| Норма що змінюється або вводиться в дію | Назва нормативно-правового акту яким вносяться зміни до податкового законодавства | Суть змін | |
| Податок на прибуток підприємств | |||
| Підпункт «ґ» підпункту 135.2.1.6 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) | Закон України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»
| Звільнено від оподаткування «податком на виведений капітал» пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення та страхових платежів за договорами добровільного медичного страхування, здійснених резидентами Дія Сіті на користь своїх працівників та гіг-спеціалістів | |
| Підпункт 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 ПКУ | Набувають чинності зміни щодо особливостей врахування витрат по нарахуванню роялті у зв'язку з набуттям чинності Законом України «Про медіа» та втратою чинності Законом України «Про телебачення і радіомовлення» | ||
| Пункт 141.13 статті 141 ПКУ | Для платників податку на прибуток підприємств, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі авансові внески з податку на прибуток підприємств встановлено у фіксованій сумі вираженій у євро (замість мінімальних заробітних плат) за кожний пункт обміну іноземної валюти, які сплачуються у розмірі згідно з офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на перше число першого місяця календарного кварталу, в якому відбувається сплата авансового внеску | ||
| Пункт 631 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ | Для резидентів Дія Сіті - платників податку на прибуток підприємств на особливих умовах протягом дії воєнного стану в Україні не вважаються об'єктом оподаткування «податком на виведений капітал» вартість благодійних внесків для потреб оборони держави | ||
| Пункт 136.11 статті 136 ПКУ | Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» | Змінено базову (основну) ставку податку на прибуток з 18 на 25 відсотків для фінансових установ (крім страховиків) | |
| Підпункт 133.4.4 пункту 133.4 статті 133 ПКУ | Закон України від 04 грудня 2024 року № 4112-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врахування положень Рекомендацій Ради Організації економічного співробітництва та розвитку стосовно податкових заходів для подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях»
| З 25 березня 2025 року виключення неприбуткової організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені у разі встановлення контролюючим органом факту використання доходів (прибутків) з метою надання неправомірної вигоди під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 369, 369-2 Кримінального кодексу України, прямо чи опосередковано (через третіх осіб) незалежно від розміру неправомірної вигоди | |
| Підпункти 140.6.1-140.6.3 пункту 140.6 статті 140 ПКУ | З 25 березня 2025 року не враховуються при визначенні об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств витрати та операції, щодо яких: у платника податків є підстави вважати, що наявні обставини (факти), які можуть свідчити про надання неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави); платник податків одержав інформацію від контролюючого органу про виявлені ним під час перевірки обставини (факти), які можуть свідчити про надання неправомірної вигоди; винесено обвинувальний вирок суду, що операції платника здійснювалися з метою надання платником податків неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави) | ||
| Підпункти 141.9-1.2.16-141.9-1.2.17 підпункту 141.9-1.2 пункту 141.9-1 статті 141 ПКУ | З 25 березня 2025 року для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах визначено новий об’єкт оподаткування, а саме операція з надання неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави), яка оподатковується за базовою ставкою 18 відсотків
| ||
| Пункт 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ | Закон України від 20 грудня 2016 року № 1795-VIII «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі» | Втрачає чинність пільга, якою було передбачено режим звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств - суб’єктів літакобудування, що визначені відповідно до норм статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» | |
| Трансфертне ціноутворення | |||
| Підпункт «а» підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПКУ | Закон України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем дотримання податкового законодавства»
| Доповнено перелік критеріїв пов'язаності юридичних осіб: доходи (виручка) юридичної особи - резидента від реалізації продукції окремій юридичній особі - нерезиденту протягом календарного року становлять 75 і більше відсотків доходів такої юридичної особи - резидента від реалізації продукції всім нерезидентам, за умови що такі доходи становлять 50 і більше відсотків загальної суми доходу такої юридичної особи від реалізації продукції; вартість продукції, придбаної юридичною особою - резидентом в іншої окремої юридичної особи - нерезидента протягом календарного року, становить 75 і більше відсотків вартості продукції, придбаної такою особою у всіх нерезидентів, за умови, що сума таких операцій з придбання становить 50 і більше відсотків загальної вартості продукції придбаної такою юридичною особою – резидентом. | |
| Абзац тринадцятий підпункт «в» підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПКУ | Збільшена нижня межа частки володіння корпоративними правами кожної особи в наступній юридичній особі в ланцюгу для визначення пов’язаності (з 20 до 25 відсотків). | ||
