Національний банк України у листі від 31.10.2022 № 18-0006/75942 розʼяснює, що основні засади регулювання правовідносин щодо банківської таємниці визначено Цивільним кодексом України (далі – ЦК України).
Так, відповідно до положень абзацу другого частини першої статті 1076 ЦК України відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність» (далі – Закон про банки).
Згідно зі статтею 60 Закону про банки банківською таємницею є інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк. Банківською таємницею, зокрема, є інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини.
Поряд з цим порядок виконання банками операцій за рахунками клієнтів передбачений статтею 1068 ЦК України, згідно з якою банк зобов’язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.
Згідно зі статтею 40 Закону України «Про платіжні послуги», платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.
Пунктом 59 розділу IV Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, зі змінами, (далі – Положення № 75) передбачено, що банк обов’язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри, зокрема, клієнтські рахунки та виписки з них.
Обов’язкові реквізити виписки з клієнтських рахунків визначені пунктом 61 розділу IV Положення № 75, серед яких, зокрема, код ID НБУ банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента.
Згідно з пунктом 62 розділу IV Положення № 75 виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
Отже, зважаючи на викладене вище, клієнт має право отримати від банку інформацію щодо операцій, проведених за його дорученням чи на його користь (у т.ч. стосовно контрагента), яку він повідомив банку з метою отримання ним платіжних послуг на підставі запиту або шляхом отримання виписки у порядку, визначеному договором банківського рахунку.