Протягом січня-вересня 2020 року (станом на 01.10.2020) на розгляді у судах різних інстанцій перебувало 88,6 тис. справ на суму 324,5 млрд. грн. Розглянуто 20,18 тис. справ на суму 57 млрд. грн., з них: на користь органів ДПС (ДФС) – 10,65 тис. справ (у т.ч. немайнові спори) на суму 31,8 млрд. грн., та на користь платників податків – 9,53 тис. справ на 25,2 млрд. гривень.
Із загальної кількості справ, що у звітному періоді перебували (перебувають) на розгляді в судах різних інстанцій, одну з ключових категорій становили справи за позовами платників податків до органів ДПС (ДФС) про визнання недійсним/нечинними податкових повідомлень-рішень – 46,4 тис справ на суму 235,25 млрд грн. Розглянуто 9,06 тис справ на загальну суму 37,3 млрд грн., з них на користь органів ДПС (ДФС) - 3,24 тис справ на 14,1 млрд гривень.
Зокрема, забезпечено належне та ефективне представництво інтересів держави у Верховному Суді під час супроводження судових справ за участі органів ДПС, а саме:
1. Постановою П’ятого апеляційного адміністративний суду від 02.07.2020 у справі № 540/465/19 за позовом ТОВ «Новокаховський механозборочний завод» до ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, підтримано позицію контролюючого органу стосовно нереальності проведених позивачем господарських операцій з контрагентами.
Висновки контролюючого органу, які зроблені за результатами перевірки наданих платником первинних документів, аналізу податкової звітності постачальників, ґрунтувались на визнанні господарських операцій, здійснених позивачем з контрагентами-постачальниками безтоварними.
Підтвердженням відсутності реального здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, контролюючим органом гуртувалось на наступному: ненадання контрагентами позивача податкової звітності, відображення контрагентами позивача придбання товарів, відмінних від реалізованих позивачу, відсутність товарно-транспортних накладних або не підтвердження транспортування товару, відсутність трудових та матеріально-технічних ресурсів, недоліки податкових та видаткових накладних, а також внесення відомостей до ЄРДР за фактом скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.
Підтримуючи правомірність прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, та надаючи оцінку його доводам, наведеним в апеляційній скарзі П’ятий апеляційний адміністративний суду відмітив, що переглянувши наявні в матеріалах докази, вважає, що апелянт спростував наявність встановлених судом першої інстанції обставин, який помилково не врахував, що для цілей податкового обліку беруться до уваги, насамперед, економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій; не застосував підходу «превалювання суті над формою» як принцип бухгалтерського обліку, та не з’ясував справжню сутність правовідносин, дослідивши лише відповідність договорів формальним вимогам, передбаченим законодавством, а не фактичні відносини, що існували.
Наявність у платника податку первинних документів, які не мають дефекту форми, не є безумовною підставою для визнання за платником податку права на податковий кредит. Обов’язковою умовою є достовірність цих документів. Якщо документи складені від імені суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва, вони не можуть бути підставою бухгалтерського та/чи податкового обліку, оскільки статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках не може надавати встановлені законом податкові вигоди.
Верховний Суд України неодноразово висловлювався щодо такого правозастосування у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 5 березня 2012 року у справі № 21-421а11 від 22 листопада 2016 року у справі № 826/11397/14, від 24 травня 2016 року у справі №21-5332а15, від 14 червня 2016 року у справі №21-1318а16, від 22 листопада 2016 у справі №21-2430а16.
Висновок Верховного Суду України полягає у тому, що надання платником податків податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, окрім як якщо податковий орган не довів, що відомості, які містяться в документах, є недостовірними. Така обставина, як наявність кримінального провадження, зареєстрованого за фактом вчинення злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України, стосовно фіктивності підприємства - контрагента покупця, має бути врахована судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами. Первинні документи, які виписані фіктивним підприємством, не можуть вважатися належно оформленими документами, що підтверджують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним.
Колегія суддів П’ятого апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про необхідність врахування також всіх повідомлених контролюючим органом фактичних обставин, що ставлять під сумнів реальний характер господарських операцій.
