Відповідно до пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ Кодексу, та площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.
У разі, якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту, а нормативна грошова оцінка її не проводилась, для розрахунку земельного податку застосовується нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по області.
Окремо увагу слід звернути на коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки для земель сільськогосподарських угідь, який у 2022 – 2023 роках становить 1,0.
Разом з тим, для земельних ділянок, що не належать до сільськогосподарських угідь (наприклад, землі промисловості, зв’язку, транспорту), нормативна грошова оцінка яких не виконана, але в якості бази оподаткування застосовується вартісний еквівалент нормативної грошової оцінки ріллі по області, податкові зобов’язання із земельного податку обчислюються із застосуванням коефіцієнту індексації, визначеного відповідно до законодавства для таких земель.
Таке правило необхідно застосовувати і в наступних податкових періодах у разі, якщо й в подальшому будуть встановлюватись відмінні коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки для земель сільськогосподарських угідь та інших земель.