Суд підтримав позицію податківців про застосування штрафних (фінансових) санкцій за неправомірне визначення податкового кредиту

Пресслужба Державної податкової служби України, опубліковано 27 листопада 2023 о 14:27 Розділ: Новини

Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу про застосування штрафних (фінансових) санкцій за неправомірне визначення податкового кредиту.

Доводячи відсутність реального характеру господарських операцій позивача з контрагентом, контролюючий орган, окрім як посилання на обставини щодо відсутності у зазначеного постачальника фізичних, технічних, технологічних умов, кваліфікованого персоналу, об’єктивно необхідних для постачання транспортних засобів на адресу позивача, довів, що свідченням безтоварності цих операцій є те, що контрагентом оформлено придбання від суб’єкта господарювання та реалізацію на адресу позивача кар’єрних самоскидів (ідентичні ідентифікаційні номери) за однаковою ціною (без націнки), що свідчить про відсутність ділової мети та вказує на штучний характер здійснених операцій.

Касаційний адміністративний суд у складі колегії суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що в даному випадку фактично мало місце придбання товару, джерело походження якого не встановлено, тобто набуття у власність без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання.

При цьому суди обґрунтовано виснували, що сам факт наявності у позивача податкових та видаткових накладних не є безумовним доказом реальності господарських операцій, тоді як для податкового обліку значення має саме факт поставки товарів тим виконавцем (постачальником), який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження податкового кредиту.

Окрім того, суд зазначив, що досліджені в ході розгляду справи документи не підтверджують факту реальності господарських операцій саме з контрагентом, як особою, яка не була власником кар’єрних самоскидів, а доводи касаційної скарги зазначених висновків судів не спростовують. Представлений договір комісії, укладений між двома суб’єктами господарювання – комісіонерами також не підтверджує факту реального укладання договору купівлі - продажу між позивачем та контрагентом – продавцем.

Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі колегії суддів Верховного Суду від 20.11.2023 у справі № 460/11281/21 касаційну скаргу платника залишено без задоволення, а рішення попередніх інстанцій без змін.