Інтерв'ю Голови Державної податкової служби України Сергія Верланова виданню "Економічна правда"Розділ: Новини
Голова Податкової Сергій Верланов. Чому треба залишати більше грошей громадянам і які податки треба знижувати
Головний податківець України розповів ЕП, як трансформується Податкова, хто не сплачує дивіденди державі та як втілити в життя амбіційні плани команди Зеленського.
Якщо лічити спроби провести реформу податкової та митниці за останні десять років, можна збитися з рахунку. Кожен уряд намагався знайти оптимальний варіант, а деякі склади Кабінету міністрів навіть робили по кілька спроб.
Зараз, після п'яти років роботи в форматі єдиної структури, відбувається роз'єднання податкової та митниці. Відповідальні за нього — нові керівники державної митної та податкової служб Максим Нєфьодов та Сергій Верланов.
Вони були призначені при міністрові фінансів Оксані Маркаровій. Верланов був її заступником з податкового напрямку. Інтрига щодо майбутньої роботи нових служб досі стосувалася того, чи залишиться Маркарова міністром фінансів.
Маркарова залишилася, тож очільникам нових служб знаходити політичні компроміси буде простіше.
ЕП поговорила з головним податківцем про те, як реформується ДФС, що він думає про податкові ініціативи "Зе!команди" і чи вдасться виконати бюджет.
Як змінюється Податкова
— Як відбувається поділ ДФС? Що змінилося після того, як ви очолили службу?
— Ми зробили дуже багато. Зареєстрували юридичну особу і територіальні управління, затвердили структуру, штат, кошторис, перевели у нову службу понад 30% працівників. У мене цей процес зайняв трохи більше трьох місяців.
21 серпня Кабмін ухвалив рішення про покладення функцій на ДПС в частині адміністрування податків. Це означає, що всі податкові справи і податкове адміністрування будуть здійснюватися новоствореною податковою службою.
— Ви планували перевести у нову службу близько 70%.
— За ключовими департаментами ми робимо переведення день у день. Тобто сьогодні-завтра перейдуть всі аудитори, адміністратори. Низка змін торкнулася структури департаментів. Наприклад, ми створили єдиний департамент з питань адміністрування. Раніше фізичними і юридичними особами займалися різні підрозділи, тепер ці функції зосереджені в одному департаменті.
В процесі переведення не повинна постраждати функція адміністрування, адже ДФС приймає звітність, перевіряє її, контролює сплату податків. Ще одна причина, чому цей процес розтягнений в часі — перевірка кадрів. Ми працюємо з правоохоронними органами. Надсилаємо їм запити, отримуємо інформацію.
— Який відсоток відсіяли?
— Про відсоток відсіву можна буде говорити після запуску Державної митної служби. Тоді буде зрозуміло, хто пішов, а хто залишився. Уже зараз можу сказати, що кількість податківців зменшиться.
— Скільки злісних корупціонерів ви знайшли і звільнили?
— Я пішов іншим шляхом. На посади в. о. керівників усіх територіальних управлінь податкової служби я тимчасово призначив заступників їх колишніх очільників. Їхнє головне завдання — зареєструвати юридичні особи ДПС у відповідних областях, перевести людей, почати роботу.
Потім оголосимо відкриті конкурси на очільників теруправлінь. Не буде так, що в одній області поспіхом призначили керівника, а в іншій — ні. Однаковий підхід буде скрізь. Наразі жодного керівника не призначили. Функції ж ДПС зміняться, бо ми затвердили структуру, побудовану за функціональним принципом.
— Що це означає?
— Я зміщуватиму роботу ДПС в напрямку упередження фіскальних ризиків, робитиму акцент на уніфікованому підході до їх виявлення. Зараз ці компетенції теж розпорошені. Один департамент дивиться за ризиками в аудиті, другий — за ризиками з відшкодуванням ПДВ, третій — в акцизах.
Ми об'єднали департамент доходів і ризиків в один потужний аналітичний центр. Його очолить Дмитро Серебрянський з Міністерства фінансів. Такий же підхід буде і щодо перевірок. Раніше перевірками займалися і департамент трансфертного ціноутворення, і аудиту. Ми об'єднали їх в один.
— За вашими розрахунками, яким повинен бути оптимальний штат ДПС?