Крім того суд зазначив, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
Колегія суддів, встановивши, зокрема відсутність можливості у контрагентів позивача здійснити господарські операції з постачання товарів внаслідок відсутності у них технічних можливостей, людських та матеріальних ресурсів для вчинення задекларованих операцій; не підтвердження факту придбання та постачання контрагентами проданого позивачу товару; відсутність можливості дослідити рух продукції по ланцюгу постачання (оскільки відсутні операції щодо придбання постачальниками контрагентів товарів, які поставлялися позивачу), дійшла висновку, що первинні документи, надані позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій із зазначеними вище контрагентами, є формально складеними, а господарські операції між позивачем та цими підприємствами не є реальними.
Відповідно до положень статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України Постановою П’ятого апеляційного адміністративний суду від 02.07.2020 у справі № 540/465/19 набрала законної сили.
2. Постановою Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 816/945/16 ТОВ «АМ-Транс» до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, касаційну скаргу відповідача задоволено та залишено в силі постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2016 якою в задоволені позову платника було відмовлено.
Спірне донарахування грошового зобов’язання зі сплати ПДВ податковим органом здійснено внаслідок не підтвердження реальності взаємовідносин з придбання бітуму нафтового дорожнього в`язкого БНД 60/90.
Верховний Суд підтримав обґрунтованість висновків податкового органу про те, що такий вид товару, як нафтопродукти, має певні особливості як транспортування, так і обліку, які в даному випадку не були дотримані, що унеможливлює здійснення спірної господарської операції.
Перевезення бітуму нафтового дорожнього в`язкого передбачає наявність у перевізника відповідної ліцензії на здійснення господарської діяльності.
Згідно з даними ГУ ДФС у Полтавській області та Єдиного ліцензійного реєстру, який функціонує згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування, ведення і користування відомостями ліцензійного реєстру та подання їх до Єдиного ліцензійного реєстру» від 08.11.2000 №1658, перевізники не мали ліцензії на перевезення нафтопродуктів (небезпечних вантажів).
Відповідно до положень ст. 359 КАС України постанова Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 816/945/16 набрала законної сили, є остаточною та оскарженню не підлягає .
3. Також скориставшись правом на касаційне оскарження судових рішень забезпечено звернення до Верховного Суду із скаргами на судові рішення прийняті не на користь контролюючого органу у зв’язку з неправильним застосуванням судами норм матеріального права та у зв’язку із не надання належної оцінки доказам.
Так, Постановою Верховного Суду у справі № 560/389/19 за позовом Кухарського В.В. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, задоволено касаційну скаргу ГУ ДФС у Хмельницькій області, правонаступником якого є ГУ ДПС у Хмельницькій області, задоволено частково, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Як зазначив у своєму рішенні Верховний Суд, в матеріалах справи відсутні будь-які документи на підтвердження заявлених позивачем вимог, в тому числі й тих, які, як зазначено у судових рішеннях, були предметом дослідження судами попередніх інстанцій. Відповідно, висновки судів про протиправність рішень контролюючого органу колегія суддів вважає необґрунтованими.
Задовольняючи скаргу контролюючого органу суд зауважив також, що підхід судів попередніх інстанцій є формальним, оскільки суди повинні були не лише встановити з яких підстав здійснені висновки в Акті перевірки, а й надати кожному із встановлених контролюючим органом порушень правову оцінку у взаємозв`язку із доводами позивача і наданими ним на їх підтвердження доказами. Окрім цитування встановлених в ході перевірки порушень, суди попередніх інстанцій повинні були їх встановити і перевірити, тим самим здійснивши перевірку встановлених контролюючим органом обставин фактичним обставинам.
4. Постановою Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 819/933/17 касаційну скаргу ГУ ДФС у Тернопільській області задоволено частково, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що камеральна перевірка проведена з порушенням наведених вимог законодавства.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Порядок проведення камеральної перевірки визначено статтею 76 Податкового кодексу України, пунктом 76.3 якої встановлено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Водночас згідно з положеннями пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Зміст наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій, уточнюючих розрахунків можуть бути й інші питання, зокрема пов`язані із своєчасністю реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, а тому, з урахуванням положень статті 102 Податкового кодексу України, такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних.
Вказана правова позиція є сталою та неодноразово висловлювалась й у постановах Верховного Суду, зокрема від 18 травня 2018 року у справі №804/4483/17, від 29 січня 2019 року у справі №805/4868/16-а, від 21 лютого 2019 року у справі №808/2404/17.
Враховуючи викладене, Суд не погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо порушення законодавства при проведенні перевірки.