| Підпункт 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ | Змінено підходи для формування переліку держав (територій) для цілей підпункту «в» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2. статті 39 ПКУ. Кабінет Міністрів України враховує такі критерії: держави (території), віднесені до переліку офшорних зон, затвердженого Кабінетом Міністрів України; держави (території), віднесені до переліку держав (юрисдикцій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення; держави (території), компетентні органи яких за результатами двох послідовних звітних (податкових) періодів (років) не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією (зокрема інформацією щодо кінцевого бенефіціарного власника) на запити центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Пропозиції до переліку держав (територій), які відповідають критеріям, визначеним цим підпунктом, з відповідним обґрунтуванням надаються щороку до 1 жовтня центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі якщо зміни до зазначеного переліку затверджуються Кабінетом Міністрів України до 30 листопада, такі зміни застосовуються з 1 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни. У разі затвердження змін до зазначеного переліку після 30 листопада, такі зміни застосовуються з 1 січня другого звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни | ||
| Доповнено підпункт 39.2.1.21 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ | Встановлені критерії, згідно з якими операції з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України, визнаються неконтрольованими. Перелік організаційно-правових форм, що затверджується Кабінетом Міністрів України, включає організаційно-правові форми нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Господарські операції платника податків з нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена Кабінетом Міністрів України до переліку організаційно-правових форм нерезидентів, за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» - «в», «ґ» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ, визнаються неконтрольованими за наявності хоча б однієї з таких умов: нерезидент є резидентом держави (території), з якою Україною укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено відповідний міжнародний договір України (крім держави (території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ), відповідно до пункту 103.5 статті 103 ПКУ | ||
| Абзац сьомий пункту 120.3 статті 120 ПКУ
| Закон України від 04 грудня 2024 року № 4112-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо врахування положень Рекомендацій Ради Організації економічного співробітництва та розвитку стосовно податкових заходів для подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях» | Збільшений розмір штрафу у разі неподання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній: 100 розмірів (було 50) прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року | |
| Абзац четвертий пункту 120.6 статті 120 ПКУ | Змінений підхід у визначенні розміру штрафу в разі несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту: штраф у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту, але не більше суми, що дорівнює одному з двох значень, що є меншим за розміром, - або 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, або 0,5 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції | ||
| Абзац восьмий пункту 120.6 статті 120 ПКУ | Зменшений розмір штрафу в разі несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній: штраф у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, але не більше 50 розмірів (було 100) прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року | ||
| Абзаци перший - четвертий пункту 72 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ | Закон України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» | Змінений підхід у застосуванні санкцій за порушення, пов’язані з поданням звіту про контрольовані іноземні компанії, вчинені в період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано: за умови виконання контролюючою особою обов'язків, передбачених статтею 39-2 ПКУ протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану - штрафні санкції за порушення, передбачені абзацами першим - восьмим пункту 120.7 статті 120 ПКУ не застосовуються | |
| Податок на доходи фізичних осіб | |||
| Пункт 170.141 статті 170 ПКУ | Закон України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» | Для резидентів Дія Сіті уточнено порядок застосування відповідної ставки податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходів платникам податку – спеціалістам резидента Дія Сіті: ставка податку у розмірі 5 відсотків до доходів спеціалістів резидента Дія Сіті застосовується починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті. Доходи, що були нараховані (виплачені) в календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, оподатковуються за ставкою 18 відсотків; уточнено, що за відповідні календарні місяці, в яких резидент Дія Сіті не відповідав вимогам профільного законодавства, податок на доходи фізичних осіб сплачується за власний рахунок за ставкою 18 відсотків, за вирахуванням податку, що вже був сплачений (перерахований) до бюджету з таких доходів; встановлено, що до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому податковий агент набув статусу резидента Дія Сіті на особливих умовах (відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»), до доходів, які виплачуються спеціалістам резидента Дія Сіті, застосовується ставка податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 відсотків і в тому календарному місяці, в якому вони не відповідали вимозі щодо необхідності мати середньооблікову кількість працівників та гіг-спеціалістів більше 9 осіб. Якщо після настання цього терміну, такий податковий агент – резидент Дія Сіті продовжує не відповідати зазначеній вимозі, то він зобов’язаний у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) за власний рахунок до бюджету податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, виплачених протягом останніх трьох місяців, з урахуванням сум сплачених сум податку на доходи фізичних осіб | |
| Підпункт «б» пункту 176.2 статті 176 ПКУ | Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» | З 1 січня 2025 року для податкових агентів встановлено щомісячний обов’язок подання до контролюючих органів податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску. До цього був встановлений квартальний термін подання такого податкового розрахунку | |
