяна КІРІЄНКО