5. За результатами контрольно-перевірочних заходів, проведених фахівцями Офісу великих платників податків встановлено, що при реалізації платником податків пального через мережу АЗС за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, занижено податкове зобов’язання з акцизного податку на загальну суму 800, 52 млн. грн.
Судом першої інстанції було зроблено висновок про протиправність та необґрунтованість податкових повідомлень-рішень податкового органу в даній категорії справ, оскільки, наказ, який був підставою для проведення перевірки позивача, скасований у судовому порядку.
Однак, Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС задоволено повністю, скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 року по справі № 813/2885/18 та відмовлено повністю в задоволенні адміністративного позову ПП «Енерготрейд-Ресурс» (попередня назва ПП «ОККО-Нафтопродукт») до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Суд апеляційної інстанції під час розгляду справи по суті встановлених порушень підтримав позицію Офісу ВПП викладену в акті перевірки та дійшов висновку, що предметом розгляду в суді має бути саме зміст виявлених порушень податкового законодавства, а не факт скасування наказу. Оскільки, наказ на проведення перевірки вже реалізований, отже, його оскарження не є належним способом захисту права платника податків про скасування податкових повідомлень – рішення та не може призвести до відновлення, на його думку, порушеного права.
Також на розгляді перебуває 57 судових справ пов’язаних із прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням з публічної служби (трудові спори), з яких у 18 справах рішення винесено на користь ДПС або не вплинуло на права та законні інтереси ДПС (31,6 відс.); на користь позивача – 8 справ (14 відс.); відсутнє рішення, що набрало законної сили/на розгляді – 31справа (54,4 відс.).
Серед вищевказаних справ на розгляді в судах перебувають резонансні справи щодо визнання протиправними дії Кабміну та ДПС.
Зокрема, на розгляді знаходиться позовна заява щодо поновлення на посаді особи, звільненої відповідно до статті 871 Закону України «Про державну службу» та позовна заява про визнання протиправними дій щодо оголошення добору на вакантні посади Голови ДПС та заступника Голови ДПС.
Щотижня проводиться збір та узагальнення інформації від територіальних органів щодо справ, пов’язаних із проходженням публічної служби, що призначені на наступний тиждень та розглянуті на поточному тижні.
Разом з тим, протягом січня-вересня поточного року Департаментом правової роботи забезпечено судове супроводження по 372 справах в судах різних інстанцій.
Значний кількість судових справ, які перебувають на супроводженні в Департаменті стосується вимог щодо зобов’язання ДПС збільшити в СЕА суму, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування в ЄРПН - загальна кількість справ, які перебувають на розгляді в судах ( І, ІІ, ІІІ інстанції): 101 судова справа на суму 1 653 117,2 тис. грн;
Крім того, Департаментом досягнуто значного прогресу у забезпеченні виконанні судових рішень вказаної категорії – протягом січня – вереснь 2020 року фактично виконано 45 судових рішень, на суму 448 374,5 тис. грн.
Воодночас, протягом січня-вересня поточного року здійснено контроль та вжито заходів по організації роботи підрозділів правового забезпечення територіальних органів ДПС, зокрема:
щодо розробки рекомендацій з питань організації правової та ведення позовної роботи в органах ДПС: аналіз неврегульованих питань та проблемних питань, які виникають на рівні територіальних органів ДПС, та складення за результатом такого аналізу рекомендацій (листи ДПС № 2737/7/99-00-08-01-02-07 від 19.02.2020, № 6965/7/99-00-08-02-02-07 від 07.05.2020, № 15122/7/99-00-05-02-03-07 від 28.08.2020, № 15522/7/99-00-05-02-02-07 від 03.09.2020);
щодо узагальнення правозастосовчої практики за результатами розгляду спорів за участі органів ДПС: відповідно до п.2.7 Порядку організації роботи органів ДПС під час підготовки та супроводженні справ у судах, затвердженим наказом ДПС від 17.10.2019 № 124 (далі – Порядок 124) здійснено моніторинг згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень (далі - ЄДРСР) висновків Верховного суду, які відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, та здійснення узагальнення таких висновків за періодичністю та по окремим категоріям справ (листи Департаменту № 668/99-00-07 від 21.05.2020, № 6481/99-00-08-02-02-08 від 21.05.2020, № 1398/99-00-05-02-02-08 від 03.07.2020; № 2378/99-00-05-02-08 від 18.08.2020, № 2495/99-00-05-02-02-08 від 21.08.2020, № 3292/99-00-05-02-03-08 від 29.09.2020, листи ДПС № 9648/7/99-00-05-02-02-07 від 17.06.2020, № 10817/7/99-00-05-02-02-07 від 03.07.2020, № 14342/7/99-00-05-02-03-07 від 18.08.2020, № 14780/7/99-00-05-03-07 від 21.08.2020, № 17446/7/99-00-05-02-03-07 від 29.09.2020;
щодо здійснення контролю за станом організації правової роботи, супроводження справ у судах, систематизації законодавства у підвідомчих структурних підрозділах територіальних органів ДПС: здійснено контролю за станом супроводження судових справ окремих категорій, розглянуто рішень про недоцільність оскарження судового рішення, прийнятих територіальним органом ДПС, розгляд окремих ухвал, що надходять до ДПС, підготовка матеріалів директору Департаменту на селекторні наради тощо (лист ДПС № 1929/7/99-00-08-02-03-07 від 05.02.2020, № 3588/7/99-00-08-02-03-07 від 03.03.2020, № 7321/7/99-00-08-02-03-08 від 14.05.2020, № 9381/7/99-00-05-02-02-07 від 12.06.2020, № 15196/7/99-00-05-02-03-08 від 28.08.2020). Всього розглянуто 159 листів територіальних органів ДПС стосовно прийнятих рішень про недоцільність оскарження судових рішень, прийнятих на користь платників податків.