| Податок на додану вартість | |||
| Пункт 189.3 статті 189 ПКУ | Закон України від 17 грудня 2024 року № 4142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України окремих товарів оборонного призначення» | Змінено методику визначення ціни продажу вживаного транспортного засобу при визначенні бази оподаткування в разі постачання такого транспортного засобу, а саме: для осіб незареєстрованих як платник податку ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається, виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, за вибором платника: або не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче ринкової вартості такого засобу, розрахованої суб’єктом оціночної діяльності. | |
| Пункт 132 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ | Продовжено до 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано військовий стан, податкову пільгу щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження та показу демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів та іноземних фільмів, які дубльовані, озвучені державною мовою. | ||
| Пункт 12 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ | Продовжено до 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано військовий стан, податкову пільгу щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання національних фільмів, а також з постачання робіт та послуг з виробництва національних фільмів тощо. | ||
| Статтю 208 ПКУ доповнено пунктом 208.7
| Закон України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» | З переліку об’єктів оподаткування ПДВ виключено операції з постачання на митній території України особою-нерезидентом, незареєстрованою як платник ПДВ, послуг на умовах гіг-контракту, укладеного відповідно до статті 17 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». | |
| Пункт 41 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ | Закон України від 20 грудня 2016 року № 1795-VIII «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі» | Втрачає чинність пільга щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з: ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів (крім підакцизних), що використовуються для потреб літакобудівної промисловості; постачання на митній території України результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які виконуються для потреб літакобудівної промисловості. | |
| Пункт 8 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ | Закону України від 05 грудня 2019 року № 344-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності підприємств та організацій, заснованих громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю» | Втрачає чинність пільга щодо оподаткування за нульовою ставкою ПДВ операцій з постачання товарів, що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю і є їх власністю. | |
| Пункт 65 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ | Закон України від 13 січня 2024 року № 3553-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України «Про Митний тариф України» та уточнення окремих положень» | Втрачає чинність пільга щодо надання розстрочки сплати ПДВ під час ввезення на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту обладнання та комплектуючих. | |
| Пункт 81 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ | Закон України від 15 березня 2022 року № 2139-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження диференційованої рентної плати за видобування газу природного» | Втрачає чинність пільга щодо оподаткування за ставкою ПДВ у розмірі 7 відсотків операцій з надання послуг повітряного транспорту щодо внутрішнього перевезення пасажирів та багажу. | |
| Акцизний податок | |||
| Підпункти 14.1.602 та 14.1.2271 пункту 14.1 статті 14 ПКУ | Закон України від 18 липня 2024 року № 3878-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації положень актів права Європейського Союзу щодо акцизного податку» | Уточнення таких термінів: «загальна сума податкових зобов’язань з акцизного податку на сигарети» та розрахунку частки загальної суми податкових зобов’язань з акцизного податку у середньозваженій роздрібній ціні продажу сигарет (включаючи акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизними товарами); «середньозважена роздрібна ціна продажу сигарет», а саме, зазначається середньозважена роздрібна ціна продажу сигарет – ціна, розрахована із суми загальної вартості всіх сигарет (з урахуванням усіх податків, у тому числі суми акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами), реалізованих виробниками на митній території України та ввезених імпортерами на митну територію України. | |
| Підпункт 14.1.2271 пункту 14.1 статті 14 ПКУ | Закон України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» | Запровадження визначення середньозваженої роздрібної ціни продажу сигарет і загальної суми податкових зобов’язань з акцизного податку на сигарети, а також встановлено порядок визначення частки загальної суми податкових зобов’язань з акцизного податку у середньозваженій роздрібній ціні (60 відсотків від вартості) продажу сигарет. | |
| Рентна плата за користування надрами | |||