— Зараз він визначений постановою Кабміну: 1 618 осіб — на рівні центрального апарату і 28 252 особи — на рівні територіальних органів. Зараз важко відповісти, яким буде штат, оскільки залишається невідомою доля податкової міліції після реформи. Сьогодні податкова міліція — це 5 тис осіб.
— Раніше озвучувалася ідея створити п'ять-сім територіальних органів податкової на всю країну. Що з цими намірами?
— Ми з Максимом Нефьодовим (очільник митниці. — ЕП) працюємо над тим, як реалізувати концепцію єдиної юридичної особи. В ході цієї роботи розглядаються різні варіанти, різна етапність. Можна зробити все одразу: створити єдину юридичну особу з відокремленими відділеннями в областях, але це може бути зроблено при належному розвитку електронних сервісів.
Можна втілювати все поступово. Знову ж таки, це рівняння з багатьма невідомими. Ми чуємо заяви про активізацію роботи над реформою адміністративно-територіального устрою. Це фактор, на який треба зважати, адже якщо кількість адміністративно-територіальних одиниць радикально зменшиться, то це позначиться і на структурі всіх органів влади.
Коли ми почали реалізовувати концепцію єдиної юридичної особи, то виявили, що існує цілий пласт законодавства, яке потребує змін. Я маю на увазі галузеве законодавство, яке регулює трудові та фінансові відносини, відрядження, проходження державної служби, роботу режимно-секретної частини.
— Коли почнете призначати керівників територіальних управлінь?
— Після завершення переведення людей, стабілізації щоденної роботи. Зараз є інформація про зміни до закону про державну службу. Подивимося, якими вони будуть. Виходячи з цього, будемо оголошувати конкурс і наймати службовців.
— Що буде з податковою міліцією?
— Ми активно спілкуємося з Офісом президента, Мінфіном, РНБО та новим комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики щодо перспективи ухвалення окремого закону про Службу фінансових розслідувань.
У податковій службі не буде податкової міліції. Тиск з її боку на бізнес — це не те, що має асоціюватися з діяльністю нової служби під моїм керівництвом.
— Коли буде ухвалений цей законопроект?
— Він пріоритетний. Думаю, конкретика з'явиться протягом місяця.
Чому держава потерпає від недобору податків і хто не сплачує державі дивіденди
— Ви очолили ДПС у травні. З того часу державний бюджет почав потерпати від недобору податків. Що плануєте з цим робити?
— Загалом план ми виконуємо. У січні-липні виконали на 102%.
— Не виконуєте. У вас недовиконання з акцизів, ренти, ПДВ.
— Це в розрізі за окремими податками, а в цілому виконуємо план.
З акцизів маємо мінус через зниження обсягів виробництва тютюнових виробів. Недонадходження є і з ПДВ через вищі темпи відшкодування експортерам, ніж передбачено розписом. Це пов'язано з документальними перевірками заявлених сум в кінці 2018 року в рамках заходів з мінімізації зловживань.
Надходження від податку на прибуток (104,9%) та ПДФО (105,9%) більші від запланованих. Надходження від частки державних підприємств теж на високому рівні.
— "Енергоатом" та "Укрнафта" свої частки не переказали.
— З "Енергоатомом" не розраховується "Енергоринок", і компанія не розраховується з державою. Ми працюємо з "Енергоатомом", але справа не тільки в ньому. "Енергоатом" — це питання 1,7 млрд грн. Проблема в тому, що планові надходження від "Нафтогазу" теж були інші.
— Що з "Нафтогазом" не так? Він переказав свою частку.
— "Нафтогаз" переказав 12,5 млрд грн дивідендів, а за початковим планом було 19,4 млрд грн, оскільки за результатами аудиту вони сформували додаткові резерви. Крім того, компанія сплатила менше, ніж очікувалося, від ПДВ. Так сталося через зниження ціни на газ та менші обсяги імпорту.
Напевно, з точки зору газового ринку це нормальні явища. Я не компетентний, щоб коментувати їхній фінансовий план. Я говорю про факт виконання розпису.
— Чому "Укрнафта" не платить дивіденди?
— Розподіл дивідендів — це рішення власника. Оскільки рішення власника не ухвалене, то вони й не сплачують. Це питання можна адресувати ще й тим, хто управляє державною часткою. (50%+1 акція належить "Нафтогазу". — ЕП).
Стосовно виконання плану за податковими надходженнями: дивімося на кінцеву цифру, а кінцева цифра — 102%. У випадку з рентою та акцизами — це фіскальні ризики, прогнози щодо яких здійснюються.
