ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 20.05.11 № 14138/7/15-0717
ДПА в Івано-Франківській області
Про розгляд листа
Державна податкова адміністрація України на Ваш лист від 24.03.11 № 2397/8/15-317/3 щодо справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності повідомляє наступне.
Відносини, пов'язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III, зі змінами та доповненнями, Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року N 435-IV, зі змінами та доповненнями (далі – Цивільний кодекс), Законом України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" (далі –Закон № 161-XIV), зі змінами та доповненнями, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.
Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – Кодекс) плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Земельний податок - обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Як встановлено пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Кодексу орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата) - обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. При цьому вказано, що далі у розділі ХШ Кодексу слова „орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності” визначається як „орендна плата”.
Згідно зі ст. 269 Кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Пунктом 288.2 ст. 288 Кодексу визначено, що платником орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності є орендар.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.
Виходячи з вищевказаного, податок у формі орендної плати сплачується орендодавцям, якими можуть бути сільські, селищні, міські ради, районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України.
Згідно з п. 288.4 ст. 288 Кодексу розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Водночас, відповідно до п. 288.5 ст. 288 Кодексу розмір орендної плати встановлюються у договорі оренди, але річна сума платежу:
- не може бути меншою:
для земель сільськогосподарського призначення – розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII Кодексу;
для інших категорій земель – трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII Кодексу (пп. 285.5.1 п. 285.5 ст. 285).;
- не може перевищувати:
а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об’єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об’єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;
б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки ( пп. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288);
- може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у пп. 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (пп. 288.5.3 п.288.5 ст. 288).
Таким чином, річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету суб’єктами господарювання, які орендують земельні ділянки державної та комунальної власності, визначається відповідно до умов договору, але з урахуванням вимог пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Кодексу не може бути меншою :
для земель сільськогосподарського призначення – розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII Кодексу;
для інших категорій земель – трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII Кодексу.
Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 Кодексу платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Заступник Голови Комісії
з проведення реорганізації ДПА України,
заступник Голови О.М. Любченко