| Пункт 252.8 статті 252 ПКУ | Закон України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» | Для гірничих підприємств, які з гірських порід видобувають корисну копалину, товарну продукцію гірничого підприємства (далі – Товарна продукція), що відповідно до розділу V «Мінеральні продукти» Закону України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України» класифікується за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 2517 – галька, гравій, щебінь або подрібнене каміння; 2505 – піски природні всіх видів; 250700 – каолін та інші глини каолінові, запроваджено для цілей оподаткування Рентною платою мінімальну фактичну ціну реалізації переліченої Товарної продукції як одиниці бази оподаткування. Податкові зобов’язання обчислюються за фактичною ціною реалізації для згаданої Товарної продукції визначається надрокористувачами за середньозваженою (за обсягами реалізації) у звітному періоді ціною реалізації відповідного виду корисної копалини (мінеральної сировини) за договорами постачання, але не менше одиниці бази оподаткування для: УКТ ЗЕД 2517 – 6,5 дол. США за 1 тонну; УКТ ЗЕД 2505 – 5,00 дол. США за 1 тонну; УКТ ЗЕД 250700, яка залежно від своїх властивостей у затверджених кондиціях на мінеральну сировину об’єкту ділянки надр визнана: не придатною для первинної переробки (збагачення) – 40 дол. США за 1 тонну; придатною для первинної переробки (збагачення) – 120 дол. США за 1 тонну. | |
| Земельний податок | |||
| Пункт 7 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ | Закон України від 20 грудня 2016 року № 1795-VIII «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі» | Втрачає чинність пільга щодо звільнення від сплати земельного податку для суб’єктів літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» і здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти соціального, торговельного, сільськогосподарського призначення та непромислового будівництва. | |
| Військовий збір | |||
| Пункт 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ
| Закон України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» | Для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку (крім електронних резидентів (е-резидентів): Військовий збір встановлюється з 1 січня 2025 року по 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні». Ставка для: першої, другої та четвертої груп – 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць (у 2025 році – 800,0 гривень); третьої групи – 1 відсоток від доходу, визначеного згідно зі статтею 292 ПКУ. Платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Платники єдиного податку третьої групи сплачують військовий збір протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал. Платники єдиного податку відображають суми військового збору (у тому числі щомісячні авансові внески військового збору) в складі податкової декларації платника єдиного податку. Мають право не сплачувати або звільнені від сплати військового збору: 1. Платники єдиного податку першої та другої груп, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації; 2. Платники єдиного податку першої та другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати військового збору протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, яка триває 30 і більше календарних днів. При обчисленні мінімального податкового зобов’язання платниками єдиного податку другої, третьої групи та фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку четвертої групи до загальної суми сплачених податків включаються суми сплаченого військового збору. Для фізичних осіб – підприємців, які не є платниками єдиного податку, та фізичних осіб, як провадять незалежну професійну діяльність: Податкове зобов’язання з військового збору для доходів, отриманих фізичними особами – підприємцями, які не є платниками єдиного податку, або фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік, визначається за ставкою військового збору у розмірі 1,5 відсотка. Ставка військового збору в розмірі 5 відсотків застосовуватиметься до доходів, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу починаючи з 1 січня 2025 року. Для фізичних осіб, що отримують доходи, які підлягають річному декларуванню. 1. Річне податкове зобов’язання з військового збору з оподатковуваних доходів платника податку, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік та остаточний розрахунок податкових зобов’язань, щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, у тому числі з іноземних доходів, визначається за ставкою військового збору у розмірі 1,5 відсотка (крім доходів від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна). Ставка військового збору в розмірі 5 відсотків застосовується до доходів, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу та остаточний розрахунок податкових зобов’язань, щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, нараховані (виплачені) платникам податків починаючи з 1 січня 2025 року. До таких доходів фізичної особи, зокрема, відносяться: окремі види доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнені від оподаткування (прощена (анульована) основна сума боргу (кредиту) платника податку, сума перевищення річної неоподатковуваної суми нецільової благодійної допомоги, оподатковувана частина доходу від продажу власної сільськогосподарської продукції тощо); доходи, отриманні від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (доходи від оренди майна іншій фізичній особі тощо); іноземні доходи; доходи від продажу інвестиційного активу; доходи від зайняття підприємницькою діяльністю та/або від провадження незалежної професійної діяльності. 2. Сума доходу від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна, що підлягає оподаткуванню, отримана платником податків після 1 грудня 2024 року, оподатковується військовим збором за ставкою у розмірі 5 відсотків незалежно від зазначення таких доходів у річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік. | |
| Мінімальне податкове зобов’язання | |||
| Пункт 671 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ | Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» | При обрахунку мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) за 2025 рік та наступні роки, коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 381.1.1 і 381.1.2 пункту 381.1 статті 381 ПКУ, застосовується зі значенням 0,057. | |
| Пункт 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ | Сума МПЗ визначена відповідно до підпунктів 381.1.1 і 381.1.2 пункту 381.1 статті 381 ПКУ, не може становити менше 700 грн. з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 грн. з 1 гектара.