Також здійснюється взаємодія з структурними підрозділами ДПС, в частині узагальнення правозастосовчої практики, формування правових позицій, єдиних підходів до вирішення правових питань тощо врегульований п.2.7 Порядком № 124 (листи Департаменту № 668/99-00-07 від 21.05.2020, № 6481/99-00-08-02-02-08 від 21.05.2020, № 1398/99-00-05-02-02-08 від 03.07.2020, № 2378/99-00-05-02-02-08 від 18.08.2020, № 2495/99-00-05-02-02-08 від 21.08.2020; листи ДПС № 9648/7/99-00-05-02-02-07 від 17.06.2020, № 10817/7/99-00-05-02-02-07 від 03.07.2020, № 14342/7/99-00-05-02-03-07 від 17.08.2020, № 14780/7/99-00-05-03-07 від 21.08.2020, № 17446/7/99-00-05-02-03-07 від 29.09.2020).
Протягом січня-вересня поточного року прийнято участь у розгляді звернень, скарг платників податків, запитів державних органів та інші, що надходять до ДПС, та Департаментом правової роботи як співвиконавцем таких запитів підготовлено та направлено 324 службових листів до структурних підрозділів ДПС. Безпосередньо Департаментом, як головним виконавцем розглянуто та надано відповіді на 39 скарг, листів платників податків, у тому числі ті які скеровані для розгляду Офісом Президента України, Верховною Радою України, Кабінетом міністрів України, Рабою бізнес омбудсмена, Міністерством фінансів.
Розглянуто та надано відповіді на 38 судових запитів, ухвал судів, якими зобов’язано ДПС надати витребувану судом інформацію та документи.
Крім того прийнято участь в аналізі ефективності прийнятих законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері банкрутства та надано відповіді на поставленні Міністерством юстиції України питання.
Забезпечено також участь у 4 онлайн зустрічах із заінтересованими сторонами щодо обговорення актуальних питань в рамках Моніторингу впровадження та аналізу ефективності прийнятих нормативно-правових актів у сферах правового регулювання банкрутства, виконання судових рішень та рішень інших органів(посадових осіб), судово-експертної діяльності, судоустрою та судочинства, кримінальної юстиції, адвокатури та адвокатської діяльності, організованою експертною групою з питань правосуддя та кримінальної юстиції Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції.
Разом з тим, для надання практичної допомоги юридичним підрозділам територіальних органів ДПС (ДФС) у підсистемі АІС «Суди» ІТС «Податковий блок» діє механізм публікації позитивних справ, по яких винесені остаточні судові рішення на користь Держави, тобто справи, які містять позитивний досвід. Так, станом на 01.10.2020 до інформаційної системи внесено 442 справи з позитивного досвіду.
Водночас, з метою визначення норм, тлумачення яких значно впливає (буде впливати) на дохідну/видаткову частину Державного бюджету України та щодо яких відсутня стала судова практика, за допомогою підсистеми АІС «Суди» ІТС «Податковий блок» здійснюється постійний моніторинг практикоутворюючих справ. На сьогодні, в базі даних міститься інформація по 518 таким справам.