Причина невиконання плану з ПДВ — необхідність відшкодувати його за результатами перевірок в кінці 2018 року. Нам довелося повернути 8 млрд грн у січні 2019 року. Це впливає на виконання бюджету досі. З початку року динаміка з ПДВ у нас непогана, хоча є ризики, що відшкодувати доведеться більше.
— Чому?
— ПДВ — це питання номер один в частині ризиків на кінець 2019 року. Причини дві: мінімізація та відшкодування ПДВ.
Другий ризик — це акциз. У січні-липні невиконання збору від акцизів становило 8,8 млрд грн. Левова частка цього недобору припадає на акциз з тютюну. Після індексації акцизів з липня ситуація трішки покращилася. Ми бачимо відносно позитивну динаміку, але на кінець 2019 року цей ризик зберігається.
З цим ризиком потрібно працювати при плануванні бюджету на 2020 рік, слід боротися з контрафактною продукцією і тіньовим ринком сигарет.
Про "тінь" і контрафакт: що змінюється, а що — ні
— Мінфін доручив вам впоратися з недобором з акцизів. Як діятимете?
— Мінфін доручив проаналізувати стан ринку та актуалізувати плани щодо боротьби з виготовленням та продажем контрафактної продукції та продукції невідомого походження. Зокрема, планується посилити контрольні заходи.
На розгляд уряду Мінфін також виніс проект рішення про затвердження плану заходів з реалізації стратегії у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів на період до 2021 року.
Крім того, у липні ДФС запровадила систему електронного адміністрування реалізації пального та етилового спирту. Мета — забезпечити прозорий контроль за їх обігом та унеможливити ухилення від сплати акцизного податку.
З жовтня запрацює система вимірювання витрат в "Укрспирті" і на лікеро-горілчаних підприємствах. Усі виробники етилового спирту повинні встановити витратоміри-лічильники в місцях отримання і відвантаження спирту.
Витратоміри слід зареєструвати в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників. Ці лічильники формують та передають в електронному вигляді до контрольного органу дані щодо отримання та відвантаження спирту, що сприятиме посиленню контролю за обігом спирту та детінізації ринку.
Стосовно тютюну — будемо перевіряти всіх виробників тютюнових виробів.
— У тому числі Львівську тютюнову фабрику?
— Так, а також фабрики у Жовтих Водах на Дніпропетровщині. У Львові та Жовтих Водах треба попрацювати. Я перевірю всі деталі стосовно цих платників з огляду на повідомлення, які лунають щодо підроблених акцизних сигаретних марок, виробництва тютюнових виробів взагалі без марок.
Третій значний фіскальний ризик пов'язаний з рентою. Ціна на газ знизилася. При розрахунку рентної плати на 2019 рік враховувалися такі ціни на газ для населення: до 1 травня — 6 236 грн за тис куб м, з 1 травня — 7 185 грн. Проте за січень-червень середній показник був 5 964,4 грн, у липні — 4 811,63 грн.
Видобуток теж падає. Це проста математика. У законі про державний бюджет видобуток був запланований на рівні 18 млрд куб м, а за результатами півріччя маємо 7,5 млрд куб м. 7,5 помножити на два — буде 15.
— Яким може бути недобір ренти на кінець 2019 року?
— Від 5 млрд грн до 8 млрд грн. Залишилося чотири місяці. Побачимо.
— Зважаючи на ці ризики, чи варто восени переглядати бюджет?
— Візьмімо один з факторів невиконання бюджету — зміцнення гривні. З одного боку, він призводить до недобору від податків з імпорту, з іншого — скорочує видатки на обслуговування державного боргу.
Треба чи ні перерахувати державний бюджет на 2019 рік, буде видно з балансу. Якщо баланс "б'ється", то його не треба коригувати, якщо ж "мінус" суттєвий, то треба. Це питання зараз обговорюється. Думаю, новий уряд з цим визначиться.
— Мінфін планував посилити податковий контроль за кількістю свердловин і призупинити дію спецдозволів на користування надрами через несплату ренти. Кого це торкнеться, і яка заборгованість з ренти?
— Так, Мінфін пропонує підвищити функції податкового контролю ДПС за кількістю свердловин, з яких здійснюється видобування газу. Зокрема, йдеться про надання паспортів щодо всіх свердловин, а також про призупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами через несплату рентної плати.