| ||
| Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування | |||
|
| Закон України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» | Відновлено обов’язок у 2025 році щодо сплати ЄСВ за себе на загальних підставах для фізичних осіб – підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, членів фермерського господарства. Фізичні особи – підприємці платники єдиного податку визначають базу нарахування ЄСВ самостійно не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. При цьому сума ЄСВ повинна бути не менше мінімального страхового внеску. У 2025 році – від 1760 грн. до 35200 гривень. Фізичні особи – підприємці, крім платників єдиного податку, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства – сплачують ЄСВ у розмірі 22 відсотка від суми доходу (прибутку), отриманої від відповідної діяльності. При цьому сума ЄСВ повинна бути не менше мінімального страхового внеску (у 2025 році – 1760 грн.) за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). | |
| Частина 141 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» | Закон України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» | Для резидентів Дія Сіті уточнено порядок застосування відповідної ставки ЄСВ при виплаті доходів платникам податку – спеціалістам резидента Дія Сіті: ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску із зазначених доходів сплачується резидентом Дія Сіті, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті; встановлено, що до 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому податковий агент набув статусу резидента Дія Сіті на особливих умовах (відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»), з доходів, які виплачуються спеціалістам резидента Дія Сіті, сплачується ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску і в тому календарному місяці, в якому вони не відповідали вимозі щодо необхідності мати середньооблікову кількість працівників та гіг-спеціалістів більше 9 осіб. Якщо після настання цього терміну, такий податковий агент – резидент Дія Сіті продовжує не відповідати зазначеній вимозі, то він зобов’язаний у місячний строк, самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) за власний рахунок ЄСВ за ставкою 22 відсотки щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, виплачених протягом останніх трьох місяців, з урахуванням вже сплачених сум ЄСВ. | |
| З 1 січня 2025 року втрачає чинність Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», крім статті 8 Закону, яка діє до дня набрання чинності та введення в дію статті 33 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) | |||
| Основні новації Закону № 3817: | |||
| Функціонування Державних реєстрів | Передбачається створення та функціонування: Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах; Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального; Єдиного реєстру обладнання; Єдиного реєстру місць зберігання; Електронного реєстру суб’єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини. | ||
| Здійснення роздрібної торгівлі скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів | Роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів із спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом: дозволяється за наявності у ліцензіата місця роздрібної торгівлі пальним, в якому розташовані газонаповнювальні станції / газонаповнювальні пункти / проміжні склади балонів із скрапленим вуглеводневим газом / спеціалізовані магазини з продажу газу, та внесення відомостей про державні номерні знаки спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з яких здійснюватиметься роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального; здійснюється з обов’язковим застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, відомості про які внесені до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального. | ||
| Зміни порядку ліцензування | Набирає чинності розділ VII (крім пунктів 22, 23 і 25 частини другої статті 46, статті 49) Закону № 3817 щодо ліцензування, згідно з яким передбачено: перелік органів ліцензування та види ліцензій, де на кожний вид господарської діяльності надається окрема ліцензія, крім випадків передбачених Законом № 3817: на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, на право вирощування тютюну та на право ферментації тютюнової сировини на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним; на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах; на право роздрібної торгівлі пальним та на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки; право та порядок отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, у тому числі ліцензій, надання яких здійснюється в автоматичному режимі; вперше запровадження ліцензування на право вирощування тютюну та на право ферментації тютюнової сировини; прийняття рішень про надання ліцензії та/або рішень про відмову у наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності; встановлено підстави для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності