Як працює «режим експортного забезпечення» сільгосппродукції та які схеми його обходу вигадують «сірі» експортери

Пресслужба Державної податкової служби України, опубліковано 17 січня 2025 о 09:04 Розділ: Новини

Протягом останніх років виникла проблема експорту сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки невстановленого походження, тобто походження яких не прослідковувалось за ланцюгами постачання. В результаті бюджет недоотримував надходження у вигляді сплати податків, а також поверненні валютної виручки.

З грудня 2024 року запроваджено «режим експортного забезпечення», який змінив правила експорту сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки – тепер його можуть здійснювати винятково суб’єкти, зареєстровані платниками ПДВ, а всі ланцюги постачання перевіряються до вивезення продукції з території України. Це дало можливість ефективно запобігати реалізації схемних операцій.

Проте є суб’єкти, які і досі намагаються зареєструвати податкові накладні за операціями з «експорту» сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, нехтуючи правилами роботи даної системи.

Яскраві «кейси» спроби реєстрації податкових накладних товарів без походження

Компанія «А» вирішила «протестувати» роботу системи, намагаючись зареєструвати експортні накладні на 46 т сої за рахунок податкового ліміту, сформованого в результаті придбання паркомісць у Києві та послуг з утримання паркінгів. Реєстрація накладних була зупинена. Але, завдячуючи такій зухвалій спробі, тепер відомо, що середня «врожайність» сої на підземному паркінгу – 1,7 ц на метр квадратний.

Компанія «Б»  імпортувала фрукти, овочі, рибу та м'ясо, а ось експортувати намагалася теж сою. Система зупинила таку спробу.

Підприємство «В» спробувало зареєструвати експортні накладні, навіть не маючи рахунків в банку, землі, товарів чи основних засобів та не сплачуючи податки. Система автоматично заблокувала експортну податкову  накладну на партію соняшникової олії на суму 5,7 млн гривень.

Компанія «Г» подала накладну з номенклатурою товару «Соя», але кодом товару, що відповідає пшениці. Податкова накладна на партію у 24500 кг була зупинена. Моніторинг встановив, що підприємство не закуповувало ані сої, ані пшениці. У суб’єкта також були відсутні відомості про походження товарів, відсутня сплата податків, основні засоби, земля.

Типові спроби обійти режим експортного забезпечення:

- реєстрація за рахунок сформованого ліміту в СЕА ПДВ за операціями з імпорту продуктів харчування;

- реєстрація за рахунок сформованого ліміту в СЕА ПДВ за операціями з придбання на внутрішньому ринку основних засобів, які не мають жодного відношення до операцій з с/г товарами;

- підміна номенклатури, яка не відповідає коду УКТ ЗЕД в податковій накладній;

- відсутність будь-якого походження та навіть відкритих рахунків в банках;

- реєстрація 1 тонни продукції за відсутності її придбання, виробництва та історії операцій з с/г продукцією;

- 12 СГД, перебуваючи в ризиках ще з 2020 – 2023 років, також протестували цю систему.

Всі ці спроби були зупинені діючим режимом експортного забезпечення.

Нагадаємо основні правила роботи «режиму експортного забезпечення»:

1) експорт такої продукції можуть здійснювати лише суб’єкти, які зареєстровані платниками ПДВ;

2) митне оформлення операції з експорту розпочинається після реєстрації в ЄРПН податкової накладної, моніторинг якої триває протягом трьох операційних днів;

3) аналіз походження такої продукції, декларування та сплата податків за ланцюгами постачання здійснюється до фактичного вивезення такої продукції за межі митної території України;

4) нульову ставку ПДВ за такими операціями мають право застосовувати лише ті суб’єкти, у яких повернення валютної виручки за попередні 12 місяців складає не менше 80%. Решта суб’єктів таке право матиме лише після повернення валютної виручки за цими операціями;

5) для суб’єктів, які мають позитивну історію за експортними операціями з походженням продукції, зареєстровані платниками ПДВ не менше року та вчасно подають звітність, мають землю, задекларованих працівників з належною заробітною платнею, не мають боргів зі сплати податків, не перебувають у стадії ліквідації, запроваджено ознаки безумовної реєстрації податкових накладних.

Станом на сьогодні роботою цього режиму скористалась вже понад 1 тисяча суб’єктів, які зареєстрували понад 11 тисяч податкових накладних.

ТОП 5 товарів:

- кукурудза – 1 718 ПН/РК у кількості 5 504,9 тис. тонн на загальний обсяг 45 935,5 млн грн;

- олія соняшникова – 3 822 ПН/РК у кількості 804,5 тис. тонн на загальний обсяг 37 734,9 млн грн;

- пшениця – 982 ПН/РК у кількості 2 185,3 тис. тонн на загальний обсяг 19 128,3 млн грн;

- соєві боби – 1 045 ПН/РК у кількості 596,5 тис. тонн на загальний обсяг 9 739,3 млн грн;

- ріпак – 230 ПН/РК у кількості 245,1 тис. тонн на загальний обсяг 5 440,5 млн грн.

Потрібно зазначити, що на сьогодні у статусі «скасовано реєстрацiю ПН/РК вiдповiдно до пiдпунту 97.2 пункту 97 пiдроздiлу 2 роздiлу XX "Перехiднi положення" ПКУ» перебуває 712 ПН/РК у 218 СГД на загальний обсяг 98,8 млрд гривень. З них направлених на реєстрацію у період з 02-06.12.2024 – 419 ПН/РК у 150 СГД на загальний обсяг 96,6 млрд гривень.

ДПС здійснює моніторинг таких операцій на постійній основі не лише по суб’єкту-експортеру, але й за його ланцюгами постачання. Лише чесне декларування, сплата податків та повернення валютної виручки є запорукою реєстрації податкової накладної з метою подальшого вивезення такого товару за межі митної території України.

Довідково:

Протягом 2022 – 2024 років ДПС встановлено операції понад 1,5 тис. суб’єктів, що здійснюють митне оформлення товарів в режимі «експорт» та у яких на момент аналізу, за даними ІС ДПС, відсутні відомості щодо походження експортованих товарів, відсутня сплата податків, відсутні основні засоби та земля, банківські рахунки тощо.

Щодо вказаних суб’єктів була спрямована відповідна інформація до Держмитслужби та БЕБ для вжиття заходів у межах компетенції.

Згадані в повідомленні правила роботи режиму експортного забезпечення регламентуються ст. 19 прим. 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2024 № 1261 «Про запровадження режиму експортного забезпечення».