Загальні норми законодавства
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2024 року № 1261 «Про запровадження режиму експортного забезпечення» з 1 грудня 2024 року введено в дію режим експортного забезпечення (далі – РЕЗ), передбачений абзацом першим статті 192 Закон України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами (далі – Закон № 959).
Відповідно до абзацу другого статті 192 Закону № 959 тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, експортні операції з вивезення за межі митної території України товарів, що класифікуються за кодами 0409 00 00 00 (мед натуральний), 0802 31 00 00 (горіхи волоські у шкаралупі), 0802 32 00 00 (горіхи волоські без шкаралупи), 1001 (пшениця і суміш пшениці та жита (меслин)), 1002 (жито), 1003 (ячмінь), 1004 (овес), 1005 (кукурудза), 1201 (соєві боби, подрібнені або неподрібнені), 1205 (насіння ріпаку або кользи, подрібнене або неподрібнене), 1206 00 (насіння соняшнику, подрібнене або неподрібнене), 1507 (олія соєва та її фракції, рафіновані або нерафіновані), 1512 (олії соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції, рафіновані або нерафіновані), 1514 (олії ріпакова (із ріпака або кользи) або гірчична та їх фракції, рафіновані або нерафіновані), 2306 (макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних або мікробних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані) згідно з УКТ ЗЕД (далі – окремі види товарів), здійснюються з урахуванням особливостей, визначених статтею 192 Закону № 959.
Абзацами 10 – 12 статті 192 Закону № 959 визначено, що режим експортного забезпечення не застосовується до операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів:
1) що вивозяться як припаси транспортними засобами комерційного призначення відповідно до статті 229 Митного кодексу України;
2) включених до товарних підкатегорій 1001 91 10 00 (спельта (полба) насіннєва), 1002 10 00 00 (жито насіннєве), 1003 10 00 00 (ячмінь насіннєвий), 1004 10 00 00 (овес насіннєвий), 1005 10 13 00 (кукурудза насіннєва гібриди потрійні), 1005 10 15 00 (кукурудза насіннєва гібриди прості), 1005 10 18 00 (кукурудза насіннєва гібриди інші), 1201 10 00 00 (соєві боби для сівби), 1205 10 10 00 (насіння ріпаку або кользи з низьким вмістом ерукової кислоти для сівби), 1206 00 10 00 (насіння соняшнику, подрібнене або неподрібнене, для сівби) згідно з УКТ ЗЕД, які здійснюються платниками податку на додану вартість у супроводі фітосанітарного сертифіката, виданого з урахуванням положень пункту 15 розділу IX Закону України від 30 червня 1993 року № 3348-XII «Про карантин рослин» із змінами (далі – Закон № 3348).
Закон № 3348 визначає правові, організаційні та фінансово-економічні основи карантину рослин, повноваження органів державної влади, їх посадових осіб, права і обов'язки юридичних та фізичних осіб, спрямовані на запобігання занесенню та поширенню відсутніх на території України регульованих шкідливих організмів.
Фітосанітарний сертифікат – документ у паперовій або електронній формі, що відповідає зразку, затвердженому Міжнародною конвенцією про захист рослин, і засвідчує, що вантаж з об’єктами регулювання відповідає фітосанітарним вимогам держави-імпортера.
Об'єкти регулювання – будь-яка рослина, продукт рослинного походження, місце зберігання, упаковка, засоби перевезення, контейнери, ґрунт та будь-які інші організми, об'єкти або матеріали, здатні переносити чи поширювати регульовані шкідливі організми, які визначаються окремо для цілей імпорту, експорту та реекспорту, а також для цілей контролю за переміщенням територією України (стаття 1 Закону № 3348).
Положеннями пункту 15 розділу IX Закону № 3348 встановлені тимчасові, на період дії РЕЗ, вимоги щодо оформлення фітосанітарного сертифіката для цілей експорту окремих видів товарів у вигляді об’єктів регулювання, включених до товарних підкатегорій 1001 91 10 00, 1002 10 00 00, 1003 10 00 00, 1004 10 00 00, 1005 10 13 00, 1005 10 15 00, 1005 10 18 00, 1201 10 00 00, 1205 10 10 00, 1206 00 10 00 згідно з УКТ ЗЕД.