та суттєво розширено їх перелік порівняно із переліком підстав для анулювання ліцензій, що діяв до 01 січня 2025 року; встановлено безстрокову дію ліцензій, що видаються з 01 січня 2025 року; вартість ліцензій встановлено з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року; передбачено інформування органом ліцензування, щороку, до 1 січня звітного (податкового) року, на своєму офіційному веб-сайті суб’єктів господарювання про вартість ліцензій на право провадження відповідних видів господарської діяльності на звітний (податковий) рік/квартал, розраховану з урахуванням мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року; обов’язок суб’єкта господарювання щодо сплати чергової річної плати або щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду та повідомлення відповідного органу ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або в електронній формі; формування органом ліцензування ліцензійних справ у розрізі наданих ліцензій на право провадження відповідного виду господарської діяльності. | ||
| Запровадження основних вимог до операцій з ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України тютюнової сировини, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а також компонентів, з яких виробляються тютюнові вироби та ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України пального | Набирають чинності норми, які пов’язані з вимогами щодо наявності відповідних ліцензій при здійсненні операцій з ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України тютюнової сировини, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а також компонентів, з яких виробляються тютюнові вироби та ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України пального, згідно з яких: 1) Операції з ввезення на митну територію України: тютюнової сировини – здійснюють суб’єкти господарювання за наявності ліцензії на право виробництва тютюнових виробів; неферментованої тютюнової сировини – здійснюють суб’єкти господарювання, які проводять ферментацію тютюнової сировини, за наявності ліцензії на право ферментації тютюнової сировини та виключно для ферментації тютюнової сировини і подальшої її реалізації (передачі) виробникам тютюнових виробів або для подальшого вивезення ферментованої тютюнової сировини за межі митної території України; тютюнових виробів – здійснюються суб’єктом господарювання за наявності у нього ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах; рідин, що використовуються в електронних сигаретах – здійснюють суб'єкти господарювання за наявності ліцензії на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах. Операції з вивезення за межі митної території України: тютюнової сировини – здійснюють суб’єкти господарювання за наявності ліцензії на право виробництва тютюнових виробів або на право вирощування тютюну, або на право ферментації тютюнової сировини; тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах – здійснюють суб'єкти господарювання за наявності ліцензії на право виробництва тютюнових виробів, на право виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно, а в разі повернення раніше ввезених на митну територію України товарів (продукції) або поміщення тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у митний режим реекспорту - за наявності ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно. Операції з ввезення на митну територію України або придбання на митній території України паперу цигаркового, що відноситься до товарної позиції 4813 згідно з УКТЗЕД (крім товарної підкатегорії 4813 10 00 00), фільтрів для промислового виробництва сигарет - фільтропаличок ацетатних (трубок з волокон ацетату целюлози, вкритих папером цигарковим), що відносяться до товарної підкатегорії 5601 22 90 00 згідно з УКТЗЕД (крім фільтрів як готових виробів, що призначені для реалізації кінцевим споживачам в окремій споживчій упаковці та не можуть використовуватися для промислового виробництва сигарет), здійснюють лише суб’єкти господарювання, які мають ліцензію на право виробництва тютюнових виробів. Такі товари (продукція) ввозяться на митну територію України або придбаваються на митній території України суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на право виробництва тютюнових виробів, без права подальшої їх реалізації на митній території України; 2) Операції з ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України пального здійснюються за наявності у суб’єкта господарювання, який здійснює відповідні операції, ліцензії на право виробництва пального або на право зберігання пального, або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, або на право оптової торгівлі пальним, або на право роздрібної торгівлі пальним. Поміщення пального у митні режими імпорту, реімпорту, експорту, переробки на митній території, переробки за межами митної території здійснюється шляхом його декларування у порядку, визначеному Митним кодексом України, та за наявності у суб'єкта господарювання діючої ліцензії на право виробництва пального або на право зберігання пального, або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, або на право оптової торгівлі пальним, або на право роздрібної торгівлі пальним. | ||