У нас податковий борг з ренти за користування надрами становить 16,6 млрд грн. Левова частка припадає на "Укрнафту". Ми будемо працювати з "Укрнафтою" — це дуже давня історія.
— Ваші попередники теж намагалися працювати, але борг тільки росте.
— От поставимо себе на місце "Укрнафти". У вас на балансі є такий борг. Підприємство з таким боргом для інвесторів чи для власника привабливе чи непривабливе? Думаю, без цього боргу воно було би більш привабливе. Питання треба вирішувати. Будемо шукати консенсус з власниками "Укрнафти".
— З липня запрацювала система електронного адміністрування реалізації пального СЕА РП. Ринок пального у нас тіньовий і контрафактний. Які ваші перші враження від нової системи і які результати?
— Я б хотів подякувати всім представникам органів державної влади, які працювали на реалізацію цієї ідеї. Напередодні запуску системи ми ухвалили величезний масив нормативних актів. Адміністратори налаштовували систему ночами. Методологи теж працювали понаднормово. Увесь липень був присвячений введенню в дію цієї системи адміністрування.
Зараз усі питання здебільшого вирішені, система працює. 2 800 суб'єктів господарювання отримали 9 648 ліцензій на здійснення операцій з пальним.
Що ми бачимо? Ми бачимо, що в нас, незважаючи на зниження середнього офіційного курсу НБУ на 6,3%, надходження акцизного податку з пального в липні зросли майже на 2%. Це говорить про те, що система принаймні змобілізувала всіх гравців на ринку. Ми в змозі тримати їх на обліку.
— Голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна критикувала систему і пропонувала відкласти запуск, бо малий бізнес "не готовий".
— Були пропозиції скасувати систему. Я би цього не робив. Сплату штрафів відтерміновано до 1 жовтня, можна знайти компроміс. Приміром — продовжити цей період до кінця 2019 року. Потрібно подивитися, як працює система, визначити ефект з певної дистанції, а не за місяць, і після цього ухвалювати рішення про зміни. Ми вже імплементували СЕА РП, скасовувати її не слід.
— Коли вводилася система електронного адміністрування ПДВ, кристалізувалися частки "білого" та "фіктивного" податку. Озвучені вами 2% зростання — це межа фіктивного акцизу з пального?
— Ні, це абсолютно не межа. Коли ми "поміряємо" ринок, тоді зможемо знати глибину зростання. Усі ці коментарі про те, що в нас Х відсотків в тіні, — це оціночні судження. Думаю, одного кварталу нам вистачить, щоб оцінити ситуацію. Поки ми маємо одну цифру і її не досить.
Щодо планів команди Зеленського. Податкова амністія та інше
— Поговорімо про ініціативи нової влади. "Зе!команда" пропонувала провести одноразове декларування. За яким сценарієм воно можливе?
— Одноразове декларування — це якщо люди, які щось заробили і не сплатили з цього податки, задекларують цю суму і сплатять з неї певний відсоток.
— Який відсоток?
— Відсотки — питання другорядне. Важливо інше: коли вони сплатять цю суму, держава їм пробачить кілька речей. По-перше, вона не притягне їх до фінансової чи кримінальної відповідальності. По-друге, держава вважатиме ці гроші законними, тобто вони зможуть використовуватися в цивільному обороті.
Одноразове декларування — це нульова точка відліку для всіх громадян. Світу ця концепція відома. Це не унікальний досвід з різним фактором успішності. Одним з індикаторів успішності є ставка, і тут є кілька варіантів.
Перший — декларування за чинною ставкою ПДФО 18% плюс 1,5% воєнного збору. Решта варіантів передбачають застосування зниженої ставки: від радикально знижених 2-3% чи 5% до помірковано знижених 8-10%.
Крім незадекларованих коштів, об'єктом оподаткування можуть бути нерухомість, цінні папери. Тут багато суперечливих питань. Що робити, якщо людина отримала закордонні доходи і сплатила з них податки в іншій країні, але відкрила рахунки за кордоном з порушенням законодавства України?
— Який сценарій оптимальний для України?
— На мою думку — із застосуванням поміркованої ставки. Тобто одноразове декларування за ставкою 9-10% — хороший і справедливий сценарій.
Річ у тім, що у нас дуже різні ставки оподаткування різних видів доходів. Так, з дивідендів платяться 5% + 1,5%, а — мій улюблений приклад — прибиральниця на меткомбінаті —сплачує всі податки: 18% + 1,5% + 22%. Аllinclusive.