Оформлення сертифікатів, передбачених Законом № 3348, здійснюється відповідно до порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2019 року № 1177 «Деякі питання реалізації Закону України «Про карантин рослин», яким передбачено, що оформлення, переоформлення фітосанітарного сертифіката та фітосанітарного сертифіката на реекспорт здійснюється для цілей імпорту, експорту та реекспорту об’єктів регулювання, включених до переліку об'єктів регулювання, що вивозяться за межі митної території України.
Для цілей переміщення об’єктів регулювання, в т.ч. окремих видів товарів у межах митної території України оформлення фітосанітарного сертифіката не передбачено.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України із змінами і доповненнями (далі – ПКУ).
Основні правила складання податкової накладної регулюються статтею 201 розділу V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами (далі – Порядок № 1307).
Пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі мінами, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» – «л» пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ, до яких відноситься, зокрема, опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.
Згідно з підпунктом 3 пункту 16 Порядку № 1307 до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг, у т. ч. до граф 4 та 5 – одиниця виміру товарів/послуг.
Одиниця виміру товарів/послуг, що зазначається у графах 4 та 5 розділу Б податкової накладної заповнюється відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної: у графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО; у графі 5 – код відповідної одиниці вимірювання /обліку, зазначений у КСПОВО. У разі якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання такого товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах.
Тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 192 Закону № 959, оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених пунктом 97 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.
Підпунктом 97.1 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ визначено, що платник ПДВ з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів.
Згідно з підпунктом 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ у податковій накладній, що складається за операцією з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів:
може бути зазначено тільки один товар за одним кодом згідно з УКТ ЗЕД;
одиниці виміру товарів зазначаються у кілограмах.
Податкова накладна, складена з порушенням таких вимог, не приймається до реєстрації в ЄРПН.
У податковій накладній, яка складається за операціями з постачання на митній території України окремих видів товарів, одиниці виміру товарів зазначаються у кілограмах.
Питання та відповіді:
Питання 1
Чи може платник податку у графі 4 табличної частини податкової накладної, складеної на операції з постачання на митній території України насіння сільськогосподарських культур, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, зазначеними у статті 192 Закону № 959, здійсненими починаючи з 01.12.2024 без оформлення фітосанітарного сертифікату, вказувати інші одиниці виміру, ніж кілограми?
Відповідь на питання 1
У разі здійснення платником податку починаючи з 01.12.2024 операцій з постачання на митній території України окремих видів товарів, визначених в останньому абзаці статті 192 Закону № 959, до яких РЕЗ не застосовується (насіння сільськогосподарських культур з кодами згідно УКТ ЗЕД: 1001 91 10 00, 1002 10 00 00, 1003 10 00 00, 1004 10 00 00, 1005 10 13 00, 1005 10 15 00, 1005 10 18 00, 1201 10 00 00, 1205 10 10 00, 1206 00 10 00), як з оформленням, так і без оформлення фітосанітарного сертифіката (за умови, що таке оформлення не вимагається нормативно-правовими актами), у графі 4 табличної частини податкової накладної можуть бути зазначені одиниці виміру товару, відмінні від кілограмів.
Питання 2
Як повинні зазначатись коди згідно з УКТ ЗЕД в податкових накладних, складених починаючи з 01.12.2024 на операції з постачання на митній території України або вивезення за межі митної території України окремих видів товарів, до яких не застосовується РЕЗ?
Відповідь на питання 2
У разі здійснення платником податку з 01.12.2024 операцій з постачання на митній території України або вивезення за межі митної території України окремих видів товарів, визначених в останньому абзаці статті 192 Закону № 959, до яких РЕЗ не застосовується, в податковій накладній код товару згідно з УКТ ЗЕД (графа 3.1 податкової накладної) зазначається на рівні 10 знаків.