| Запровадження додаткових вимог до виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу та алкогольних напоїв, особливостей поводження з невиправним браком, який утворився в процесі виробництва, а також визначення умов поводження із спиртовими дистилятами, отриманими в результаті відбору спирту з алкогольних напоїв з метою їх деалкоголізації | 1. Виробництво: 1) спирту етилового та біоетанолу здійснюється суб’єктами господарювання, що мають: фланцеві з’єднання та/або елементи з’єднання витратомірів-лічильників спирту етилового повинні бути обладнані електромагнітними клапанами закритого типу, які за відсутності керуючого сигналу мають закрите положення; місця зберігання спирту етилового, біоетанолу, зареєстровані в Єдиному реєстрі місць зберігання 2) спиртових дистилятів здійснюється суб'єктами господарювання, що мають місця зберігання спиртових дистилятів, зареєстровані в Єдиному реєстрі місць зберігання 3) спирту коньячного здійснюється суб’єктами господарювання, які мають: ліцензію на право виробництва спиртового дистиляту, повний технологічний цикл виробництва коньяку України та алкогольних напоїв за коньячною технологією, включаючи викурку і витримку, кваліфікованих фахівців та забезпечені спеціальною тарою для витримки спиртів. ліцензію на право виробництва спиртового дистиляту, здійснюють переробку винограду та виробництво виноматеріалів виноградних, мають кваліфікованих фахівців та власні виробничі потужності для виробництва спирту коньячного, а також забезпечені дубовою тарою або нержавіючими чи емальованими ємностями з дубовою клепкою для витримки спирту коньячного. 4) коньяку України здійснюється шляхом купажу коньячних спиртів українського та/або іноземного походження (виключно для ординарних коньяків України), без будь-яких обмежень щодо частки їх використання у виробництві, витриманих не менше трьох років у дубовій тарі або нержавіючих чи емальованих ємностях з дубовою клепкою. Період (строк) післякупажного відпочинку коньяків України визначається рішенням суб’єкта господарювання. 5) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу та алкогольних напоїв, для виробництва яких використовуються спирт етиловий та/або спиртові дистиляти, здійснюється за умови внесення місць зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу до Єдиного реєстру місць зберігання; 6) алкогольних напоїв здійснюється суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на право виробництва алкогольних напоїв та повний технологічний цикл виробництва відповідних алкогольних напоїв; 7) дистиляту виноградного спиртового з правом реалізації його як сировини іншим суб'єктам господарювання, які мають ліцензію на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів або алкогольних напоїв, здійснюють суб'єкти господарювання за наявності ліцензії на право виробництва спиртових дистилятів; 8) спиртових дистилятів, виробництво та розлив у споживчу тару спиртних напоїв, малі виробництва дистилятів здійснюють на підставі ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв, без отримання ліцензії на право виробництва спиртових дистилятів. Використання малими виробництвами дистилятів придбаних спиртових дистилятів для виробництва спиртних напоїв забороняється. 2. Забороняється реалізація біоетанолу без денатурації його бензином (1 - 10 відсотків) або етил-трет-бутиловим етером, вміст якого відповідає вимогам технічних регламентів, крім біоетанолу, виробленого для вивезення за межі митної території України, вимоги до денатурації якого визначаються умовами укладеного зовнішньоекономічного договору (контракту). 3. Для виробництва алкогольних напоїв з метою реалізації в Україні може використовуватися спирт етиловий, що відповідає товарній підкатегорії 2207 10 00 90 згідно з УКТЗЕД, спиртові дистиляти, що відповідають товарній позиції 2208 згідно з УКТЗЕД, які одержані виключно із сільськогосподарської продукції та мають статус українських товарів (продукції) відповідно до Митного кодексу України, інші спиртові дистиляти у випадках, передбачених цим Законом, та інші алкогольні напої. Використання інших видів спирту для виробництва алкогольних напоїв забороняється. 4. Невиправний брак, який утворився у процесі виробництва: алкогольних напоїв за вибором суб'єкта господарювання направляється на промислову переробку або на видалення як відходи у порядку, визначеному Законом України "Про управління відходами". Промислову переробку невиправного виробничого браку здійснюють виключно суб'єкти господарювання, які мають ліцензію на право виробництва спирту етилового. Виробники спирту етилового та алкогольних напоїв ведуть окремий облік поводження з невиправним браком. алкогольних напоїв, та рідини, що містять спирт, які утворилися на різних стадіях виробництва спирту етилового, у тому числі біоетанолу, які не відповідають вимогам нормативної та/або технологічної документації виробника, передаються для промислової переробки в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. 