Тут потрібен дуже зважений підхід. Зрозуміло, будь-яку податкову амністію потрібно обговорювати й узгоджувати з нашими міжнародними партнерами.
— Що каже МВФ?
— Що периметр доходів, які підпадають під амністію, слід чітко визначити. Її умови повинні бути максимально конкретно прописані в законі. МВФ пішов на великий компроміс, коли допустив можливість одноразового декларування.
— Кілька років тому у нас була практика податкового компромісу. Ми отримали мінімальний фіскальний ефект. Іншим наслідком було те, що податкова почала звинувачувати бізнес за іншими статтями. Ви можете гарантувати, що ситуація не повториться?
— Є величезна різниця між тодішнім податковим компромісом і теперішніми планами. Тоді я виступав у цих обговореннях як адвокат бізнесу і як співголова правового комітету Американської торговельної палати.
По-перше, податковий компроміс стосувався тільки юридичних осіб, а не фізичних. Це означає абсолютно інші гарантії з точки зору притягнення до відповідальності. По-друге, він стосувався дуже вузького кола компаній.
— Які доходи не підпадатимуть під амністію?
— Насамперед, доходи, пов'язані з тероризмом, набуті від торгівлі зброєю, наркотиками, людьми. Навіть якщо ці доходи будуть задекларовані, щодо них може бути проведена перевірка.
— Хто платитиме понижену ставку, а хто — підвищену?
— Модель одноразового декларування — це конструктор. Світова практика знає різні приклади. Якщо кошти перебувають за кордоном і повертаються в країну, то застосовується понижена ставка.
Якщо кошти вкладаються в державні цінні папери на певний строк або спеціальні державні цінні папери, які будуть випущені під амністію, то доходи теж можуть оподатковуватися за пониженою ставкою. Якщо кошти лишаються за кордоном, не повертаються в Україну, то застосовується підвищена ставка.
— Коли планується проводити одноразове декларування?
— Робота з написання законопроекту триває, але, наскільки мені відомо, фінального тексту законопроекту ще нема. Тому навряд чи слід очікувати, що він буде ухвалений у найближчий тиждень або два.
— Нова команда також хоче переглянути відповідальність за податкові правопорушення. Чого чекати?
— Було би правильно підняти штрафні пороги за статтею 212 Кримінального кодексу — ухилення від сплати податків. Зараз у нас 900 тис грн — це вхідний поріг для кримінальної відповідальності. Ця дискусія ведеться, м'яко кажучи, не перший рік, але, на мою думку, ці пороги треба підняти рази в три.
— "Зе!команда" готує законопроект, який змінить базу оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Як ви ставитеся до цієї ініціативи?
— Є стратегічне бачення, що ставки ПДФО потрібно зменшувати і залишати більше грошей громадянам. Це дасть поштовх споживанню, що стимулюватиме економіку. Питання в тому, якою виявиться ціна для бюджету, чи вдасться вийти на баланс. Під усі ці зміни Мінфіну потрібно буде балансувати витрати. Крім того, ПДФО — основне стабільне джерело надходжень місцевих бюджетів.
— Про яке пониження йдеться?
— Нерадикальне. Економічна теорія говорить, що будь-яке пониження стимулює економіку. Зниження ставок — це вивільнення грошей. У нас не супербагата країна, не супербагате населення. Вивільнення коштів насамперед йде у накопичення. Це теоретична дискусія. Її ще потрібно провести з МВФ.
— Скільки бюджет втрачає при зниженні ПДФО на один відсоток?
— У 2018 році загальний фонд втратив би 15 млрд грн. Разом з втратами місцевих бюджетів — 20 млрд грн. У перерахунку на 2019 рік буде більше.
— Недавно президент сказав, що на місце міністра фінансів розглядаються три кандидатури. Як ви бачите свою роботу в новому уряді? Ви залишитесь, якщо Оксана Маркарова піде? (інтерв'ю відбулось до призначення уряду — ЕП)
— Ми зараз чуємо, що новий уряд буде технократичним. Якщо це справді буде так, то хто буде новим міністром, з тим і будемо працювати.
— Ви не очікуєте, що в процесі кадрових перестановок вас "знімуть"?
— Я не політична фігура і працюю для людей, розвитку сервісів, держави.