5. Суб’єкти господарювання, які отримують спиртовий дистилят у результаті повного або часткового відбору спирту з алкогольних напоїв, одержаних у результаті повного або часткового збродження сусла, з метою зниження в них вмісту спирту (деалкоголізації), не зобов’язані отримувати ліцензію на право виробництва спиртового дистиляту. Спиртовий дистилят, отриманий у результаті повного або часткового відбору спирту з алкогольних напоїв, одержаних у результаті повного або часткового збродження сусла, з метою зниження в них вмісту спирту (деалкоголізації), може бути використаний суб'єктом господарювання, який має ліцензію на право виробництва таких алкогольних напоїв: 1) для власного споживання (власних виробничо-технологічних потреб); 2) для виробництва інших алкогольних напоїв; 3) для реалізації (відчуження) іншим суб'єктам господарювання, які мають ліцензію на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів або алкогольних напоїв. | ||
| Частина перша статті 38 Закону 3817 | Закон України від 04 грудня 2024 року № 4115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби» | Доповнено перелік обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів автоматизованими машинами (механізмами), призначеними для виробництва фільтрів для сигарет, сигаретних гільз. | |
| Прийнято у другому читанні та направлено на підпис Президенту України | |||
| Підпункт 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 ПКУ | Закон України від 04 грудня 2024 року № 4115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби» (набирає чинності з 1 січня 2025 року але не раніше дня його опублікування) | Роздрібна ціна підакцизних товарів, на які встановлено максимальні роздрібні ціни, не може бути меншою за мінімальне акцизне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби помножене на коефіцієнт 1,45. Передбачено не прийняття контролюючим органом Декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, у разі якщо ціна, зазначена у таких деклараціях не відповідає зазначеним вимогам, а також застосування штрафних санкцій за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, нижчими за вище наведений рівень роздрібної ціни. | |
| Підпункт 14.1.1442 пункту 14.1 статті 14 ПКУ | Введення нового терміну «пиво безалкогольне» під яким розуміється насичений діоксидом вуглецю пінистий напій з вмістом спирту 0,5 % об. або менше, отриманий у результаті бродіння пивного сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної позиції 2202 згідно з УКТ ЗЕД. | ||
| Стаття 391 ПКУ | Особливості застосування валютних курсів при обрахунку сум акцизного податку, а саме для тютюнових виробів застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому здійснюється: - придбання марок акцизного податку (до 1 січня 2026 року); - формування унікального ідентифікатора (з 1 січня 2026 року); - реалізація тютюнових виробів вироблених на митній території України, або подання митної декларації; - нарахування зобов’язань з акцизного податку з тютюнової сировини та тютюнових відходів. | ||
| Пункт 214.6 статті 214 ПКУ | Зменшення розміру сукупних втрат та відходів неферментованої тютюнової сировини з 10% до 5% використаної для виробництва ферментованої тютюнової сировини. | ||
| Підпункти 215.3.2, 215.3.3 та 215.3.31 пункту 215.3 статті 215 та пункт 17 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ | Ставки на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну визначені в одиницях виміру євро.
| ||
| Пункт 220.5 статті 220 ПКУ | Уточнення підстав для неприйняття контролюючими органами декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари. | ||
| Підпункт 222.1.2 пункт 222.1 статті 222 ПКУ | При визначені сум акцизного податку запроваджується перерахунок ставок податку, визначених в євро на дату реалізації/ввезення товару з урахуванням офіційного курсу валюти України до іноземної валюти, встановленого Національним банком України, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому здійснюється реалізація таких тютюнових виробів / в якому здійснюється подання митної декларації. | ||
| Пункт 161 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ | Пом’якшено антифорстолінгові обмеження при придбанні марок акцизного податку та при реалізації продукції до підвищення ставок акцизного податку (тимчасово на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102–IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»). | ||
| Пункт 17 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ | Запровадження підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби, які встановлені в євро, починаючи з 01.01.2025 до 31.12.2027 щорічне підвищення ставок акцизного податку для приведення їх до мінімального рівня (ставки акцизного податку визначені в євро за 1000 шт., за 1 кг.). | ||